Іван Нечуй-Левицький проти клятих галичан
Vložit
- čas přidán 7. 02. 2022
- Дискусіям про те, хто, як і чим руйнує українську мову, вже не одне десятиліття. За цей час траплялись як серйозні, так і геть сміховинні аргументи, але навряд чи вийде знайти текст, цікавіший за "Криве дзеркало української мови". Чому один із корифеїв української літератури вважав, що Михайло Грушевський паплюжить мову і як міряв щелепу галицьким селянам - про це в новому відео.
ПРИДБАТИ КНИЖКУ:
humanitarka.com/product/short...
Підтримати Гуманітарку:
Патреон: / undergroundhumanities
PayPal: yourhumanities@gmail.com
5168 7456 0994 1148
Мерч: ua.gifts/underground-humanities
Телеграм: t.me/undergroundhumanities
Instagram: / pidpilna_humanitarka
"Криве дзеркало української мови" на вікіджерелах: uk.wikisource.org/wiki/Криве_...
Архів української періодики:
libraria.ua
Мовний форум: ukrainian.stackexchange.com
#нечуйлевицький #українськалітература #остапукраїнець #твояпідпільнагуманітарка
ПРИДБАТИ КНИЖКУ:
humanitarka.com/product/short_story/
Підтримати Гуманітарку:
Патреон: www.patreon.com/undergroundhumanities
Приватбанк: 5168 7456 0994 1148
Мерч: ua.gifts/underground-humanities
Телеграм: t.me/undergroundhumanities
Instagram: instagram.com/pidpilna_humanitarka
Нечуваний Нечуй
всё правильно, если так говорили бабушки.
Мене цікавить,яка це староукраїнська мова???!!!
КЛЯТІ ГАЛИЧАНИ, ЙОБАНІ НАДНІПРЯНЦІ😡😡😡😡😡🤬😠😡
Моя бабуся завше вживала саме «обіцЯнка - цяцЯнка», але все ж «обІцяного три роки чекають»..
Дякую за цікаве відео, працю Нечую таки почитаю.
Прикольно)) А моя казала "обіцЯнка-цЯцянка - дурному радість". І я завжди думала, що всі так говорять. А виявляється, все набагато цікавіше))
Ви, випадково, не з Полтавщини?
На дніпропетровщині і зараз так кажуть
"обіцЯнка-цЯцянка" - Гайсинський район Вінницька область.
Звичайно, що обіцЯнка-цяцЯнка
я завжди чув обіцЯнка-цяцЯнка, а дурневі радість.
Так що чесно, наголос здивував :)
я взагалі ніяк не кажу, але чув тіки з наголосами, на які ви вказали. Але й версія Остапа мені не ріже вухо і звучить так само органічно. А якщо подумати, то й логічніше. (важлива ремарка - пишу цей комент, не додивившись ще відео)
Я теж знаю цю приказку, але наголос на обіцЯнка вживаю тільки в цьому випадку, а окремо слово вимовляю обІцянка, як і всі в моєму оточенні)
Пропоную провести голосування хто як чув і за його результатами подати петицію в керівні органи ТПГ (най думають). А то понанаголошують тут, а ти потім сиди думай, чи не обманювали тебе до того усі твої батьки, родичі, вчителька старших класів, друзі.. І нащо тоді узагалі таке життя, коли навіть власному вухові (відсилка до Ван Гога) довірять не можна?
Хто за?
@@AliAli-gc4yk для мене це наголоси Правого берега. Стереотипно суто. Але в моїх краях скоріше обіщаннє(я) скажуть :)
Але приказка суто ось як я написав.
То нормальна річ, що в нас наголоси по краях різняться. Пам'ятаю як мені різало вухо схОдю, бо в моїх краях тільки сходЮ.
@@user-zm2sq6tp6y властиво так!
У мене і прабаба, і баба, і мама, і я за ними почав так наголошувати, тому справді треба всенародне опитування, де як кажуть.
Гарно звучить - "Від Сяну до Тихого океану"(с)
Потрібно розмноження...
😃😄😁
Так, так, бо на Тихому океані маємо Зелений клин.
Оаоаааооа мммм
УНР відмовилася від зеленого клину. Україна завжди була від Сяну до Дону. Чужого не привласнюємо, але і свого не відамо.
На півдні Чернігівщини таки "ОбіцЯнка - цяцЯнка" (дитиною я часто це чула, бо моя матуся любила щось наобіцять і забуть)
Житомир, те саме)
І в мене в родині саме так казали. Вони з Харківщини.
у Черкасах та на Черкащині теж так, обІцянка-цЯцянка дуже незвично звучить
тільки одного разу таку фразу чула - у мультику Ice Age і саме з таким приголосом) але я з Харкова 😀
Завжди кажу так на Полтавщині
Дуже дякую. Чудовий випуск. А срач щодо "правильності" української мови впродовж 200 років лише доводить що українська мова жива, актуальна, знаходиться в постійному розвитку і до того ж багата на різні діалекти. Що може бути краще!
Маєте рацію.
Наша мова не галіма.
неправда, ви не читали Нечуя уважно
Чому в Україні не вигідно займатись бізнесом ? Податок на прибуток для підприємств (юридичних осіб) в Україні становить 18%, у Франції 33.33%, у Польщі 19% .ЄСВ в Україні 22%, Франція 45%, Польща 30%.
ФОП в Польщі таксамо платить і за себе ЄСВ(ZUS) 1200 злотих. це біля 8000грн. на місяць.
Але чому ж тоді не вигідно займатись бізнесом ? А який у Вас бізнес купи-продай або послуги .Магазини, ресторани, барбершопи ,аптеки , автостоянки і тд. Майже в кожного є сторінка на ФБ, інстаграмі чи ОЛХ на якій щось продається. переважно імпортний товар. Тому і не вигідно бо продавців вже більше ніж покупців. Ви просто не наторгуєте навіть при нульових податках і нульовій корупції Ви не наторгуєте .Тим більше що торгівля імпортним товаром зменшує купівельну спроможність.
Як же вийти з цієї ситуації ?
ПРИКЛАД Виробництва В Україні приблизно 37 000 000 людей . З них половина носить джинси і купляє мінімум 1 пару джинсів на рік. Де хто може і 4 пари на рік. Но ми рахуємо по мінімуму . Це виходить що ринок джинсів 13 500 000 пар на рік .Або 1125000 пар за місяць. Можна відкрити сто тисячний магазин в Україні і продавати від 5 до 50 пар джинсів на місяць . Бо магазинів скоро стане більше ніж людей.
Але якщо відкрити виробництво і спробувати відкусити від цього пирога хоть би 1% . Не йде мова одразу про 10%. Рахуємо по мінімуму 1% від ринку. 1125000*1%= 11250 це одинадцять тисяч пар на місяць . В нижній ціновій категорії виробник заробляє на парі приблизно від 80 до 120 грн. помножимо на 11000 = 880000 до 1200000грн на місяць прибуток.1% від ринку реальна ціль яку можна досягнути.
Виробництво дає змогу виробляти і продавати товар по всій Україні також на експорт а не тільки на своїй вулиці. Бо на сусідній конкуренти продають такий самий імпортний товар.
Для скептиків. Так буде важко гроші з неба не падають.
А китайці привезуть дешевше . Так привезуть і тому у нас продаються Левіси по 2000-5000грн.Вони ж не знають що китайці привезуть. Відшиті ці Левіси можливо і в Малайзії або в Україні але ціна то американська .А що Вам заважає пришити етикетку.
Ваш товар НЕ має бути дешевшим за китайський . Він просто має бути для початку + якість. Bosch, Kayaba, STIHL взагалі цим не переймаються, їхні дешевші замінники з Польщі, Чехії, Турції також і все це продається в Україні. Ми купуємо на мільярди доларів імпортних товарів кожного року.
Нарахунок дешевих кредитів. в нас ставки максимум 14% . є також 5 і 9%.
наприклад кредит 5000000грн*14%=700000грн.за рік.
Також у Вас є 30 працівників в цій же польщі Ви будете плати їм зарплату мінімум на 5000грн. більшу.
5000*30*12 місяців 1800000 грн. за рік+ЄСВ .Францію самі порахуєте.
Корупція - так а Берлусконі самий чесний політик. Президентку південної Кореї Пак Кин Хе посадили за відкат від Самсунга 120 млн.дол. В Україні це можна набагато дешевше порішати.
Приклад 2 виробництво автомобільних шин .В Україні за даними МВС на 01.01.21 р. кількість усіх транспортних засобів (легкові вантажні автобуси) становить 13 468 287 кожного року ця цифра збільшується. Не всі купують нові шини віддаючи перевагу вживаним. Тому заокруглюємо з 13 мільйонів до 10 мільйонів Ваших потенційних покупців . Також не всі купують кожного року нові шини а один раз на два - три роки. Також не у всіх є по два комплекти зима літо.Тому порахуємо по мінімуму 2 шини на рік на 10 мільйонів тз. = 20000000 шин на рік.
Ми не врахували що в автобусах і вантажівках є 6-12 коліс кілометражі вони роблять величезні.
Рахуємо по мінімуму 2 шт. на рік .1% від ринку це 20000000*1%= 200000 рік. Або 16667 шин місяць.
Я не знаю скільки виробники заробляють на одній шині. Але ще не чув щоб хтось жалівся
Чи Ваша гуртівня продає на місяць 16000шт шин? А це всього лиш 1% від ринку для виробника це реальна цифра
Приклад 3. На Вашій вулиці ще не має Оптики? Які перспективи аж ціла вулиця. Вага однієї оправи для окулярів приблизно 50-100 грам. То з 1т. нашого металу Гуччі зробить більше 10000 шт. модних окулярів
Приклад 4. На Вашій вулиці ще не має перукарні, салону, барбершопу - ножиці ніхто не пробував виробляти?
Приклад 5. На Вашій вулиці ще немає ресторану або кафешки - вилки, ложки, німецька з нашого металу
Автозапчастини .сантехніка. дитячі візочки та будь що
ЦЕ ПРОСТО ПРИКЛАД. Кожен бізнес потребує індивідуальних розрахунків і планування. Потрібно пам'ятати що в США за день банкротує більше фірм чим в Україні за рік реєструється нових
Ніякого б/у обладнання тільки НОВЕ. Бо поки Ви будете ремонтувати старе обладнання Ваші конкуренти будуть працювати в три зміни . Сучасне обладнання перекриває високі податки і високі зарплати
Краше може бути відсутність срачів, нє?
ОбіцЯнка-цяцЯнка, а дурневі радість 😀
Саме так ми і говоримо 🙂
стовідсотків, як полянин-киянин підтверджую! а звідки автор?)
@@user-pd9gf8kq7o Київська область. Але цей вислів часто вживає моя мама, вона з Житомирщини)
Полтавщина на зв'язку. Тільки так і кажемо
Дніпропетровщина, так само
Я б сказала і Львівщина але тут на галичанів ще на нападуть , бо о полячені 😀
Попередження, дане в кінці, дуже корисне! Я от останнім часом значно менше сперечаюсь про те, чи є таке слово в українській, чи нема". (Це точно Остапів вплив. 😊)
Тут +
На Черкащині кажуть "обіцЯнка-цяцЯнка")))))))) навіть не думала, що може бути інакше. Дякую. Послухати про "срач 100-літньої давності" було цікаво.
Черкащина - то є серце і метрополія. Вона понад провінційними срачами західняків)
Підтверджую , я сам з Києва але тато і брат з Черкащини, там я провів частину дитинства , і я обожнюю той регіон ,чистота,душа , на Заході України не те взагалі, інше дуже , ніби зеркало якесь або паралель , хоча там і по своєму гарно ,але душа не та .
Я завжди казала "обіцЯнка-цяцЯнка", як й все моє оточення. Вітання з Полтави.
Я теж, дніпровська область.
І на Черкащині теж
Левицький ще говорив, що основою для літературної мови може бути тільки мова бабці в селі, але не уточнював, в якому селі стояти з блокнотом і записувати. Та те все пусте, бо врешті-решт не завдяки цьому він увійшов в нашу історію.
То він про свою певно казав)
Ні, він казав, бабки з якого села. Із села на землях Великої України (підросійської тоді), яка знаходилася під Російською імперією. Оскільки там жила більшість українців, він мав за зле вживати слова, не знаючи їхнього значіння та походження. Він ганив такі слова, як-от "крок", "шукати", "трапляти", "коштувати", "решта", "стосуватися", оскільки вони були геть незрозумілі для люду, що жив на землях Великої України, а вживалися тільки на Заході, у підавстрійській Україні, зокрома в Галичині. А галичани були справді наполегливими, і вони намагалися проштовхувати свої слівця в ужиток більшості, що була під Росією, і це неправильно, бо неприродно. На Заході України дійсно збереглися деякі особливості руської мови, але вони опинилися там мішма з словами чужого походження (особливо німецькі та польські). Було б добре, якби вони лишалися в говірках і їх оберігали там, як прикметні ознаки цих земель. Але витісняти слова більшості та просувати чужі, непитомі - це безглуздо. Наша мова нині має дуже багато слів, які є саме такими - нав'язаними, такими, які не мають нич спільного з природним розвитком мови через отаке-от втручання. :(
@@huslykmccloud3494 те, про що ви кажете, ніщо, в порівнянні з деяким иншим неприроднім нав'язуванням. Якби не було його, то внутрішньомовним суперечкам ми б якось дали раду. Не забувайте, що галичанам те ж нав'язують наддніпрянський говір, і подібні "нав'язування" - це норма для офіційних мов в сучасному світі. Головне освічуватись, вчити нормально мову, щоб словарний запас був не 300 слів (як в більшости людей в Україні зараз).
😂czcams.com/video/qEe84G_jOdQ/video.html
@@jey3770еня смущает, что много слов в современно украинском я не могу понять и вывести из других знакомых мне украинских слов и славянских корней.
Последнее моё открытие слова "турбота", "турбуватися". Я просто знаю, что они означают, как, например, слово "tree" в английском. Но оно как бы повисает в воздухе.
Тоже самое с "решта". Только когда услышала как сдача по-английски, поняла в чём дело. "Кошти" - из той же серии. Нет что-ли слов обозначающих эти понятия в словенских языках? Вот и выходит, что украинский - языковой конструктор. Все читали прекрасную Лесю Украинку, а теперь прочтите её личную переписку. Такое чувство, что писали два разных человека да ещё и на разных диалектах.
Следующая беда ударения. С десяток раз услышав по телевизору ударения "бу́ла", "взя́ла", "да́ла" и тому подобные чудеса, я натурально полезла в словарь, потому что начала сомневаться в том, что в школе и универе учила именно украинский.
Нынешние процессы модернизации языка никак не возможно назвать нормальными и естественными. Всё приходит сверху. Искусственный язык уже есть - эсперанто. Создан по чётким правилам: пользуйтесь. Украинский - это живой язык и нормы должны просто закреплять естественные изменения в нём по мере их появления.
Всім вітання,знову разом! Левицький найулюбленіший❤❤❤
І після відео залишився?)
@@Yurassickpark він був класним письменником, зробив великий внесок в українську культуру, це найголовніше.
Слухала і переслуховувала !!! 😄😄😄👍👍👍
Розмовляймо, щоб було що вносити в той "талмут"
Треба в шкільну програму внести вивчення діалектів укр мови.
Впевнений це зблизить українців
Не варто
Остапе, я з Галичини і завжди говорив обіцЯнка-цяцЯнка. Мені здається логічно, що два слова мають схожий наголос.
Ти просто українізований. ІбІяцяний, чи обіцЯний, цЯця, чи цяцЯ?
Мовосрач це палка з двома кінцями. Це не просто "наддніпрянці" обурюються змінами в мові, а сама безапеляційна заміна слів та правил написання на галицький лад викликає супротив. Мені подобаються українські діалекти і те що мова має багато відтінків, але не тоді коли таким же чином примушують говорити та исати інших.
Не можу ніяк придумати, що написати, щоби хоч трошки підштовхнути відео в алгоритмі. Хочу сказати тільки те, що ми мусимо просовувати ідею толерантності до мови один одного. Наша країна занадто велика, щоби в кожному її кутку розмовляли однаково. Коли ми це второпаємо, ми будемо по-справжньому єдині.
@@user-gj2vk7ct1r .....ну идеально!!!!и я и я такого мнения!!!!!!!!не верю не верю!!!!!!!!наеееееееелись до рвгачки!!!!!!!!!!галичанам_ненависть!¡!!!!
@@user-gj2vk7ct1rРузкие граждане Украины?)Не дай боже.Расскажы про бимбас 8 лет, я поржу
@@AlbigensianЯ срав на могилу курского вдв-шника
@@Albigensian Поверь, никто ничего не сделает
@@Albigensian Всё равно по поводу ошыбки.Понимаю, а также понимаю что ты несёшь бред.Наверное ходили с детекторами и искали именно русских.И как их различали с русскоговорящими украинцами?Наверное по глазам.
5:34 Усе життя так і вчили як запам'ятати наголос у цьому слові: обіця́нка-цяця́нка...
Слухала і ржала, чесно)
Це був дуже кумедний мовосрач) 🤣
Читав статтю Юрія Шевельова. Не пам'ятаю точно назву. Вплив Галичини на розвиток української літературної мови чи якось так. Він дуже цікаво описує це діло
"Москва. Маросейка"
теж статя Ю.Шевельова
🇺🇦✌цікаве про московщину
Срачі столітньої давності топ, давайте ще.
сто років срачив якост молувато
даеш тисячу (не ковідну)
Ваш канал надзвичайно корисний і просвітницький
Респектище!!!! Головна моя претензія до гуманітаріїв полягала в тому, що вони люблять використовувати "неспростовний" аргумент: "А от такий-то (Арістотель, Тома Аквінський, Нечуй-Левицький...) казав те і те, а от ти заперечуєш!" А от тепер бачу живого гуманітарія, для якого цей принцип не є провідним!
- Да не согласен я.
- С кем? С Энгельсом или с Каутским?
- С обоими.
@@user-ii8cb9kq1m а ви, панночко, не родичка Пилипа Нетудивлипа?
Все небо затянуло тучами, очевидно будет дождь (укр редактора в телефоне нет- вибачайте!)
Клятий галицизм на "чотири" мало б бути "штири" 🤔
Клятий полтавізм на "виняток" мало б бути "виємок"🤔
@@user-dw7ry7rt8l нема такого в балачці.тіки на дорогах
не любиш ти ісуса просто, галичани плюються
Я теж так собі подумала!
@@user-bg5xr4zi7y не зрозумів?
У 1977 р. студентами збирали урожай хмелю на Житомирщині, жили у селян. Сам я з Київщини. Спочатку дорослих взагалі не розумів, перекладачем виступала донька господарів, восьмикласниця. Стало легше, коли навчився правильно розпізнавати інтонації речень. Спочатку розповідні речення я сприймав, як запитальні.😊
Ще раніше у нашому селі поселилися десятки переселенців з Карпатського регіону - трудова міграція: там не було роботи, а у нас (через близькість Києва) не вистачало робочої сили. Так-ось, ці люди, молоді жінки та дівчата, були дуже галасливими, може, через те, що ніхто й слова не розумів з того, що вони говорили 😊. Нічого, заміж повиходили, освоїлися, і їхні дітки, народжені вже на новому місці, нічим не відрізнялися від інших і вчилися добре - знаю, бо моя мама була вчителькою у місцевий школі.
Мій вчитель української мови та літератури був заслуженим вчителем Української СРСР. Якось, розповідаючи нам про діалекти, говірки, він запропонував нам спробувати перекласти на літературну українську наступну фразу: "Всеньки небо закундубасило, видко, буде моква". Спробуйте і ви, шановні. Може я десь і схибив - вибачайте, життя минуло відтоді.
Не "Укр. СРСР", а " Укр. РСР". Ви схибили. Більше слів - більше помилок.
"ОбіцЯнка-цяцЯнка, а дурням радість" - саме так чув не раз тут, на Запоріжжі.
На Полтавщині всі так кажуть і тільки так. Ніколи в житті до цього не чув обІцянка
На Київщині теж
Я теж тільки так чула, на Закарпатті.
Харків. Завжди чулось саме як обіцЯнки-цяцЯнки, але, можливо, воно тут так сформувалось задля рими, щоб вислів звучав ще більш іронічно, чого зазвичай і вимагає контекст.
А взагалі дякую - дуже веселий вийшов сюжет, хоча і подумати є про що.
Нарешті щось спільне у галичан з волиняками.
наддніпрянці понад вашими провінційними баталіями
@@viktorskyba9868
У нас, в Україні, на Русі нема провінцій, не вбирайте це великоросійську високомірність.
Всі діалекти правильні.
І до речі південозахідні говірки тягнуть історвю своїх говірок з часів Склавинів 1.5 тисяч років тому, і захід України прабатьківщина словянства.
@@kolakovalenko9559 читаю ваші слова тут, з української наддніпрянської метрополії, і посміхаюсь з провінційної та богобоязної західної наївності)
@@viktorskyba9868 ей, метропольник, в вас там люди ще не всі вимерли?)
@@viktorskyba9868
Скільки платять за коменти?
Так, Остапе, саме так і кажемо: ОбіцЯнка-цяцЯнка, а дурному радість. "ОбіІцянка--цЯцянка" почув оце вперше за свої понад 50 років. На Наддніпрянщині живу все життя, за винятком 2х років, які я прожив далеко за межвми України. І дуже здивувався, почувши "обІцянка", "цЯцянка. Звучить як від людини, що вивчила мову по книжках, а там не було проставлено наголоси. Слово "обІцянка" окремо чув і раніше. "ЦЯцянка" - оце вперше. І від такої вимови приказка розпадається.
Мамина рідня родом з Томаківського району Дніпропетровської області теж казали "кісто". Мама були 1928 року народження, а їх старша сестра 1920 року. А на помідори казали "баклажани", а на баклажани казали "сині". До речі, ще казали не цукерки, а канхвети, а до того ще й хферма, Хведір замість Федір. А коли малим я не хотів їсти, то мама казали: "Вибачайте, пундиків у нас нема". А коли суперечка з мамою переходила на підвищені тони, то вони казали :" Не пащекуй на матір". Ото таке.
В селах Сумського району чула в дитинстві Кісто :)
Не цукор а сахiр! Казали
Дуже крутий випуск! Дякую, сподобалось надзвичайно!))
В наш час слово "зарядка" використовується на позначення зарядного пристрою для електроніки.А "руханка" це гімнастичні вправи.
Було в Остапа відео, де поряд з зарядкою (в розумінні зарядного пристрою) він подавав варіант - наснажка.
Наснажку я не розумію. На уроках фізкультури ми робили зарядку або гімнастичні вправи. Інколи були виснажені. А цяцька- це якась прикраса незрозуміла, або на гарну дівчинку говорили: " йой, яка цяцечка".
@@mariaoehler4061 на каналі є відео про це.
можно сказать ,,п¡дживлювач,,
Панове, у вас посилання на "Криве дзеркало" в описі не працює.
Поза тим, неймовірно вдячний за рекомендацію мовного форуму, бо останнім часом виникає багатенько питань. Питань в основному таки з правописної частини, як-от від учора думаю про етнохіп-хоп/етногіп-гоп, що в такому записі виглядає дивно, але ж ніби за правилами (принаймні один з варіантів). Сьогодні ж думатиму про те, чи як наддніпрянець і справді вимовляю подвоєний т у "житті". Замість депресії, вночі мені не дає заснути лінгвістика.
Вставки з пані Фаріон як окремий вид мистецтва.
Усі діалектизми є українізмами. Що зверх того, то межі стилів та сфер вжитку
Моя свикруха з 32 року вона говорила кісто на тісто і чотирі а не чотири і проживала вона у Дпровській обл а мама говорила штири на чотири в Віницькій обл і говорила сядай а не сідай
@@tatianatatiana2262ті слова відображають історичне минуле тих чи інших регіонів, міст, сіл. Наприклад слова штири і сядай у поляків такі самі.
@@vlad1945 не розумію чому моя позиція багатьма не сприйнята... Діалекти - діалектами, але діалектизми - діалектизмами! Сила-силенна прозорих, усім зрозумілих слів, а також місцевих назв подій, предметів, явищ тощо просто треба рахувати як синоніми в загальноукраїнській лексиці, використовувати їх, а не збіднювати мову штучним її збідненням.
@@Chernega-lp3ps просто на цьому каналі назбиралася аудиторія яка начиталася ху@ні про гуцулів. Ця аудиторія не хоче таку очивидність визнавати адже діалект це єдина за що можна причипитиси до гуцулів.
Я родом з півночі Луганської області, в нас теж можна було почути "кісто" )
нічого собі. І це не переселенці з Лемківщини? Завжди думав, що "кісто", "смеркь", "ґівка" суто галицько-буковинська вимова.
Цікаво, я в себе на Полтавщині такого не чув
На Харківщині теж так говорять)
@@user-jn9xb4xo4o Харківщина недалеко від нас) через мілові гори переїхав - і вже Купянськ.
В селі Сонцівка Покровського району на Доннччині мої старі кажуть кісто. Це мамина родина. Вони корінні.
обіцЯю, обіцЯти, саме тому обіцЯнка здається природною
Привіт із Харкова)
у Києві теж так говоримо
На Полтавщинi то саме
І на Хмельниччині - обіцЯнка.
... і на Донеччині обіцЯнка)
Я з Галичини, і сам завжди кажу обіцЯнка.
Дивуюсь, коли знайомі мене поправляють на обІцянка -- поправляю їх у відповідь
Ой скільки ж у нас таких Нечуй-Левицьких тепер! Не розумію, чому деякі "щирі любителі" української мови стараються настільки збіднити її. Чому стараються знищити її різномаїття і загнати її у вузькі рамки єдино-правильності. Ми- народ великий. Природньо, що у нас є певні відмінності. Але ні волиняки, ні полтовці, ні галичани, ні люди з і нших регіонів не є менш важливі. Їхня українська мова є прекрасною. НАША мова є прекрасною. Ми вживаємо різні наголоси, різні префікси і закінчення... і це чудово. Це показує, наскільки ми великий народ.
Звичайно, певні мовні норми потрібні- нам все ж треба розуміти одне одного. Звичайно, не варто засмічувати українську мову русизмами, хоча не всі "русизми " є русизмами. Не варто безмірно закидати нашу мову іноземними словами. Але не перетворюймося на Авраменка чи Фаріон.
Вподобайка за важливу працю
От дякую! Дуже подобається, що наша мова така різна, і що різні варіанти вимови визнаються саме різновидами вимови
О! "кісто" !! Таке рідне слово. Моя бабуся так казала і багато людей в її селі. В дев'яностих і нульових навіть деякі молоді дівчата з інших сіл біля нашого міста теж говорили "к" замість "т".
Конотоп, Сумська область.
Дякую за випуск, за тему!
В Полтавській теж
Аааа! Як я проволав від подвоєнь!!! Так ось чому я таки не зміг відповісти правильно на жодне питання ЗНО про подвоєння. Бо ми тут, виявляється, ІСТОРИЧНО ним противимося))) Завжди їхав дах од них. Ніколи не розрізняю, де воно має бути, а де ні.)
Хахах, а нам це легко)
"обіцЯнка-цяцЯнка": південь Чернігівської області. Дякую за відео!
Моя бабця жила в Городищі черкаської області, а колись була київська, так вона говорила не піди принеси води, а катай принеси води. Я завжди сміялась зі слова катай.
@@user-qv6ek6im2e може спершу у словник зазирнете перш ніж інших вчити?
Я виросла на Франківщині. Ми говорили ріжниця та кісто, а в моєї мами були дуже гарні губи та щелепа нормальна.
Не знаю де хто побачив галіцизми. Наведу приклад власної родини. я з дитинства чув від старших людей різні слова, які не були схожі ні на літературну мову, ні на суржик, популярний серед молоді. Мова йде про Слобожанщину, точніше Старобільщину. І тільки з введенням нового правопису я знову почув такі слова. Наприклад моя тітка все життя використовувала закінчення -ти замість -ті. Незалежности замість незалежності. Совісти замість совісті. Тітки вже давно немає а нові правила наштовхнули мене на думку що вона говорила правильно. Кісто замість тісто у нас говорять всі у кожному селі регіону.
Каналу та автору дякую. Здоров'я та процвітання Вам!
Оце я розумію, по-нашому! Влаштовувати срачі через "чотири-чотирі"! :)
Менше з тим, хай краще ми сперечаємося про таке, аніж про надуманий "адіннарот" чи "мишебратьєв". (останнє має відразу слатися на піструн)
Вам мав би сподобатися текст Нечуя-Левицького "Непотрібність великоруської літератури для України і для слов'янщини":)
@@pidpilnahumanitarka Почитаємо, дякую!
Звідки б я про це дізналася!
Дякую за випуск👍
Тепер буду вживати вислів "помилявся, як Нечуй"🧐
Це нагадує мені випадок. Якось, під час туристичного походу в Карпати, ми спитали в дітей, котрі йшли гірською стежкою нам на зустріч, куди лежить їх шлях. " Ми йдемо в Україну ягоди продавати" - без вагань відповіли нам горяни. Навіть, смішно якось стало :)
У більшості пісень є вислів на зразок "поїхав козак в Україну......"
Дякую. Чудовий випуск.
слухаю з великим інтересом, але все ж таки - "обіця́нка - цяця́нка" (не треба мені вірити, перевірте!)
ps: ТАК, ми на Наддніпрянщині (і не тільки) кажемо саме так, і тільки так: "ОБІЦЯ́НКА - ЦЯЦЯ́НКА"
Ми на Надтетерівщині теж так кажемо :)
@@Kennyaltair88 Є пиво таке Тетерів). Це де, до речі. Часом не Вінничина?
@@user-dw7ry7rt8l Нє, то Житомирщина. Тетерів тече через Житомир, Коростишів і впадає в Дніпро.
Галичани з вами❤️
Не треба сваритися ☝ головне щоб розмовляли Украīнською мовою💛💙 Тiльки в Житомирських селищах, а це що я знаю, розмовляють принаймi на 6 рiзних дiалектах. Хай живе Вiльна, богата, щаслива Украīна 💥💥💥💛💙
У 1977 р. студентами збирали на Житомирщині урожай хмелю, жили у домівках місцевих селян. Дорослих взагалі не розуміли, за перекладача була донька-восьмикласниця 😊. А сам я з Київщини.
Да нет уж. Или не надо ругаться и дать жить спокойно и Украинцам русскоязычным, или убирайте свой западенский мусор з нашої чистої солов'їної мови. А то двуличие одно. Сами венгерской культуры и языка нахватались, и считаете, что вам можно, а восточной Украине нельзя.
@@user-my9dp3is7q Ванька тупорусый 🐑🐑🐑🐑ты это в московии раказывай 🦵
@@user-my9dp3is7q українець це ідеологія культура-звичаї, мова. В Галичині і Закарпатті немає своєї окремої мови там свій діалект який уснує тільки на своєму місці. Розмовляючи росіянською ви добавляєте сили москалям сказати що 30% України це Росія, саме через присутність росіянського в Україні себе комфортно відчувають москалі. Тому шантажувати нас нашим діалектом недоречно, ми невідмінно від русомовниз не добавляємо силу ворогу і не створюємо комфортне середовище для своїх ворогів (угрів, поляків, румунів та інших які мають українців за бидло)
@@user-my9dp3is7q російської мови до Петра не існувало,тому ніяких рускоязичних в Україні не може бути
зазвичай абсолютна більшість дурниць постулюються з з щирими намірами зробити "правильно" та краще. Насправді мова живе своїм життям. це беззаперечний факт. хочемо ми чи ні, все більше буде запозичень з англійської. хочемо чи ні, щось з часом зникне, щось з'явиться.
До тих пір, поки Україна не домінуватиме у світі
@@user-dw7ry7rt8l Ага. Ми ж щоденно бачим шалений економічний зріст, сплеск інтелектуального потенціалу, й випускники Гарварду та Кембриджу вчать українську, аби продовжити навчання у... поплавського? на факультеті тік-току.
процес англ. запозичень доводять до абсурду, особливо в МОН - наприклад , бьордер, бьордінг (підручник для третього класу "Я досліджую світ"). Мені цікаво, чим керувся автор підручника? Він не знав українського слова чи хотів ввести англійське запозичення? З якою метою?
@@lidiyalidiya8156 я не можу відповідати за них, але думаю, що це пов'язано зі сталістю та вживаністю визначення. Важко сказати, як і хейтити чи фаловери.
@@Roman-pv4bh Та Ви що? Відколи це у нас для означення дослідження птахів почав вживатись англіцизм " бьордінгом"? Швидше зворотно - нас хочуть привчити до вживання цих слів! До речі, ті слова, які Ви назвали, теж не є надто часто вживані самі по собі - це наслідок тенденції, до речі, серед молоді певної категорії, бути крутими, знаючими англійську і т.п. Сумно все це. Бо , наприклад,в поляків, а я часто дивлюся польське телебачення, та й інших наших сусідів центральної Європи (не знаю, як Західна) не спостерігаються подібні викрутаси. Навпаки, вони якомога більше намагаються вживати своїх, польських слів. Я розумію, коли для назви нового явища, при відсутності в українській мові відповідного слова, під руку потрапляє англійське. Але щоб аж так легковажно редукувати мову - ???!!! Що з нами? Тільки не кажіть, що головна причина в економічній бідності. Насправді нас так виховують. От і підручники вже такі складають, щоб діти змалечку йшли в цьому напрямку. Як не російський суржик, то нате вам англійський.
Діалектологія була одним з улюблених предметів. Як тоді, так і зараз здається дивним вказувати людині, як їй говорити. То ж захопливе заняття - вгадувати рідний край співбесідника за говором - просто вулична магія))))
От якби ще в університеті з таким підходом викладали старослов'янську, то (не факт, але цілком можливо) я б навіть її вивчила)))
Крутий випуск! Окреме дякую за Ірину Фаріон з її "дурні баби" та бабака))
Вставки з байбаком і Фаріоншою просто супер)))) у вас чудове почуття гумору
Я з Наддніпрянщини і вважаю, що головне, щоб ми всі говорили українською, неважливо на якому діалекті. Кожен діалект додає шарму своєму регіону, робить мову живою. Схід і захід давно разом, тож треба бути більш відкритими до "незвичних" слів
Насильно нельзя заставлять людей говорить на каком либо языке. 70 лет жизни в союзе с диктатом русского нельзя искоренить одним махом.
@@nshkolna,треба намагатися
Я не хочу пер ходить на украинский язык Это нельзя заставить ,потому что это насилие
@@ksushaRybakovaда его скоро и не будет)
@@ksushaRybakova переїжджай на росію, там ніхто тебе не буде заставляти.
Я з задоволенням дивлюсь кулінарні рецепти "Закарпатської господині" саме тому, що її мова для мене досить чудернацька. Лозунгом одного з років якості було: " "Якість через різноманіття".
Слухати мажна, але нав'язувати ,щоб усі так розмовляли- непотрібно.
@@user-qq1jm5vw5i так не потрібно бо діалекти це історична пам'ятка про минуле, а не просто говірка яка може бути ліпшою або гіршою
Логічно, будемо нав'язувати галичинізацію, а також плутати карти. "Єдність" вона така. Автор нав'язує сучасну кон'юнктуру на історичне тло без детального аналізу.
О, це дуже цікаво
Нечуй НЕ ЧУВ такого слова..)
Дякую за відео 👍
Я сам з полісся але частина моїх предків з наддніпрянщини і я особисто кажу обіцЯнка цяцЯнка а дурному радість
Привіт з Полтавщини. Так тут всі кажуть
LOL 😆
Крутий випуск! Дякую!
Але докину в котел. Я з Дніпра, і чула лише обіцЯнки-цяцЯнки sorry 🤷🏼 в Дніпропетровській області теж можна назбирати цікавинок, вчилася в аграрному і багато було з області, то ж чула
«сидЮ на втОрому» (поверсі, якщо що), врем‘я (тут же ж все очевидно)
не вспіну (вперше почувши, я зависла проте це не встигну)
сапіжки 🥾🥾
💔👌🏻
Дякую, з мене вподобайка і комент.
дяка за оповідь про перипетії між мужами свого часу 🥲
Якось довелось чути запеклу суперечку між тернополянами та хмельничанами на тему "правильної вимови". Хмельничанин дуже критикував тернополян, що "мова неправильна" у нас. Що вже говорити за інші регіони, які далеко. А все тому, що за Збручем була інша імперія, хоч дві області поряд, сусіди.
Так, ми кажемо обіцЯнка-цяцЯнка, а дурному радість.
1000 раз правий Нечуй Левицький !
Вся сьогоднішня біда/війна від галичанського божевілля !
Від таких як фаріон і до неї подібним розумово спотвореним
Круто, ніколи не чув про таку дискусію навколо правопису. Дякую що відкриваєте нові знання для нас, ви молодці
мені подобається те що відбувається з нашою мовою (саме незавершена дія)...
вона від того якась жива, чи що :)
Наврядчи читатиму згадуваний витвір Нечуя-Левицького, та відео виявилось цікавим. Дякую!
Класне відео! І цікаве, і корисне, і веселе!
Дуже дякую!
Дякую Вам, за термін "волинізм", буду
від нині його використовувати, щоб мені не казали: "що це за таке слово?", "В нас так ніхто не каже"😂
волинізм < поліщуківство
Як наддніпрянець, кажу: обіцЯнка-цяцЯнка
Прямо серйозно??
Теж свого часу так казав)
Але ж ми кажемо *обіцЯти*, -- тоді чому "обІцянка", а не "обіцЯнка"? Хоча... "обІцяне". Схоже, що наголос переноситься на "Я", щоб легше було вимовляти це прислів'я. Так звучить ритмічніше і виходить рима. Мабуть, правильно таки "обІцянка". Але ж у віршах інколи наголос переносять для милозвучності, -- так і в цьому прислів'ї.🤔😀
У мене теж гальцька щелепа, тому обІцянка.
@@valentynayermolenko763 для мене це прислів'я з наголосом на другий Я взагалі звучить дуже дивно) все життя чула "цЯцянка", абсолютно логічно сприймаю його як подовжене слово "цяцька") дивно це все
Дякую за цікаве відео.
В мене мама до сих пір каже "кісто"😅
А їй всього 51 рік і живем ми ,на сєкундочку, в центрі Харківської області)
Моя тітка у Дніпрі балакє більше суржиком, але завжди каже ,,кісто", а не тісто))
Істина у тому, що наукові праці Грушевського важче читати, ніж твори Нечуй-Левицького.
Художні твори - так, а публіцистику так само читають.
Але ж Грушевського друкують на грошах і пам'ятник в Києві є. А у Нечуя-Левицького тільки непримітна могила на Байковому.
Дякую за відео, цікаву інформацію та файний настрій.
Який же шикарний випуск!!!
Дякую вам!!
Шикарний випуск 😆 made my day
Ось, наприклад, я з Маріуполя, мені трошки ріже вушко слово століття з ваших вуст, бо я використовую: сторіччя, від слова рік, пори року, але нема ненависті через це, бо розумію, що ви використовуєте від старого слова: літа, що люди лічили (А останнє слово трохи архаїзм).
Навпаки, нам тре радіти, що наша мова така жвава, а не має певного стандарту. Це показник розвитку.
Англійська мова не просто ж так має нові слова кожний раз через розширення її спільноти по світу.
Або, наприклад, мені незрозумілий приклад про криве дзеркало, але я його приймаю, хоч завжди(завши, хе-хе) вживаю слово люстерко(можете мені копняка дати за оце). Й радше скажу: зіпсоване люстерко (хай Бог милує).
Правильно зеркало на нашому діалекті. Ти ж східняк , куди ти лізеш в чужий діалєкт?
@@user-vm6dx3te2f А Ти серйозно поділяєш досі людей на східніків та західних? Радів би, що мені цікаво діалекти по всій Україні, а не тягнути російську за собою.
я теж думала що западенці і східняцьке бидло тільки в мемах залишились@@artemstepaniuha7025
Дякую!!! Ви мені нагадали, що мій тато і бабця казали - кісто. То звучав звук такий змішаний...важко його пере дати .😊👍👍
Кісто, мнясо, здісти (з'їсти), сирникИ (сірники) - це те, що ще пам'ятаю
Пам'ятаю як в кінці 90-их почав ознайомлюватись з 1-им томом "Історії України-Руси" М. Грушевського - читати було важко хоча галицька вимова мені не чужа - це все, напевно, сила звички.
Я разів шість починала читати, далі п'ятнадцятої сторінки не осилила
@@OlenkaZmiju4ka теж через своєрідну мову?
@@user-zi3jr9gi9o угумц.
У мене прям пунктик був її прочитати, бо то ж Перший Президент України написав!))
Але кожного разу я впиралась в інші мовні форми, зануджувалась і ставила книжку назад до Булгакова)
@@OlenkaZmiju4ka розумію Вас. У самого така звичка, що коли починаю читати книгу то мушу її дочитати до кінця, хоча є декілька книг з якими так не вийшло. Але Булгакова я якось осилював.
Коли я читаю Нечуя, я згадую дитинство і нашу чудову мову! Коли ж читаю Франка, я напружуюсь, але читати Історію Грушевського взагалі дуже важко, особливо відірваність "ся", та й багато русицизмів ...
а я не звертаю уваги !!!! Головне що я розумію про що іде мова """""
А для мене галицький діалект файніший за звичайну українську:) і що? Мені треба інших українців за це ненавидіти? За те що вони мовляв не так розмовляють і в них не такі звичаї.
я з Києва,мої предки(дідусь та бабуся )часто говорили цю приказку"обіцянка-цяцянка" роблячи в словах наголоси в кінці цих слів
thank you
Господи боже, сто років минуло, а ми в тому самому місці! І так - вперто стояти на своєму слові і відкидати всіх решту, це наш менталітет. Так само з гетьманами, так само з політичним устроєм, так само з приготуванням борщу
Чи менталітет, а може це просто ми зараз продовжуємо з того, на чому зупинились сто рокіа тому. Бо останнє століття було не до срачів, а треба було просто вижити між двох великих воєн, розстрілів і голодоморів.
@@AndriiPetrov оте виживання саме є наслідком поведінки, що обрали українці сто років тому. І зараз гребемося по тих самих граблях
Дякую, чудова лекція!
Успіхів Вам!!!
Пане Остапе, я Вас просто ОБОЖНЮЮ.
Зранку такий заряд позитиву, уклінна подяка. Наснаги Вам, здоров'я багато, та божої ласки...
Спасибо за видео.
Мешкав в Болгарії, де існує багато говірок, які всі болгари шанують, вселяко підтримують, й не чубляться, через те, яка говірка є кращою.
Ми, наддніпрянці, справді кажемо обіця‘нка-цяця‘нка. Обі‘цянку-ця‘цянку почула щойно вперше тут і зараз.
Оце було дійсно цікаво і розважально. Дякую за Вашу роботу!
:з
Дякую 👍
Отакої..., та рано я прокоментував..., адже там далі, таке цікавезне завершення про "щелепи...", що аж потішило, тож мої "родичівські вітання" Галичанам, як "власникам" схожої "щелепи"😂🙃😉🤝💪
моя бабця казала "кісто" (Дніро)
і так, в нас "обіця'нка - цяця'нка" 😁
дякую за працю!
Тисячу вподобайок. Дякую.
Дякую Остапе. Це чудовий матеріал. А от тево баби випийте заспокійливе це щось з чимось. Ну фарьйон якийсь
Дякую!