БОЯРКА: тут не гартувалась сталь
Vložit
- čas přidán 25. 08. 2024
- На початку війни під час чергування в теорбороні в сільськолму клубі виявив книжку Миколи Островського “Як гартувалася сталь” і від нема чого робити її прочитав. Після прочитаного склалося враження, що все відбувалося не зовсім так, як розповідає письменник. А коли відвідали в Боярку, то зрозуміли, що все відбувалося зовсім не так. Але є ньюанси.
СИНХРОН: Коли завершили зйомку і поїхали на озеро купатися несподівано зупинила поліція, а потім під'їхали і військові. Після години виховної роботи більшість відео витерли, посилаючись на воєнний стан. Але дозволили використовувати довоєнні фото. Ми довго думали, чи монтувати сюжет в такому обрізаному вигляді. Врешті решт вирішили, якщо відео не буде, то це буде не чесно перед працівниками музеїв, які так щиро і цікаво нам розповідали про достопам'ятності Боярки і Малютянки та про людей, пов'язаних з цими місцями. А що з цього вийшло дивіться з нами:
Як щирі українці і справжні патріоти огляд Боярки почали з пам'ятника Тарасу Шевченку, який виявився секрутним і стратегічним об'єктом і був витертий пильними поліцейськими. З його дозволу даємо довоєнне фото.
Безжально пішла в смітєвий кошик і Михайлівська церква Московського паьтріархату разом з озером. Довелося знову перебирати архіви.
А якщо копнути глибше, то виявляється, що ніякої вузкоколійки в Боярці не будували. В книжці “Як гартувалася сталь” Островський пише про граби вздовж траси, як лопати шкрябали каміння, а дощ змивав глину з насипу. Так ось, як ви бачите, в боярських лісах граби ніколи не росли, лише сосни та берези. Жодних каменів і глини також немає - лише пісок.
Ще в романі комуніст Жухрай повідомляє комсоомольцям, що в лісі заготовлено 210 тисяч кубометрів дров, які нічим вивозити. На думку відомих лісників, щоб заготувати таку кількість дров, довелося б вирубати понад тисячу гектарів лісу. Тобто ділянку довжиною в п1ять і шириною в два кілометри. Ну нема тут і ніколи не було таких ділянок.
Біля музею зберігся дуб, який бачив самого Пимоненка. За словами пані Людмили, під цим дубом збираються сільські діти, їм їм розповідають про художника, пригощають чаєм, проводять майстер класи. Це звичайно краще, ніж пити горілку.
Саме через горілку трапилася з Пимоненком скандальна історія. Репродукцію його картини “До дому”, без відома художника, використав московський горілчаний фабрикант Микола Шустов, для дизайну етикетки нової горілки “Спотикач”. Колеги звинуватили Пимоненка в продажності і сприянню пияцтву, алкоголізму і самогоноварінню. Пиморненко одразу поїхав до Москви, грошей від Шустова не взяв, а подав на нього до суду. Суд ухвалив рішення відшколдувати Пимоненку усі затрати, знищити етикетку і вилучити з магазинів усі пляшки “Спотикачу”.
Останній раз були в Боярці 10 років тому. За цей час там майже нічого не змінилося. А ще стало “мучительно больно, что бесцельно прожитые годы так быстро проходят.
Боярка - що подивитися, місцеві пам'ятки, визначні достопам'ятності, подорож на автомобілі.
Клас! Дякую! Пісню навіть не чула, треба синові поставить. Стация Боярка-БАМ))
Це пісня нашої молодості. Шкода, що мінти найцікавіше витерли. Доведеться після війни ще раз поїхати. Багато цікавого не розповіли, бо не було відео.
Дякую за відео!✨
Незабаром знімемо і про Білогородку.
Все супер, очень интересно, единственное что, это скачки звуковой дорожки в плане громкости.
Спасибо!
Это мы только начинали. Уже купили микрофон и научились ровнять громкость в редакторе. Если бы не вытерли полицейские, было бы интересней. Но как говорил мой редактор: "Краще ворог доброго".
Unformat и некоторые другие приблуды восстановления данных Вам помогут. Если не произошли перезаписи поверх удаленного.
Но только для личного пользования, не публичного, раз удалили, значит не нужно выставлять в открытый. Возможно после войны...
Желаю творческих успехов!!!
@@Kruhlyk-cruise
Спасибо. Там не было ничего такого особенного. Памятник Шевченку, церковь, башня с надписью "ПТН-ПНХ". Нас просто развели. Дома вычитали, что снимать можно все, кроме военных объектов и передвижения военной техники. Разрешено даже снимать ментов и комендатуру, но не для программы, а если понадобиться, то для демонстрации в суде.
Коли поліцейський видаляє відео з образом Шевченка то Ви натякаєте що сучасні стражи порядка просто сучасні ідійоти які замість фронту займаються тунеядством на тілі країни.
Вони також витерли водонапірну вежу з написом "ПТН-ПНХ". Дебіли.
Будаївка,так називалась до советів
Так, а ще поруч Тарасівка, яку називають Боярка.
@@Kruhlyk-cruise завжди була Тарасівка
Ми чомусь думали, що це Боярка. Туди на базар їздили тогрувати рослинами по суботах.
Музей точно не відкривався в 1984 році, я вчився в школі з 1972 року і музей уже був.
Екскурсовод сказала, що музей відкрився в 1974 році. Я спеціально переглянув ролік.
@@Kruhlyk-cruise так і в 1974 він вже був, є фото мого першого дзвоника) а це було в 1972 році...
Мій перший дзвоник був у 1971 р.
ДА ЗДРАВСТВУЕТ БОЯРКА 🎉🎉🎉
и ее пригород Глеваха!
Коментар в ФБ від Alexey Mironov
Коли йдеться про «Як гартувалася сталь», завжди згадую “рецензію” Веллера (мовою оригіналу): “...Я как-то на шабашке строил с бригадой узкоколейку в леспромхозе... И за месяц вдевятером сделали километр... И вот в выходной как-то я вспомнил - и задумался: а сколько же они там километров-то сделали, в «Стали»? Интересно... Прилетел домой - схватил книжку с полки.
Изумительная вещь обнаружилась!.. Явная диверсия была устроена - и до сих пор не раскрыта!!!... Сколько послали комсомольцев? - Триста. Сколько верст надо построить? - Шесть... Сколько будет разделить триста комсомольцев на шесть верст? - Будет один комсомолец на двадцать метров. Двадцать метров!
Объясняю, что такое двадцать метров. Это двадцать пять шпал и три звена рельсов (они шестиметровые)... И вот эти двадцать пять шпал и шесть рельсов на человека они и делали геройски бесконечные недели!! эпопея!! причем шпалы лежали уже готовые, только подноси и клади! да мы им эту вонючую дорогу вдевятером за месяц сделали бы!... Да там на два дня максимум работы для такой оравы!
А самое главное - на кой черт они долбили в мерзлой твердой земле ямки под шпалы??!! Какой идиот, какой саботажник им это велел?! Рабочая ветка на пару месяцев, скорость на ней не нужна, - на фига копать?! кладут прямо на землю! все, всегда, везде!!
Да - холодно-голодно-бандиты. Конечно. Так не два дня, а шесть: четыре шпалы и одна рельса в день. Норма дистрофика с нарушением координации”...))
Та видумали болшевІкі байку за того корчагіна! Як і все решту. Але ж вміли напарити совєтський народ!Але народ цьому фуфлу не дуже вірив.А от тепер насєлєніє повірило фуфлу під назвою "слуга урода "!Ганьба! Слава Україні!Смерть ворогам!
Треба поважати жахливий вибір нашого народу.
@@Kruhlyk-cruise не знаю, не знаю. юрій нагібін все чесно написав про село, в якому я народився. і навіть кіно та спектаклі по тому матеріалу теж чесні. мабуть тут справа в НЛО та прибульцях, у боярці. ще один портал, як гіза і місце сили поблизу обухова.
@@Kruhlyk-cruise це навіть не жахливий,це смертельний вибір!То якби срасєйская рулетка з одним набоєм в ПМ.
Вузкоколійки були побудовані до революції але стали непридатними за часи революції. Їх було декілька, а не одна. Дрова були нарізані ще в 1916 по замовленню Київської міської думи.
Комсомольці відремонтували вузкоколійки і по ним вивозили дрова. А не будували нову вузкоколійку.
Моя така думка.
То Островский ошибся малость. Его роман должен был называться "Як гвалтувалась сталь". Особенно про узкоколейку в Боярке. Приехал к ним Жухрай на поезде, один, сказал "...сынки смены не будет, но мы то здесь с вами...", сыто икнул, подарил Карчагину револьвер, отстреливаться от банды Орлика и укатил в Киев. Это по большевистски при таком раскладе" мы с вами", а по народному это ну и х.. с вами. А вот когда в наши времена кусок трамвайного полотна длиной в километр, от Гната Юры до Бульвари Кольцова клали полтора года, но не узкоколейка а нормальная колея, то совсем подругому смотришь на ту сталь, что во вшах, живя в разрушенном здании, голодные и холодные, отбиваясь от Орлика, проложили ту узкоколейку в три версты всего за три месяца. Ту сталь большевики точно не гартували а гвалтували.
Хорошая идея.
памятник узкоколєйкі стояв вздовж залізничного полотна в напрямку Малютінки. можливо й досі стоїть
Так, був такий. Так кілька пам'ятників вузкоколійці.