На півночі Київщини: вражаючий екопарк "Медвино", Гостомель і гіганське яйце
Vložit
- čas přidán 28. 03. 2024
- Огляд Гостомеля почали з пам'ятнику літаку - АН-2. (За класифікацією НАТО - Colt, а в народі “Кукурузник” або “Аннушка”). В 1940 році Олег Антонов запропонував створити невеликий багатоцільовий літак, який міг злітати з невеличких майданчиків. АН-2 вперше піднявся в повітря в 1947 році. В Гостомелі розташоване державне підприємство “Антонов” і тут базувався найбільший у світі транспортний літак АН-225 “Мрія”. (За класифікацією НАТО - Cossack, тобто “Козак”). Цей літак був створений в 1988 році для радянських космічних програм, зокрема, транспортування багаторазового човника “Буран”. Човник здійснив того ж року єдиний безпілотний політ і проект зупинили, він виявився занадто коштовним. «Мрія» літала до 27 лютого 2022 року.
Будувати храм Покрови почали в 1770 році за наказом фастівського полковника Семена Палія, про що інформує меморіальна дошка. Спочатку церква була дерев’яна, а після реконструкції 1890 року стала кам’яною, але з дерев’яним барабаном центральної бані. Храм вдосконалюють і зараз, тому через велику кількість перебудов його не вносять до історичних пам’яток Гостомеля.
Це найдавніша дерев'яна церква Бучанського району побудована в 1899 році. Проект храму Святого Миколая розробив академік архітектури Володимир Ніколаєв він автор проектів Покровського монастиря, будівлі Національної Філармонії, трапезної церкви Києво-Печерської лаври. Більшовики церкву закрили, були розібрані куполи. Німці відновили богослужіння в 1941 році, з того часу храм не закривали, але, як бачимо, куполи не відновили і досі.
Далі через 40 кілометрів у Феневичах оглядаємо церкву Олександра Невського 1902 року. Церква охайненька, красива, як всередині так і зовні. Якщо храм нам сподобалася, то назва не дуже. Тому вирішили заглибитися в біографію Олександра Невського. Тим більше, що у 2021 році широко відзначали 800 річчя цього святого князя. З’ясували, що Олександра назвали Невським через 150 років після битви, коли Москва воювала з Швецією за вихід до балтійського моря. Канонізували князя в 1548 році в часи Івана Грозного, так і не зрозуміло, з якого дива. Його називають київським князем, але немає жодних доказів, що він взагалі бував в Києві. Невський - зручна фігура для російської патріотичної пропаганди, але для України ця особа досить сумнівна.
Перед колишнім райцентром Іванків, як і минулого разу, зупинилися пообідати в ресторації «Журавлі». Солянка, картопля фрі і відбивнуха плюс хліб та соус коштували лише 330 гр. Все дуже смачно. Таке враження, що солянку і картоплю щойно приготували, а відбивна прямо танула в ротовій порожнині.
У Іванкові була православна церква, католицький костел і 2 синагоги. Не залишилося нічого. Про це можна довідатися в історико-краєзнавчому музеї на вулиці Шевченка 13, на який у нас не було часу. Оглянули лише пам’ятник гігантському яйцю, та й то дорогою до дому.
Далі без зупинок до екопарку «Медвино». Пам’ятаючи, як засіли серед бізонів два роки тому, цього разу їхати на власній машині не ризикнули.
Екскурсію по екопарку розпочали з огляду… бабаків. В Україні залишився лише один вид бабака - бабак степовий marmota babak. Занесений до червоної книги України. В Карпатах мешкав альпійський бабак, але вже вимер. Наш бабак харчується цибулинами квітами і пагонами трав. Риє складні підземні нори довжиною до 100 метрів. Прокидається від зимової сплячки наприкінці березня, початку квітня. Цього року, як бачимо, прокинулися раніше. За народними прикметами, якщо бабак, бачить свою тінь, лякається та тікає в нору, весни доведеться чекати ще 6 тижнів.
Ще 30 років тому популяція карпатського буйволи налічувала близько 2000 особин. Зараз, в Україні залишилося близько 200 цих тварин. Як повідомив екскурсовод, буйволи добре плавають, а влітку весь день проводіть в річках чи озерах, рятуючись від спеки. Буйвол невибагливий до корму. Їсть траву, листочки дерев, яблука, борошно, грубі корми. В домашній умовах може прожити до 40 років.
А ще зубр найбільшиий наземний ссавець Європи. Ми на власні очі побачили цього гіганта, але близько підійти на наважилися. Зубри живуть невеликими стадами від 3 до 20 осіб. Літом їдять переважно траву, а взимку переходять на гілочки та кору дерев, іноді вживають хвою. А ще, зубр - єдиний вид у світі, який вдалося повернути в дику природу після повного винищення.
А от коней Пржевальського в природі вже не залишилося, Лише в заповідниках і природніх парках. Цікаво, що Пржевальський відкрив цього коня випадково. Екскурсовод повідомив, що коли він в 1879 році повертався з експедиції, на кордоні Монголії і Росії місцеві жителі йому подарували коня. Він привіз його в Петербург, і в 1881 році Іван Поляков описав коня, як новий для науки вид. Цікаво, що Пржевальський свої подорожі планував в Україні, коли протягом 1860-61 років проходив військову службу в Кремінці, Тернопільської області.
Олєчка і Віктор які ви молодці! Подорожуєте не дивлячись ні на що🥰
Дякуємо. Завтра їдемо в Нежиловичі знімати закинуту кіностудію, дорогою оглянемо гігінаьский вітряк в Колонщині, ну і визначні достопам'ятності Макарова.
Шановні Ольга та Віктор, дякую від всієї душі за те, що ділитися враженнями та популяризуєте українську культуру.
Дякуємо Вам, що дивитеся.
Дякую за відео!
Стараємся. Завтра поїдемо в Нежиловичі знімати закинуту кіностудію.
Дякую! Тепер треба їхати на Чернігівщіну.))
Ми збираємося в Бобровицю подивитися мавзолей Яковишина. Кажуть, як в Наполеона.