Страждання Ісуса Христа | християнський вірш | Крістіна Жмур

Sdílet
Vložit
  • čas přidán 17. 04. 2024
  • Фрагмент ранкового богослужіння Церкви «Вефіль» від від 14.04.2024
    Повна версія богослужіння за посиланням:
    czcams.com/users/liveoaCK_p7HxyY?...
    Вірш "Страждання Ісуса Христа"
    Читає: Крістіна Жмур
    На сторінках Євангельського слова
    Записано чимало про Христа.
    Але у мене повість дещо нова,
    Так жахлива і така проста.
    Її слова не можуть пояснити,
    Її лиш серце може віднайти.
    Тому попрошу слухати відкрито
    Все, що я хочу вам розповісти.
    Закрийте очі і відчуйте тихо
    З чутливим серцем весь смертельний жах,
    Який в той вечір на Ісуса дихав
    І про який не пишеться в книжках.
    Ходім зі мною. Чуєте, регочать?
    Рипить нещадно катівський батіг!
    З’єднались регіт й стогін серед ночі.
    З’єднались смерть і світло, святість й гріх.
    А Він іде, хоч тіло кровоточить.
    Скрегочуть зуби… «Боже, як болить…»
    І запах крові різав Йому очі,
    І мовив тихо: «Пити! Дайте пить
    Засохлі губи лопали від спеки,
    І теліпались м’ясива шматки.
    А до Голгофи йти ще так далеко…
    І так печуть оголені кістки
    Він ніс хреста. Каміння впилось в п’яти,
    Точилась кров з Його побитих ніг.
    Він стільки падав, стільки хотів встати.
    Він так хотів піднятись, а не міг
    Пробили руки. А народ регочить:
    «Зійди з хреста, якщо ти Божий Син!»
    А Він мовчав, до неба звівши очі,
    Залишений, обпльований, один
    Залізні цвяхи розривали жили,
    І нагло ліз у рани сухий пил.
    Звисало, як ганчір’я, Його тіло,
    А Він ледь мовив: «Боже мій, дай сил
    Ви бачили колись півмертву мати?
    Ви чули істеричний її плач?
    Бо її Сина розіп’яли кАти,
    А Він за них молив Отця «Пробач
    Вона, якби могла, то замість Нього
    Не пожаліла б власного життя.
    І краще б їй пробили руки, ноги…
    Хай би вона, та не її Дитя
    Але не їй - Йому шипи тернові
    Пробили вени, череп і виски,
    І це Ісус в однім єдинім слові
    Подарував спасіння на віки.
    Ви уявіть, що Він був Сином неба,
    А Йому Батько навіть не поміг…
    А Він страждав за мене і за тебе,
    А Він тоді помер за людський гріх.
    І запалилось зарево багряне,
    І землетрус піднявся із основ…
    Цінуй Христову жертву, Його рани…
    Бо, як не це, то що ж тоді любов?
    _______________________________________________________
    Ми в соцмережах:
    Facebook - / bethelchurchnv
    Instagram - / bethel_church_nv
    ________________________________________________________
    Церква "Вефіль"
    м. Звягель (Новоград-Волинський)
    vefil.nv@gmail.com
    ________________________________________________________
    #ЦеркваВефільЗвягель #Великдень #Христос_воскрес
    #християнськийвірш #Вефіль
    #ЦеркваВефіль #НовоградВолинський #ЦеркваОЦХВЄ
    #Звягель #ЦеркваВефільНовоград
    #BethelChurch #Ukraine #PrayforUkraine
    #богослужіння #служінняонлайн #зібрання

Komentáře • 1

  • @BethelChurchNV
    @BethelChurchNV  Před 2 měsíci +3

    Страждання Ісуса Христа
    На сторінках Євангельського слова
    Записано чимало про Христа.
    Але у мене повість дещо нова,
    Так жахлива і така проста.
    Її слова не можуть пояснити,
    Її лиш серце може віднайти.
    Тому попрошу слухати відкрито
    Все, що я хочу вам розповісти.
    Закрийте очі і відчуйте тихо
    З чутливим серцем весь смертельний жах,
    Який в той вечір на Ісуса дихав
    І про який не пишеться в книжках.
    Ходім зі мною. Чуєте, регочуть?
    Рипить нещадно катівський батіг!
    З’єднались регіт й стогін серед ночі.
    З’єднались смерть і світло, святість й гріх.
    А Він іде, хоч тіло кровоточить.
    Скрегочуть зуби… «Боже, як болить…»
    І запах крові різав Йому очі,
    І мовив тихо: «Пити! Дайте пить
    Засохлі губи лопали від спеки,
    І теліпались м’ясива шматки.
    А до Голгофи йти ще так далеко…
    І так печуть оголені кістки
    Він ніс хреста. Каміння впилось в п’яти,
    Точилась кров з Його побитих ніг.
    Він стільки падав, стільки хотів встати.
    Він так хотів піднятись, а не міг
    Пробили руки. А народ регоче:
    «Зійди з хреста, якщо ти Божий Син!»
    А Він мовчав, до неба звівши очі,
    Залишений, обпльований, один
    Залізні цвяхи розривали жили,
    І нагло ліз у рани сухий пил.
    Звисало, як ганчір’я, Його тіло,
    А Він ледь мовив: «Боже мій, дай сил
    Ви бачили колись півмертву мати?
    Ви чули істеричний її плач?
    Бо її Сина розіп’яли кАти,
    А Він за них молив Отця «Пробач
    Вона, якби могла, то замість Нього
    Не пожаліла б власного життя.
    І краще б їй пробили руки, ноги…
    Хай би вона, та не її Дитя
    Але не їй - Йому шипи тернові
    Пробили вени, череп і виски,
    І це Ісус в однім єдинім слові
    Подарував спасіння на віки.
    Ви уявіть, що Він був Сином неба,
    А Йому Батько навіть не поміг…
    А Він страждав за мене і за тебе,
    А Він тоді помер за людський гріх.
    І запалилось зарево багряне,
    І землетрус піднявся із основ…
    Цінуй Христову жертву, Його рани…
    Бо, як не це, то що ж тоді любов?