Богословські рефлексії подвигу Новомучеників і Сповідників XX століття

Шість хвиль репресій і гонінь духовенства в радянському союзі: 1) перша хвиля характеризується стихійними самочинними розправами, вбито 8 тисяч духовенства; 2) друга - 1922 по 1927 рр. кампанія по ізятію цінностей, вбито 8 тисяч духовенства; 3) третя хвиля репресій пов'язана із декларацією митр.Сергія Страгородського, духовенство саджали у в'язниці за те, що ті не поминали його за богослужінням і виступали проти декларації і позиції митр. Сергія по співробітництву з радянською владою. З 1927 по 1930 рр. саджали і розстрілювали духовенство лише, те яке виступало проти С.Страгородського і його декларації, з 1930 і по 1944 р. саджали і розстрілювали вже і тих, хто був проти і тих, хто підписував декларацію. Більшість новомученики свідомо йшли на ув'язнення і смерть, але залищалися вірності позиції, які висловив патріарх Тихон, який піддав анафемі більшовиків, а митр. Сергій оголосив радості і печалі радянської влади, радостями і печалями Церкви. На 1939 рік було вбито 85 тисяч духовенства, після цих фактів, не повертається язик, сказати, що С.Страгородський спасав Церкву. Може, навпаки, своєю кров'ю і смертю Новомученики спасли Церкву. 4) четверта хвиля гонінь в період з 1938 по 1942 рр. духовенство звинувачувадося у фашиському шпіоназі. 5) п'ята хвиля репресій проти катакомбного духовенства (більшість новомучеників були катакомбниками або непоминаючими), яке вийшло із підпілля на окупованих територіях Німеччиною, бо вона лояльно ставилася до православної Церкви. На Київщині очолив духовне відродження архієпископ Антоній (Абашидзе), тепер причислений до лику святих. Вони визнавали над собою не патріарха Сергія Страгородського, а Автономну Українську Православну Церкву, яку очолив митрополит Олексій (Громадський). 6) шоста хвиля гонінь пов'язана із політико Хрущова. Прот. Георгій Митрофанов: "В XX столітті Руська Православна Церква дала більше гонителів, а ніж мучеників. Пам'ять Новомучеників має викликати в нас сором, а не гордість, бо вбивали духовенство і вірян, ті ж, православні, які стали на служіння радянській богоборчій владі. І в більшості ми є нащадками або активних, або пасивних гонителів, які виявляли свою лояльність радянській владі". Тепер кожен себе має запитати, чи він продовжує християнство Новомучеників чи підлаштовується під кон'юктуру.