Емоційне вигорання ││ Uliana K.
Vložit
- čas přidán 10. 12. 2020
- Привіт, сьогодні ми поговоримо про емоційне вигорання, яке є доволі поширеним. На жаль, багато людей навіть не задумуються про вважливість відпочинку .
У сьогоднішньому відео ми розглянемо:
- фактори, що впливають на вигорання;
- типи людей, що найбільш схильні до вигорання;
- 4 стадії емоційного вигорання.
Для тих, хто шукав мене і не знайшов:
Instagram
/ uliana.kunt. .
Facebook
/ kuntav
Gmail
ulanakuntii@gmail.com
Уляна Кунтій, Uliana k , Uliana Kuntii
P.S. Дякую за перегляд
Спасибі, це було дуже потрібно мені завраз!
Радію, що відео стало в нагоді❤️🙂
Під час сесії якрас вчасно! Інформативно та естетично)
Рада , що сподобалось ❤️🙏☺️
Дякую за цікаве відео
Як про мене розповідає, все точно так
Дякую за черговий крутий випуск!
Окрема подяка - за озвучення власного досвіду, був у схожій ситуації. Вижив :)
Дякую, підписалася дуже цікавий контент🥰
Дякую Вам, так приємно🥰❤️🙌
Я дійшла до стадії "дна", після 7 років роботи фотографом з людьми. Через 3 роки перериву (повна зміна діяльності), знову повернулася до фото, але в форматі - фотостоків/фотобанків, без людей, без взаємодії зі соціумом взагалі.
Нещодавно була приблизно на третій стадії. З можливим переходом до четвертої. За три місяці використала усі дні відпустки і все рівно не вистачило щоб відпочити. Ненавиділа усіх колег, а день починався з кави з бейлісом. Почала постійно запізнюватися на роботу, та багато спати. І будь яка новина призводила до сліз. Істерики в туалеті на роботі були регулярними. А також жахливі висипання на обличчі, та проблеми зі шлунком. І якщо раніше на вихідних займалася своїми хоббі, то тепер просто можу сидіти увесь день на дивані та дивитися рандомні відео на ютубі.
Почала думати, що ненавиджу свою професію, хоча раніше кайфувала кожного дня.
Покращення сталося, коли я звільнилася і своїм уходом запустила механізм звільнення одного з менеджерів компанії. Коли його попросили звідти, я повернулась і зараз десь на другій стадії. Що правда йду на покращення. Якби не війна можливо зараз була б у повному порядку.
P.S. найбільша проблема була в тому самому менеджері. Не тільки в мене через нього з'явилися психологічні проблеми.
велике дякую тобі!
❤️🥰
Супер!!!
❤️❤️❤️
Враховуючи Covid-реалії, ця тема є досить актуальною. Відео пізнавальне. Від мене лайк!)
Дякую❤️ дуже рада, що сподобалось ☺️
🦔
✔
Це звісно добре,але якщо я школяр,тоді що потрібно робити?
А що робити,якщо я дійшов до останньої стадії??? Буквально,все дійшло до того,що я на будь-який стрес реагую якимось нездоровим сміхом.Я просто за 2 роки скільки всього заспідранив,що це мене лякає.Я,не зважаючи ні на втому,ні на стан свого емоційного здоров'я,продовжував працювати.А зараз,я фактично залишився зі знищеним вщент психологічним здоров'ям.Я просто вже не отримую задоволення ні від чого,навіть від перегляду серіалу....Просто відчувається пустота,яку нічим не заповнити....Ну,останні півроку я вчився без вихідних....До слова,я навчаюсь на спеціальності "Комп'ютерна фізика та програмування",яка й так вщент переповнена далеко не простими дисциплінами.Попри це,я ще вивчав 2 мови програмування і взяв 2 курси вільного вибору.Більшість дисциплін закриваю на 91+(мій внутрішній перфікціоніст цього вимагає🙃🙃🙃).....А тепер,коли я успішно закрив сесію,моя продуктивність та впевненість у собі впала до позначки "абсолютний 0".......
Моя порада: просто змініть даний вид діяльності
4 стадія..
Я думаю: впирається в екзистенційну кризу, типу "стільки багато працюю, а нафіга? Стільки грошей (речей, уваги, успіху, влади - непотрібне закреслити) не потрібно, близькі (рідні, друзі - непотріб закреслити) перетворилися на залежних, нафіга це все?"
Переважно спершу це банальна фізична втома, яка поступово переходить в моральну, а там вже до екзистенційної кризи близько😕