Тобто якщо я 2 роки добиваюся дівчину, ми жодного разу не бачилися і всі ці 2 роки я всіма силами намагаюся покращити її як ментальний так і матаріальний стан і пройшовши ваш тест я набрав 2,5/10 а вона (це мої оцінки) 7,5/10 - я маю викреслити її зі свого життя?
@@EmeraldEireви жодного разу не бачилися, але покращуєте її матеріальний стан? Перше, що мені на думку спало - це типовий скам. Чому ви не зустрінетеся спершу?
@@EmeraldEire я думаю, що ваше оцінювання дівчини скоріше може сигналізувати про ваші психологічні проблеми. Можливо, вона абсолютно нормальна, але ви нарцис і собі поставили 2.5, а її звинуватили у всьому поганому. Скоріше за все, так і є.
Їздила у відпустку з групою й біля мене посадили шестидесятирічну жінку, яка постійно скаржилася й намагалася спровокувати конфлікт. А я її не підтримувала) тоді вона спитала: 'Ти що, не бачиш, як все погано?' А я їй відповіла, що мене ситуація влаштовує і я задоволена поїздкою на всі сто. Бачили б ви цей мовчазний розпач😂
Я люблю спостерігати і трохи вислуховувати таких, адже по-перше я відчуваю себе кращою за них, по друге це мотивує мене не нити взагалі, тому що з сторони виглядає негарно 😊
@@user-kk7hh9hk5h...ой,коли я відчуваю себе кращою за другого,то я тоді в самомненії(,кращий хужий,то дві сторони одной монети) і одне завжди,через мить перекинеться другим(. То це самомненіє бажано і розкопать,бо це корінь омраченія,отак то воно насправді))
Я думала, що зі мною щось не так. Бо не люблю збиратися заради балачок, пліток, розмови по телефону ні про що, це не моє і взагалі мій світ- це моя сім'я ну і робота бо того вимагає життя. Я прицьому комфортно, щасливо себе почуваю. От правда годин в сутках не вистачає, якби було б хоча 36 - 40 год.
Я виросла в багатодітній сім'ї.Мої батьки часто, постійно скандалили.Я все своє життя боролася сама із собою.Я впізнала багато ознак розладів.Я дякую Вам за відео
Юліє, дякую за інформацію, дякую за мову. Ви стали набагато вільніше розмовляти, знаходити швидко потрібні слова, без помітного напруженя. Мене це дуже радує. Теж перейшла на суто українську. В приватних бесідах це вже дається легко, але коли спеціальні терміни, ще буксую). Дякую!❤
Вітаю Вас, захотілося підтримати в користуванні рідної мови так як теж раніше була російськомовною. Спілкуюсь вже доволі вільно і в повсякденному житті з рідними та близькими друзями а також в соцмережі. Все приходить з досвідом з кожним днем краще і краще і вільніше) Вибачте що не по темі, просто знайома ситуація з володінням мови! Слава Україні ❤
Добрий вечір,так 6-7 ознак одразу нагадало про останню колишню..на жаль це так.Чк тільки людина стала впадати в дипрессію,в неї почався нестабільна поведінка ,і в кінці стосунків незадоволеною всім у житті і собою і мною ,переходячи в стан пасивний і водночас в злість суцільну . Забирая всю енергію своєю поведінкою ,а з часом після таких стосунків ти залишаєшся ні з чим і людина йде всеодно. Дякую,за ваші пояснення !Воно дуже допомогає багато що зрозуміти !)
Знайти в собі дещо з описаних ознак можна у тій мірі, що від таких проявів легко відмовляюся. Наприклад, відчуваю самотність - ну й не хай, можна насолоджуватися чимось іншим. Щодо людей, котрі трапляються в житті, рідко зустрічаю тих, у кого було б п'ять і більше ознак. Здебільшого трапляються люди з вираженими 1-3 ознаками. Часто трапляються люди з десятою ознакою, брак відповідальності.
Дякую за Вашу працю. Давно шукала цікавого професійного психолога, а то багато псевдо нема, що слухати і говорити. У Вас і коментарі під відео цікаві. За "руськоговорящіє голови", окреме дякую😊
Я з підліткового віку був "емоційно важкою людиною": мене все дратувало, втомлювало (вкурвлювало) хотілось кричати і тікати від людей. Я багато разів звертався до психологів і психіатрів (місцевих, совкових, хе-хе), отримував відповідь на кшталт "а кому зараз легко" і "працюйте над собою!" (хе-хе)... Ситуація радикально змінилась кілька років тому, коли мені порадили приймати "біодобавку" "5-HTP" (250mg раз на добу перед сном). І мене попустило! Навіть не думав, що я колись ще зможу жити як людина! Це я до чого? Це я до того, що деякі люди "врєдні" не тому що мудаки, а тому що хворі і потребують допомоги.
Більшість з них і не думають змінюватись - їх "хвороба" це єдиний інструмент з маніпулювання близькими та родичами...вони себе "комфортно" почувають, коли ігнорують або звинувачують усіх, хто їм не догодив. Моя тітка викликала "швидку" по 2-3 рази на тиждень "...мені пагано...вмераю...рятуйте..." Коли приїхала перша "швидка", за яку прийшлося гроші сплатити - "вмерати" стало НЕ ЦІКАВО - жива, ще й може всіх пережіве...
@@user-cm6fp1ro3p , дякую, можливо. Перевіряла її нещодавно, гормони в нормі, незначні маленькі кісти і пухлинка, сказали, що це нормально, спостерігати.
п.Юлія, дуже дякую за чітку, структуровану та дуже потрібну інформацію. Слухаю ваші відео і вважаю це дуже якісним україномовним контентом. Щиро вдячна. Бажаю успіхів вам та всього доброго.
А я вважаю, що нам потрібно припинити перекладати відповідальність за наш настрій і емоції на інших, а взяти відповідальність за наш стан на себе . Кожен з нас може обирати , що відчувати
@@Latunenko-Yulia-psychologist , цілковито погоджуюсь. Я один з цих людей. І ви гарно підмітили , що саме на гормональному . Я роками лікував депресію на рівні мозку , але причина виявилась саме гормональна . А гормональний баланс чи дисбаланс регулюється дуже легко за допомогою правильно підібраного спеціалістом препарату. Тому , зараз я вільно можу сказати, те що сказав )
Тобто вас наприклад образили або вам набрехали, підставили, і ви такі ой, оберу відчувати радість? На мою думку як раз це перекладання відповідальності. Якщо людина зробила щось вам неприємне, ви маєте право відчувати негативні емоції
На жаль, більшість людей мають усі ці ознаки. Таке життя…. А також у дитинстві більшість були відірвані від матері. Мене віддали в дитсадок і я перший день проплакала цілий день. Я це помʼятаю, думала , що мене залишили на завжди.
Моя мати зруйнувала все своє жіття і більшу частину мого, невмінням будувати стосунки - змін ніякіх, яке було, таке і є - ніякого самоаналізу, сумлінь що до того - то такі обставини і люди, а вона тут не до чого, так...повз проходила...
Добре,що Ви це усв1домлюете...Я знаю,що таким людям 1 самим не легко живеться..Маю такого чолов1ка...це дуже важко,емоц1но виснажуе так,що вже н1чого не хочеш,аби т1льки був спок1й.Сама я дуже вр1вноважена людина...так,можу нервувати,десь займатися самозвинуваченнями,та в ц1лому беру себе ,,в руки,,..1,живу дал1...А ,от що стосуеться много чолов1ка,то з ним як на гойдалках...не знаеш ,що чекати..Я втомилася 1 щось. ,,надломилося,, в мен1...Зараз живемо окремо,хоч 1 не розлучен1...Мен1 так стало спок1йно,нав1ть сон кращ1й став,та все ж жал1ю його...1нод1 турбуюся про нього,та в1н бачить у цьому,що все стане ,як було у минулому....А ,я до цього не готова вже ,точно.. Вибачте за багатосл1вн1сть...
Жила в мене подруга, тепер вже колишня, яка наприкінці дружби трохи маніпулювала суїцидом.Чудненькоо було, як вона, з чероними очима, ображена на мене і мою родину, йшла кудись в зимову ніч, перед цим розказавши, як було б добре десь замерзнути вночі. А потім ти їй дзвониш - вона не бере трубку. І ще, і ще. А потім вона повертається додому - і навіть спросити в неї де вона була і що сталося немаєш права, бо вона одразу вибухне - чому її ніхто не може лишити в спокої - шо нам всім від неї треба? Дивно, як все було в нас класно десь місяці 3 - але тепер я розумію, що то була суто моя заслуга - бо я терпляча і вмію змусити людину почуватися добре. А їй дууууже подобалося зі мною говорити і щоб я знаходила в ній хороші риси і підтримувала її. Все різко змінилося коли до мене приїхали батьки пожити на місяць. Це був кінець в нашій динаміці - бо раптом і вона не центр мого світу, і вони не були готові до її чутливості, не були такі делікатні. Хоча, надиво, вони дуже старалися тоді - вони її жаліли. Але мамине бажання допомогти було надто практичним - вона завжди порадить людині те, що тій дісно потрібно - наприклад "знайди роботу", "нашо таке високопарне резюме?", "треба слухатися начальство, а не показувати своє "фу"". Всі ці приземлені поради - зовсім не те, що хотіла почути моя тодішня подруга. З небес, де нас було лише 2є і я постійно її вислуховувала, давала можливість "повчити" мене мудрості і підтримувала Наташу, її дуже швидко опустили до "сама винувала" і "так не робиться".Тепер я розумію, що вона, можливо, нарцис, а я була її свитою, яка давала їй житло + відчуття того, яка вона класна. І вона дійсно мене любила - бо я чітко розуміла, що їй подобається, а що - ні і змушувала почуватися її добре. Але це був її наркотик - навіщо дійсно випраляти життя, якщо є де жити і безкоштовно, якщо ні прибирати ні навіть посуд мити їй не треба - ну я ж не прислугу собі додому взяла. Навіщо напрягатися і шукати роботу, де тебе заставляють щось робити та ще, не дай Бог, можуть покритикувати? Набагато приємніше фантазувати про майбутні досягнення, про супер-успішну фірму, про успішний успіх, про квартиру-машину-собаку і якогось ідеального чувака, який існує тільки щоб підкреслити твою вийнятковість. Тільки от мені це на}{уя? На}{уя мені її підтримувати, а у відповідь отримувати лише критику і удари по болючим місцям? Я була дурна, що так її жаліла і допомагала. І, водночас, добре, що вона трапилася на моєму шляху, бо за ті кільма місяців я усвідомила про себе багато чого - про свою схожість з нею і як не треба робити, про залежність від думки інших, про образи і їх причину. Навчилася не ображатися на ідіотів - по перше я не ідеальна і НЕ МАЮ бути ідеальною - отже всі мої промахи нормальні, якісь із них я виправлю по змозі. По друге, ті, хто нас критикують, частіше за все, не варті того, щоб звертати на них увагу. А ті, хто варті - ті критикуватимуть адекватно, без претензій і на них ображатися не слід.
@@yasmeen8619 ні, ви не праві. Людина в 37 років не має ні роботи, не може втриматися ніде більше 2х місяців, бо всюди ображається як маленька дівчинка і провокує конфілкти. Повністю перекладає відповідальність за себе на інших і очікує, що це їх обов'язок пестити її. А коли розуміє, що хтось її бачить не такою гарною, не такою особливою і не такою, як вона собі придумала, а вважає, часно кажучи, її невдахою, яку можна тільки жаліти, то намагається тебе провчити, покарати, принизити і вказати тобі на твоє місце. Але не можна бути повністю залежним, жити за рахнуок інших людей, експлуатуючи їх жалість - і водночас вимагати від цих людей не лише поваги, а й якогось обожествування, заглядання в рота, особливого відношення. Це речі протилежні. Тому порада знайти роботу - це адекватна реакція людини зі сторони, бо я вже надто довго варилася в цьому всьому і не помічала безумства. Це мої очі були засліплені жалістю і співчуттям. і вони спонукали її продовжувати так себе вести. А от що їй дійсно треба було, це зустріч з реальністю. І мені ї їй.
Я перший раз побачила ваш канал в ютубі, ви знаєте що, мені сподобалося! Я дуже люблю психологію і колись дуже хотіла бути психологом, щоб допомагати людям! Я не психолог, по документах, і дипломах, я психолог по життю, зі стажем цілого життя! Дякую вам за ваш цікавий канал в ютубі! 👍👍👍👍👍👍👍👍👍👍👍
1:39 ознака 1 - Відчайдушно уникають відчуття покинутості 3:12 ознака 2 - Весь час переживають напруження і коливання в особистих стосунках 5:55 ознака 3- Порушення ідентичності 7:09 ознака 4 - імпульсивність, залежності (алкоголь, наркотики, ігроманія і т.д.) мінімум в 2-х сферах 9:30 ознака 5 - неодноразові суїцидальні спроби; спричинення собі шкоди 11:47 ознака 6 - дуже сильна та часта зміна настрою 12:19 - ознака 7 - постійне відчуття спустошеності, яку людина весь час намагається заповнити зовнішніми факторами 13:02 ознака 8 - непередбачуваний, неконтрольований гнів 14:33 ознака 9 - напади параної під час стресу 15:43 ознака 10 - людина не може брати на себе відповідальність за свої вчинки, свої дії
Юльо, прекрасно виглядаєте та дякую за українську Тема для мене корисна і буду рада вашій рекомендації щодо лікування цього діагнозу Успіхів Вам Сьогодні підписалася 🍀🍀🍀🍀🍀🍀🍀🍀🔥🔥🔥🔥🔥🔥🔥🔥❤️🧡💛💚🩵💙💜🌹
Юліє, дякую за таку детальну інформацію. Знаходжу у себе 5 ознак😔. Те що це лікується вже зрозуміла. А от чи може цей розлад бути набутим, тобто виникати внаслідок важких обставин? Адже точно знаю, що до появи другої дитини я була дуже хорошою мамою, та адекватною людиною. А тепер спалахи роздратування через неймовірне виснаження на кожному кроці😢 Дитинство у мене було дуже хороше із суперпросцнутими батьками, особливо як для радянського періоду, тож це не могло вплинути на формування розладу.
мені допомагає розслабитись та відпочити йога, прогули, пробіжки, це дивно, але після пробіжки з'являється настрій, робіть все по своїм силам, не треба перенавантажувати себе хатньою роботою, приділіть час лише собі, в цей складний час здається нема приводу бути щасливими, але треба бути та треба радіти дрібницям, щастя в простих речах, бажаю всім щастя!!!
Після перенесеного коронавірусу мала доволі серйозні ускладнення з нервовою і судинною системою. Рік було страшенно важко, наче то і не я була. Зараз, через три роки наче все нормалізувалось, та коли доводиться тісно спілкуватись з людьми, котрі на мене тиснуть, намагаються маніпулювати, в мені стала проявлятись якесь емоційне нетримання. Можу різко відповісти, бувають спалахи гніву саме до таких людей. Здається, пункти 8 і 9. Хоча у відносинах з тактовними, совісними людьми я зовсім інша. Хотіла б справлятись з цими приступами нестриманності, бо раніше мені вдавалось себе контролювати.
Печально, але знайшла 4 збігів. Дійсно, для дитини дуже важливим є зв'язок з матір'ю на самому початку свого життя, на жаль нас із нею розлучив діагноз післяпологова депресія. Зараз, коли я можу вже рефлексувати починаю розуміти чому в певних ситуаціях поводилася так а не так, розумію звідки це всепожираюче відчуття покинутості. Якби можна було повернутися і обійняти ту маленьку дівчинку можливо все було б геть по-іншому зараз.. Дякую за корисне відео, слухати Вас надзвичайно цікаво
Добрий день, розгляньте будь ласка тему Енергетичний вампіризм, про людей скандалістів, для чого вони це роблять і як їх заткнути щоб не вийти із себе та не побитися із ними.
Дякую за контент і особливо за українську! Чи можна враховувати в 5й критерій таку шкоду собі, як активне куріння (коли трапилась стресова ситуація чи відчута образа від іншої людини, то викурюється більше сигарет ніж в звичайні дні) або недоїдання (втрачається апетит і людина не їсть навіть, якщо голодна)?
Ого, так це ж я на 50%...завжди думала що це якась біполярка ци щось подібне. З дитинства пам'ятаю відчуття "брошенки" хоча зі мною займались і спілкувались активно вдома. Що ж робити, тільки до психолога? Чи можна якось самому собі допомогти.
Дякую за цікаве відео про ЕНРо, чудова українська. Тільки ознаки почула. А як спілкуватися з такими людьми? І чи лікується це якось, якщо звісно людина цього хоче.
Завжди беру відповідальність за усі вчинені мною чи прийняті рішення. Не боюся визнати помилки чи провини. Ніколи не боялася самотності. Ніколи себе не калічила. По усім решта пунктам можу сказати що іноді таки маю напади гніву, але. Як правило, це реакція на провокацію чоловіка нарциса та аб'юзера. То чи можна вважати що у мене межовий розлад?
Люди роблять дурню, туплять, не хочуть розумнішати, не можуть 4 слова без помилок написати, вірять в пласку землю і слухають обдристовича. Але важкою вони називають саме мене і не розуміють, чого це я псіхую…
Просто плюньте на них , бо є багато більш важливого в світі. Як виявилось ідіотів більше ніж очікувалось. Але ж ідіотів не лічать , вони ходять на вибори й створюють сімʼї. Єдине , що залишається - обирати своє коло спілкування , яке при розумі!
Що ж, відкрито такі важливі знання (вже доволі давненько), направлені не на глобальні вирішення проблеми - сприяття та реальний захист материнства ( соц, фін безпека, шана в суспільстві, пільги і т.п.) А закінчується все банальними діагнозами та й все… 😢
Чесно намагався подивиться... Перші хвилини авторка одразу прямо вимагає вподобайкі та підписку, а потім просто я бачу людину, яка не може сформулювати свої думки
5-6 конкретних ознак виявила у себе. Завжди підозрювала) думаю, що це генетичне. Чи можна це якось контролювати, чи є шанс побудувати здорові стосунки? Дякую за відео
Відповідаю на питання в коментарях. Як спілкуватися із ними. Краще тримати максимальну дистанцію, будувати кордони.
Тобто якщо я 2 роки добиваюся дівчину, ми жодного разу не бачилися і всі ці 2 роки я всіма силами намагаюся покращити її як ментальний так і матаріальний стан і пройшовши ваш тест я набрав 2,5/10 а вона (це мої оцінки) 7,5/10 - я маю викреслити її зі свого життя?
Я не можу зробити за вас ваш вибір. Це вам вирішувати.
@@EmeraldEire Як ви можете витрачати матеріальні ресурси на людину, яку НІКОЛИ не бачили?
@@EmeraldEireви жодного разу не бачилися, але покращуєте її матеріальний стан? Перше, що мені на думку спало - це типовий скам. Чому ви не зустрінетеся спершу?
@@EmeraldEire я думаю, що ваше оцінювання дівчини скоріше може сигналізувати про ваші психологічні проблеми. Можливо, вона абсолютно нормальна, але ви нарцис і собі поставили 2.5, а її звинуватили у всьому поганому. Скоріше за все, так і є.
Гарне вбрання,гарна жінка та гарна українська мова! Зичу процвітання каналу !!
Їздила у відпустку з групою й біля мене посадили шестидесятирічну жінку, яка постійно скаржилася й намагалася спровокувати конфлікт. А я її не підтримувала) тоді вона спитала: 'Ти що, не бачиш, як все погано?' А я їй відповіла, що мене ситуація влаштовує і я задоволена поїздкою на всі сто. Бачили б ви цей мовчазний розпач😂
Я люблю спостерігати і трохи вислуховувати таких, адже по-перше я відчуваю себе кращою за них, по друге це мотивує мене не нити взагалі, тому що з сторони виглядає негарно 😊
@@user-kk7hh9hk5h...ой,коли я відчуваю себе кращою за другого,то я тоді в самомненії(,кращий хужий,то дві сторони одной монети) і одне завжди,через мить перекинеться другим(. То це самомненіє бажано і розкопать,бо це корінь омраченія,отак то воно насправді))
@@odcueuodcueu1615 що поробиш😁
@@user-kk7hh9hk5h "я відчуваю себе кращою за них" - це, доречі, теж психологічний розлад )). а.. бачу вам про це вже написали...
@@user-tx1wn2se4p не сперечаюсь, я вам більше скажу, я "на обліку" у психіатра
Юлія у Вас гарне намисто, воно Вам пасує, доповнює ваше красу.
Так боляче слухати і розуміти, що ти з такими людьми прожив все дитинство. Жаль ту маленьку дівчинку
Самодостатня людини нікого не шукае та їй комфортно з собою на самоті, треба бути просто сильною особистістю
Ну при цьому шукати собі друзів, чи партнера, теж нормально, бо люди це, все ж таки, соціальні створіння
Я думала, що зі мною щось не так. Бо не люблю збиратися заради балачок, пліток, розмови по телефону ні про що, це не моє і взагалі мій світ- це моя сім'я ну і робота бо того вимагає життя. Я прицьому комфортно, щасливо себе почуваю. От правда годин в сутках не вистачає, якби було б хоча 36 - 40 год.
Треба, а як це зробити?
От в чому питання.
Ви повністю описали мій стан,все життя намагаюсь зрозуміти що зі мною не так, дякую вам за напрямок для праці.
Лиш за саму українську мову ще не прослухавши відразу лайк і підписка❤
Я виросла в багатодітній сім'ї.Мої батьки часто, постійно скандалили.Я все своє життя боролася сама із собою.Я впізнала багато ознак розладів.Я дякую Вам за відео
Юліє, дякую за інформацію, дякую за мову. Ви стали набагато вільніше розмовляти, знаходити швидко потрібні слова, без помітного напруженя. Мене це дуже радує. Теж перейшла на суто українську. В приватних бесідах це вже дається легко, але коли спеціальні терміни, ще буксую). Дякую!❤
Вітаю Вас, захотілося підтримати в користуванні рідної мови так як теж раніше була російськомовною. Спілкуюсь вже доволі вільно і в повсякденному житті з рідними та близькими друзями а також в соцмережі. Все приходить з досвідом з кожним днем краще і краще і вільніше) Вибачте що не по темі, просто знайома ситуація з володінням мови! Слава Україні ❤
@@alinabondarenko9410 Героям слава!
Дівчатка,ви великі молодчинки!
Дякую! Живу із такою людиною і це часом буває не стерпно....
це дивовижно наскільки цей розлад розповсюджено .
дякую вам за перелік ознак.
тепер значно легше розуміти, що може коїтись з людьми.
Коментар з декількох слів на підтримку контенту в просуванні алгоритмами ютубу
👍👍👍👍💙💛
👍👍👍👍💙💛
11 сліф!!!
Юля ви чудово виглядаєте. Люблю це жовто-синє намисто.
Добрий вечір,так 6-7 ознак одразу нагадало про останню колишню..на жаль це так.Чк тільки людина стала впадати в дипрессію,в неї почався нестабільна поведінка ,і в кінці стосунків незадоволеною всім у житті і собою і мною ,переходячи в стан пасивний і водночас в злість суцільну .
Забирая всю енергію своєю поведінкою ,а з часом після таких стосунків ти залишаєшся ні з чим і людина йде всеодно.
Дякую,за ваші пояснення !Воно дуже допомогає багато що зрозуміти !)
Дякую Вам за український контент ❤🇺🇦👍
Знайти в собі дещо з описаних ознак можна у тій мірі, що від таких проявів легко відмовляюся. Наприклад, відчуваю самотність - ну й не хай, можна насолоджуватися чимось іншим. Щодо людей, котрі трапляються в житті, рідко зустрічаю тих, у кого було б п'ять і більше ознак. Здебільшого трапляються люди з вираженими 1-3 ознаками. Часто трапляються люди з десятою ознакою, брак відповідальності.
Та в нас пів країни на десяту «заповідь»хворіють!
Дуже несподівано було впізнати в цьому розладі себе...
Дякую за Вашу працю. Давно шукала цікавого професійного психолога, а то багато псевдо нема, що слухати і говорити. У Вас і коментарі під відео цікаві. За "руськоговорящіє голови", окреме дякую😊
Я з підліткового віку був "емоційно важкою людиною": мене все дратувало, втомлювало (вкурвлювало) хотілось кричати і тікати від людей. Я багато разів звертався до психологів і психіатрів (місцевих, совкових, хе-хе), отримував відповідь на кшталт "а кому зараз легко" і "працюйте над собою!" (хе-хе)... Ситуація радикально змінилась кілька років тому, коли мені порадили приймати "біодобавку" "5-HTP" (250mg раз на добу перед сном). І мене попустило! Навіть не думав, що я колись ще зможу жити як людина! Це я до чого? Це я до того, що деякі люди "врєдні" не тому що мудаки, а тому що хворі і потребують допомоги.
Більшість з них і не думають змінюватись - їх "хвороба" це єдиний інструмент з маніпулювання близькими та родичами...вони себе "комфортно" почувають, коли ігнорують або звинувачують усіх, хто їм не догодив. Моя тітка викликала "швидку" по 2-3 рази на тиждень "...мені пагано...вмераю...рятуйте..." Коли приїхала перша "швидка", за яку прийшлося гроші сплатити - "вмерати" стало НЕ ЦІКАВО - жива, ще й може всіх пережіве...
Моя проблема - це відчуття роздратування і прояви гніву.
Не хочу вас образити але такий стан може бути проблемою зі щитовидкою а с цим проблеми не має то ,ми всі зараз не можемо тупо нормально поспати
@@user-cm6fp1ro3p , дякую, можливо. Перевіряла її нещодавно, гормони в нормі, незначні маленькі кісти і пухлинка, сказали, що це нормально, спостерігати.
п.Юлія, дуже дякую за чітку, структуровану та дуже потрібну інформацію.
Слухаю ваші відео і вважаю це дуже якісним україномовним контентом.
Щиро вдячна.
Бажаю успіхів вам та всього доброго.
Перепрошую, але вказівок, як безпечно реагувати на вихватки таких людей, якщо це хтось із близької рідні, не було озвучено.
А я вважаю, що нам потрібно припинити перекладати відповідальність за наш настрій і емоції на інших, а взяти відповідальність за наш стан на себе .
Кожен з нас може обирати , що відчувати
Не кожен. Наприклад людина хвора на депресію не може обирати чи бути їй в депресії чи ні, бо це на гормональному рівні захворювання.
@@Latunenko-Yulia-psychologist , цілковито погоджуюсь. Я один з цих людей. І ви гарно підмітили , що саме на гормональному . Я роками лікував депресію на рівні мозку , але причина виявилась саме гормональна . А гормональний баланс чи дисбаланс регулюється дуже легко за допомогою правильно підібраного спеціалістом препарату.
Тому , зараз я вільно можу сказати, те що сказав )
Тобто вас наприклад образили або вам набрехали, підставили, і ви такі ой, оберу відчувати радість? На мою думку як раз це перекладання відповідальності. Якщо людина зробила щось вам неприємне, ви маєте право відчувати негативні емоції
На жаль, більшість людей мають усі ці ознаки. Таке життя…. А також у дитинстві більшість були відірвані від матері. Мене віддали в дитсадок і я перший день проплакала цілий день. Я це помʼятаю, думала , що мене залишили на завжди.
Я теж памʼятаю таке, я проплакала і мене просто поставили у кут!!!
моїх котів дуже зацікавило відео на почтаку 😅
Доброго дня Юлія, маю такий емоційний розлад, що робити як працювати над собою. Дякую за ваші лекції ❤
Можна медикаментозно. Та психотерапією.
Імпульсивні переїдання, параноя, пошук ідеального партнера та яскравих емоцій - це про мене 😢
Коментар на підтримку вашого прекрасного каналу. Дякую
У деяких пунктах я впізнала навіть себе!😊
Дякую, пані Юліє, за якісний і особисто для мене практичний контент українською!
Дякую. Маю таких людей, це мої близькі, на жаль. Але проаналізувавши всіх, з ким стикаюся, то, майже, в кожного є такі ознаки.
Щиро дякую ❤
10 з 10✅
Добре що є така можливість чути таку інформацію.
Гарне намисто у Вас. Дякую за цікаву інформацію. Всіх благ!
Дякую
Дякую , що висвітлюєте такі важливі теми .
Я себе важаю емоційно важкою людино. Судячи з мого досвіду спілкування
Моя мати зруйнувала все своє жіття і більшу частину мого, невмінням будувати стосунки - змін ніякіх, яке було, таке і є - ніякого самоаналізу, сумлінь що до того - то такі обставини і люди, а вона тут не до чого, так...повз проходила...
Добре,що Ви це усв1домлюете...Я знаю,що таким людям 1 самим не легко живеться..Маю такого чолов1ка...це дуже важко,емоц1но виснажуе так,що вже н1чого не хочеш,аби т1льки був спок1й.Сама я дуже вр1вноважена людина...так,можу нервувати,десь займатися самозвинуваченнями,та в ц1лому беру себе ,,в руки,,..1,живу дал1...А ,от що стосуеться много чолов1ка,то з ним як на гойдалках...не знаеш ,що чекати..Я втомилася 1 щось. ,,надломилося,, в мен1...Зараз живемо окремо,хоч 1 не розлучен1...Мен1 так стало спок1йно,нав1ть сон кращ1й став,та все ж жал1ю його...1нод1 турбуюся про нього,та в1н бачить у цьому,що все стане ,як було у минулому....А ,я до цього не готова вже ,точно..
Вибачте за багатосл1вн1сть...
Доброго дня. Так є багато чого що було сказано,обоє з чоловіком такі..не життя..а війна..
Дякую за контент.
Це дійсно дуже важлива інформація.
Ваші прикраси - супер❤❤❤❤❤ ⭐
Жила в мене подруга, тепер вже колишня, яка наприкінці дружби трохи маніпулювала суїцидом.Чудненькоо було, як вона, з чероними очима, ображена на мене і мою родину, йшла кудись в зимову ніч, перед цим розказавши, як було б добре десь замерзнути вночі. А потім ти їй дзвониш - вона не бере трубку. І ще, і ще. А потім вона повертається додому - і навіть спросити в неї де вона була і що сталося немаєш права, бо вона одразу вибухне - чому її ніхто не може лишити в спокої - шо нам всім від неї треба?
Дивно, як все було в нас класно десь місяці 3 - але тепер я розумію, що то була суто моя заслуга - бо я терпляча і вмію змусити людину почуватися добре. А їй дууууже подобалося зі мною говорити і щоб я знаходила в ній хороші риси і підтримувала її. Все різко змінилося коли до мене приїхали батьки пожити на місяць. Це був кінець в нашій динаміці - бо раптом і вона не центр мого світу, і вони не були готові до її чутливості, не були такі делікатні. Хоча, надиво, вони дуже старалися тоді - вони її жаліли. Але мамине бажання допомогти було надто практичним - вона завжди порадить людині те, що тій дісно потрібно - наприклад "знайди роботу", "нашо таке високопарне резюме?", "треба слухатися начальство, а не показувати своє "фу"". Всі ці приземлені поради - зовсім не те, що хотіла почути моя тодішня подруга. З небес, де нас було лише 2є і я постійно її вислуховувала, давала можливість "повчити" мене мудрості і підтримувала Наташу, її дуже швидко опустили до "сама винувала" і "так не робиться".Тепер я розумію, що вона, можливо, нарцис, а я була її свитою, яка давала їй житло + відчуття того, яка вона класна. І вона дійсно мене любила - бо я чітко розуміла, що їй подобається, а що - ні і змушувала почуватися її добре. Але це був її наркотик - навіщо дійсно випраляти життя, якщо є де жити і безкоштовно, якщо ні прибирати ні навіть посуд мити їй не треба - ну я ж не прислугу собі додому взяла. Навіщо напрягатися і шукати роботу, де тебе заставляють щось робити та ще, не дай Бог, можуть покритикувати? Набагато приємніше фантазувати про майбутні досягнення, про супер-успішну фірму, про успішний успіх, про квартиру-машину-собаку і якогось ідеального чувака, який існує тільки щоб підкреслити твою вийнятковість. Тільки от мені це на}{уя? На}{уя мені її підтримувати, а у відповідь отримувати лише критику і удари по болючим місцям? Я була дурна, що так її жаліла і допомагала. І, водночас, добре, що вона трапилася на моєму шляху, бо за ті кільма місяців я усвідомила про себе багато чого - про свою схожість з нею і як не треба робити, про залежність від думки інших, про образи і їх причину. Навчилася не ображатися на ідіотів - по перше я не ідеальна і НЕ МАЮ бути ідеальною - отже всі мої промахи нормальні, якісь із них я виправлю по змозі. По друге, ті, хто нас критикують, частіше за все, не варті того, щоб звертати на них увагу. А ті, хто варті - ті критикуватимуть адекватно, без претензій і на них ображатися не слід.
Приземлені поради вашої мами-це совковий отстой.
@@yasmeen8619 ні, ви не праві. Людина в 37 років не має ні роботи, не може втриматися ніде більше 2х місяців, бо всюди ображається як маленька дівчинка і провокує конфілкти. Повністю перекладає відповідальність за себе на інших і очікує, що це їх обов'язок пестити її. А коли розуміє, що хтось її бачить не такою гарною, не такою особливою і не такою, як вона собі придумала, а вважає, часно кажучи, її невдахою, яку можна тільки жаліти, то намагається тебе провчити, покарати, принизити і вказати тобі на твоє місце. Але не можна бути повністю залежним, жити за рахнуок інших людей, експлуатуючи їх жалість - і водночас вимагати від цих людей не лише поваги, а й якогось обожествування, заглядання в рота, особливого відношення. Це речі протилежні.
Тому порада знайти роботу - це адекватна реакція людини зі сторони, бо я вже надто довго варилася в цьому всьому і не помічала безумства. Це мої очі були засліплені жалістю і співчуттям. і вони спонукали її продовжувати так себе вести. А от що їй дійсно треба було, це зустріч з реальністю. І мені ї їй.
@@justinemot2282 не згодна з вами, бо вважаю, що людині потрібна психологічна чи психіатрична допомога перш все, а не робота.
Цікава ваша історія. Подруга подібного характеру була і у мене…
Дякую вам за поради, за підказки, і цінну інформацію про складне - зрозумілою мовою😊
Я перший раз побачила ваш канал в ютубі, ви знаєте що, мені сподобалося!
Я дуже люблю психологію і колись дуже хотіла бути психологом, щоб допомагати людям!
Я не психолог, по документах, і дипломах, я психолог по життю, зі стажем цілого життя!
Дякую вам за ваш цікавий канал в ютубі!
👍👍👍👍👍👍👍👍👍👍👍
Дякую Вам пані Юлііє❤.
Дякую..Дуже корисно...
Дуже цікаво, дякую!
Дякую за корисне та цікаве відео! Багато що сходиться.
Як завжди чудове та цікаве відео.Нарахував у себе десь 3 ознаки напевно якщо я їх усвідомлюю є шанси з ними попрацювати.
Дякую за дуже хороше відео. Як завжди цікаво та зрозуміло❤ з задоволенням дивлюсь ваш канал😊
1:39 ознака 1 - Відчайдушно уникають відчуття покинутості
3:12 ознака 2 - Весь час переживають напруження і коливання в особистих стосунках
5:55 ознака 3- Порушення ідентичності
7:09 ознака 4 - імпульсивність, залежності (алкоголь, наркотики, ігроманія і т.д.) мінімум в 2-х сферах
9:30 ознака 5 - неодноразові суїцидальні спроби; спричинення собі шкоди
11:47 ознака 6 - дуже сильна та часта зміна настрою
12:19 - ознака 7 - постійне відчуття спустошеності, яку людина весь час намагається заповнити зовнішніми факторами
13:02 ознака 8 - непередбачуваний, неконтрольований гнів
14:33 ознака 9 - напади параної під час стресу
15:43 ознака 10 - людина не може брати на себе відповідальність за свої вчинки, свої дії
Дуже цікавий. Дякую вам. Не зупиняйтесь.
Геть як про мою колишню:) Напевно найпопулярніший коментар під психологічним відео. В інших людях геть все бачу. а в собі нічого:)
Дякую дуже за таку корисну інформацію
Юльо, прекрасно виглядаєте та дякую за українську Тема для мене корисна і буду рада вашій рекомендації щодо лікування цього діагнозу Успіхів Вам Сьогодні підписалася 🍀🍀🍀🍀🍀🍀🍀🍀🔥🔥🔥🔥🔥🔥🔥🔥❤️🧡💛💚🩵💙💜🌹
Дякую! Так, на жаль зустрічала таку людину, по всіх пунктах зійшлося 😢
😨
Дякую, було дуже цікаво.
Ви - молодець, що займаєтеся таким корисним просвітництвом мас.
Юліє, дякую за таку детальну інформацію. Знаходжу у себе 5 ознак😔. Те що це лікується вже зрозуміла. А от чи може цей розлад бути набутим, тобто виникати внаслідок важких обставин? Адже точно знаю, що до появи другої дитини я була дуже хорошою мамою, та адекватною людиною. А тепер спалахи роздратування через неймовірне виснаження на кожному кроці😢 Дитинство у мене було дуже хороше із суперпросцнутими батьками, особливо як для радянського періоду, тож це не могло вплинути на формування розладу.
Виглядає що у Вас не межовий розлад, а нервове виснаження. Зрештою, я не спеціаліст, лише озвучила враження від прочитаного🙂
мені допомагає розслабитись та відпочити йога, прогули, пробіжки, це дивно, але після пробіжки з'являється настрій, робіть все по своїм силам, не треба перенавантажувати себе хатньою роботою, приділіть час лише собі, в цей складний час здається нема приводу бути щасливими, але треба бути та треба радіти дрібницям, щастя в простих речах, бажаю всім щастя!!!
Після перенесеного коронавірусу мала доволі серйозні ускладнення з нервовою і судинною системою. Рік було страшенно важко, наче то і не я була. Зараз, через три роки наче все нормалізувалось, та коли доводиться тісно спілкуватись з людьми, котрі на мене тиснуть, намагаються маніпулювати, в мені стала проявлятись якесь емоційне нетримання. Можу різко відповісти, бувають спалахи гніву саме до таких людей. Здається, пункти 8 і 9. Хоча у відносинах з тактовними, совісними людьми я зовсім інша. Хотіла б справлятись з цими приступами нестриманності, бо раніше мені вдавалось себе контролювати.
@@mylavikaв мене теж таке після коронавірусу з'явилося, хоча іноді думаю може просто всі задовбали
❤
Таке враження повна каша різних типів особистості
дякую, за корисну інформацію!
Добре що Ви описали, я хоч буду знати що це не я 😀 а то могла собі накрутити
Спасибі!❤
Дякую за цікаву інформацію та чудове відео!
Дякую за дуже цікаву інформацію❤
Дякуююю!!!
Дякую 💛🌷
Печально, але знайшла 4 збігів. Дійсно, для дитини дуже важливим є зв'язок з матір'ю на самому початку свого життя, на жаль нас із нею розлучив діагноз післяпологова депресія. Зараз, коли я можу вже рефлексувати починаю розуміти чому в певних ситуаціях поводилася так а не так, розумію звідки це всепожираюче відчуття покинутості. Якби можна було повернутися і обійняти ту маленьку дівчинку можливо все було б геть по-іншому зараз.. Дякую за корисне відео, слухати Вас надзвичайно цікаво
Добрий день, розгляньте будь ласка тему Енергетичний вампіризм, про людей скандалістів, для чого вони це роблять і як їх заткнути щоб не вийти із себе та не побитися із ними.
Звууукк!
Бачу я безнадійна😂
Йой, занадто багато про мне і мої стани Ви розказали :(
Це звичайно дуже цікаво знайти в себе такі ознаки, але як з ними впоратись і як жити не руйнуючи сімʼю ?
Дякую за контент і особливо за українську! Чи можна враховувати в 5й критерій таку шкоду собі, як активне куріння (коли трапилась стресова ситуація чи відчута образа від іншої людини, то викурюється більше сигарет ніж в звичайні дні) або недоїдання (втрачається апетит і людина не їсть навіть, якщо голодна)?
Ого, так це ж я на 50%...завжди думала що це якась біполярка ци щось подібне. З дитинства пам'ятаю відчуття "брошенки" хоча зі мною займались і спілкувались активно вдома. Що ж робити, тільки до психолога? Чи можна якось самому собі допомогти.
Дякую вам і підтримаю своїм коментарем.
Дякую за цікаве відео про ЕНРо, чудова українська.
Тільки ознаки почула. А як спілкуватися з такими людьми? І чи лікується це якось, якщо звісно людина цього хоче.
Це лікується.
💛💙
Завжди беру відповідальність за усі вчинені мною чи прийняті рішення. Не боюся визнати помилки чи провини.
Ніколи не боялася самотності.
Ніколи себе не калічила.
По усім решта пунктам можу сказати що іноді таки маю напади гніву, але. Як правило, це реакція на провокацію чоловіка нарциса та аб'юзера.
То чи можна вважати що у мене межовий розлад?
Дякую за цікаве відео. Обгризання нігтів, відривання задирок на пальцях відноситься до 5 ознаки?
Люди роблять дурню, туплять, не хочуть розумнішати, не можуть 4 слова без помилок написати, вірять в пласку землю і слухають обдристовича. Але важкою вони називають саме мене і не розуміють, чого це я псіхую…
Просто плюньте на них , бо є багато більш важливого в світі. Як виявилось ідіотів більше ніж очікувалось. Але ж ідіотів не лічать , вони ходять на вибори й створюють сімʼї. Єдине , що залишається - обирати своє коло спілкування , яке при розумі!
💙💛
❤❤❤
Помітила і в собі, і у 80% моїх друзів та коханих
Що ж, відкрито такі важливі знання (вже доволі давненько), направлені не на глобальні вирішення проблеми - сприяття та реальний захист материнства ( соц, фін безпека, шана в суспільстві, пільги і т.п.)
А закінчується все банальними діагнозами та й все… 😢
Дякую за цікаву і корисну інформацію . А як у них з логічним мисленням ? 💙💛
в них своя специфічна логіка, викривлена
Чесно намагався подивиться... Перші хвилини авторка одразу прямо вимагає вподобайкі та підписку, а потім просто я бачу людину, яка не може сформулювати свої думки
Що роботи, з чого почати, як можна це змінити, тому що усі пункти мої....
👍🙏
Дякую за вашу працю, дуже приємно бачити гарно змонтовані відео наповнені корисною інформацією.
8 з 10 Це коректується ?
5-6 конкретних ознак виявила у себе. Завжди підозрювала) думаю, що це генетичне. Чи можна це якось контролювати, чи є шанс побудувати здорові стосунки? Дякую за відео
Це лікується. Психотерапія + медикаменти
@@Latunenko-Yulia-psychologist дякую.
дякую за роботу
Бажання переглядати фейсбук, Інстаграм є тим чим людина заповнює свою порожнечу?
якщо це занадто то так
Всі ознаки у моєї начальниці
Щось не можу в собі цього побачити. 🤔 А в чоловіка 9 з 10. Хіба так може бути?
Добре, пані Юліє, а що робити, якщо ти бачиш в собі більшість з цих ознак??
Що робити коли з твоєю близькою людиною таке?
Може в когось є приклад як вдало справились з такою ситуацією 🙏
Набрала не 5 , а всі 10 ознак , тепер питання, як з цим боротися?
А найголовніше так і не сказали( Чи воно лікується і якщо так то як?