Podillian dialect | Ukrainian dialects series - ENG sub
Vložit
- čas přidán 2. 05. 2024
- Let's dive into the interesting world of Podillia and its dialect!
In this video:
00:00 - Let's start
00:50 - About the region
3:12 - Culture, embroidery, clothing
4:30 - About the dialect
5:45 - Phonetics
11:10 - Morphology
14:30 - Numerals
15:30 - Vocabulary
22:25 - What to read and what to watch on topic
24:00 - Farewell
Videos used: • Подільський говір
Donations for victory:
"Kharkiv with you" charity foundation kharkiv-with-you.org/dopomogt...
Serhiy Zhadan Charity Foundation: / zhadancharity
Come back alive project: okozaoko.okko.ua/
Support this channel with a penny:
Sponsorship on CZcams: / @ideyaolexandrivna
Diaka: i-de-ia.diaka.ua/donate
Donatello: donatello.to/idea_olexandrivna
Card: (Monobank) 5375 4141 2636 1962
Insta: / i_de_ya_
Telegram: t.me/ideya_ye
Красуня зробила титанічну працю! Дуже цікаве відео. Авторка надзвичайно харизматична! Дай їй Бог здоровля та щистя! :)
О,Алексей, не ожидал Вас здесь увидеть:)
@@savasagradasarajeva ну я наче теж трохи причетний до філології, але не української, а англійської... 🙂
@@lexxflaber Интересно узнавать о людях новое, особенно, когда следишь за ними уже с десяток лет)
Спасибо большое за контент, я на нём считай вырос)
@@savasagradasarajeva дякую за високу оцінку моєї скромної творчості 🤭
@@lexxflaber Олексій, чи плануєте ви випустики книжку із підбіркою ваших крилатих фраз?
Ви навіть не здогадуєтесь, як ми вас любимо за те, що Ви разом з кицею робите .
Почув рідний говір, аж тепло на душі стало. Сам з Кам'янця - Подільського. Усім щястя, здоровля, і побільше мняса на вечеру. А ще у нас говорять, базники, калабаня, мурель
Про калабаню навіть пісня є!
В мене бабуся з Києва також казала мурелі) 😊👍
Калабані,знаю то калюжа ,ми так теж говоримо ,а ось базник ,що це ,бузок ? Якщо бузок ,то у нас кажуть часто - боз.А ось мурель ,точно не знаю і не чула ..що це ?
Хіба що мурель ,то сорт вишень,морели ,якось так..😅
@@user-pb3fn5kg9f базники, це типу корчі, «водив мене базниками» ходили якимось кущами щось таке. А мурелі то так кажуть на абрикоси
" Десь тут була подоляночка, десь тут була молодесенька. Тут вона сіла, тут вона впала, до землі припала, сім літ не вмивалась, бо води не мала.- Ой, устань, устань, подоляночко, ой, устань, устань, молодесенька! Вмий своє личко, личко біленьке, біжи до Дунаю, бери молоденьку, бери ту, що скраю"
На вулиці моква...Сидю під грубою в капцях, зняв камізельку бо впрів, товчу собі горіхи їм пунделики, узяв телепон заходю в ютуб, а тутого контент, прамо вогонь! Автору дай Боже здоровля, де ше міг почуть розповідь про моє Поділля, сьвато, мед для вух моїх. Штири вподобайки відразу та підпис, їй-бо присяйбо, правду кажу, вірте мені!
Ооо, то є супер))🤗
Ага. Впрів писати. Треба роздягнутися до майки. 😂
😂😂😂😂❤❤❤❤🎉🎉🎉🎉🎉
🤗@@catwoman6978
А вам відомі такі слова як ябка? хопта? верета? гаці? камізелька? ая?
Дуже дякую за випуск. Обожнюю наших бабульок, шо не скажуть, то скарб, а як заспівають... Шкода, що все рідше чути застільних пісень
Боже, як я люблю цей подільський діалект❤. Народилася та виросла на Вінниччині. Голька та Гандрей, їден госеледець та штири гоїрки, госінь, мнясо, бурак, радно, госьдо носю воду з теї керниці,
Ой-ой, ці прямо на кутку де моя мама народилась, у Липівці! Ф ще там жили бабця Міля( від Марія) , Голька, Зінька, Гандрей, Людя ( ми ніяк не могла зрозуміти, як це Людя од Люди зробилася)
Ми з Погребища приїздили туди до бабці, і все це помічали. Дуже дякую, наче теплою хмаринкою з дитинства обійняли. Всім своїм рідним послала.
ООО, так, у нас теж Вінничина, і те саме. перші букви голосні замінювались на букву "г", це унікально! Проте не всім зрозуміло
Рабе радно бураків.
💙💛
То це і на хмельнитчині(Загінці, Міхампіль, Маниківці) припинда, фіртка, кацавейка, капці, шопа.)
Я з півночі Одещини (Любашівка) - 90% всього цього чула в дитинстві і далі в своїй сім'ї, так приємно почути цих бабусь!!! Це просто мова мого дитинства!
Неочікувано побачити тут Любашівчанів
❤️🖤
але в нас є трішки свої особливості і трішки своєї лексики:
прикра гора - крута гора
гладкий - товстий
податися - постаріти
байдУже - нормально, добре
вхляв - заморився
загайно - повільно
а ще є тюркські слова, наприклад чамур - рідка глина
а ще є гидол, галатин, паморок, але то вже зовсім інша тема 😅
@@serhiihulko559 Дуже цікаво, дякую за цей коментар
Побачила коментар, і подумала, що то певно Дзвінка з Любашівки написала. І таки дійсно, коментар від авторки «Дзвінки». 😊
Як,людина,яка має подільську родину і все життя живе на Поділлі,скажу-чудово пророблена робота!Багато слів,які можна почути лише в селі та від старих людей!💙💛
Підтримую стовідсотково! Слухаю немов музику: з дитинства знайомі слова, вирази, інтонації.
"шоб шо" - це прекрасно!
Все життя ото: І шо?))))
Ну хіба не мило?
Додам ще два коротеньких вирази, які колись чув, ще малим:
Приїхала Голька в Гумань, сіла коло гаптеки та з'їла госеледці.
А в бухфеті а в бухфеті наша мама на патреті...
Дякую за Вашу працю, це неймовірно!
А госеледці з голійкою і цибулькою були?Треба ше житнього гУманського хліба,і горілочки з гоїрочком.Тей можна від гаптеки і до гавтобуса не дойти
Я живу у подільському селі і чую цей діалект щодня)) Моїй свекрусі 91 рік, вона так говорить, знає багато віватів, пісень, приказок. От недавно згадала: Як я була молода то я була різва, через штири монастири до монаха лізла)))
Як знає, то тре записувати! Все що знає хай розказує, і пісень і приказок!
Дещо записала , думала ще потім запишу... померла наша баба Яринка в серпні
В нас така сусідка була
Записуйте це.
То.є скарб!❤❤❤
Спасибі вам за рідне! Все сказане зачепило за живе . Усіх згадав рідних і не тільки. Бережіть свої діалекти , вони і є носіями літературної мови . Без них ми перетворимось в сіру масу.
Всіма руками і ногами за висловлене
Справжна мова в багатстві живих діалектів а не в обмежених рамках теперішної суб'єктивної літературності
максимум это сохранится в этнотуризме, который еще надо развить. Судя по ценам на недвижку по цене дешевле некуда - все уезжают куда могу. Молодежь бежит, потому что жить среди умирающих стариков с комфортом сортир дырка в полу очень непривлекательно.
@@SergeZhuk, а ти якого біса тут в'якаєш, кукойом ґутарящее?
"Гірше московських вош лише українські гниди"
Дзякуй за цікавае відэа, некаторыя дробязі дужа падобныя да нашых мясцовых гаворак, не кажучы ўжо пра грубку, комін і камізэльку!
Переферійний архаїзм можливо
@wincentjanczy8882 А ще про лаянку і кляцбонікі згадайте.
Стільки емоцій від відео! Моментами зворушено усміхалась, а моментами так щиро голосно сміялася, бо прабабуся з Вінницької області)) І ось ці «ондого», «розцейгокати», «мнясо» - такі милііі і рідні! Дякую, за неймовірно якісний, продуманий до деталей, вивчений, цікавий, актуальний та цінний контент!! Низький Вам уклін!🤝❣️
В точку ) обожаю Винницкую область
розцегойкати - то круть!
царата, кварта, радюжка, кооперація, пулярес, лісапет, баняк, слоїк, сачок (піджак), балія, грабарка (парк), бітончик. Дякую, було приємно згадати дитинство у бабусі. Ми з нею часто розмовляли про те, як у сусідніх селах міняють говір і інтонацію, було весело імітувати їхній говір. Навіть кожне село мало свій унікальний діалект. Діалекти є в усіх країнах світу.
Бітончик теж бабуся говорила. Я вважала , це наше, місцеве
+ пальчата, кашкЕт, кацавейка, камизелька, сачок, сукенка, крайка, пулярес, хвіртка, льох, клуня, верзун, гУдиння, гоїрочки. І, вибачте, сцьохи...
Обожнюю цю манеру подачі та живі доповнення справжніх людей)
Дякую! Моя бабуся так розмовляла....все таке зрозуміле і рідне. За деякі слова я навіть не знала що це діалект, я щиро вважала їх літературними 😁
І мої бабусі теж так, і я теж проаналізувавши як спілкуюс то проскакує подільський говір
Мене найбільше здивували займенники ''ондого ,осьдо...''.Завжди чомусь думав,що це літературні слова.
Я теж!
Те саме відчуття😂
мої теж, дідусь кликав мені Сірожка, тримючи на увазі що народився я у Донецьку і з дитинства розмовляв російскою як всі навколо, до україньского долочився тільки в школі з другого класу, зараз мешкаю не в Україні, яку залишив ще в часи Радяньского Союзу, але ж як бачіте мову не забув. Тому як що донечане влунчають дурня коли кажуть що не розуміють україньскої це брехня або вони кліничні ідіоти, які не розуміють нічого будь якою мовою , на жаль зараз там 90% таких.
Thank you for the English subtitles, Im studying Ukranian and im picking up a lot of words. Дякую!
Same actually!
Неймовірна любов до мови, до нашої землі й людей. Ви чудові, і робота Ваша не даремна, і анітрохи не менша за ту, що роблять наші хлопці на фронті. Дуже надихаєте і відпочинок душі даєте. Велика подяка Вам!
Piękne wzornictwo. Właśnie zastanawiałem się nad różnorodnością tradycji i kultury Ukrainy. Jakie fajne starsze panie - skarbnice wiedzy. Pani tak pięknie opowiada.
Muszę jeszcze raz posłuchać za pomocą translatora.
A jak jesteśmy przy temacie, to w Polsce jest również taka różnica językowa w poszczególnych regionach czy język jest bardziej jednolity? Wiem o śląskiej gwarze, a jak w innych województwach?
Mi to się podobają gwary góralskie, ślonskoł godka, no i Podlaska gwara jest piękna. A jeszcze mój kolega pochodzi z Mościsk, u niego w rodzinie rozmawiają gwarą kresową, dosłownie tak samo jak bohaterzy starego przedwojennego filmu "Włóczęgi"
@@konstantynharbar6921 Niegdyś tak było, ale niestety komuniści w Polsce wprowadzili politykę ujednolicenia języka Polskiego i używanie gwar oraz dialektów było uznawane za coś obciachowego, wiejskiego i coś czego należy się wstydzić. Przez ostatnie 10 lat jednak wracają gwary i młodzi zaczynają interesować się swoimi lokalnymi dialektami. To jest w ogóle bardzo ciekawe, bo podejście Polskich komunistów bardzo przypomina to jak Związek Radziecki walczył z językiem Białoruskim i Ukraińskim, jednak dialekty w Polsce byłby zdecydowanie bardziej podobne do siebie niż Rosyjski, Ukraiński i Białoruski, a różnice pomiędzy naszymi dialektami są takie jak pomiędzy dialektami w Ukrainie. Oprócz tego, w Polsce mamy trzy grupy bardzo odznaczające się - tzn. śląski (który według niektórych kategorii językoznawczych można potraktować jako osobny język, ale jest to dość kontrowersyjne i obecnie uznaje się to za etnolekt), kaszubski (który ma status osobnego języka) oraz gwary góralskie (które między sobą znacząco się różnią, a najbardziej znaną jest gwara Podhalańska za sprawą Zakopanego i okolic). Reszte dialektów (np. krakowski, poznański, mazowiecki, podlaski itp. nie są za bardzo używane w życiu codziennym oraz - niestety - są uzawane za odrobinę "obciachowe". Generalnie - w taki sposób uważa się to za coś czego bardziej używają nasi dziadkowie aniżeli my, więc dużo osób uważa to za przestarzałe i przestaje tak mówić.
Перекладач вам мало чим допоможе, так як використовується, багато слів з діалекту і перекладач їх не знає. Я українець, і часто, якщо звучить якесь окреме слово з діалекту, можу не зрозуміти що воно означає, але в контексті все зрозуміло. Якщо трохи знаєте і розумієте українську, слухайте уважно, старайтесь розуміти контекст, і діалектичні слова також зрозумієте. Я колись для себе вивчав польську мову, а коли побував у Польщі, то побачив, що ваша літературна мова часто може суттєво відрізнятись від розмовної в залежності від міста. Але нічого, звикаєш дуже швидко.
У нас осьдзо під боком, в Гумані, біля гаптєки, продавали госеледці з годним гоком, я по штири кілі для братової та кума брав! Але от пока доніс, то в торбі голія потекла і весь літнячок мені задрипала! А ще по дорозі заїхав до бабці, то вона сказала, шоб я ті госеледці лишив на вулиці, десь біля кабиці, бо як у хату занесу, то вони від груби так нагріються, шо на все обійсця смердіти буде.
Привіт із Гайсина! 😉
Ха ха ха :))) дякую! Голія. :)
Ні-ні, в нашому Гайсині (наголос на останній склад) кажуть Голька (Оля)
😂
Вінниччина вітає! Дякую!!! Капці баба казали )) Блюзка, гоїрок, габлі (вила), кульчики (сережки), Голянка (Олянка), ходю-сидю - то святе )) і скільки ще чого!
Я з Хмельниччини, сиджу дивлюся, сміюсь і плачу від щастя, згадую бабусь, дякую за твою роботу
Вітаю зі славного Кам,янець-Подільська!
@@Mariya-SmakotaКам'янця - Подільського!
"Десь там була подоляночка, десь там була молодесенька..." Побували вперше (сподіваюсь, не востаннє) на Поділлі в жовтні 2021 року. Зробила собі подарунок на день народження - поїздку сім'єю в Кам'янець-Подільський.побували в Хотині . Дууууже все сподобалося
Моє рідне Поділля! Все таке рідне: штири,ондо, дві яйці- і ще дуже багато всього . Дякую за таку цікаву розмову.
Я на Хмельниччині теж чув цей смішний вираз "дьві яйці" ;)))
Також "Петро гоньдьо гопку б'є" (Петро он там футбол грає)
або "Захотілося Гирі косників", хаха
або ще "Не бачила дупа віхтя"
чи "Це така правда, як вош кашляє" хахаха
За такий цікавий суржик*
штири і гондо, гось
штири то по словацьки чотири štyri
Вітаю зі славного Кам.янець-Подільська ! А Ви звідки,якщо не секрет?
Дзякуй з Беларусi,cлухаю з асалодай! Працуйце ,не спыняйцеся! Чакаю на працяг.Разумею кожнае слова.Лексычная тоеснасць з беларускай уражвае, толькi вымова iншая.
звісно, бо Русь - то західна Україна та БілаРусь
💐
@@essieyess біла Русь то знищена новгородщина, Біларусь то Русь Чорна або Литва
Дуже дякую за відео!
Від себе хочу додати ще пару діалектизмів з рідного села на Поділлі: вхлясти (стомитися), вперти (з'їсти все самому (грубе)), шОпа (сарай), чарА (сковорідка), кандьор (суп), кугут (півень), накласти вола (наїстися), не грай барині (не зазнавайся), пОгріб (льох).
Сподіваюся, комусь буде цікаво)
Моя мама і бабуся ( її мама) теж казали " охляв"
Капці то святе. Найкраще слово
Ой,скільки знайомих слів моєї бабусі та мами! Ми з Шепетівки Хмельницької області Навіть я використовую слово ,,озьдо‘‘,єдине з усіх згаданих! Пам‘ятаю,як дівчата з групи , коли я навчалась в університеті, сміялися з цього ,,озьдо‘‘ Хоча самі інколи використовували діалекти зі свого регіону(Житомир)
Знаєте,послухала та аж заплакала, згадавши бабусю, діда та маму.....Дякую Вам
Добрий день! Пишу із Ізраїлю. Слухаю ваши лекції з захопленням. Ви даєте натхнення вивчати Українську мову тим, хто як я її не знав раніше. Ви така молода, гарна , досвідчена приваблива і розумна жінка! Вы надихаэте на навчання. Дякую вам за роботу. Вы робите її професійно і творчо! Успіхів вам і команді.
Дуже приємно, що юне покоління з повагою та любов'ю ставиться до всьго українського, історії, мови, культури, діалектів. ВАМ нести далі і передавати у віки естафету поколінь. Наснаги у добрих ділах, нових відкриттів та відео.
Гарно, що популяризуєте українськомовні канали. Вдячний.
Дуже дякую за це відео. Я навіть заплакала: згадала покійну бабусю, від якої чула 99% цих діалектів на Оратівщині (Вінниччина).
Моя з великої ростівки💙💛
Моя прабабуся була з Вінниччини, але була полькою. Чимало зазначених слів з лексики мають польське походження, бо у свій час на Поділля переїздили поляки. Щиро дякую за випуск! ❤
Прослухала на одному диханні. Направду, така приємна дівчинка, голосок , як річечка журчить. Настільки легко і цікаво поданий матеріал. Дякую , нехай все тобі вдається!👍🥰
Ура наш Подільський діалект. Дякую.
Земляк😏
Як у вас кажуть на птаха, що десь в Україні звуть лелека, десь чорногуз, а десь - боцюн.
Бузьок? (Бузьки, якщо в множині) Не впевнений, чи це я чув на Галичині, чи на Поділлі.
@@dmytroberko8044Можу стверджувати, що це слово вимовляли мої батьки, не сумнівайтеся.
@@dmytroberko8044. В нас на Кропивнищині їх називають чорногуз. Приємні і рідні спомини села де проводив літо в бабусі біля Олександрії.
Забули про слово "наляти". Для мене це слово-індикатор, що людина із Поділля))
В нас кажуть "налЄти".
В Миколаївській області теж кажуть " наляти".
Одеська область теж ляє)
На рівненщині теж вживають "налляти"
а як правильно?
Ви навіть не уявляєте, яку потужну справу ви робите ! Як той Каменяр Франка , що лупить скелю, відкриваючи мову рідну , а мова - то душа ! 😊
Ух , яка популяризація солов'їної...чиста робота .Респект , повага , творчих досягнень Вам)
Дуже цікаво, бо дуже багато спільного з Львівщиною, моя бабуся також говорила бурак, мнясо, радно, ворати, сьвято, ше..... керниця, вогірок... штири... камізелька, кашкет...капці.... Братова у нас повсюдно говорять.... борше...
Ну схоже бо ції діалекти в одній групі разом з карпатськими, буковинським, короче всі південно західні
І нарихтувати !
Так. На Львівщині є такі слова.)))
А як іще можна капці назвати, якщо не капці?) Я думала, це загальне слово)
@@cheburapin , мешти.
Боже мій,наш любий рідненький подільський діалект❤
Моє Поділля😍😍😍 Дякую з це відео🙏🏻 Воно навіяло теплі спогади при моїх бабусь і прабубусю які так говорили❤
Хм...у вас так файно це виходить, навіть не уявляю хто б краще міг з нами матеріалом поділитись. Ну неймовірна ви така 😊
Дякуємо за ваші етнічні, фольклорні та філологічні просвітницькі випуски
І чекаємо свою говірку ( Дніпропетровська область чи Запоріжжя, як там вірно?)
«Перекусіть, щоб кишка кишці дульку не давала» - як це прекрасно та дотепно😂, беру на озброєння
А в мене в селі казали "шо тре' перекусити бо кишка кишку посилає"))
@@vasyapetrov888 спасібо за уточнєніє господін вєлікорос. Что ми би дєлалі бєз вас???
Згинь нечисть московська!!
)))
Або "кишечки свАрАться" як в животі бурчало
Чудова дівчина та неймовірно цікава подача такої, здавалося б нудної для сприйняття теми! Я у захваті! 🌻🌻🌻💛💙
Вітання з Криму! Майже сорок років тому їздили збирати фольклор на Франківщину, навколо Коломиї. Було дуже цікаво та приємно спостерігати за побутом людей, за їх говіркою та традиціями. Як же не хотілося виїжджати звідти, бо все було так затишно та смачно, так би мовити - по домашнєму!
Вітання рідному Криму!Маю надію,що дуже скоро.Крим повернеться до Ураїни,бо Крим це Україна.Ви знаву зможете приїздити до нас на захід України,а ми до Вас,завжди будемо раді Вас бачити.
@@Mariya-Smakota Тут вообще без шансов,детка))Никогда Крым не имел ничего общего с идеей украинской государственности.Так что танцуйте свой гопачок у себя в селе))
@@mikecarpentier6419 Гопак,це бойовий танець запорізьських козаків і ми ним гордимося,як і гордимося українським Щедриком відомим на весь світ,нам є чим гордитися,ми Божі люди,але вам рабам росіянцім цього не розуміти,так що соси лапоть.Крим ,це Україна.
По-домашньому пишеться через дефіс.
Моя пошана
@@Mariya-Smakota Може ви "Пишаєтесь"? Бо "гордится" це російське слово 😊
Мої баба з дідом із Західного Поділля (колишній Борщівський р-н Терноп.обл.), бував у них в селі кожного літа малим 💓. Коли небо хмарилось то дідо завжди казав "шось кундибаситься, відав буде дощ", а ще такі слова: пательня, рондель (сковорідка), груба (піч), п'єц, стирка (ганчірка), гладущик (глечик), кілішок, ньорґати, рискаль, шуфля, ґралі, верета, гАндрій 😂, боханець (буханка хліба), кавалок (кусок), миска, райтки, майтки, мур, бараболя, пражити (молоко, бараболю) і т.д.
P.S. а ще ви не згадали канал "Хащі" - крутезні відео знімають саме про вимираючі села, зокрема і Поділля
@@volodymyrchaban4410 теж зразу так подумав, та було уточнення від авторки, переслухайте повторно.
@@volodymyrchaban4410так у тому й справа, що їх короткі відео тут є, а про них авторка не згадала. А хлопці реально роблять величезну справу
На Черкащині розрізняють грубу і піч . Груба, то переважно для обігріву житла, іноді вмуровують духовку. А піч, то вже для випікання хліба і приготування їжі.
Черкащина теж кандибаситься. )
@@user-mv7vy1ws7s так і є. В мене в хати є груба і піч. Це різні штуки.
Хмельниччина на зв’язку❤
Київщина вітає Хмельниччину! Най вам найкраще!
Украинская мова звучит потрясающе💙💛 спасибо!
Хочу доповнити: лише на Вінниччині все "стоїть"))) ніж стоїть на столі, ручка стоїть на парті, книжка стоїть на стільці, кварта (чашка) стоїть на ослінчику ))) дякую тобі, моя хороша, за приємний перегляд та спогад про дитинство. Із задоволенням дивимося та слухаємо. Завжди казала, що в нас не суржик, а діалекти, причому село від села відрізняється говором, піснями, вишивкою. 😊
То, певно через близькість до Молдови. У молдован теж все стоїть 😅. Колись ми реготали з того. Потім розібрались. В їхній мові одне дієслово на наших два. І стоїть, і лежить у них звучить однаково. А ще нещодавно запитала у племінниці з Молдови- чому вона, коли перепитує каже як?, а не що? Та сама причина - одне слово на наших два
А в Дніпрі,де я живу 20 років вже не розуміють,як носки можуть стояти
Вдома у себе, на Одещині, багато таких речей колись від старих людей чув)) Дуже круто!)
Відчуття ніби повернулася в дитинство!!!
Дякую за важливу та кропітку роботу!❤
Same here
ДЯКУЮ ДУЖЕ!!! - почула мою найкращу у світі бабцю(Вінничина). Дві козі і дві вікні)))
пілочка - шмат полотна - прикрила хліб пілочкою,
полуцвіток - напіврозквітла квітка- ви ж мої полуцвітки - до онуків,
балУ-балУ- розмова, яка супроводжує діяльність - ми так балУ -баЛУ, потихеньку дійшли.
добИтися- добратися до місця призначення - додому тощо,
скОч нарви ягід - збігай нарви черешень
не гамнЯгай - не морочи голови
сидит - живе в будинку - сидит в хаті на Семенах, Сухарах -- на землях родів
в прИймичох - у приймах
гобіЯсник - шибеник, сірбіЯнка - виразна жінка - ото вона сірбіянка, гадукАт - адвокат, скубенти - студенти, сантИр - псалтир, пишнА - гонорова, прихрантИлася - прибралася гарно,
Єйбо - присЄйбо як варіант їйбо-присійбо,
а побий тебе коцюба лиха ( я думала, що то про Коцюбалиху йдеться)))
калапуця - щось намішане, туманію - думаю, не находжу відповіді, а ще - полумисок, слоїк, пІдімо, зрОбімо.
Окрема подяка за припинду - це в бабці звучало як синонім дурепи))))
і ще лічилочка- десятка від моєї бабці Юхимійки- одинО, другинО, трОйце, лОйце, сУкмен, дУкмен, деревЕн, дЕкус.
дякую)
Ура! Наш Подільський материнський говір. Дякую.
Дякую. Я з Вінниці , послухала Вас - буцімто в хаті моєї свекрухи побувала.
це неймоврно... щем... сльози... скільки спогадів... "розпакували" дякую за працю!
Хоть я из России, но и мне очень нравится ваш язык.
Які гарні та милозвучні баняк,слоїк замість каструля,банка.З русифікацією треба боротися нашими чудовими діалектами
Вельми сумно, що люди не розрізняють московізми і діялектні риси, і все пихають під суржик.
Дякую за рупне видиво! Особисто я б хотів, щоб діялекти почали вживатися активніше, адже це величезне джерело чудової лексики і т.і.
Крутезне відео! Моя родина по батьковій лінії - з Вінничини, то я як чую тих бабусь із відео, аж мурашки по шкірі - вмить переношуся в дитинство, в канікули в подільському селі. А в нас на Бершадщині ще говорили:
ПЛИВАТИ - плавати
ДЯДИНА - дружина дядька
БАТЬКО - хрещений батько
ЛИБОНЬ - мабуть
ХУЧЕ - скоріше
ЧАРА - сковорода
Ще у відео було не згадано, але мені здається, що це теж особливість подільського діалекту: наголос на останньому складі для будь-яких форм множини, навіть там, де в літературній мові наголос в іншому місці: стаканИ, черешнІ, коровИ… Так досі говорять у Бершадському районі (с. Велика Кирївка, Устя).
Цікаво, у когось іще так говорять?
Про наголоси дуже влучно загадали! У нас у Вінницькому (колишньому Липовецькому) районі теж так говорять :)
А ще є слово КВАРТА - велика чашка.
у мене в голові оці "блендерА", "комп'ютерА" позгадувалися, як люди у моїй місцевості говорять, дуже схоже на польський спосіб відмінювання (я вичвчав польську трохи в школі)
КоровИ - так, а стакани і черешні - ні :)
@@user-zf2up5gt6l кварта - це велика металічна, кхм, "кружка", а чашка, велика чи мала - то всерівно чашка (то так у нас кажуть)
Приємно чути чисту українську мову, не зважаючи, що канал про діалекти, а взагалі діалекти, це і є наша мова.
Який же крутий формат ❤❤❤ успіхів каналу та автору ❤
Красива і логічна наша мова, поділля, по долу від Карпатських гір. Завжди вас дивлюсь з захопленням!!!
все хотів почути оце - "допіру")
Як же я люблю всі ці бураки, калідори, бОльниці... І різнобарв'я української мови
Дякую вам! Отак з легкої руки ви вже вписалися в історію. Лупайте сю скалу!
Соша!!!😅 Моє дитинство в бабці!!«Дві яйці»-казав мій тато з Нової Греблі що на Вінниччини😊 «Дзьобати зернята» - лузати насіння, «нарепіжити»-багато зробити, «наварганити» -багато наварити
Молодці! Дякую за цей змістовний матеріал, за виконану велику роботу. Це - те, що можна і треба транслювати школярам в школі. Так школярі мову українську будуть розуміти і вчитись любити, а також і класичну українську літературу.
Я радила дітям з географії ( етнографії) за бажанням
мова мого дитинства. Така яскрава і "смачна".
Мама з Хмельниччини, тато з Тернопільщини, жінка з Франківщини, живемо на Херсонщині
Ади, яка суміш :)))
То й вип'ємо за ваше і наше здоровля по кЄлішку і то чисто !
Нєх ви і ми здорові були !
Йой, я не знала, що "керниця" це шось унікальне. У Вінниці досі так кажуть в побуті
а мені завжди так дивно було з того слова. Прислухалась. Здавалось, що людина просто обмовилась, язик заплутався, буває ж… Потім зрозуміла, що ні, саме так і кажуть :-)
Дякую за те, що робите 🌻 Неймовірно цікаво і цінно!
Я з Поділля, з Вінниці, послухала, як у бабусі в селі побувала❤, хоча деякі подільські діалекти сама вживаю живучи у Берліні.
Дякую!💙💛
Клас! Мед для вух, таке все рідне й близьке. Окреме дякую, що скористались нашими матеріалами. Дуже тішить, що вони послугували чудовим зразком для дослідження подільського діалекту. Жирний лайк!
Дякуємо і вам за круту роботу! Теж втішилась, як вас побачила)
Спасибі тобі Ідейко, за хорошу роботу. Ми помним і не забуваїм радно, госінь, зору і Гумань) ❤ сонечко ти наше.
шосе до Гуманi
сонечко Ти стільки говорів України повернула із небутя. але чим більше діалектів тим багатша наша Мова . дякую Тобі Сонечко за сю Твою працю...бережімо свою мову!!! Слава Україні! Слава ЗСУ!
Класна! Жива, натуральна і без пафосу. Кайфую кожен раз, як слухаю )
"А на срав його мамі ниньки! Бораки копати тре і вогірки в рядно збирати сьодні" Лайк за годне висвітлення теми, проте все зрозуміло у вимові діялектів було від автохтонних жителів Поділля:)
А в нас кажуть (одеська обл) "А срав морді"
Насрав мамi шо здибались😁
@@user-bv5wi4dt8uсаме так моя мама і говорила
рАдно)
Діалекти - це ❤. Жива нерафінована мова, яка виникла не на асфальті. Подільський діалект - це особлива ❤. Ну а слово "шо" у ньому - то святе. Ходю, носю, допіро, гондо, озьдо(го), тамо(го), отакимиго, дві відрі, штири хаті, склади в єдно, їден, радно, рундук, гиндик, хвіртка, кварта, бараки, бараболя, (бараболі - як множина, з наголосом на останній склад), груба, вугля, комин, капці порвані, попратати у хаті, нарихтувати (Я тобі тамо сумку нарихтувала), соша, тарабанити, терендіти - аж серце щемить, коли це все чую.
@@DakotaHarmony у той час, коли моя бабуся так казала, воно було діалектним. Бо в радянському союзі знищували справжню мову. Для мене, насправді, вони всі стандарт. Бо якщо хтось колись вирішив, що то стандарт, а то нестандарт, то все дуже відносно.
А ще одні з улюблених: "Шо це ти тут намагулила?" і "Шо це за балабуха?" ☺
@@olyakuzina2954 Воно навіть на початку 20 ст. було вже літературним.
Мені подобається ще наше слово "кала[м]поцяти")) А "капці" то взагалі любов, від кацапського "тапочьки" аж верне.
А ще всілякі "ціво", "тіво"=))
@@DakotaHarmonyя не жила на початку 20 ст. І на почтку 20 ст. воно могло бути літературним, допоки комуняки не вкорінились і не почали все змінювати. Я кажу про моє дитинство. Тоді така вимова не сприймалась, як "правильна", чи "літературна", і ми як діти гиржали з того. Це лише з часом я зрозуміла, що те, як бабусі говорили і було правильним.
@@olyakuzina2954 На жаль.
совіцька окупація була найжахливішим періодом для українців. Шкода, що ми досі не маємо нормального правопису. Коли 2019 року ухвалювали чинний, то люди ледь не поперебивали одне одного через "проєкт" та "индика", що вже казати про повернення чогось більшого. Особливо за двоїну прикро. "Дві руці", "дві нозі", "дві книзі" - ну шикарно ж звучить! Сподіваюся, колись буде повернуто справді *український* правопис.
Дякую за Вашу працю.
Я проживаю на півночі Одеської області. Наше селище знаходиться на березі Південного Бугу.
Такий рідний говір.
НИЗЬКИЙ УКЛІН!!! І ДНІПРОподяка Вам за такий смачний контент! БРАВЕЗНО!!!
Шана та подяка за працю, якісно підготовлений сюжет✊🇺🇦 Рекомендую, пізнавально про рідний край, нашу звитяжну Україну!!!✊🇺🇦
Подяка Авторці за неймовірно цікавий випуск!!! Стільки розмаїтої інформації, що переглядав декілька разів!
Дуже дякую! Ви справжній діамантик...
Привіт із Поділля, а саме з Вінниччини, Гайсинського району. Ось ходю, ходю, а ну думаю сяду й подивлюся гарного відео від Олександрівної 😊.
"Русланчик, надінь палітішко, бо замерзнеш..."
Навіть всплакнув.
Дякую!
💯
Як казала моя баба Василина молдовани пазя куміння , а ляхи сітро і ковбасу.
Або надінь твінку
@@-mr.crowley- у нас так не казали
Пальтішко, бабця казали :)
Чудовий екскурс в історію ,культуру нашого народу.Дякую за просвітницьку роботу,було надзвичайно цікаво .
Спасибо огробное.В детстве побывала.Мои бабушка и дедушка переселенцы с Винницкой области .Слушала и на душе такое тепло.
Thank you for this segment. My Babyska from Podilja and I remember his sound of Ukrainian language.
Боже, це так цікаво і щемливо! Дякую за прекрасне відео ❤
Коріння моє подільське. Земляки, єднаймося! Бо що може краще об'єднати, ніж мова. Скільки рідних слів, знайомих із дитинства почула...Дякую ,дуже-дуже!!!!
Вітаю Вас з Кам,янець -Подільська!
@@Mariya-Smakota Мої батьки з Хмельниччини, зокрема мама з Кам'янець - Подільського району, с. Колодіївка ( по дорозі на Стару Ушицю).Найкращі спогади дитинства....
@@user-dx5um6ct9t Я у Колодіївці не була,але у нас у будинку проживають люди,з цього села.Це зовсім не далеко від Кам,янець-Подільська.Запрошую у гості!
Так тепло від перегляду Ваших відео.
Як гарно!!! Обожнюю діалекти. Від них тепло. Наскільки багата наша мова. Пишаюся нашою молоддю.
Djakuju za piznaval'ne movno-kul'turno-istoryčne video 💙💛.
Що це за мова?
@@user-eq4cp6gb4s ce ukrajins'ka latynka
@@vianaveryderrien5335 ще б українською хіраганою написав
Дуже вирізним можу ще назвати слово "зацейкати/вицейкати/прицейкати/доцейкати" (зробити що-небудь). Коли переїхала на навчання в Івано-Франківськ, то саме з цього слова усі дивувалися найбільше.
А ще «зацегойкати»
А що це означає?
@@user-io1do3fl7v "зробити що-небудь". Наприклад заправити ліжко - зацейкати ліжко; витягнути шнур з розетки - вицейкати шнур і т.д.
Але ж Івано-Фрвнківщина, це вже не поділля, скоріш гуцульщина.🤔
В нас вживають "прицейвокати, зацейвокати, відцейвокати", в однокласника було навіть слово-паразит "цейвот"😁 рівненщина
Дякую за працю!!! Велика розумниця!!!
Такі бабусі ❤ ніби в своєї побувала. Дякую за відео.
Я себі тоже захтів написати про тей подільський говір.
Їй бо родом з Поділя. Був малим завши помагав мамі по хазєйстві. Мались мо королі, качки, гуси гендзьори. Завши була їдна свиня, льоху не тримали, бо до кнурів зриваласі, то мали кнурика. Почистимо його і чистий спокій тіко сало наберає. Годувались ми те хазєйство бараболями, бураками. Недалеко від цукрофабрики жили, звітам бараки носили худобі. На зиму завши льох був повний. Мав лісапед, їздив на нім в берег, звітамки возив на нім сіно королям. Мали город, бараболі садили рискалями, скородили граблями. Жуки кропили мітлою. Було що крети дуже шкодили. В садку траву косили, гралями сіно перевертали, а те шо всохло на гору подавали, або варетою носили. Тоді ше не було води в хаті, то мама мене в нецьках купала. Ниньки відав би штири теперішні роки за їден з дитинства.