Хочу назад у дитинство | Реддіт українською
Vložit
- čas přidán 27. 09. 2022
- Тред з Реддіт: Що в дитинстві було чудовим, а в дорослому віці - відстій - українською!
Друзі, з вас лайк та підписка. Бажаємо гарно провести час з нашими відео!
Підтримати гривнею:
Приватбанк - 4149 6293 1581 6876
Монобанк - 5375 4114 1638 5073
Донат-сервіс - donatello.to/babynealoe
Патреон - / babynealoe
Посилання на соцмережі:
Telegram - t.me/babynealoe
Tiktok - / babyne_aloe
УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!
Найсвіжіші треди, найнеймовірніші факти, найхтивіші секрети, найстрашніші історії, видобуті з глибин Reddit
#бабинеалое #реддітукраїнською #історії #україномовний - Komedie
Ніколи не любив бути дитиною і залежати від когось.
Нічого в дитинстві не було такого, що зараз не маю.
Завжди хотів швидше подорослішати і коли таки став дорослим - це виявилось ще більш охуєнним, ніж я уявляв)
А от скучаю за періодом 20-30 років.
Це був період найбільший пристрастей, амбійцій, сил. Завжди би жив в тому стані, який був тоді)
Це точно. Так шкода типа з відео, який в 14 став сорокарічним. У мене перше окозамилення прийшло років у 32, певно (збіг - якраз тоді я поховав останню бабусю), але і зараз, майже в 37, можу радіти багатьом речам...
Свята в дитинстві точно були кращі! Новий Рік, День Народження.
Сумую саме за цим казковим відчуттям свята, відчуттям що в цей день відбувається щось важливе і радісне...
але ж зараз ви можете створити ту ж атмосферу для себе самі, все у ваших руках)
+ хоч я і підліток.Але свята колись були кращі.Всі були веселими,зимою був сніг і мороз,які давали відчуття свята.
В дитинстві було чудово і багато з тих моментів були і в моєму дитинстві. Проте всі пишуть тільки про приємне. Та в дитинстві було багато і не дуже хороших речей і подій. Так само були страждання.
Коли я розповіла друзями історію свого життя, всі вважали що то наче кіно і як таке могло бути. Просто ми з друзями росли в дуже різних умовах.
Не можу сказати, що зараз щось не таке захоплююче чи цікаве. Мабуть мені пощастило розвинути ставлення до чогось нового чи цікавого щиро радіючи. Багато мені і кажуть по-доброму "Боже, скільки тобі років?"
А я все одно люблю дурквати в офісі, хоч і серйозний керівник з купою обов'язків.
Я люблю цю частину дитячості, яка в мені ще досі є, бо це помгає бачити світ яскравішим.
Чесно якби не ковід та війна, все було б прекрасно ) Зараз хочеться в дитинство, лише через те що тоді були відносно мирні адекватні часи…але могти собі прзволити купити скільки завгодно кіндеріа це велика сила!!!!))
Не треба мене так засмчувати(( Я все і більше боюся дорослішати. Я ще не дуже старий, але з деякими речами в цьому відео вже можу погодитись. Мене це лякає
Доросле життя відстій T^T
@@LuggerInk ого, і ти тут?
@@mykytka7133 Ага.
Як шкода, що я останній Новий Рік, поїздку на море, Хейлуввін, звичайні повсякденні радості останніх два роки не цінував.
Мені лише 14, але здається, що світ до 10 років був яскравішим, живішим, привабливішим чим тепер.
А тепер почалася війна.
І я сумую навіть за тим останнім сірим Новим Роком і шкодую, що не помічав його привабливої святкової атмосфери(
Цінуйте кожин день життя і не упускайте щасливі моменти, які згодом можуть стати приємними, а інколи й кумедними спогадами.
Сумую, що не можу вже насолоджуватись читанням книг так, як в дитинстві і юності.
QTV помню як вони показували тупість поліції gta v вертольоти яких врізались в вітряки а під час євромайдану крутили тільки зоряні війни клонів
я в 10: коли виросту, все одно буду насолоджуватись життям, я не буду постійно жалітись
я в 16: я не жаліюсь , я просто розказую історії і навіть коли вони сумні, я все одно не жаліюсь
подивимось, що буде далі
Висновок: в школі не так то й погано
Блін, якісь нудні дорослі)) Я передивляюсь свої улюблені мульти з дитинства і досі фанатію від них, і плавати обожнюю, неважливо де, лиш би без водоростей та медуз, яких я ніколи не любила) Можна заплисти подалі, або взагалі їздити у місця, де вода глибока і мало хто купається, а відповідно менше мочиться) Люблю всякі вистави, цирк (без тварин, звісно) і тд, вірю в магію, мене захоплюють фокуси, ігри. І саме головне, що якраз зараз я від цього усього отримую справжнє задоволення, більше, ніж у дитинстві, бо можу сама собі влаштовувати радісні моменти, а не випрошувати чи чекати, коли хтось дорослий мені їх влаштує. Люблю робити сама собі подарунки, не очікую від нічого від інших, бо ніхто кращого не подарує. Мені взагалі більше подобається бути дорослою, не дивлячись на відповідальність, дорослі проблеми, які ніхто, крім мене не вирішить, і всякі тривоги, пов'язані із подіями останніх років.
А ще можна купувати будь-яку дурню, яку хочеться, прикрашати свій дім як хочеться... Ще в рандомний момент робити те, що хочеш в себе дома. Покласти стілець на стіл і сидіти так, просто тому, що тобі можна 😅😅😅 ще багато усього. Мені 31 і я все ще передивляюсь улюблені мульти з Nickelodeon😅
Так, фінансово вже не так, як у дитинстві, коли холодильник повний через магію батьківських грошей, але й перспектив багато. Робиш сама собі свій всесвіт.
Все ще вдається заводити друзів просто підійшовши та познайомившись з цікавою людиною)) ми все ще діти, тільки з більшим досвідом. Дуже багато необгрунтованих "дорослим так робити не можна". Це вигадали ті дорослі, яким важко розслабитися.
Поїздки до бабусі з дідусем. В дитинстві ти просто прокидався зранку, снідав і біг гратися, лазити по деревах, чи дивитися мультики, в обід трохи подрімати і знову біжиш гратися поки не стемніє. Зараз поїздки до бабусі - це садити картоплю, або викопувати її.
Люди добрі, щоб радіти життю, ви маєте просто брати й радіти! Так, як ідіоти. Як отой вусань, котрий ганяє дітей. Він чи не єдиний, хто зрозумів найважливішу річ у Всесвіті: щаслива людина - це людина, котра відчуває щастя. Творіть його собі! Розвивайтеся, вивчайте щось, майте захоплення. Инакше вам гаплик!
Не сумую за дитинством, бо всі гарні спогади забиті знущанням наді мною. Тому коли в когось "жовтий фільтр" в мене чорно-сірий та похмурий світ. + Ця залежність, коли ти хочеш щось купити для себе, але ти йдеш і просиш гроші в когось або користуєшся святковими. Або коли тобі потрібен 1001 дозвіл щоб кудись піти чи щось зробити, та й ще під наглядом дорослих. Ні й ще раз ні. Для мене дитинство - це біль та неволя.
Маю надію, що ви прочитаєте мій допис щодо перекладу. Слово "зараз" означає за мить до того, що щось станеться/ відбудеться (зараз піду до школи, тобто маю вже все з собою для школи аби туди піти і потребую лишень секунду аби вже йшов). А слово "нині", вживаємо коли дія відбувається саме в мить мовлення (Нині малюю на папері). Дякую за ваш час та роботу.
Так і є. Я вже через це пройшов.
У мене теж був такий момент, коли все стало сірим, щоправда відбулося це у 10 років. Одночасно війна, криза, зміна школи спричинили для мене таке поганий ефект.
Але згодом все почало повільно, та підніматися з колін. З років 16-17 знову захотілося жити навіть більше, ніж раніше.
А, і про гоління... Голюсь я з 16, і коли до мене дійшло, що це треба робити не щомісяця, а через день, ще й лезо швидко тупиться, залишаючи неприємні мікропорізи... це розчарувало
🔥🔥🔥
Більшість із цього я або не любила і в дитинстві, або люблю і зараз.
Думала, що це я собі придумала, а, виявляється, у когось ще спогади дитинства під "жовтим фільтром"
Боже, це так життєво😁
7:04 це правда, краще просто не переглядати його, не тільки мультик, а й фільми й серіали
Всі моменти, що були перерахованими, звичайно мають сенс. Але є одне але: бути дитиною відстій. © 17 - ти річний я
Там чувак сидить на серйозних антидепресантах і дивується що мало вражень. Дійсно, чого б це
Я хоч і дитина (14 років), але бісить коли люди кажуть, що діти ходять вирости.. Зовсім не хочу доросліти, тому боляче слухати ці відео і до болі ненавиджу, коли люди кажуть "А от у моєму дитинстві було краще, тому що..."
Доросліти*
Не слухайте їх! Привчайтеся думати своєю головою, це корисна навичка. Всі ті громадяни просто самі псують своє життя, бо лінуються робити собі щось класне. А Ви не лінуйтеся!;)
Дивитись "цілком таємно" аж подих перехоплювало, спробували дивитись в дорослому віці - розчаруванню немає меж)
Саме тому я так боюся вдруге переглянути "Баффі". А "Чи боїшся ти темряви?" навіть переглядати не хочу. Бо є певні речі, які мене лякали колись, а нині лякають іще гірше! Ото трясця, правда?
істи шкідливу їжу, пити енергетики та в цілому класти до рота всяку гадоть
8 років: доїла минулорічні чипси зі смітника в школі, почуваюсь офігенно
19 років: ковтнула енергетик, здохла👍
Це тобі ще 30 не виповнилось 😆
буде весело потім порівнювати своє життя.
Дуже прикро за канікули тата з дочками... Ще один раз коли я почуваюся жахливо просто через те що мене народили, та ще й дівчиною.
В дитинстві я дуже любила прикрашати ялинку. Досі пам'ятаю як батьки діставали з-під ліжка штучну ялинку, яка була в великому чорному пакеті. Та рік тому, моє дитинство скінчилось через війну, і прикрашання ялинки здається мені не таким особливим як це було раніше(
Раніше мультики були цікавими, а комп'ютерні ігри взагалі чудо.
А зараз:
Мультики? Як таке можна було дивитися?
Ігри? Та щось не хочеться.
Магазины (тогда платил не я)
1:26
У мене такий момент настав ще у 13-14 років. Кожного разу коли я сплю менше 7 годин, хоча мені тільки 15, прокидаюсь просто калюжею дрісні.
Бо підлітки мають ДУЖЕ ДОВГО спати! Розумію, що купа домашніх завдань, але намагайтеся планувати час і добре висиплятися. Й не сидіть довго в іграх! Бо очі болітимуть і мозок не працюватиме. Звикайте до здорового способу життя!
@@sapriniti Що за шквал гейту на мене, лише за те, що я підліток і маю проблеми зі сном? Я б ще зрозумів, якби ви говорили про якусь реальну проблему, але ж це лише ейджистський стереотип, що підліткам трудно контролювати час як взагалі, так і проведений за комп'ютером. Порушення циркадного ритму - загальнолюдська проблема, і те, що ви дозволяєте собі подібні висловлювання, не тільки бентежить, але й обурює. Також хотів би зазначити, що "підлітки" взагалі нічого не "мають", бо яка завгодно дія людини є ситуативно необхідною чи некритичною. А час сну, визначений як необхідний для цієї вікової (серйозно, просто вікової, і не більше) категорії, тобто вісім годин, є також рекомендованим і для людей навіть як середнього, так і похилого віку, вже не кажучи про молодші категорії, які теж відносять у розділі "дорослий-недорослий" до першої категорії. Різниця лише в тому, що одним це вказують як ледь не єдиний можливий варіант, а іншим просто радять.
@@CapnBlud Цікаво, де Ви там гейт побачили? Я просто працюю у школі з людьми зокрема Вашого віку (й молодшими). Це звичайна турбота, помножена на професійний досвід. Якщо маєте проблеми зі сном, то обов'язково пошукайте їхнє джерело. Сон надзвичайно важливий, зокрема для людей, котрі ще ростуть! Іще й мають постійний стрес (а війна - це стрес). Можете пообіцяти, що любитимете себе й завше створюватимете собі добрі умови для розвитку й загалом для життя?;)))
А ще ловіть плюса до карми за ставлення до стереотипів. Вони дико обурливі!
@@sapriniti Про стрес від війни влучно, але не в моєму випадку. Входячи у воєнний час із емоційним вигорянням, спричиненим домашнім насиллям від батьків буквально більшу частину життя, не так вже й відчувається той стрес воєнного часу.
@@CapnBlud Ого... В такому разі тим паче мусите подбати про спокій і нормальні умови для себе, наскільки зможете! Якщо маєте людей із відповідними можливостями, котрим довіряєте, то зверніться до них. Допомогти здатне що завгодно, навіть щира усмішка й корисна рада. Також пам'ятайте, що всі люди мають однакові права й обов'язки й цього завше треба дотримуватися. Навіть якщо поки що не можете протистояти пригніченню, люті тощо, то зможете з часом. І якомога частіше звертайте увагу на класні події, шукайте натхненну літературу, всіляко розвивайтеся. Результати Вас приємно здивують!;)))
2:36, а то таке можливо? В мене що в дитинстві, що коли став дорослим, ні разу не міг остатись в дома поки болів... Навіть коли мене вдарили що я зламав носа, і був струс мозку... То в той же день мені його вирівняли і сказали що голова пере болить... Обідно.
Я коли стала доросла і пішла на роботу, продовжувала ходити на роботу навіть коли почувалася ну дуууже погано, бо в дитинстві ніколи не залишали вдома, я просто не знала що таке не терпіти
Все життя, не було ніякої війни.
В моєму дитинстві нічого не було краще ніж зараз.
Так багато переглядів, і так мало лайків і коментарів, хіба ж так важко поставити вподобайку і написати пару приємних слів 😅
Страшно... Що робити, як заробляти гроші, як жити, як стати самостійним... Доросле життя звучить так тяжко... А мені тільки 17... Вже маю подорослішати, але..
Стати самостійним можна лишень одним способом. Знаєте, яким? Стати самостійним. І все, більше нічого не вдієш. Бачте, доросла людина - це людина відповідальна, зокрема за своє життя. Ось Вам цікавий приклад: я стала дорослою людиною минулої весни, коли мене покинули саму в чужій країні, а повернутися не було змоги (жінок тоді не пускали назад). Отож склалося так, що певної миті я сиділа в чужій порожній квартирі на католицький Великдень, ридала й малювала собі табличку того, які маю активи й куди вони згодяться. А потім пішла до Кураторії освіти, де мені дали інфу про школу, яка шукала міжкультурних асистентів. Зараз допрацьовую рік, а далі всіма силами старатимуся повернутися додому. Цікаво, що після своїх пригод (наприклад, ледь не задубіла перед кордоном і вже не відчувала ніг) я втратила страх перед осами, котрих усе життя боялася. Нині я їх просто ненавиджу. А шкільна робота чимало чого навчила. Так от, знаєте, у якому віці я зрозуміла, що таке самостійність і відповідальність? У тридцять чотири роки. Тож Ви маєте попереду багато відкриттів!;)))
Дизайн упаковки флінт! На що вони її перетворили зараз??
Мати домашню тваринку і гратися з нею. Не турбуватися про її харчування, наповнювач та інші потреби киці.
Зараз я не знаю скільки ще вона зможе зі мною бути. Чи зможу я дбати про неї до самого кінця? Коли я нарешті назбираю гроші на її лікування, яке потрібно зробити якнайшвидше, щоб не було запізно?
Я справді сумую за дитинством, через наявність безтурюотності та начебто більшою кількістю часу - цього мені не вистачає.
Ні за що б не повернулась в дитинство. Занадто багато було не дитячих проблем, які я мала вирішувати за матір. Які свята, про що тут взагалі
Заклало вуха від плавання шо аж до лікаря, водні окуляри з лінзами? вау, а може просто пострибати на одній нозі нахиливши голову в одну із сторін і тримати очі закритими як 99% населення планети? )))))))))))))))))))))
Буває, що вухо заклало і... Не відпускає. У мене не було, але знаю про один такий випадок
Вiд 18 до 30 рокiв - саме норм. Може й до 40, поки не знаю)) Дитинство маячня, школа зомбiленд, та й взагалi як можна жалкувати за часом коли в тебе ще мозок не сформувався.
😆
насправді більшість людей самі перетворюють своє життя на щось сіре, нудне і не привабливе. Бо у дорослому житті свято треба робити для себе самостійно, відпуску планувати самостійно - тобто докладати зусиль, щоб бути щасливими. А люди все продовжують жити по сценарію дітей - зробіть мене хтось щасливим, зробіть мені свято - але це так не працює. Хочеш бути щасливим - доклади до цього зусиль