Я з Луганщини. І на прикладі своєї родини та деяких знайомих можу прослідкувати, як методично знищувалась українська мова та нав'язувалась російська (начебто "краща"). І, як наслідок, деякі нащадки українців, почали вважати себе частиною "рускава міра". Тому, деякі "знання" (наприклад "язика") можуть нести цілком конкретну небезпеку.
Я з Волині. З "російськомовної" родини, бабуся була вчителькою, дід військово службовий, на їх прикладі вже можна прослідкувати методичне зросійщення. Попри брак росіян в родині і те що в дитинстві обоє (як запевнюють) розмовляли українською, через працю яку хотіли виконувати, мали наказ - розмовляти російською. На спілкування українською знову перейшли вже після 2000 року. Через 10 років після розпаду Радянського Союзу. Мама взагалі українську вчила вже після розпаду РС. Про те, що я володію двома мовами я "дізнався" коли мені було п'ять, та вказали на це сторонні люди, помітивши що з братом я розмовляю російською, а звертаючись до них переходжу на українську. Тому повністю згоден з Вами - двомовність в собі несе небезпеку, насамперед людям які про це не думають, або дітям котрим не пояснюють того що це дві окремі мови... А потім маємо пів країни, яка не розуміє чому це має розмовляти саме українською, та є чудовим фундаментом для будови "русскава мира" і це стосується не тільки сходу країни, на заході також з цим є проблеми, адже половина мого покоління (хоча і не спілкується російською) розмовляє суржиком - себто калічить обидві мови, та жодної добре не знає :/
@@romanserdiuk2569, колись Любомир Гузар чудово висловився: "Українці поділяються не на "східняків" та "західняків", а на тих, хто любить Україну, і тих, хто її не любить". То ж, гуртуймося задля збереження нашої мови, культури та й України в цілому!
@dolphin dolphin І знову згоден xD відносно цього: то на заході країни доволі часто помічаю таке явище коли люди вважають себе "кращими" відносно сходу "Бо ми завжди розмовляли українською, а Ви там на сході - ні". Кожного разу з'являється думка "а чим ти кращий за тих, хто воювати поліз на Донбасі, вважаючи себе кращим - бо розмовляє російською" Сумне явище, сумне і дивне...
@@romanserdiuk2569 знайома ситуація, теж у дитинстві отримала мовну травму, якось про це і не переймалася, а десь у років 30 стала замислюватися: а як би воно було якби?...
Я сам не вважаю себе двомовним, хоча вільно спілкуюсь кількома мовами. Я росіянин і народився в Росії в російських батьків. Але мені пощастило жити в Білорусі, де, не зважаючи на переважну російськомовність, все ж викладають білоруську в школі, тож я непогано вивчив білоруську, і це допомогло мені легко засвоїти українську, так, що я за 20 років в Україні десь навіть вже забув, як розмовляти білоруською, хоча, звичайно, читаю і слухаю вільно. Моя дружина українка, в родині якої розмовляють виключно українською, але ж вона може вважати себе двомовной, російська теж рідна через її російську бабусю. Таким чином, в нас дійсно двомовні діти, які розмовляють з мамою, бабусею і дідусем - та між собою - українською, а зі мною та з деякими дітьми у дворі - російською. Звичайно, я не маю нічого проти добровільної двомовності, але ж розумію, що дуже важливо вчити дітей змалку українській мові. Мені моє навчання білоруською дуже допомогло не стати російським шовіністом та правильно сприймати важливість рідних мов і культур, а також незалежності Білорусі та Україні. Тому для роз'язання мовної проблеми та зміцнення держави треба вчити дітей та підтримувати українську мову скрізь. Тоді і двомовність деяких дітей буде перевагою, а не недоліком. Навіть якщо Росія ворожа, непогано розуміти мову ворога, подивіться хоча б ізраїльский серіал Фауда, де двомовні діти змішаних батьків працюють під прикриттям в палестинській автономії. А ще дуже, дуже важливо, щоб відчепитись нарешті від імперії - треба дійсно добре знати англійську, читати книжки, ресурси саме англійською, розуміти англійськомовну музику, дивитись фільми і серіали англійською без озвучки, тільки з субтитрами - таким чином, перебувати в світовому культурному просторі, а не в пострадянському російскомовному, спілкуватись з іноземцями, а не тільки з російськомовними! Тоді українці дійсно стануть європейцями, а не сферою впливу русского мира.
Дуже розлогий і гарний коментар. Вподобайця! Я особисто знаю декілька сімей, які, маючи коріння з росії, чітко усвідомлюють, що вони громадяни України, підтримують державність української мови і не підтримують агресію "братьєв"
Я б( без образ ) провів би диктант з російської мови серед "рускоговорящіх" і подивився який відсоток дорослих людей напише хоч на 4/5. Є підозра, що знати 100найвживаніших слів і будувати з них 1000найвживаніших речень, не є знанням мови в тому сенсі в якому нам його припідносять. Бо в нас пів країни "как слишиса так пишиса", але "на русском мне всє запілі".
Я навіть у школі не вчив українську , на Росії її не було у програмі ! Але переїхавши до України , ставши Громадянином України , зрозумів що без мови ніяк . Тому вивчив на розмовному рівні та писемному . Сподіваюся на достатньому рівні ! Дуже дивують ті , хто прожив в Україні зі дня Незалежності та так і не спромігся вивчати мову задля спілкування ! Впевнений , що 99.9% громадян України розуміють мову , а коли припре і розмовляють 😄 ! Нічого їм брехати . Дякую ! Україна понад усе!🇺🇦
І навіть без російської двомовність не дає відчуття і розуміння, яка ж мова є рідною. Пізніше, я думаю, дитину мучитиме питання: "Хто я?! Чий я? Перекотиполе?!" Можливе навіть роздвоєння особистості. Все ж першою має бути рідна мова, а пізніше до неї можна додавати хоч сто мов, -- дитина твердо знатиме, що вона -- українець чи українка, у неї є тверда основа під ногами -- рідна земля!
@@EugeniaKuznetsova1 Але все-одно дитина виростає в країні, яку вибрали її батьки, і має виростати громадянином цієї країни. Я знаю сім'ю, де мама - грузинка, а батько -- українець. Живуть з бабусею-українкою. Всі знають російську, звісно. Між собою розмовляють переважно українською, мама російською, але намагається і українською. Донечку вчать розмовляти українською, а мама ще трохи грузинською. Раз в рік виїжджають у відпустку в Грузію, -- отам дівчинка вже має можливість підтягнути свою грузинську! Але після повернення в Україну, коли немає відповідного мовного середовища, грузинська потроху забувається. Дівчинка вже школярка, і твердо і гордо говорить: "Я українка!" Зробила свій вибір, -- думаю, не без впливу сім'ї.👍😀
Нещодавно дізналася про таке поняття у психології, як конгруентність. Це коли людина "сповідує те, що проповідує", тобто щось комусь радить, можливо, навіть навчає, і сама дотримується власних рекомендацій. Виходить, що російськомовні, котрі "заливають" про користь двомовності, а самі користуються лише "язиком" - неконгруентні. Ось так можна на них обзиватися. Не дякуйте😉
Дуже часто в інтернеті я натрапляю на запитання іноземців про конфлікту росії та України і вони питають, чому не бачать російської сторони. А все просто. Бо вони не розуміють інші мов окрім російської. Все це вимагання двомовності, це не тому сто так корисно, а щоб росіянці було легше нас розуміти і не треба було вчити додаткової мови. Легше констролювати інформаційну ситуацію в країнах, коли ти знаєш мову. А вони постійно контролюють інформацію в усіх країнах, щоб розповсюдити туди свій вплив. Вони, насправді, не захищають російську, а роблять інших більш вигідними для себе.
* Кількість людей старшого покоління (і у абсолютній кількості, і у відсотковому значенні) за статистикою в Україні постійно збільшується. Намагайтеся викладати свої думки без подібних помилок. Іншим людям легше буде зрозуміти Ваші сенси.
@@user-lk4on7iw5g, перепрошую, але я не думаю що чим далі тим більше стає людей, які пам'ятають як жилося 80-70 років тому. Що хотіли сказати ви, я дійсно не зрозуміла.
Відразу лайк за відео. Так, все вірно, я з Микалаїва, мої діди та бабусі говорили українською, вже батьки почали розмовляти рос. Бо ви все вірно сказали, що не було потреби в в своїй мові, ще й сміялися з неї, тим самим у людей розвинули комплекс до своєї мови...
привіт, я теж Миколаївська, приїхала навчатися з області і це місто майже відразу мене зламало, через купу насмішок над мовою, через тупі жарти про українських «селюків» і т.д. я була зовсім юною, і щоб не потрапити під хвилю зневаги та дискримінації, почала говорити, а з часом і думати російською, що дуже сумно.. а тепер розплачуюсь за цей вчинок, знову вивчаючи рідну мову і намагаючись побороти клятий суржик, який так і рветься 😢
"Вірними" бувають друзі і дружина (чоловік). "Вірним" може бути військо. Слова бувають "правильними" і "слушними". З мови не "сміються", а "кепкують" і "глузують".
Дякую за Ваш канал, Ваші дослідження, Ваш фейсбук та книги. Повністю згоден. Я походжу з невеликого містечка на Луганщини і можу на сто відсотків сказати, що за часів мого дитинства й юності, старші люди в селах (які до цього були колхозами) часто розмовляли суржиком з глибоким відхиленням в українську мову, бо в радянські часи селяни не мали змоги належного вивчення російської, як того вимагалося, то й так і лишилось - не туди й не сюди. В невеличких містечка та власне Луганську вже було панування російської (прекрасне виключення це славний район Сватового, де вдалося зберегти українську). Власне через це і дійшов висновку (у мої далекі 18 років), що Луганщину було саме глибоко зросійщено. Все, що пов'язано з росіянами, несе для нас, українців, велику загрозу. Нажаль, далеко не всі цього розуміють, а я, як людина яка народилась на Луганщині та все дитинство і юність слухала розповіді про руський мір, російську мову (це було задовго до Майданів та війни) , та не могла збагнути в чому "прикол", розумію. Бо все має свої наслідки, навіть річ, на яку ти не звертаєш уваги, може обернути катастрофою. Бережімо нашу рідну мову, відроджуймо її. П.с. Інші мови теж необхідно вчити, без сумніву, але тут вже інша мета.
Результатом нашої двомовності є те, що відмінки вживаються неправильно навіть людьми, для яких мова є засобом професійної діяльності. Ще в юнацькому віці почав спостерігати цю тенденцію,яка, на жаль, стала майже нормою сучасної української мови на сьогоднішній день, що дуже засмучує мене особисто. Це -- один з прикладів. Стосовно багатомовності взагалі, хочу зазначити, що навіть вільне спілкування шістьма мовами не залишає такого емоційного задоволення, такого відчуття досконалості сприйняття й насолоди власне від спілкування, як вживання рідної, в моєму випадку української, мови...
Імперія завжди буде душити мови провінцій. як приклад Англія і валійська мова. двомовність для них це дійсно перехідний етап. щоб вистояти в боротьбі треба відстоювати власну мову бо мова об'єднує 😜
Англія не руйнувала валійську і будь-яку иншу мову зсередини. Валійці зазнавали гноблення, але їх не вчили "правильної" з погляду загарбників валійської мови в школі, не видавали книжки англо-валійським суржиком і не калічили мову виданням різних брехливих словників.
Двомовність, як показують європейські країни чи та сама Канада, це не є погано. Але у нас є**нутий сусід) Тому для нас двомовність дуже велике зло. А наша мова, наша зброя. От як було підчас Другої Світової, американці мову черокі використовували для координації військ, а ніцмці довго не могли зрозуміти що ж там розказуються, не розшифровувалось))) Любімо нашу мову)
В Канаді при двомовності погано тільки французам, бо англомовні знають французьку навідчепись і їх більшість. Франнцузька там вмирає, навіть попри підтримку держави
@@petroste7932 так, ситуація із двомовністю в Канаді, попри те, що цей приклад люблять наводити, як успішний, насправді не настільки успішна для французької.
@@EugeniaKuznetsova1в багатьох країнах Європи сильно просувають анг мову, фільми/серіали без перекладу на національну, прямо англ пускають в ефір. Я би також все рос лайно замінив на шось англомовне, зі субтитрами. Контингент би буркав, але з часом це б прижилось думаю файно) Так мої брати гарно розмовну польську вивчили, дивлячись мише польські канали.
Не будуйте ілюзій з приводу двомовності в Канаді. Мова соціального ліфту в певному регіоні завжди одна. Це та, на якій складаються плани міської каналізації та електромереж. В Онтаріо це англійска.
@@hermanh3498 зі знайомих Онтарійців практично ніхто не знає французької на достатньому рівні щоб прочитати і зрозуміти етикетку (далі назви) на товарах. А про нормальний рівень - то лише якісь держпрацівники які зобов'язані знати. При тому що в Квебеці більшість таки перейде на англійську за потреби
Вже кілька років принципово не говорю російською. Тільки українською, і читаю, і слухаю музику, все російське викинув зі свого життя, навіть не спілкуюся з "рускагаварящімі". Дехто вважає що я радикал, можливо, але мені так добре. Я ніколи не любив російську мову, бо вона чужа, та нав'язана.
Я теж плутаю декілька мов, що постійно використовую. Деякі з них я вивчив вже у дорослому віці. Більшість моїх знайомих мають тіж самі проблеми. Може, то більше властивість людської психікі.
Я знав такого собі Томаза Акопова з Марнеулі(Грузія). Разом вчилися в інституті. Він вважав себе греком. І вільно володів російською, грузинською і азербайджанською мовами . Ці три мови належать до трьох різних мовних сімей. Вони дуже не подібні. І він нічого не плутав. Може Томаз мав якийсь особливий світогляд?
У нас, по суті, не двомовність, а незахищеність від Рос-Геббельс-ТБ та інших духовних скрєп. Та й від угорських скрєп також. Поки на кордоні в нас брати, вовки і клопи, двомовність - це незахищеність. Але англійську окрім рідної мови варто знати - це виняток. До речі, уявляю рос-пропаганду «на експорт» англійською.
@@EugeniaKuznetsova1 до речі, так, це важливо. багато хто думає, що якщо українці не будуть розуміти російську, вони будуть захищені від рос.пропаганди. але москва ніколи не впустить шансу забезпечити "потрібною" інформацією народи, на чиї землі вона зазіхає, тож вона вкладатиме рускіймір людям в голови їхніми мовами (вже так робить)
Дякую за Вашу працю. В мене мати в її шкільні роки переїхала до УРСР з росіі. В школі мала звільнення від уроків української, але вивчила її, коли вона стала потрібна для роботи. Зараз її іноді ось ці мономовні рудименти (місцеві "русскіє укрАінці") питають: "Вьі что, нє русская?" Я кажу їй, що то визнання - можна пишатися.
Двомовність - дуже кльова річ, коли ти знаєш хоча б 4 мови. Бо тоді справді настає плюралізм, можливість вибору, тренування для мозку тощо. Є, з чого судити, знову ж таки. А якщо виходити з тези, що скільки мов ти знаєш, стільки разів ти - людина, то чотирилюд набагато прикольніший, ніж дволюд.
Маючи такого сусіда, двумовність небеспечна. А як що провести просте дослідження, то можна прийти до простого висновку що категорично не потрібне. Простий факт Білорусь, та Молдова, російська майже повністю витіснула державну в цих країнах. І теж відбувається у нас. На великий жаль я часто говорю суржиком. Іза оточення, ТВ і т.д
Живу в Кенії. Країна багатомовна. Офіційних - дві: англійська та суахілі. Відмовлятись від англійської не планують, все таки англійська - це ключ до великого об'єму інформації. Тобто, тут двомовність добровільна. Хоча в житті більше користуються суахілі, або мовою свого народу (календжин, камба, кікуйю, луо ітп.. понад 40 мов в країні). Дружинонька (африканка) вивчає українську, цілком успішно.
От будь ласка, Ваша дружина африканка і успішно вивчає українську, а наші горе земляки зі сходу України "плачуть" що не можуть її вивчити. Їх бідолах лякають, що примусять таки вивчати і вони просять путіна їх від цього лиха захистити...
@@user-qc3em3bp3l Так. При чому для них українська мова складніша для вивчення , ніж для нас суахілі. Тим не менш, потрошку, слово за словом, речення за реченням.
Тут річ в мотивації. Вона хоче і робить. А у нас велика частина українців банально ледачі. Їх переконали, що вчити українську не має сенсу. То ж усіма силами пручаються, щоб і надалі не змушувати свій мозок працювати
@@user-qc3em3bp3l Так, нема чого лінуватись. Мова це наш генетичний код, треба знати і використовувати за призначенням. Одного разу мене тут поліція затримала ( є тут розвага у місцевих поліцейських чіплчяись до іноземців і розводити на гроші ). Я , звісно, англійську знаю, розумію, що вони хочуть. Але кажу їм , давайте мені перекладача і все що мені торочите щоб озвучував мені українською )).. Ну вони звісно, дали задню, тим більше коли я в посольство України позвонив і розказав про неприємну ситуацію. Вони послухали мою укр мову і відпустили ) - мова- меч.
Із відразою згадую часи, коли, перейшовши до російської школи у столиці, стала спілкуватися зі своїми українськомовними батьками російською. Слава Богу, незабаром отямилась. А багато хто з моїх ровесників досі вдають перед батьками, які вони "великі цабе". Так і не виросли з коротких штанців. Двомовність - не в наших умовах агресивного нав'язування російської.
однозначно добре коли двомовна конкретна людина. А двомовна держава- то геть інше. У нас, в основному, двомовності вимагають ті, хто хоче залишитись одномовним. І щодо «вимушеності» теж якось звернула увагу, що майже у всіх моїх російськомовних знайомих батьки чи баби-біди україномовні, причому незалежно від регіону.
@@IgorTryzub Алгоритми ранжування гугла і ютуба нікому не відомі. Але є деякі здогадки, наприклад, тривалість перебування відвідувача на сторінці сайту. Думаю, глядач відео теж має трохи "побути" на відео перед тим, як вирішити, чи йому подобається побачене. Якщо я про це здогадуюся зараз, то працівники ютубу здогадалися вже давно.
Скажу не дипломатично, не вимушена двомовність, а геноцид, культурний и лінгвістичний геноцід. А ітог такий - нація зникає. Приклади : зникаючі народи в РФ.
Мій татко народився в польському селі під Житомиром в українській сім'ї. Коли йому було сім родина переїхала під Київ в поселення для працівників Трипільської ТЕЦ. І батька відправили до російськомовної школи, бо іншої не було. Так він вперше почув російську, а зараз тільки нею говоре більшість часу..:(
Дякую за вашу працю. Вітання вашій бабусі! Вона чарівна жінка і дуже цікава людина, а з огляду на вік то й поготів! Така людина дуже багато бачила на своєму віку і багато чого може розповісти! Я не прикидаюся. Маю маму 82 роки. Слухаю її, і навіть намагаюся записувати, бо щось забувається. Це покоління, яке відходить, і вже ніколи не повториться, на щастя, таке важке життя, як було у них! Бо вже не буде у нас в Україні радянщини та й руській мір не допустимо! Бабусю Слухати треба - щоб знати й не допускати!
Результатом двомовності являється суржик. Коли ти знаєш багато мов, а я знаю багато мов, ти забуваєш слова. Одне слово ти пам'ятаєш звідти, інше звідти і ти плутаєшся.
Знаєте, зі своїх спостережень я зробила висновок, що в людини (у всякому разі, в людини, в якої немає якихось особливих, майже чарівних лінгвістичних здібностей) рідною може бути лише одна мова, оскільки мова як така - то не віршик, щоб його було легко вивчити, а цілий простір, в якому люди живуть, а рідна мова - то власне світосприйняття, якого формує цей мовний життєвий простір. Відповідно, "друга рідна мова" - таке навряд чи може бути: знати більш-менш пристойно ми можемо кілька мов, а от жити, відчувати, розуміти світ навколо - лише в межах однієї парадигми. З огляду на це, я взагалі маю сумніви, що можливо якісно вивчити (відчути і зрозуміти, якщо точніше) іншу мову, не поживши серед людей, для яких ця мова є рідною, і кажу не просто про практику, а про те, щоб відчути те середовище, зрозуміти, як і чим воно живе.
Подивіться на таке явище як ранній природній білінгвізм. А я запропоную подумати навіть над такою тезою: у людини взагалі може не бути певної рідної мови, і дуже глибоке питання-аргумент на користь цього - чи може бути думка без слів?
Насправді, я все ж таки вважаю,що білінгвізм інколи можливий . Але не для всіх людей . Я з Харкова, в мене подумки відбувається наступне . Я пишу вірші і сценарії українською мовою. І якщо йде емоційне сприйняття, то емоції формою українською. Але вся моя родина говорить російською. Тому я мислю паралельно українською та російською мовами , можу писати і відповідати одночасно. Але з усієї родини так тільки в мене і наймолодшої 5- річної сестрички. Вона коли почала вчити мову , то зараз в неї теж емоції українською формуються. В мами , батька, другої сестри, бабусь і дідуся мислення російською мовою , хоча вони також знають українську . Мені чомусь здається,що білінгвізм якимось чином пов'язан з творчими здібностями,хоча я не впевнена у цьому. Але тітка з Польщі теж білінгв ,бо вона абсолютно однаково мислить і спілкується одночасно польською і російською мовою ,так як народилася і вчила мову ще при Радянському союзі. Думаю, що все ж більше зустрічається у Сумах, Харкові ( білінгвізм українсько- російський) , Галичині- (українсько- польский) та Закарпатті у Ужгороді ( українсько- словацький)
Дякую, дуже цікава тема. Я народилася в змішані родині, в 16 років, коли треба було одержати паспорт, твердо сказала що я українка.Нажаль я зараз розумію, що українською не стала, бо майже все життя здебільшого говорила російською, одночасно українську вважала або скоріше відчувала рідною. Я жила в УРСР, це було типове, особливо для Київа. Зараз вважаю, що це було зовсім не добре для мене.
Про сліпу віру зручним яскравим міфам згодна на 💯 треба як чехословацький президент Томаш Масарик пишатися своєю країною і всіма здобутками свого народу як вони є
В Україні не може бути 2 державні мови.Мені часто всілякі телепні дають в приклад Швейцарію,Канаду та Бельгію не розуміючи,що ці держави не мають власної мови,а Україна має.Навіщо Україні чужа,якщо є своя...Двомовність в Україні це потенційна небезпека для нашої державності. Я теж вільно володію 4 мовами( англ.,пол.,рос.,укр.).Чим більше знаєш,тим краще розвинутий.
Підтримую канал 👍 і дякую за вашу таку важливу роботу! У 80-х роках від колеги киянина, українця з українським прізвищем на -ко почув таке: "А мьі не собираем книги на украинском, єто не перспективньій язьік". Ось такий результат двомовності.
+ Двомовність це просто явище, як у будь-якого явища у нього є свої переваги та недоліки. Приміром, знання кількох мов дуже сильно розширює світогляд та доступ до інформації, але інколи я сам не можу згадати слово/формулювання потрібною мовою, хоч ти мене ріж, бо іншою воно набагато влучніше та коротше. Але конкретно у наших сучасних умовах двомовність з російською то є зло, звичайно. Тому тільки українська, тільки хардкор! P.S. А ваша бабуся шарить, окрема вподобайка для неї :)
В мене мати розповідала як вони українську почули в школі у 5 класі тільки і смілися з цих слів: бараболя, цибуля, морква. А я сиджу і думаю, як чудово все обставили комуністи: спочатку купили обіцянками, потім придушили голодом, а згодом змусили нащадків українцев сміяятися над мовою своїх пращурів. Чудова стратегія.
Дякую за відео. Все життя розмовляв російською, тому ніколи не замислювався про ВИМУШЕНУ двомовність україномовних в Україні. Але тут Ви маєте рацію. На всі 100 відсотків.
Пробачте. Але це антинаукова теорія. Як там з'явилась мова также відомо, як з'явилась мова в Білорусі, де жили балти, які додали "дз" та інші феномени в білоруську мову.
@@ddd7386 А вы что навуковец ? Па іншае , вядомыя расейскія і ўкраінскія навукоўцы гэта даказваюць. Пра паходжанне сучаснай расейскай ад балгарскай ўжо даўно вядома у сур'ёзных навукоўцаў савецкага часу . Мне гэта трапілася больш за 20 год таму , калі я навучаўся ва універсітэце. На жаль крыніцу не памятаю. Ёсць выдатны канал на Ютубе пад назвай," История Руси". Дзе аўтар канала навуковец . Ён дае шмат спасылак пра паходжанне сучаснай расейскай мовы .
@@andrejrakavets446 в ніяких наукових колах не відомо про походження російської від болгарської. Препените брехати. Це просто антинаукова ахінея, яку Ви не почуєте в західній науці. Як людина, яка володіє на високому рівні англійською та німецькою мовою, та спроможний читати наукові твори ціми мовами, можу сказати, що бере бужю який науковий твір ціми мовами та читаєте. Ніякої ахінеї про походження російської від болгарської ви не знайдете. Максимум, що знайдете, так це вплив церковнослов'янської на російської, але одна не походить від іншої.
У екс-СРСР (і по нині Раша) за висловом маразматика Брежнєва мала бути створена "единая общность - Совєцкий народ" (замість інших націй, така собі біомаса з домінуванням російської ментальності) і виключно з російською мовою, звичайно ж. Саме так і викладалось у школах, вишах.
Так, для внутрішнього "споживача" нас робили "єдіним савєтскім народам". Але будь-де за кордоном називали всіх "рускіє". Так же і перемога над німецькими загарбниками приписана "руським".
Дякую ютуб за те, що запропонував мені ваш канал. Дякую каналу, у вас тут дуже цікаво. Скільки коментарів!!! А яких!!! Відео подивилась за 20 хвилин (з урахуванням реклами, якій я дозволила бути) а коментарі читала 45 хвилин. 👍🇺🇦👋
Так, в свій час, я навіть не замислювалася про двомовність. Бо в Бахмуті (Артемівськ Донецька область) була тільки російська мова. І звісно це була мова серця. Але мені зараз цікаво вивчати українську мову , бо тато у мене родом з Волині ✍🏻 І тепер контент та міжнародну школу норм дихання і психології намагаюсь переводити на українську 🙏
Дякую землячці! Згоден з усім розказаним у відео- у 1984 році закінчив 10 клас СШ94 иіста Кривий Ріг, в нашому класі було щонайменше чотири учні які були звільнені від вивчення української мови за заявою батьків. Серед них моя вже колишня дружина, народжена у місті Харків- мати німкеня з Казахстану, батько українець із села під Харковом. Людина народжена в Україні, мала українське прізвище і до 30 років жила в Україні була звільнена від вивчення мови! Ось така двомовність...
Я теж з Кривого Рогу _(від народження і дотепер)_ і зараз я з гордістю можу сказати, що мені й копати глибоко не треба, бо вся моя сім'я була україномовною, включно зі мною і моїми батьками. І це все в тотально російськомовному місті... Хоча в ті часи мені це здавалося швидше навпаки нашим недоліком... (Це були часи ще савєцкіє допєрєстроєчниє)
Я живу в Ірландії. Там теж є з вимушеної двомовністю В Ірландії дві офіційни мови - ірландська та англійська, але англійська абсолютно переважає у суспільстві. Люди з західної частини Ірландії, де використовують в побуті ірландську мову, які переїжджають у Дублін (столицу Ірландії) мають проблеми з працевлаштуванням. Тому що вони погано розмовляють англійською, говорять тільки ірландською у побуті. І вони вимушені вчити англійську. І це один з прикладів вимушеної двомовністі. Це одна крайність. Інша крайність. Це етнічний ірландець, у якого родина століттями живе в Ірландії, розмовляє тільки англійською мовою, ірландською не розмовляє. Але таки великі патріоти Ірландії, ненавидять все англійське і все що зв'язано з Британією. Таких ірландців багато. Такі справи!
@@user-fu8fk3lc5c хоча я не живу в Ірландії, але я живу в Європі і те що я бачу по Ірландії, так це те, що вони максимально використовувують англійську, щоб заробляти гроші. Вони пропонують курси англійської мови, як від "native speaker", освіта в університеті в них також англійською, що дозволяє приймати купу іноземних студентів і так далі. Тобто вони дуже часто використовують англійську, щоб бути економічно успішними, але із-за цього вмирає ірландська.
@@ddd7386 Правильно, бо хочуть бути конкурентноздатними і привабливими. Я була в Ірландії. Хто б, скажіть, туди поїхав вчитись або працювати, якби там була суцільна ірландська? А так там є праця в ІТ сфері, є бажаючі, процвітає туризм. Нічого там не вмирає, місцеві знають свою мову. Національна свідомість в ірландців сильна.
@@maria.5974 подивиться відсоток людей у Ірландії, який використовує ірландську в побуті. Цей відсоток не сильно більше ніж в Білорусі з білоруською. І якщо це ірландсьям нормально, то я нічого не маю проти, але ірландська дійсно не дуже поширена.
@@maria.5974 якби там була суцільна ірландська, то це була б одна з основних мов Європи, бо Ірландія має велику популяцію та розвинену економіку. Туди б їздили так само, як і в всі інші країни Європи, де розмовляють на національних мовах.
Досягти 100% відчуття своєї мови в сучасному світі не просто,річ не тільки в російскій мові.Великий вплив діалектів,їнших іноземних мов.Мова жива,зміни неминучі.
В школі вивчала 2 іноземні - англійську та німецьку, та часто плуталась через подібність деяких слів, які відрізнялись написанням, деколи плуталась в артиклях, хоча вчилась я на відмінно)) Коли в 9-ому класі перейшли тільки на англійську - стало набагато легше, за кілька років німецьку забула майже зовсім - можу хіба сказати як мене звати та скільки мені років і ще кілька примітивних фраз))
Двомовність - це коли до ладу ні своєї, ні чужої не знають. Як не відміна, то папка, замість скасування та теки. Одне каліцтво. А історія з міфами болюча, бо люди не змінилися, змінилися міфи.
Ми в Перу зустрічали 14 річну дівчинка яка розмовляла на 5 мовах. Її батько був француз, мама німка. З нами вона спилкувалась англійскою, з місцевими испанською. Враження що вона якусь з мов не догоняє, не було в загалі. (Це не про дитину авторки каналу) Я її заздрів.
За відео з вашою бабусею щиро дякую, обов'язково продовжуйте. Так шкода, що коли були живі мої дідусь та бабуся, наші старенькі сусіди не було технічної можливості записати їхні спогади, зараз би те все послухати. Тоді багато чого мені було не зрозуміло, а тепер нема в кого запитати😥
Дякую, дуже цікава, як завжди, і корисна як для мене розповідь.Сьогодні наприклад насолоджуючись мовою слухаючи Вас по дорозі на роботу я закріпив для себе два слова - деменція і есперанто. Ще раз велика подяка Вам за старання витягнути за вуха і реанімувати мову.
Я 67 року нар . Рід батька з Полтавщини , мами з Київщини .у батьків Батька 5 дітей , у материних -3 і ось лише я одна внучка , яка у своїй родині з своїми дітьми завжди розмовляла рідною , українською , хоч і народилася у Києві , всі інші нащадки у своїх родинах російськомовні :(
Дуже дякую за цікавий підхід до мовного,точніше,двомовного питання.Ніколи не дивилася під таким кутом.Погоджуюся з кожним словом!Завжди думала,що ми,які вільно володіють двома мовами,знаходимося в більш привілейованому положенні через це.Дуже імпонувала теза:"Скільки мов знаєш,стільки разіа ти людина".Але аспект примусу якось не враховувала.Працюю у школі і помічаю,що на уроках діти навчаються українською,а поза школою-російською або суржиком. І пишуть у соцмережах російською, принаймні,вони так вважають.Спочатку дуже обурювалася через страшенну неписьменність учнів,доки не почитала переписку батьків.Це просто жах!Якась вибухова мішанина російської і української! Хотілося запитати у батьків:"А ви взагалі у школі навчалися коли-небудь??!!"
Я разом з родиною (тато був військовий) деякий час мешкав в Литві. В Вільнюсі. Специфіка міста - велика польська громада. Відповідно і школи, і дитячі садочки польські були в наявності. Знав родину, вони литовці, але дитину змогли пристроїти лише в польський садочок. Через деякий час хлопець став тримовний. При цьому став відмовлятися спілкуватися литовською, особливо з бабусею. Така в них була деякий час проблема.
Дуже хочу щоб наступне покоління виховувалось в україномовному, та англомовному просторі. Щоб слухати рус. репчик в мене під вікнами (а я зі Львова) - було теж саме, як слухати польський чи білоруський. Тобто щоб цього не було. Недавно відкрив для себе виконавця Бакі г'юберт, читає добре, володіє словами теж на хорошому рівні, але схоже ніхто про нього не чув. Принаймні я дізнався про нього випадково з коментаря в твітері. Добре що там зареєструвався ) Тому проблема навіть не в тому, що наша музика низької якості, а в тому що виконавці далі орієнтуються на Москву, як на якусь ціль, куди артистам потрібно добратись, а слухачі дивляться на це, як на гарант якості. Якби це була якась смішна мова, де "ошибка" це не "біля шибки", а "помилка", то і наші школярі б не розуміли сенсу слухати Моргена коли є наш аналог, і сенсу слухати кримнашиста Басту, коли є Паліндром.
Цікаво, дякую. Двомовність дійсно корисна коли вона добровільна, вірно зауважили. Але наша двомовність не є добровільною, більш того, іде штучне змішування 2-х мов, заміна української суржиком. Часта практика, особливо на радіо, де програму ведуть одночасно 2 ведучі і один з них обов'язково вєлікарос. Тому не можу слухати жодне радіо окрім Країна ФМ. От коли людина добре знає рідну мову і вивчила іноземну, але у неї немає мішанки, вона не розмовляє одночасно двома мовами - тоді така двомовність тільки на благо.
Я з Луганщини. І на прикладі своєї родини та деяких знайомих можу прослідкувати, як методично знищувалась українська мова та нав'язувалась російська (начебто "краща"). І, як наслідок, деякі нащадки українців, почали вважати себе частиною "рускава міра".
Тому, деякі "знання" (наприклад "язика") можуть нести цілком конкретну небезпеку.
Я з Волині. З "російськомовної" родини, бабуся була вчителькою, дід військово службовий, на їх прикладі вже можна прослідкувати методичне зросійщення. Попри брак росіян в родині і те що в дитинстві обоє (як запевнюють) розмовляли українською, через працю яку хотіли виконувати, мали наказ - розмовляти російською. На спілкування українською знову перейшли вже після 2000 року. Через 10 років після розпаду Радянського Союзу. Мама взагалі українську вчила вже після розпаду РС. Про те, що я володію двома мовами я "дізнався" коли мені було п'ять, та вказали на це сторонні люди, помітивши що з братом я розмовляю російською, а звертаючись до них переходжу на українську. Тому повністю згоден з Вами - двомовність в собі несе небезпеку, насамперед людям які про це не думають, або дітям котрим не пояснюють того що це дві окремі мови... А потім маємо пів країни, яка не розуміє чому це має розмовляти саме українською, та є чудовим фундаментом для будови "русскава мира" і це стосується не тільки сходу країни, на заході також з цим є проблеми, адже половина мого покоління (хоча і не спілкується російською) розмовляє суржиком - себто калічить обидві мови, та жодної добре не знає :/
@@romanserdiuk2569, колись Любомир Гузар чудово висловився: "Українці поділяються не на "східняків" та "західняків", а на тих, хто любить Україну, і тих, хто її не любить".
То ж, гуртуймося задля збереження нашої мови, культури та й України в цілому!
@dolphin dolphin І знову згоден xD відносно цього: то на заході країни доволі часто помічаю таке явище коли люди вважають себе "кращими" відносно сходу "Бо ми завжди розмовляли українською, а Ви там на сході - ні". Кожного разу з'являється думка "а чим ти кращий за тих, хто воювати поліз на Донбасі, вважаючи себе кращим - бо розмовляє російською"
Сумне явище, сумне і дивне...
@@romanserdiuk2569 знайома ситуація, теж у дитинстві отримала мовну травму, якось про це і не переймалася, а десь у років 30 стала замислюватися: а як би воно було якби?...
@@dolphindolphin5627 Слова глибокої, мудрої людини з величезним життєвим досвідом?
Я сам не вважаю себе двомовним, хоча вільно спілкуюсь кількома мовами. Я росіянин і народився в Росії в російських батьків. Але мені пощастило жити в Білорусі, де, не зважаючи на переважну російськомовність, все ж викладають білоруську в школі, тож я непогано вивчив білоруську, і це допомогло мені легко засвоїти українську, так, що я за 20 років в Україні десь навіть вже забув, як розмовляти білоруською, хоча, звичайно, читаю і слухаю вільно. Моя дружина українка, в родині якої розмовляють виключно українською, але ж вона може вважати себе двомовной, російська теж рідна через її російську бабусю. Таким чином, в нас дійсно двомовні діти, які розмовляють з мамою, бабусею і дідусем - та між собою - українською, а зі мною та з деякими дітьми у дворі - російською. Звичайно, я не маю нічого проти добровільної двомовності, але ж розумію, що дуже важливо вчити дітей змалку українській мові. Мені моє навчання білоруською дуже допомогло не стати російським шовіністом та правильно сприймати важливість рідних мов і культур, а також незалежності Білорусі та Україні. Тому для роз'язання мовної проблеми та зміцнення держави треба вчити дітей та підтримувати українську мову скрізь. Тоді і двомовність деяких дітей буде перевагою, а не недоліком. Навіть якщо Росія ворожа, непогано розуміти мову ворога, подивіться хоча б ізраїльский серіал Фауда, де двомовні діти змішаних батьків працюють під прикриттям в палестинській автономії. А ще дуже, дуже важливо, щоб відчепитись нарешті від імперії - треба дійсно добре знати англійську, читати книжки, ресурси саме англійською, розуміти англійськомовну музику, дивитись фільми і серіали англійською без озвучки, тільки з субтитрами - таким чином, перебувати в світовому культурному просторі, а не в пострадянському російскомовному, спілкуватись з іноземцями, а не тільки з російськомовними! Тоді українці дійсно стануть європейцями, а не сферою впливу русского мира.
Підтримую повністю... вам лайк із Запоріжжя...)
Дуже слушна думка!
Подяка за коментар. Приємно читати
Дуже розлогий і гарний коментар. Вподобайця! Я особисто знаю декілька сімей, які, маючи коріння з росії, чітко усвідомлюють, що вони громадяни України, підтримують державність української мови і не підтримують агресію "братьєв"
Кіт шикарний.
Ну і паралель з поцілунком - в яблучко!
Я б( без образ ) провів би диктант з російської мови серед "рускоговорящіх" і подивився який відсоток дорослих людей напише хоч на 4/5. Є підозра, що знати 100найвживаніших слів і будувати з них 1000найвживаніших речень, не є знанням мови в тому сенсі в якому нам його припідносять. Бо в нас пів країни "как слишиса так пишиса", але "на русском мне всє запілі".
Судя по некоторым комментариям, с украинским тоже не все так гладко.
Этот опыт повторится на ЛЮБОМ языке. ;)
Я навіть у школі не вчив українську , на Росії її не було у програмі !
Але переїхавши до України , ставши Громадянином України , зрозумів що без мови ніяк . Тому вивчив на розмовному рівні та писемному . Сподіваюся на достатньому рівні !
Дуже дивують ті , хто прожив в Україні зі дня Незалежності та так і не спромігся вивчати мову задля спілкування !
Впевнений , що 99.9% громадян України розуміють мову , а коли припре і розмовляють 😄 ! Нічого їм брехати .
Дякую ! Україна понад усе!🇺🇦
Дякую вам)
Двомовність прекрасна без російської
І навіть без російської двомовність не дає відчуття і розуміння, яка ж мова є рідною. Пізніше, я думаю, дитину мучитиме питання: "Хто я?! Чий я? Перекотиполе?!" Можливе навіть роздвоєння особистості. Все ж першою має бути рідна мова, а пізніше до неї можна додавати хоч сто мов, -- дитина твердо знатиме, що вона -- українець чи українка, у неї є тверда основа під ногами -- рідна земля!
@@valentynayermolenko763 винятками є те, коли батьки різномовні.
@@EugeniaKuznetsova1 Але все-одно дитина виростає в країні, яку вибрали її батьки, і має виростати громадянином цієї країни.
Я знаю сім'ю, де мама - грузинка, а батько -- українець. Живуть з бабусею-українкою. Всі знають російську, звісно. Між собою розмовляють переважно українською, мама російською, але намагається і українською. Донечку вчать розмовляти українською, а мама ще трохи грузинською. Раз в рік виїжджають у відпустку в Грузію, -- отам дівчинка вже має можливість підтягнути свою грузинську! Але після повернення в Україну, коли немає відповідного мовного середовища, грузинська потроху забувається. Дівчинка вже школярка, і твердо і гордо говорить: "Я українка!" Зробила свій вибір, -- думаю, не без впливу сім'ї.👍😀
Сто відсотків
Точно!
Нещодавно дізналася про таке поняття у психології, як конгруентність. Це коли людина "сповідує те, що проповідує", тобто щось комусь радить, можливо, навіть навчає, і сама дотримується власних рекомендацій.
Виходить, що російськомовні, котрі "заливають" про користь двомовності, а самі користуються лише "язиком" - неконгруентні.
Ось так можна на них обзиватися. Не дякуйте😉
Дуже часто в інтернеті я натрапляю на запитання іноземців про конфлікту росії та України і вони питають, чому не бачать російської сторони. А все просто. Бо вони не розуміють інші мов окрім російської. Все це вимагання двомовності, це не тому сто так корисно, а щоб росіянці було легше нас розуміти і не треба було вчити додаткової мови. Легше констролювати інформаційну ситуацію в країнах, коли ти знаєш мову. А вони постійно контролюють інформацію в усіх країнах, щоб розповсюдити туди свій вплив. Вони, насправді, не захищають російську, а роблять інших більш вигідними для себе.
Євгеніє, повністю погоджуюсь з вами. Мова - це душа народу
Ваші відео - супер! І Мартин - КРАСУНЧИК!
Він по красі навіть близько до мого кота, але з моїм ніхто не зрівняється
Так, кісь чудовий)))
Мені подобається ідея випуску інтерв'ю з вашою бабусею. Старших людей чим далі тим менше, а досвід та спогади їх є безцінними.
* Кількість людей старшого покоління (і у абсолютній кількості, і у відсотковому значенні) за статистикою в Україні постійно збільшується.
Намагайтеся викладати свої думки без подібних помилок. Іншим людям легше буде зрозуміти Ваші сенси.
@@user-lk4on7iw5g, перепрошую, але я не думаю що чим далі тим більше стає людей, які пам'ятають як жилося 80-70 років тому. Що хотіли сказати ви, я дійсно не зрозуміла.
Відразу лайк за відео. Так, все вірно, я з Микалаїва, мої діди та бабусі говорили українською, вже батьки почали розмовляти рос. Бо ви все вірно сказали, що не було потреби в в своїй мові, ще й сміялися з неї, тим самим у людей розвинули комплекс до своєї мови...
привіт, я теж Миколаївська, приїхала навчатися з області і це місто майже відразу мене зламало, через купу насмішок над мовою, через тупі жарти про українських «селюків» і т.д.
я була зовсім юною, і щоб не потрапити під хвилю зневаги та дискримінації, почала говорити, а з часом і думати російською, що дуже сумно.. а тепер розплачуюсь за цей вчинок, знову вивчаючи рідну мову і намагаючись побороти клятий суржик, який так і рветься 😢
Моя мати те саме говорить про Київ
"Вірними" бувають друзі і дружина (чоловік). "Вірним" може бути військо. Слова бувають "правильними" і "слушними".
З мови не "сміються", а "кепкують" і "глузують".
@@user-xy8zv5et8c Взяв до уваги )
Миколаїв / але Миколаєва, відбуваєтьсячергування голосної. Приємно бачити людей з нашого міста у коментарях під гарним відео💙💛
Дякую Вам Євгеніє за цікаву розповідь, котик Мартин красунчик.💛💙
Дмитро 26
З Полтавщини
Два місяці тому почав лікувати мовлення від суржику та москвізмів.
обережно, суржик часом помічний)).
успіхів. за 6 місяців впораєшся! ;)
@@DoubleMusician складніше буде з оточенням!
Мартин просто бомба
Дякую за Ваш канал, Ваші дослідження, Ваш фейсбук та книги. Повністю згоден. Я походжу з невеликого містечка на Луганщини і можу на сто відсотків сказати, що за часів мого дитинства й юності, старші люди в селах (які до цього були колхозами) часто розмовляли суржиком з глибоким відхиленням в українську мову, бо в радянські часи селяни не мали змоги належного вивчення російської, як того вимагалося, то й так і лишилось - не туди й не сюди. В невеличких містечка та власне Луганську вже було панування російської (прекрасне виключення це славний район Сватового, де вдалося зберегти українську). Власне через це і дійшов висновку (у мої далекі 18 років), що Луганщину було саме глибоко зросійщено. Все, що пов'язано з росіянами, несе для нас, українців, велику загрозу. Нажаль, далеко не всі цього розуміють, а я, як людина яка народилась на Луганщині та все дитинство і юність слухала розповіді про руський мір, російську мову (це було задовго до Майданів та війни) , та не могла збагнути в чому "прикол", розумію. Бо все має свої наслідки, навіть річ, на яку ти не звертаєш уваги, може обернути катастрофою. Бережімо нашу рідну мову, відроджуймо її. П.с. Інші мови теж необхідно вчити, без сумніву, але тут вже інша мета.
Дякую за працю!
Результатом нашої двомовності є те, що відмінки вживаються неправильно навіть людьми, для яких мова є засобом професійної діяльності. Ще в юнацькому віці почав спостерігати цю тенденцію,яка, на жаль, стала майже нормою сучасної української мови на сьогоднішній день, що дуже засмучує мене особисто. Це -- один з прикладів.
Стосовно багатомовності взагалі, хочу зазначити, що навіть вільне спілкування шістьма мовами не залишає такого емоційного задоволення, такого відчуття досконалості сприйняття й насолоди власне від спілкування, як вживання рідної, в моєму випадку української, мови...
Так, на сході та півдні України самі вчителі української мови поза уроками балакають гидотним суржиком.
Як і на заході України балакають
"г" суржиком
Імперія завжди буде душити мови провінцій. як приклад Англія і валійська мова. двомовність для них це дійсно перехідний етап. щоб вистояти в боротьбі треба відстоювати власну мову бо мова об'єднує 😜
Англія не руйнувала валійську і будь-яку иншу мову зсередини. Валійці зазнавали гноблення, але їх не вчили "правильної" з погляду загарбників валійської мови в школі, не видавали книжки англо-валійським суржиком і не калічили мову виданням різних брехливих словників.
Як щодо України? :)
Двомовність в наших реаліях - це панування російської.
@@foxyt5537 для кого комфортніше?
@@foxyt5537 ,комфортніша ніж рідна мова?
@@foxyt5537 😂🤣Це жарт??!!!🤣🤣😂😂😂
@@foxyt5537 вибір без вибору
@@foxyt5537 російська в Україні - це "привід" 'спасті всєх рускаязичних'. М'яко кажучи, це зовсім не комфортно
Дякую за любов до української!
Щиро дякую за висвітлення такої важливої теми. Цілком підтримую Вашу точку зору. Буде Українська мова тоді і буде Україна!
Двомовність, як показують європейські країни чи та сама Канада, це не є погано. Але у нас є**нутий сусід) Тому для нас двомовність дуже велике зло. А наша мова, наша зброя. От як було підчас Другої Світової, американці мову черокі використовували для координації військ, а ніцмці довго не могли зрозуміти що ж там розказуються, не розшифровувалось))) Любімо нашу мову)
В Канаді при двомовності погано тільки французам, бо англомовні знають французьку навідчепись і їх більшість. Франнцузька там вмирає, навіть попри підтримку держави
@@petroste7932 так, ситуація із двомовністю в Канаді, попри те, що цей приклад люблять наводити, як успішний, насправді не настільки успішна для французької.
@@EugeniaKuznetsova1в багатьох країнах Європи сильно просувають анг мову, фільми/серіали без перекладу на національну, прямо англ пускають в ефір. Я би також все рос лайно замінив на шось англомовне, зі субтитрами. Контингент би буркав, але з часом це б прижилось думаю файно) Так мої брати гарно розмовну польську вивчили, дивлячись мише польські канали.
Не будуйте ілюзій з приводу двомовності в Канаді. Мова соціального ліфту в певному регіоні завжди одна. Це та, на якій складаються плани міської каналізації та електромереж. В Онтаріо це англійска.
@@hermanh3498 зі знайомих Онтарійців практично ніхто не знає французької на достатньому рівні щоб прочитати і зрозуміти етикетку (далі назви) на товарах. А про нормальний рівень - то лише якісь держпрацівники які зобов'язані знати.
При тому що в Квебеці більшість таки перейде на англійську за потреби
З таким сусідом як у нас, наша мова- наша зброя!
Що ж це за зброя, яка не впливає на ворога? :)
Дякую, чарівна Евгенія! 🤗 Бабусі Ваший обіймашки!
На днях прослухала в АБУК «Готуємо в журбі» і тільки зараз зрозуміла, що це Ваша книга
Вже кілька років принципово не говорю російською. Тільки українською, і читаю, і слухаю музику, все російське викинув зі свого життя, навіть не спілкуюся з "рускагаварящімі". Дехто вважає що я радикал, можливо, але мені так добре. Я ніколи не любив російську мову, бо вона чужа, та нав'язана.
Ваші відео супер! Дякую за контент!
😎👍🔥🔥 На підтримку каналу. Шануймося 💙💛
Я теж плутаю декілька мов, що постійно використовую. Деякі з них я вивчив вже у дорослому віці. Більшість моїх знайомих мають тіж самі проблеми. Може, то більше властивість людської психікі.
тут швидше не про плутання слів чи виразів, а про саму конструкцію мови
Я знав такого собі Томаза Акопова з Марнеулі(Грузія). Разом вчилися в інституті. Він вважав себе греком. І вільно володів російською, грузинською і азербайджанською мовами . Ці три мови належать до трьох різних мовних сімей. Вони дуже не подібні. І він нічого не плутав. Може Томаз мав якийсь особливий світогляд?
двомовність, трьомовність, n-мовність, будь-яка мовність, тільки подалі від лаптєстана з іх язиком
У нас, по суті, не двомовність, а незахищеність від Рос-Геббельс-ТБ та інших духовних скрєп. Та й від угорських скрєп також. Поки на кордоні в нас брати, вовки і клопи, двомовність - це незахищеність. Але англійську окрім рідної мови варто знати - це виняток. До речі, уявляю рос-пропаганду «на експорт» англійською.
раша тудей чудово експортує англійською
@@EugeniaKuznetsova1 Це точно.
@@EugeniaKuznetsova1 до речі, так, це важливо. багато хто думає, що якщо українці не будуть розуміти російську, вони будуть захищені від рос.пропаганди. але москва ніколи не впустить шансу забезпечити "потрібною" інформацією народи, на чиї землі вона зазіхає, тож вона вкладатиме рускіймір людям в голови їхніми мовами (вже так робить)
@@woozhka одразу згадалися помийки медведчука і ко)
ботанічна хвилинка 🤓 "Виключення" когось можливе з лав якоїсь організації. Ви ж мали на увазі "виняток".
Дякую за Вашу працю. В мене мати в її шкільні роки переїхала до УРСР з росіі. В школі мала звільнення від уроків української, але вивчила її, коли вона стала потрібна для роботи. Зараз її іноді ось ці мономовні рудименти (місцеві "русскіє укрАінці") питають: "Вьі что, нє русская?" Я кажу їй, що то визнання - можна пишатися.
Бабуся Ваша пречудова. Дуже дякую за те, що робите.
Двомовність - дуже кльова річ, коли ти знаєш хоча б 4 мови. Бо тоді справді настає плюралізм, можливість вибору, тренування для мозку тощо. Є, з чого судити, знову ж таки. А якщо виходити з тези, що скільки мов ти знаєш, стільки разів ти - людина, то чотирилюд набагато прикольніший, ніж дволюд.
Маючи такого сусіда, двумовність небеспечна. А як що провести просте дослідження, то можна прийти до простого висновку що категорично не потрібне. Простий факт Білорусь, та Молдова, російська майже повністю витіснула державну в цих країнах. І теж відбувається у нас. На великий жаль я часто говорю суржиком. Іза оточення, ТВ і т.д
З білорусами, на жаль, все зрозуміло, а от молдовани росіянами тільки прикидаються, схоже, бо там motherland Румунія
@@andriistefanenko6270 отож бо й не зрозуміло, чому вони сросіяцями шлангують.
Абсолютно згоден. Саме наявність ТАКОГО сусіда робить небезпечним білінгвізм.
Дякую)
Живу в Кенії. Країна багатомовна. Офіційних - дві: англійська та суахілі. Відмовлятись від англійської не планують, все таки англійська - це ключ до великого об'єму інформації. Тобто, тут двомовність добровільна. Хоча в житті більше користуються суахілі, або мовою свого народу (календжин, камба, кікуйю, луо ітп.. понад 40 мов в країні). Дружинонька (африканка) вивчає українську, цілком успішно.
От будь ласка, Ваша дружина африканка і успішно вивчає українську, а наші горе земляки зі сходу України "плачуть" що не можуть її вивчити. Їх бідолах лякають, що примусять таки вивчати і вони просять путіна їх від цього лиха захистити...
@@user-qc3em3bp3l Так. При чому для них українська мова складніша для вивчення , ніж для нас суахілі. Тим не менш, потрошку, слово за словом, речення за реченням.
Тут річ в мотивації. Вона хоче і робить. А у нас велика частина українців банально ледачі. Їх переконали, що вчити українську не має сенсу. То ж усіма силами пручаються, щоб і надалі не змушувати свій мозок працювати
@@user-qc3em3bp3l Так, нема чого лінуватись. Мова це наш генетичний код, треба знати і використовувати за призначенням. Одного разу мене тут поліція затримала ( є тут розвага у місцевих поліцейських чіплчяись до іноземців і розводити на гроші ). Я , звісно, англійську знаю, розумію, що вони хочуть. Але кажу їм , давайте мені перекладача і все що мені торочите щоб озвучував мені українською )).. Ну вони звісно, дали задню, тим більше коли я в посольство України позвонив і розказав про неприємну ситуацію. Вони послухали мою укр мову і відпустили ) - мова- меч.
Мова-меч для українців. Для ментально руцькіх українська ріже слух. Саме існування незалежної від них України протирічить їхнім скрєпам і вєлічію.
Дякую за відео. Раїсі Михайлівні привіт.
Дякую за цікаві тематики . Розмова, яка вчить думати.
Із відразою згадую часи, коли, перейшовши до російської школи у столиці, стала спілкуватися зі своїми українськомовними батьками російською. Слава Богу, незабаром отямилась. А багато хто з моїх ровесників досі вдають перед батьками, які вони "великі цабе". Так і не виросли з коротких штанців. Двомовність - не в наших умовах агресивного нав'язування російської.
Люба, Женічко, велике спасибі!!! Як багато ще треба зробити, щоб в Украіні закарбувалась украінська мова, і це залежить від кожного з нас!!!
однозначно добре коли двомовна конкретна людина. А двомовна держава- то геть інше. У нас, в основному, двомовності вимагають ті, хто хоче залишитись одномовним. І щодо «вимушеності» теж якось звернула увагу, що майже у всіх моїх російськомовних знайомих батьки чи баби-біди україномовні, причому незалежно від регіону.
Дякую!
Залишаю коментар у підтримку відео. Корисно знати і розуміти багато мов, але головною і домінантною є рідна мова.
Лайк на початку перегляду краще не ставити, заради ютуб-аналітики корисніше ставити пізніше... Але ж Мартин!
щось сумнівно, що це на щось упливає.
@@IgorTryzub Алгоритми ранжування гугла і ютуба нікому не відомі. Але є деякі здогадки, наприклад, тривалість перебування відвідувача на сторінці сайту. Думаю, глядач відео теж має трохи "побути" на відео перед тим, як вирішити, чи йому подобається побачене. Якщо я про це здогадуюся зараз, то працівники ютубу здогадалися вже давно.
Дякую! Дійсно, цікаво чути і Вас, і людину, котра жила в тому часі, Вашої Бабусі!
Кіт чудовий))
Скажу не дипломатично, не вимушена двомовність, а геноцид, культурний и лінгвістичний геноцід. А ітог такий - нація зникає. Приклади : зникаючі народи в РФ.
Мій татко народився в польському селі під Житомиром в українській сім'ї. Коли йому було сім родина переїхала під Київ в поселення для працівників Трипільської ТЕЦ. І батька відправили до російськомовної школи, бо іншої не було. Так він вперше почув російську, а зараз тільки нею говоре більшість часу..:(
У Беларусі сітуцыя яшчэ горш, русіфікацыя працягваецца нават зараз... Спадзяюся, неўзабаве гэта ўжо скончыцца.
У вас прекрасна мова. Тримайтесь свого і не давайте себе русифікувати.
@@user-1mrndslvd8h цяпер я сябе наогул індаеўрапеізую 🥴
Вывучаю мову далёкіх продкаў славян і немцаў і кельтаў і астатніх - арыйцаў-індаеўрапейцаў
@@purpleelemental3955 ☺❤
Дякую за вашу працю.
Вітання вашій бабусі! Вона чарівна жінка і дуже цікава людина, а з огляду на вік то й поготів! Така людина дуже багато бачила на своєму віку і багато чого може розповісти!
Я не прикидаюся. Маю маму 82 роки. Слухаю її, і навіть намагаюся записувати, бо щось забувається.
Це покоління, яке відходить, і вже ніколи не повториться, на щастя, таке важке життя, як було у них! Бо вже не буде у нас в Україні радянщини та й руській мір не допустимо!
Бабусю Слухати треба - щоб знати й не допускати!
Дякую Вам! Слава Україні!
Дуже дякую вам за цікаве відео!
Результатом двомовності являється суржик. Коли ти знаєш багато мов, а я знаю багато мов, ти забуваєш слова. Одне слово ти пам'ятаєш звідти, інше звідти і ти плутаєшся.
Знаєте, зі своїх спостережень я зробила висновок, що в людини (у всякому разі, в людини, в якої немає якихось особливих, майже чарівних лінгвістичних здібностей) рідною може бути лише одна мова, оскільки мова як така - то не віршик, щоб його було легко вивчити, а цілий простір, в якому люди живуть, а рідна мова - то власне світосприйняття, якого формує цей мовний життєвий простір. Відповідно, "друга рідна мова" - таке навряд чи може бути: знати більш-менш пристойно ми можемо кілька мов, а от жити, відчувати, розуміти світ навколо - лише в межах однієї парадигми.
З огляду на це, я взагалі маю сумніви, що можливо якісно вивчити (відчути і зрозуміти, якщо точніше) іншу мову, не поживши серед людей, для яких ця мова є рідною, і кажу не просто про практику, а про те, щоб відчути те середовище, зрозуміти, як і чим воно живе.
Подивіться на таке явище як ранній природній білінгвізм. А я запропоную подумати навіть над такою тезою: у людини взагалі може не бути певної рідної мови, і дуже глибоке питання-аргумент на користь цього - чи може бути думка без слів?
Насправді, я все ж таки вважаю,що білінгвізм інколи можливий . Але не для всіх людей . Я з Харкова, в мене подумки відбувається наступне . Я пишу вірші і сценарії українською мовою. І якщо йде емоційне сприйняття, то емоції формою українською. Але вся моя родина говорить російською. Тому я мислю паралельно українською та російською мовами , можу писати і відповідати одночасно. Але з усієї родини так тільки в мене і наймолодшої 5- річної сестрички. Вона коли почала вчити мову , то зараз в неї теж емоції українською формуються. В мами , батька, другої сестри, бабусь і дідуся мислення російською мовою , хоча вони також знають українську . Мені чомусь здається,що білінгвізм якимось чином пов'язан з творчими здібностями,хоча я не впевнена у цьому. Але тітка з Польщі теж білінгв ,бо вона абсолютно однаково мислить і спілкується одночасно польською і російською мовою ,так як народилася і вчила мову ще при Радянському союзі. Думаю, що все ж більше зустрічається у Сумах, Харкові ( білінгвізм українсько- російський) , Галичині- (українсько- польский) та Закарпатті у Ужгороді ( українсько- словацький)
Дякую за роботу! Котяра супер красавец!
Таким чином, така нав'язана двомовність породжує манкуртів!
Дякую, дуже цікава тема. Я народилася в змішані родині, в 16 років, коли треба було одержати паспорт, твердо сказала що я українка.Нажаль я зараз розумію, що українською не стала, бо майже все життя здебільшого говорила російською, одночасно українську вважала або скоріше відчувала рідною. Я жила в УРСР, це було типове, особливо для
Київа. Зараз вважаю, що це було зовсім не добре для мене.
Про сліпу віру зручним яскравим міфам згодна на 💯 треба як чехословацький президент Томаш Масарик пишатися своєю країною і всіма здобутками свого народу як вони є
В Україні не може бути 2 державні мови.Мені часто всілякі телепні дають в приклад Швейцарію,Канаду та Бельгію не розуміючи,що ці держави не мають власної мови,а Україна має.Навіщо Україні чужа,якщо є своя...Двомовність в Україні це потенційна небезпека для нашої державності.
Я теж вільно володію 4 мовами( англ.,пол.,рос.,укр.).Чим більше знаєш,тим краще розвинутий.
Ці телепні просто не знають історії країн, які ставлять у приклад. Саме тому вони і є телепнями.
Можу навести ще приклади: Фінляндія (фінська та шведська), Ірландія (ірландська та англійська), Нова Зеландія (англійська та маорі).
@@AlexMarushchak А в Швейцарії, окрім німецької, французької, італійської, присутня ретороманська.
@@comrade_teljman1917 В Ірландії ірландська вмирає.
@@comrade_teljman1917 В Новій Зеландії домінуюча більшість населення не знає і не розмовляє маорі. Навіть - більшість самих представників маорі.
Підтримую канал 👍 і дякую за вашу таку важливу роботу! У 80-х роках від колеги киянина, українця з українським прізвищем на -ко почув таке: "А мьі не собираем книги на украинском, єто не перспективньій язьік". Ось такий результат двомовності.
+
Двомовність це просто явище, як у будь-якого явища у нього є свої переваги та недоліки. Приміром, знання кількох мов дуже сильно розширює світогляд та доступ до інформації, але інколи я сам не можу згадати слово/формулювання потрібною мовою, хоч ти мене ріж, бо іншою воно набагато влучніше та коротше. Але конкретно у наших сучасних умовах двомовність з російською то є зло, звичайно. Тому тільки українська, тільки хардкор!
P.S. А ваша бабуся шарить, окрема вподобайка для неї :)
+++++++❤ Дякую!🙏 Усього Вам найкращього!💫🍀💖
Боже, який красунчик котик!🥰😍🤩
В мене мати розповідала як вони українську почули в школі у 5 класі тільки і смілися з цих слів: бараболя, цибуля, морква.
А я сиджу і думаю, як чудово все обставили комуністи: спочатку купили обіцянками, потім придушили голодом, а згодом змусили нащадків українцев сміяятися над мовою своїх пращурів. Чудова стратегія.
Дякую, актуальна тема
Доброго дня вам та й Мартину.
У мене в дитинстві був рудий кіт Мартинка, ваш мені тепер, як рідний)))
Не будь у нас украинский обязательным, я бы вряд ли его когда-то учил. Но благодаря вынужденно выученому языку я могу смотреть Ваш прекрасный канал!:)
Дякую за відео. Все життя розмовляв російською, тому ніколи не замислювався про ВИМУШЕНУ двомовність україномовних в Україні. Але тут Ви маєте рацію. На всі 100 відсотків.
Вас навіть просто слухати приємно, дякую!
Про паходжання расейскай мовы ад балгарскай гэта афіцыйная кропка гледжання РПЦ. Дык і адкуль у фіна-вугорцаў з'явілася славянская мова.?
Перепрошую, це білоруська?
@@user-qc3em3bp3lТак . Але часасм я ўжываю гаворкавыя дыялектызмы . Як з дзяцінсва чуў.
Пробачте. Але це антинаукова теорія. Як там з'явилась мова также відомо, як з'явилась мова в Білорусі, де жили балти, які додали "дз" та інші феномени в білоруську мову.
@@ddd7386 А вы что навуковец ? Па іншае , вядомыя расейскія і ўкраінскія навукоўцы гэта даказваюць. Пра паходжанне сучаснай расейскай ад балгарскай ўжо даўно вядома у сур'ёзных навукоўцаў савецкага часу . Мне гэта трапілася больш за 20 год таму , калі я навучаўся ва універсітэце. На жаль крыніцу не памятаю. Ёсць выдатны канал на Ютубе пад назвай," История Руси". Дзе аўтар канала навуковец . Ён дае шмат спасылак пра паходжанне сучаснай расейскай мовы .
@@andrejrakavets446 в ніяких наукових колах не відомо про походження російської від болгарської. Препените брехати. Це просто антинаукова ахінея, яку Ви не почуєте в західній науці. Як людина, яка володіє на високому рівні англійською та німецькою мовою, та спроможний читати наукові твори ціми мовами, можу сказати, що бере бужю який науковий твір ціми мовами та читаєте. Ніякої ахінеї про походження російської від болгарської ви не знайдете. Максимум, що знайдете, так це вплив церковнослов'янської на російської, але одна не походить від іншої.
Котик це чудово
Ви вірно зауважили ! Це з віком зміниться ! Він обере з часом одну мову ,і забуде інші але база зостанеться ,і це добре .
У екс-СРСР (і по нині Раша) за висловом маразматика Брежнєва мала бути створена "единая общность - Совєцкий народ" (замість інших націй, така собі біомаса з домінуванням російської ментальності) і виключно з російською мовою, звичайно ж. Саме так і викладалось у школах, вишах.
саме так, добре це пам'ятаю ще зі шкільних років і нажаль їм таки вдалося ту біомасу створити(
Так... Ми наш ми новий мір пастроим...
Так, для внутрішнього "споживача" нас робили "єдіним савєтскім народам". Але будь-де за кордоном називали всіх "рускіє". Так же і перемога над німецькими загарбниками приписана "руським".
Дякую мене це усе також болить , бо я не можу ніяк навернути дружину і дітей.
Дякую ютуб за те, що запропонував мені ваш канал. Дякую каналу, у вас тут дуже цікаво. Скільки коментарів!!! А яких!!! Відео подивилась за 20 хвилин (з урахуванням реклами, якій я дозволила бути) а коментарі читала 45 хвилин. 👍🇺🇦👋
Так, в свій час, я навіть не замислювалася про двомовність. Бо в Бахмуті (Артемівськ Донецька область) була тільки російська мова. І звісно це була мова серця. Але мені зараз цікаво вивчати українську мову , бо тато у мене родом з Волині ✍🏻
І тепер контент та міжнародну школу норм дихання і психології намагаюсь переводити на українську 🙏
Державна українська,і міжнародна англійська -- ось 2 мови які у нас повинні бути...
Жодної двомовности в Україні. Тільки українська мова як державна мова. А на доданок англійська, німецька, французьку.
Для чого французька мова Україні? Ми ж не в Африці.
Державна мова і мова спілкування в приватних відносинах можуть відрізнятися. Є мова кабінетів, а є розмови за столом.
Тільки есперанто!
Наполеон теж був окупантом. Ні мові окупанта!
Дякую землячці! Згоден з усім розказаним у відео- у 1984 році закінчив 10 клас СШ94 иіста Кривий Ріг, в нашому класі було щонайменше чотири учні які були звільнені від вивчення української мови за заявою батьків. Серед них моя вже колишня дружина, народжена у місті Харків- мати німкеня з Казахстану, батько українець із села під Харковом. Людина народжена в Україні, мала українське прізвище і до 30 років жила в Україні була звільнена від вивчення мови! Ось така двомовність...
Я теж з Кривого Рогу _(від народження і дотепер)_ і зараз я з гордістю можу сказати, що мені й копати глибоко не треба, бо вся моя сім'я була україномовною, включно зі мною і моїми батьками. І це все в тотально російськомовному місті...
Хоча в ті часи мені це здавалося швидше навпаки нашим недоліком... (Це були часи ще савєцкіє допєрєстроєчниє)
Я живу в Ірландії. Там теж є з вимушеної двомовністю
В Ірландії дві офіційни мови - ірландська та англійська, але англійська абсолютно переважає у суспільстві.
Люди з західної частини Ірландії, де використовують в побуті ірландську мову, які переїжджають у Дублін (столицу Ірландії) мають проблеми з працевлаштуванням. Тому що вони погано розмовляють англійською, говорять тільки ірландською у побуті. І вони вимушені вчити англійську.
І це один з прикладів вимушеної двомовністі. Це одна крайність.
Інша крайність. Це етнічний ірландець, у якого родина століттями живе в Ірландії, розмовляє тільки англійською мовою, ірландською не розмовляє. Але таки великі патріоти Ірландії, ненавидять все англійське і все що зв'язано з Британією. Таких ірландців багато.
Такі справи!
Держава нічого не робить для покращення ситуації з працевлаштуванням ірландськомовних?
@@user-fu8fk3lc5c хоча я не живу в Ірландії, але я живу в Європі і те що я бачу по Ірландії, так це те, що вони максимально використовувують англійську, щоб заробляти гроші. Вони пропонують курси англійської мови, як від "native speaker", освіта в університеті в них також англійською, що дозволяє приймати купу іноземних студентів і так далі. Тобто вони дуже часто використовують англійську, щоб бути економічно успішними, але із-за цього вмирає ірландська.
@@ddd7386 Правильно, бо хочуть бути конкурентноздатними і привабливими. Я була в Ірландії. Хто б, скажіть, туди поїхав вчитись або працювати, якби там була суцільна ірландська? А так там є праця в ІТ сфері, є бажаючі, процвітає туризм.
Нічого там не вмирає, місцеві знають свою мову. Національна свідомість в ірландців сильна.
@@maria.5974 подивиться відсоток людей у Ірландії, який використовує ірландську в побуті. Цей відсоток не сильно більше ніж в Білорусі з білоруською. І якщо це ірландсьям нормально, то я нічого не маю проти, але ірландська дійсно не дуже поширена.
@@maria.5974 якби там була суцільна ірландська, то це була б одна з основних мов Європи, бо Ірландія має велику популяцію та розвинену економіку. Туди б їздили так само, як і в всі інші країни Європи, де розмовляють на національних мовах.
Ви та Ваша бабуся надзвичайні!
Досягти 100% відчуття своєї мови в сучасному світі не просто,річ не тільки в російскій мові.Великий вплив діалектів,їнших іноземних мов.Мова жива,зміни неминучі.
та все одно свою відчуваєш)
@@EugeniaKuznetsova1 Так,на генетичному рівні особливо( є навіть потреба!).
В школі вивчала 2 іноземні - англійську та німецьку, та часто плуталась через подібність деяких слів, які відрізнялись написанням, деколи плуталась в артиклях, хоча вчилась я на відмінно))
Коли в 9-ому класі перейшли тільки на англійську - стало набагато легше, за кілька років німецьку забула майже зовсім - можу хіба сказати як мене звати та скільки мені років і ще кілька примітивних фраз))
І це зважаючи на те, що англійська та німецька - споріднені мови. :)
Двомовність - це коли до ладу ні своєї, ні чужої не знають. Як не відміна, то папка, замість скасування та теки. Одне каліцтво. А історія з міфами болюча, бо люди не змінилися, змінилися міфи.
Підтримка! Подяка за працю! Добра вам!
Ми в Перу зустрічали 14 річну дівчинка яка розмовляла на 5 мовах. Її батько був француз, мама німка. З нами вона спилкувалась англійскою, з місцевими испанською.
Враження що вона якусь з мов не догоняє, не було в загалі. (Це не про дитину авторки каналу)
Я її заздрів.
За відео з вашою бабусею щиро дякую, обов'язково продовжуйте. Так шкода, що коли були живі мої дідусь та бабуся, наші старенькі сусіди не було технічної можливості записати їхні спогади, зараз би те все послухати. Тоді багато чого мені було не зрозуміло, а тепер нема в кого запитати😥
Дякую, дуже цікава, як завжди, і корисна як для мене розповідь.Сьогодні наприклад насолоджуючись мовою слухаючи Вас по дорозі на роботу я закріпив для себе два слова - деменція і есперанто. Ще раз велика подяка Вам за старання витягнути за вуха і реанімувати мову.
Євгенія, щиро дякую за Ваш канал! Окрема подяку за книгу Готуємо в журбі! Вона шикарна! Слухали всією родиною)
дякую
Родина
🇺🇦👍🆙
Я 67 року нар . Рід батька з Полтавщини , мами з Київщини .у батьків Батька 5 дітей , у материних -3 і ось лише я одна внучка , яка у своїй родині з своїми дітьми завжди розмовляла рідною , українською , хоч і народилася у Києві , всі інші нащадки у своїх родинах російськомовні :(
Дуже дякую за цікавий підхід до мовного,точніше,двомовного питання.Ніколи не дивилася під таким кутом.Погоджуюся з кожним словом!Завжди думала,що ми,які вільно володіють двома мовами,знаходимося в більш привілейованому положенні через це.Дуже імпонувала теза:"Скільки мов знаєш,стільки разіа ти людина".Але аспект примусу якось не враховувала.Працюю у школі і помічаю,що на уроках діти навчаються українською,а поза школою-російською або суржиком.
І пишуть у соцмережах російською, принаймні,вони так вважають.Спочатку дуже обурювалася через страшенну неписьменність учнів,доки не почитала переписку батьків.Це просто жах!Якась вибухова мішанина російської і української! Хотілося запитати у батьків:"А ви взагалі у школі навчалися коли-небудь??!!"
Я разом з родиною (тато був військовий) деякий час мешкав в Литві. В Вільнюсі. Специфіка міста - велика польська громада. Відповідно і школи, і дитячі садочки польські були в наявності. Знав родину, вони литовці, але дитину змогли пристроїти лише в польський садочок. Через деякий час хлопець став тримовний. При цьому став відмовлятися спілкуватися литовською, особливо з бабусею. Така в них була деякий час проблема.
Поляки вони теж імперці.
@@Vyacheslav_ Мікроімперці.)))
@@user-xy8zv5et8c складно сказати чи мікро... вони були імперцями настільки, наскільки у них виходило, а не настільки, наскільки вони хотіли.
@@Vyacheslav_ В.Черчиль назвав Польщу "гієною Европи". Дуже слушно зауважив був.
Українська мова - найрідніша у світі, хоч би які гарні і престижні не були іноземні.
Вас приємно слухати. Дякую за Ваші відео! Привіт від Клятого)
Дуже хочу щоб наступне покоління виховувалось в україномовному, та англомовному просторі. Щоб слухати рус. репчик в мене під вікнами (а я зі Львова) - було теж саме, як слухати польський чи білоруський. Тобто щоб цього не було. Недавно відкрив для себе виконавця Бакі г'юберт, читає добре, володіє словами теж на хорошому рівні, але схоже ніхто про нього не чув. Принаймні я дізнався про нього випадково з коментаря в твітері. Добре що там зареєструвався )
Тому проблема навіть не в тому, що наша музика низької якості, а в тому що виконавці далі орієнтуються на Москву, як на якусь ціль, куди артистам потрібно добратись, а слухачі дивляться на це, як на гарант якості. Якби це була якась смішна мова, де "ошибка" це не "біля шибки", а "помилка", то і наші школярі б не розуміли сенсу слухати Моргена коли є наш аналог, і сенсу слухати кримнашиста Басту, коли є Паліндром.
Я закінчував школу у сімдесят сьомому, українська школа у м. Луцьку. У нас тоді підручник з російської літератури називався "Родная литература". ☹️
Я закінчувала школу у 2009 у Краматорську і теж саме, "родная література", "родной язик"
Дякую! Дуже цікаво!💙💛
Цікаво, дякую. Двомовність дійсно корисна коли вона добровільна, вірно зауважили. Але наша двомовність не є добровільною, більш того, іде штучне змішування 2-х мов, заміна української суржиком. Часта практика, особливо на радіо, де програму ведуть одночасно 2 ведучі і один з них обов'язково вєлікарос. Тому не можу слухати жодне радіо окрім Країна ФМ. От коли людина добре знає рідну мову і вивчила іноземну, але у неї немає мішанки, вона не розмовляє одночасно двома мовами - тоді така двомовність тільки на благо.
Ох да, оця пара різномовних ведучих страшно вибішує.
Я коли пропонувала хай вже один буде і каже по слову різними мовами, щоб вже геть здуріти)