КиУР на квадроциклі або квест вихідного дня

Київський укріплений район, скорочено КиУР - це система оборонних споруд, які ми для стислості називатимемо ДОТами, навколо столиці України на правому березі Дніпра. Почали його будувати в 1929 році, а коли за 10 років кордон відсунувся на захід ДОТи КиУР законсервували. Їх розконсервували навесні 1941 року, а в лютому-березні 2022 під час російського вторгнення використовували, як укриття для цивільного населення. Ми також вирішили подивитися, що нині відбувається в цьому КиУРі.
А у кого вистачить терпінння додивитися відео до кінця також довідається:
як фермантувати Іван-чай і де він росте?
що таке вейк бордінг і де можна ним займатися?
коли і де створили німецьке військове кладовище?
Так що приєднуйтесь, і мандруйте з нами!!!!!
Як ми вже повідомляли, кожна маленька подорож починається з великого перекусу. В Ходосівці на пляжі біля озера з дотом №127 є невеличкий кіоск, де за 70 гривень вам пігріють бутерброд, гамбургер або невеличку піццу. Пів літра коли коштує 40 гривень. Тут дуже гарно, охайно і чисто, вхід безкоштовний, за оренду будиночків, алтанок і мангалів окрема плата.
Далі поїхали цією дорогою і звернули ліворуч в ліс. Через кілька метрів побачили зруйновану залізничну водопропускну сторуду. За даними прогресивних істориків, на початку минулого століття на гроші відомих цукроозаводчиків Терещенків тут мали побудувати вузкоколійну, щоб вивозити цукор з їхніх заводів в Германівці до Жулян. Але серед будівельників не виявилося свого Павки Корчагіна, тому залізниця так і не була закінчена. А ми прямуємо до ДОТу 128
Це одноповерховий, розділений на кілька приміщень кулеметний дот. Кожен кулемет знаходився в окремій кімнаті. В центральному казематі був перескоп, засобаи зв'язку і водозабірна колонка. Споруда частково зруйнована внурнішнім вибухом. Цей дот прикривав підходи до ДОТу №129 до якого ми прямоємо далі.
Дорогою зустріли галявину з Іван чаєм, тепер довгими зимовими вечорами самакуватимемо цей корисний для здоров'я напій. А для того, що б він був ще й запашним, траву порібно ферментувати. Користуючись нагодою даємо рецепт: Обриваємо листочки окремо, квіточки окремо. Квіти просто сушимо. Листочки розкладаємо на противень на ніч підвянути, потім їх беремо в долоні і скатуємо. Кладем цей продукт в мисочку, зверху волога серветка і кришка . Для ферментації потрібно 36 годин. Після цього ріжемо на 1-2 см і розкладаємо до повного висихння. В іван-чай можна додавати м'яту, монарду, листочки смородини, чебрець, або кому що подобається.
Дот 129, або по розумному КАПОНІР, розташований за 300 метрів західніше від 128-го. Два станкових кулемети прострілювали дорогу із Ходосівки в Кременище, вздовж якої ми власне і пересувалися. Цей ДОТик майже цілий, слідів участі в боях ми не виявили. Він також одноповерховий, дві кулеметні кімнати і центральний пост. Проте біля цього ДОТу на нас напала неймовірна кількість комарів, а спреї в таку спеку з собою не взяли. Тому довелося повертатися до дому.
Через дорогу не можна не помітити опори мосту вже згаданої нами вузькоколійки. За однією з версій, перед першою світовою війною в районі Круглика почали будувати залізницю, по якій мали їздити бронепотяги - одне з найбільших на той час досягнень військової техніки. Деякі фортифікатори не виключають, що залізнична гілка мала обслуговувати і ДОТи Київського укріпрайону. Але консервація КіУР у 1939 році поставила хрест на цьому будівництві.
Від опор через ліс їдемо до доту 151. Він вбудований у вал Круглицького городища, який помилкоово називають “Змієвим валом”. Оскільки амбразури розташовані на південному боці валу, будівельникам довелося прокопати 17 метровий тунель на ішний бік, де знаходиться вхід в споруду. Каземат зберігся досить не погано, 10 років тому там були і броньовані двері, які вже зпиляли металісти.
Біля доту зголодніли і поїхали в ресторан на іншому боці дороги біля озера під назвою “Хутір”. Загалом сподобалося, особливо місце розташування. Скільки разів проїздили цією дорогою і не знали що поруч знаходиться така краса.
Вже дома довідалися, що це був Вейк-парк “Піратська бухта”. Як інформує їхній стайт, тут навчають вейкборду - це екстремальний вид спорту, який поєднує серфінг, сноубордінг, скейбордінг і водні лижі. Сайт пише, що в парку також є кафе, або можна арендувати альтанку.
Цей дот був останній у нашій подорожі і ми повернули в бік дому. А кому ще не набридло мандрувати, радимо на Одеській трасі повернути в бік Києва і в Чабанах у дворі біля світлофора оглянути 186 -й .
Також радимо їхати в бік Глевахи, розвернутися на світлофорі і оглянути німецьке військове кладовище. Як сказано на пам'ятному камені “Це кладовище стане останнім притулком для німецьких солдат, загиблих у північних районах України”. Відкрили йогор 1 вересня 1996 року.
Ми цим маршрутом вздовж ДОТів вже на автомоблі. Охочі можуть проїхати на велосипеді, або навіть пройти пішки. Так що мандруйте з нами, мандруйте як ми, мандруйте краще нас!!!