Я би назвав це відео (мовою оригіналу) *спасение утопающего - дело рук самого утопающего* :)) Автор дуже вдало продемонстрував як можна і як треба вирішувати різного роду проблеми, які нерідко виникають. Подача відео як завжди на високому рівні! Дякую за ідею, бажаю успіхів!
Собирал похожую схему лет 10 назад. Управлял сразу поливиком без доп. транзисторов. Достаточно установить конденсатор на TL431 управляющий относительно минуса. Ёмкость точно не помню, 0,1 мФ или 10нф. Но TL431 начинал работать в режиме шим.
Данный балансир триггерного типа подходит для сборок с минимальным разбросом параметров аккумуляторов. И ток балансировки надо настраивать под конкретный аккумулятор. При завышенном токе появляется "икание"- регулярное вкл. и выкл. балансира. Правда, с таким гистерезисом в 0.18 В это вряд ли произойдёт... И общее напряжение заряда надо подбирать имперически. Правильный универсальный внешний балансир надо строить на стабилизаторе параллельного типа. Чем, в принципе, и является данная схема, НО без резистора R5. Какая разница, что греется, резистор или транзистор. Зато ток балансировки меняется плавно и аккумулятор всегда в максимально заряженном состоянии. Вообще-то, я сомневаюс.чтобы система из таких балансиров автономно и самостоятельно отбалансировала батарею. Практика показывае, что триггерные балансиры не универсальны.
Так загалом можна. Як що балансир буде використовіватись стаціонарно. І до того ж у підстроювального резистора є недоліки: По перше. Підстроювальний резистор (багатообертовий, тому, що звичайним дуже важко настроїти) займає на порядкок - два більше місця порівняно з 1206 СМД резисторами. Друге - механічний контакт в підстроювальному резисторі може зсунутися (при падінні, струсі і т.і.) і налаштування зіб'ється.
@@ElectroHouse Полагаю некоторое увеличение размеров платы гораздо менее важно, чем настройка без подбора смд компонентов. Для большинства перепайка это вообще не вариант. Даже при сбое настроек исправить ситуацию переменником несложно.
@Sanodess • Ліньки перепаювати резистори? Використовуйте резистори з допуском 1%. Один раз зберете і нічого перепаювати не знадобиться. P.S. Цікаво, як допоможе підстройка балансира після того, як перезаряджена банка в батареї бахне від перегріву? Добре, як що тільки одна, а не кілька слідом за першою... :)
@@ElectroHouse При чем тут лень??? Не у всех есть достаточное количество смд для подбора, или хорошее зрение чтобы их многократно паять. А подстройку, как не удивительно, производят до бабаха. Впрочем дело ваше. Ушел.
Зовсім недавно захотів для приладу зробити заміну свинцевій батареі на li-fe-po. Купив батареі балансир з'єднав і в результаті балансир не балансує а вимикає зарядку при перевищенні напруги на одному з елементів. До чого я веду : набагато краще спаяти самому балансир , повністю розуміючи як він працює. А не так як я купив кота в мішку а тепер не знаю що з ним робити. А сідати і розбиратись як працює тот балансир якось нема ні часу ні натхнення.
Самый "дохлый" элемент первым зарядится и начнет перезаряжатся, а в последствии первым же разрядится, потянув всю батарею на дно. Хотя бывают исключения.
От той "дохлий" елемент - "вискочка" як раз і буде виключений з кола заряду. Замість нього зарядний струм йтиме через резистор, що підключиться в паралель до нього. І він чекатиме своїх "сусідів" поки ті не нажеруться. :) Так працюють всі балансувальні пристрої. Тільки виконані на різній елементній базі. Он в коментах підказали про можливість використання компараторів LM393. Зберу ще на них балансувальник. Повинен мати більшу точність і я так думаю що його можна буде лишати під'єднаним до батареї постійно, бо споживаний струм інтегрального компаратора менший ніж у TL431.
Согласен. Этот принцип балансиров убивает батареи. 2. Не экономичное использование зарядки приводит к повышенному излишнему потреблению и как следствие перегреву и износу
@@tparts2255 а чи доцільно то робити? 2,5 В то рівень напруги при котрій спрацьовує TL-ка. Цю напругу задає резистивний поділювач напруги. А це значить, що на його вході напруга має бути вище принаймні на 1-3В. Думаю, що навряд чи вдасться пристосувати цей балансир для роботи з окремими свинцево-кислотними комірками в батареї... Я не автомобіліст, тому з свинцево-кислотними батареями стикався коли робив ЗП для них...
Благодарю за Ваш ответ. Я Вас понимаю. Прошу Вас подсказать какой компонент с соответствующим питанием применить для сборки балансира для Ni-Cd аккумулятора.
В мене питання - навіщо балансувати батарею з Ni-Cd акумуляторів? Це батарея якогось електричного інструменту? Можна спробувати використати компаратори, наприклад LM393 (2 компаратори в одному корпусі) або LM339 (4 компаратори в одному корпусі). При однополярному живленні мінімальна напруга живлення в них становить 2 В. І все одно такий балансир працюватиме тільки в складі зарядного пристрою під час заряду батареї.
@@user-en1bl8fc7d ні разу не бачив, аби Ni-Cd батареї інструменту були з балансувальними пристроями, або мали б зарядний пристрій з ним. Основний недолік Ni-Cd батарей - це ефект пам'яті. Як що Ni-Cd батарею заряджати коли вона не розряджена повністю, то зменшується їх ємність. Та напруга при котрій почали заряд - стане нижньою межею, від котрої батарея і буде в подальшому заряджатися. Для їх більш тривалої роботи треба з початку розрядити (до нижньої межі по напрузі), а потім заряджати.
Хм... Дякую. Були думки стосовно використання ОУ, або інтегральних компараторів, але не думав якось, що існують екземпляри з живленням від 2 В. Треба буде спробувати зібрати. Шкода, що в мене зараз тільки в DIP корпусах 393 є...
@@ElectroHouse Ножки разлапить у ЛМки и будет SMD. А по высоте она всё равно ниже резистора. Зато под неё можно напихать smd элементов низкопрофильных без проблем, а вот под soiс уже нет.
@@Perepodvyvert_s_perevorotom Ні. То не наш метод! ☺ Все повинно бути по феншую. В DIP корпусах зроблю макет для тестування, а між тим замовлю в SO8...
Лайк. К автору вопрос есть. Сделал точно такой же балансир Для железофосфата Вроде все работает. Но есть одно но. Установил резистор разряда на 3.3 ома 5 ват и вот что происходит. По лабораторному блоку я вижу, что балансир сработал и ток потребления на амперметре повысился при 3.52в., но светодиод подпаянный вместе с резистором около 300 ом, паралельно этому разрядному резистору зажигатся начинает как бы мндленно и при этом начинает грется силовой резистор одновременно с основным силовым транзистором, затем, если немного еще на лабораторнике подкручиваю напряжение до 3.6, светодиод загорается в полную мощь и тогда греется только один резистор, а транзистор становится теплым просто. Пришлось установить резистор вместо 3.3 ома на 8.5 ома. При таких номиналах разрядного резистора все начинает срабатывать четко без замедлений. И светодиод сразу засвечивает и транзистор не греется. Вот собственно и аопрос. От чего это происходит и почему не получается установить в данную схему более мощный резистор. Надеюсь, что более менее ситуацию обрисовал понятно!?
В мене питання. Для чого Ви обрали такий струм балансування? Струм в 1 А не завеликий? (при 3,65 В і опорі резистора в 3,3 Ом струм дорівнює 1,1А). Які силові транзистори Ви використовуєте для комутації навантажувальних резисторів? Треба використовувати транзистори з т.з. TTL рівнями керування. Тобто транзистор повинен відкриватися при напрузі на затворі до 5 В. Як що Ви використовуєте транзистори з більшою (за 5 В) напругою відкриття то він буде працювати в лінійному режимі на початку спрацьовування балансира і відповідно буде грітись. І також при малому опорі навантажувального резистора більший струм, що також призводить до більшого нагріву силового транзистора. І як варіант, більший струм, можливо призводить до не значного просідання напруги на банці, що також буде призводити до роботи транзистора в лінійному режимі на початку спрацьовування балансира, коли напруга наближається до порогової напруги. Як на мене, то опір резистора в 10 Ом - саме те, що треба для залізофосфатних акумуляторів.
@@ElectroHouse транзисторы kia 3403a вроде что нужно. Просто видел видео, где такие же балансиры вроде как бы безпроблем работают и с более мощными разрядными резисторами. Как и говорю 3.3 ома. Ну, думаю вы правы. Такой мощный низкоомный резистор по сути делает короткое замыкание , а не разряжает плавно ячейку. Балансир для автоаккумулятора.
@@ElectroHouse в электронике не силен, но именно эти мысли в голове и крутились. Спасибо Вам огромное за розьянение. Установлю 10 ом и должно быть все ок. ;)
@@ElectroHouse В общем. У меня тоже напряжение включения было ровн 3.72 в. Замена резистора р4 на более низкий номинал не влияла на срабатывание хотябы 3.6в. (3.7 как по мне это много для железофосфата). Как итог. Убрал я смдшные тл 431, а на их место припаял обычные диповские и о чудо, схема идеально заработала и до сотых я смог настроить свой порог срабатывания подбором р4. Теперь мой балансир на четыре секции срабатывает ровно при 3.58. Всему виной смдшные тлки оказались. И да. Уже после замены тлок, заменил свои транзисторы на такие же как и у вас, а так же сменил резисторы на 10 ом Автору еще раз спасибо.
@@Mswinner1975 цілком ймовірно, що Вам просто попали не якісні TL431. Так, на жаль, доволі часто буває на Алі... А стосовно транзисторів - теж ймовірно, що напруги в 3,65 - 3,7 В просто не вистало для повного відкриття транзисторів і тому вони працювали не в ключовому режимі, а в лінійному і від того грілись. І я не автор цієї схеми. ☺ Просто трохи її переробив. Добре, що Ви вирішили проблему.
Почему повышается напряжение при срабатывании ключа? Странно как то, вроде же теоретически не должно ни как... Возможно это просто специфика данных аккумуляторов такая, что при снятии зарядного тока подскакивает напряжение. На литий ионах надеюсь такого не будет, не хотелось бы получить на банке 4,3 в.
@@ElectroHouse Чи можно йоги налаштувати для Li-Ion? Необхідно підібрати інший номінал резистора? Мені треба балансір для 20s батареї. Скажіть, будь-ласка, як з вами зв'язатися?
@@OleksandrDekhtiar так, можна налаштувати і для Li-Ion акумуляторів. Треба змінити номінали резисторів поділювача напруги з резисторів R3 та R4 таким чином щоби при напрузі 4,2 В (повністю заряджений Li-Ion акумулятор) з поділювача напруги знімалось 2,5 В на керуючий вивід TL431. На приклад при номіналі R4 8,2 кОм і номіналі R3 5,6 кОм на виході поділювача буде 2,5 В і балансир буде спрацьовувати при 4,2 В на банці.
@@ElectroHouse Дуже вам вдячний за вичерпну відповідь! В мене батарея 4p20s. Послідовно підєднані по чотири елементи (два з яких більш свіжі і потенційно мають більшу ємність ніж два інших). Чи можна застосувати цю плату для балансування такої АКБ?
У меня тлки какие то интересные, при чем купил в разных местах. При первом включении её можно один раз только открыть , закрыть и всё :) потом не работает.
@@ElectroHouse підключав окремо до лбж , на реф звичайно ж через резистори ,та з обмеженням струму на бж 50ма, така сама фігня. Спробую завтра купити в іншому корпусі
@@UW5EHC Послідовно з TL431 обов'язково має бути струмообмежуючий резистор. Максимальний струм не має перевищувати 150 мА, а на керуючому (ref) вході струм не більше 10 мА. (згідно datasheet). І TL431 вмикається в зворотній полярності до джерела живлення як і стабілітрон. Я просто нагадую. В мене такого ніколи не було як у Вас. Використовую TL431 і в SOT корпусах і в TO-92...
@@ElectroHouse так, дякую за підказки, на реф, коли перевіряв окремо, ставив токообмежуючий резистор на 110 Ом. І як казав , на бж обмежував струм до 50ма. Просто поділився, що такая дивна ситуація. Не бачу помилок, правда печатку розводив сам, схема гуляє інтернетами,та багато разів повторювана. Думаю що такі тлки. Якщо цікаво, можу поділитися результатом після купівлі в корпусі то92
Вопрос, если такой балансир настроить на литий титанат, 2.5в, там открытие тл 2.5в как будет выглядеть делитель? просто убрать верхний резистор или поставить его в 100 Ом? или рассчитать на 2.55в срабатывание и поставить делитель 100 Ом на 5КОм, будет работать?
Не можу дати Вам точну відповідь. Не певен, що можна під'єднувати на пряму керуючий вхід TL431 до джерела живлення... Треба перевіряти. Знаю, що точно можна зібрати балансир на компараторах серії TL393 (2 компаратори) або LM339 (4 компаратори). Вони можуть працювати від однополярного джерела живлення з напругою від 2 В.
Який струм споживання від акумулятора?) Якщо біля 1-2мА я надаю що на роботу 160А акумулятора не сильно впливає) Ви можете зробити вимірювання споживання балансиру?
Балансир, під час заряджання, коли банка набирає ємність під'єднує резистор до неї і струм йде через резистор, а не через банку акумулятора. Так підтримується напруга на банці поки інші добирають ємність. Інакше кажучи поки ЗП включено батарея заряджається, а як ЗП вимкнути, то балансир розрядить банки до нижньої установки по напрузі, а потім відключить резистор. Тут не в споживаному струмі самого балансира справа. :) Цей балансир не можна чіпляти до батареї на постійно. Тільки на час заряду батареї.
@@ElectroHouse Саме за це й питання. Який струм споживає від батареї балансир в той час як він вже відімкнутий від зарядного пристрою. Мається на увазі, чи можна такий балансир не відмикати від батареї? Зрозуміло, що в такому разі банки батареї будуть розряджені до нижнього рівня відключення опором 10 Ом ввімкнутим паралельно кожній з них. А далі? Саме цей струм і цікавить!
@@semisemikon1973 Перепрошую. Я десь вже відповідав в коментах і в відео казав (10:13 - Про недоліки балансира), що цей балансир можна використовувати лише в складі зарядного пристрою. Під'єднали батарею до зарядного, зарядили акумулятори - відключили їх від зарядного. Залишати під'єднаним постійно до батареї балансир не можна без зарядного пристрою (при вимкненому зарядному також)
@@user-el9gd7tl5c і яким чином за допомогою діодів, можна балансувати акумулятори в батареї? Навіть як що їх підібрати... Як саме підбирати? За якими критеріями?
Думаю, що буде, але треба більш потужні транзистори і відповідне навантаження, що забезпечить необхідний струм балансування. P.S. а хіба там немає рідного балансира?
@@Валодимир якого типу банки, яка ємність банок і їх напруга робоча? Я не автомобіліст, тому не в курсі. Можливо можна використати інший балансир, побудований на іншій елементній базі.
Не работает эта схема. От слова совсем. При приближении к порогу срабатывания стабилитрона, он открывается медленно, за счет пологой характеристики. И транзистор начинается открываться плавно. Обратная связь не работает до момента, пока напряжение на R6 не возрастет до 2.5 вольт. Полевик за счет этого тоже работает в линейном режиме. И греется нещадно. Эта схема разрекламирована на многих сайтах почему то, но она 100% не работает. Я повелся на нее. Хорошо собрал тестовую платку, а не 16 каналов для батареи велосипеда!
цілком припускаю, що схема не працює. Але не працює *У ВАС* . В мене працює. Доказом цього є це відео. В разі, як шо Ви промотали необхіде місце, то переглянте наприклад з цього моменту: 11:40 В інших людей теж працює. По читайте коментарі, там писали, що причина не стабільної роботи була в не якісних TL431. Шукайте причину.
Якщо є можливість, включіть українські субтитри, будь-ласка. Зарані вдячний! І бажано на всіх попередніх відео теж (звісно при наявності технічної можливості в Ютубі)
утюб додає автоматично створені субтитри. Вони, на жаль дуже "криві". Я створюю субтитри самостійно (є окрема програма для цього), але це займає порядно часу. На один ролік в 10 хв. на субтитри забирає часу кілька годин. По можливості я їх додаю по трохи.
@@ElectroHouse В більшості випадків, і "криві" підуть. Я це знаю. Сам погано чую. А є ще й глухі. Субтитри ж можна витягнути із сценарію.( вибачте моє профанство)
Дякую. Краще робити своїми руками - надійніше
Я би назвав це відео (мовою оригіналу) *спасение утопающего - дело рук самого утопающего* :)) Автор дуже вдало продемонстрував як можна і як треба вирішувати різного роду проблеми, які нерідко виникають. Подача відео як завжди на високому рівні! Дякую за ідею, бажаю успіхів!
Спасибо! Превосходная подача!
Дякую.
Spasibo, podpiska!
Собирал похожую схему лет 10 назад.
Управлял сразу поливиком без доп. транзисторов.
Достаточно установить конденсатор на TL431 управляющий относительно минуса.
Ёмкость точно не помню, 0,1 мФ или 10нф.
Но TL431 начинал работать в режиме шим.
Данный балансир триггерного типа подходит для сборок с минимальным разбросом параметров аккумуляторов. И ток балансировки надо настраивать под конкретный аккумулятор. При завышенном токе появляется "икание"- регулярное вкл. и выкл. балансира. Правда, с таким гистерезисом в 0.18 В это вряд ли произойдёт... И общее напряжение заряда надо подбирать имперически. Правильный универсальный внешний балансир надо строить на стабилизаторе параллельного типа. Чем, в принципе, и является данная схема, НО без резистора R5. Какая разница, что греется, резистор или транзистор. Зато ток балансировки меняется плавно и аккумулятор всегда в максимально заряженном состоянии. Вообще-то, я сомневаюс.чтобы система из таких балансиров автономно и самостоятельно отбалансировала батарею. Практика показывае, что триггерные балансиры не универсальны.
Лі фєрум полімєрний акум)
Розходимось.
:) так ніхто не тримає
Спасибо. Думаю в схеме был бы полезен подстроечный резистор для регулировки порога срабатывания.
Так загалом можна. Як що балансир буде використовіватись стаціонарно.
І до того ж у підстроювального резистора є недоліки:
По перше. Підстроювальний резистор (багатообертовий, тому, що звичайним дуже важко настроїти) займає на порядкок - два більше місця порівняно з 1206 СМД резисторами.
Друге - механічний контакт в підстроювальному резисторі може зсунутися (при падінні, струсі і т.і.) і налаштування зіб'ється.
@@ElectroHouse Полагаю некоторое увеличение размеров платы гораздо менее важно,
чем настройка без подбора смд компонентов. Для большинства перепайка это вообще не вариант.
Даже при сбое настроек исправить ситуацию переменником несложно.
@Sanodess •
Ліньки перепаювати резистори? Використовуйте резистори з допуском 1%. Один раз зберете і нічого перепаювати не знадобиться.
P.S. Цікаво, як допоможе підстройка балансира після того, як перезаряджена банка в батареї бахне від перегріву? Добре, як що тільки одна, а не кілька слідом за першою... :)
@@ElectroHouse При чем тут лень??? Не у всех есть достаточное количество смд для подбора, или хорошее зрение чтобы их многократно паять. А подстройку, как не удивительно, производят до бабаха. Впрочем дело ваше. Ушел.
@Sanodess •
Ну в добру путь, як то кажуть. :)
В загалі то я мав на увазі підстройку в процесі використання. Після збою налаштування, як Ви казали. :)
Дякую за балансувальника. Батарейки вже зачекалися, бумбоксик блютузний буде працювати за розрахунками приблизно 40 годин.
Нема за що! Приходьте ще! ☺
Куди ми дінемось... )))
Коллега по цеху с Украины!!!😅 хорошая штука но многие берут и покупают платки сейчас есть на разные вкусы и мощность
Ви з якої обасті? Я з Тернопільської
@@KanalSamodelok я з Дніпропетровської.
Купити звісно можна. Але ж і зробити також можна. І на будь які потреби.
Зовсім недавно захотів для приладу зробити заміну свинцевій батареі на li-fe-po. Купив батареі балансир з'єднав і в результаті балансир не балансує а вимикає зарядку при перевищенні напруги на одному з елементів.
До чого я веду : набагато краще спаяти самому балансир , повністю розуміючи як він працює. А не так як я купив кота в мішку а тепер не знаю що з ним робити. А сідати і розбиратись як працює тот балансир якось нема ні часу ні натхнення.
@@user-hy8qp7hm2t да это проблема китайских производителей
Самый "дохлый" элемент первым зарядится и начнет перезаряжатся, а в последствии первым же разрядится, потянув всю батарею на дно. Хотя бывают исключения.
От той "дохлий" елемент - "вискочка" як раз і буде виключений з кола заряду. Замість нього зарядний струм йтиме через резистор, що підключиться в паралель до нього. І він чекатиме своїх "сусідів" поки ті не нажеруться. :) Так працюють всі балансувальні пристрої. Тільки виконані на різній елементній базі. Он в коментах підказали про можливість використання компараторів LM393. Зберу ще на них балансувальник. Повинен мати більшу точність і я так думаю що його можна буде лишати під'єднаним до батареї постійно, бо споживаний струм інтегрального компаратора менший ніж у TL431.
Согласен. Этот принцип балансиров убивает батареи.
2. Не экономичное использование зарядки приводит к повышенному излишнему потреблению и как следствие перегреву и износу
Чи можна якось налаштувати балансир для балансування 6 банок автомобільного акумулятора? На напругу кожної банки 2.5 в
батарея зібрана з Li-Fe-Po банок? 2,5В то не замало?
@@ElectroHouse батарея звичайна автомобільна свинцево-кислотна, яка містить 6 комірок. Мається на увазі балансування цих разбалансованих комірок
@@tparts2255 а чи доцільно то робити?
2,5 В то рівень напруги при котрій спрацьовує TL-ка. Цю напругу задає резистивний поділювач напруги. А це значить, що на його вході напруга має бути вище принаймні на 1-3В.
Думаю, що навряд чи вдасться пристосувати цей балансир для роботи з окремими свинцево-кислотними комірками в батареї...
Я не автомобіліст, тому з свинцево-кислотними батареями стикався коли робив ЗП для них...
Благодарю за Ваш ответ. Я Вас понимаю. Прошу Вас подсказать какой компонент с соответствующим питанием применить для сборки балансира для Ni-Cd аккумулятора.
В мене питання - навіщо балансувати батарею з Ni-Cd акумуляторів? Це батарея якогось електричного інструменту?
Можна спробувати використати компаратори, наприклад LM393 (2 компаратори в одному корпусі) або LM339 (4 компаратори в одному корпусі). При однополярному живленні мінімальна напруга живлення в них становить 2 В. І все одно такий балансир працюватиме тільки в складі зарядного пристрою під час заряду батареї.
@@ElectroHouse Благодарю за стремление помочь. Батарея от шуруповёрта AEG 12V
@@user-en1bl8fc7d ні разу не бачив, аби Ni-Cd батареї інструменту були з балансувальними пристроями, або мали б зарядний пристрій з ним.
Основний недолік Ni-Cd батарей - це ефект пам'яті. Як що Ni-Cd батарею заряджати коли вона не розряджена повністю, то зменшується їх ємність. Та напруга при котрій почали заряд - стане нижньою межею, від котрої батарея і буде в подальшому заряджатися. Для їх більш тривалої роботи треба з початку розрядити (до нижньої межі по напрузі), а потім заряджати.
@@ElectroHouse Благодарю Вас. Всё понял.
Я використав lm393, для lifepo4 , у неї живлення від 2в)
Хм... Дякую. Були думки стосовно використання ОУ, або інтегральних компараторів, але не думав якось, що існують екземпляри з живленням від 2 В. Треба буде спробувати зібрати. Шкода, що в мене зараз тільки в DIP корпусах 393 є...
@@ElectroHouse для тестування буде супер, lm393 з відкритим колектором, тобто на виході 0, щоб 1 потрібно підтягувати резистор)
@@ElectroHouse
Ножки разлапить у ЛМки и будет SMD.
А по высоте она всё равно ниже резистора.
Зато под неё можно напихать smd элементов низкопрофильных без проблем, а вот под soiс уже нет.
@@Perepodvyvert_s_perevorotom Ні. То не наш метод! ☺ Все повинно бути по феншую. В DIP корпусах зроблю макет для тестування, а між тим замовлю в SO8...
@@ElectroHouse
Односторонняя плата с ДИП однозначно будет меньше размером при известном количестве деталей, чем односторонняя с soic.
Но то такое.
Дякую, дуже детально та зрозуміло.
Слава Україні
Героям слава!
Лайк. К автору вопрос есть. Сделал точно такой же балансир Для железофосфата Вроде все работает. Но есть одно но. Установил резистор разряда на 3.3 ома 5 ват и вот что происходит. По лабораторному блоку я вижу, что балансир сработал и ток потребления на амперметре повысился при 3.52в., но светодиод подпаянный вместе с резистором около 300 ом, паралельно этому разрядному резистору зажигатся начинает как бы мндленно и при этом начинает грется силовой резистор одновременно с основным силовым транзистором, затем, если немного еще на лабораторнике подкручиваю напряжение до 3.6, светодиод загорается в полную мощь и тогда греется только один резистор, а транзистор становится теплым просто. Пришлось установить резистор вместо 3.3 ома на 8.5 ома. При таких номиналах разрядного резистора все начинает срабатывать четко без замедлений. И светодиод сразу засвечивает и транзистор не греется. Вот собственно и аопрос. От чего это происходит и почему не получается установить в данную схему более мощный резистор. Надеюсь, что более менее ситуацию обрисовал понятно!?
В мене питання. Для чого Ви обрали такий струм балансування? Струм в 1 А не завеликий? (при 3,65 В і опорі резистора в 3,3 Ом струм дорівнює 1,1А).
Які силові транзистори Ви використовуєте для комутації навантажувальних резисторів? Треба використовувати транзистори з т.з. TTL рівнями керування. Тобто транзистор повинен відкриватися при напрузі на затворі до 5 В.
Як що Ви використовуєте транзистори з більшою (за 5 В) напругою відкриття то він буде працювати в лінійному режимі на початку спрацьовування балансира і відповідно буде грітись. І також при малому опорі навантажувального резистора більший струм, що також призводить до більшого нагріву силового транзистора. І як варіант, більший струм, можливо призводить до не значного просідання напруги на банці, що також буде призводити до роботи транзистора в лінійному режимі на початку спрацьовування балансира, коли напруга наближається до порогової напруги.
Як на мене, то опір резистора в 10 Ом - саме те, що треба для залізофосфатних акумуляторів.
@@ElectroHouse транзисторы kia 3403a вроде что нужно. Просто видел видео, где такие же балансиры вроде как бы безпроблем работают и с более мощными разрядными резисторами. Как и говорю 3.3 ома. Ну, думаю вы правы. Такой мощный низкоомный резистор по сути делает короткое замыкание , а не разряжает плавно ячейку.
Балансир для автоаккумулятора.
@@ElectroHouse в электронике не силен, но именно эти мысли в голове и крутились. Спасибо Вам огромное за розьянение. Установлю 10 ом и должно быть все ок. ;)
@@ElectroHouse В общем. У меня тоже напряжение включения было ровн 3.72 в. Замена резистора р4 на более низкий номинал не влияла на срабатывание хотябы 3.6в. (3.7 как по мне это много для железофосфата). Как итог. Убрал я смдшные тл 431, а на их место припаял обычные диповские и о чудо, схема идеально заработала и до сотых я смог настроить свой порог срабатывания подбором р4. Теперь мой балансир на четыре секции срабатывает ровно при 3.58.
Всему виной смдшные тлки оказались. И да. Уже после замены тлок, заменил свои транзисторы на такие же как и у вас, а так же сменил резисторы на 10 ом Автору еще раз спасибо.
@@Mswinner1975 цілком ймовірно, що Вам просто попали не якісні TL431. Так, на жаль, доволі часто буває на Алі...
А стосовно транзисторів - теж ймовірно, що напруги в 3,65 - 3,7 В просто не вистало для повного відкриття транзисторів і тому вони працювали не в ключовому режимі, а в лінійному і від того грілись.
І я не автор цієї схеми. ☺ Просто трохи її переробив. Добре, що Ви вирішили проблему.
Почему повышается напряжение при срабатывании ключа? Странно как то, вроде же теоретически не должно ни как...
Возможно это просто специфика данных аккумуляторов такая, что при снятии зарядного тока подскакивает напряжение.
На литий ионах надеюсь такого не будет, не хотелось бы получить на банке 4,3 в.
я тестував балансири підключаючи до них ЛБЖ, а не акумулятори. Це особливість мого блока живлення.
Для того чтобы сделать разницу минимальной между верхним порогом и нижним резистор нужно ставить больше чем 220к?
Так. Чим більше номінал R5, тим гістерезис менше. Але чи є в тому сенс?
@@ElectroHouse спасибо, да, именно это хотел узнать
Так верхний предел заряженного аккумулятора 4,2 в а не 3,7....
Цей балансир налаштований не для Li-Ion акумуляторів, а для Li-Fe-Po
@@ElectroHouse зрозуміло, дякую за відповідь
@@ElectroHouse Чи можно йоги налаштувати для Li-Ion? Необхідно підібрати інший номінал резистора?
Мені треба балансір для 20s батареї.
Скажіть, будь-ласка, як з вами зв'язатися?
@@OleksandrDekhtiar так, можна налаштувати і для Li-Ion акумуляторів. Треба змінити номінали резисторів поділювача напруги з резисторів R3 та R4 таким чином щоби при напрузі 4,2 В (повністю заряджений Li-Ion акумулятор) з поділювача напруги знімалось 2,5 В на керуючий вивід TL431.
На приклад при номіналі R4 8,2 кОм і номіналі R3 5,6 кОм на виході поділювача буде 2,5 В і балансир буде спрацьовувати при 4,2 В на банці.
@@ElectroHouse Дуже вам вдячний за вичерпну відповідь!
В мене батарея 4p20s. Послідовно підєднані по чотири елементи (два з яких більш свіжі і потенційно мають більшу ємність ніж два інших). Чи можна застосувати цю плату для балансування такої АКБ?
Не совсем понял, почему 3.7 когда полный заряд, литий- ион 4,2 вольта?!
Послухайте (тільки уважно) про заряд яких саме акумуляторів я кажу.
Підказка - Li-Fe-Po
У меня тлки какие то интересные, при чем купил в разных местах. При первом включении её можно один раз только открыть , закрыть и всё :) потом не работает.
а ви виводи по підключенню не переплутали?
@@ElectroHouse ну як в даташиті..1 катод,2 реф і 3й анод..для сот23
@@ElectroHouse підключав окремо до лбж , на реф звичайно ж через резистори ,та з обмеженням струму на бж 50ма, така сама фігня. Спробую завтра купити в іншому корпусі
@@UW5EHC Послідовно з TL431 обов'язково має бути струмообмежуючий резистор. Максимальний струм не має перевищувати 150 мА, а на керуючому (ref) вході струм не більше 10 мА. (згідно datasheet). І TL431 вмикається в зворотній полярності до джерела живлення як і стабілітрон.
Я просто нагадую. В мене такого ніколи не було як у Вас. Використовую TL431 і в SOT корпусах і в TO-92...
@@ElectroHouse так, дякую за підказки, на реф, коли перевіряв окремо, ставив токообмежуючий резистор на 110 Ом. І як казав , на бж обмежував струм до 50ма.
Просто поділився, що такая дивна ситуація. Не бачу помилок, правда печатку розводив сам, схема гуляє інтернетами,та багато разів повторювана. Думаю що такі тлки. Якщо цікаво, можу поділитися результатом після купівлі в корпусі то92
Скажите , почему нельзя оставлять такой балансир на постоянную в батарее?
Тому, що після закінченні заряду і відключення зарядного пристрою балансир розрядить банки до межі при котрій вимикаються резистори навантаження.
Вопрос, если такой балансир настроить на литий титанат, 2.5в, там открытие тл 2.5в как будет выглядеть делитель? просто убрать верхний резистор или поставить его в 100 Ом? или рассчитать на 2.55в срабатывание и поставить делитель 100 Ом на 5КОм, будет работать?
Не можу дати Вам точну відповідь. Не певен, що можна під'єднувати на пряму керуючий вхід TL431 до джерела живлення... Треба перевіряти.
Знаю, що точно можна зібрати балансир на компараторах серії TL393 (2 компаратори) або LM339 (4 компаратори). Вони можуть працювати від однополярного джерела живлення з напругою від 2 В.
@@ElectroHouse благодарю.
@@ElectroHouse LM393 2-36V; 0.4mA; (2 компаратори)
чем стабилитрон на 4.2в плох? тл ка интересна когда есть подстроечный резистор
:) спробуйте знайти (підібрати), на приклад 10 штук ОДНАКОВИХ стабілітронів. Тим більше на 4,2 В
@@ElectroHouse , у меня плохо с украинским. и я китайским говном не пользуюсь
@@user-sd9tt6eo9h а яким користуєтесь?
@@user-sd9tt6eo9h, пользуешься, куда ты денешься 😊
Який струм споживання від акумулятора?) Якщо біля 1-2мА я надаю що на роботу 160А акумулятора не сильно впливає)
Ви можете зробити вимірювання споживання балансиру?
Балансир, під час заряджання, коли банка набирає ємність під'єднує резистор до неї і струм йде через резистор, а не через банку акумулятора. Так підтримується напруга на банці поки інші добирають ємність.
Інакше кажучи поки ЗП включено батарея заряджається, а як ЗП вимкнути, то балансир розрядить банки до нижньої установки по напрузі, а потім відключить резистор. Тут не в споживаному струмі самого балансира справа. :) Цей балансир не можна чіпляти до батареї на постійно. Тільки на час заряду батареї.
@@ElectroHouse Саме за це й питання. Який струм споживає від батареї балансир в той час як він вже відімкнутий від зарядного пристрою. Мається на увазі, чи можна такий балансир не відмикати від батареї? Зрозуміло, що в такому разі банки батареї будуть розряджені до нижнього рівня відключення опором 10 Ом ввімкнутим паралельно кожній з них. А далі? Саме цей струм і цікавить!
@@semisemikon1973 Перепрошую. Я десь вже відповідав в коментах і в відео казав (10:13 - Про недоліки балансира), що цей балансир можна використовувати лише в складі зарядного пристрою. Під'єднали батарею до зарядного, зарядили акумулятори - відключили їх від зарядного. Залишати під'єднаним постійно до батареї балансир не можна без зарядного пристрою (при вимкненому зарядному також)
@@ElectroHouse Зрозуміло, дякую. :-)
А где полный заряд с отключением в 4,2в? или я чего то не понял? 3,7в это напряжение хранения, а не заряда
В загалі *САМЕ ЦЕЙ* балансир для lifepo4 акумуляторів... Тому напруга 3,7В Начебто я про це в відео згадую. :)
А простые диоды если подобрать?
Вибачте, не зрозумів... Які звичайні діоди підбирати? Для чого?
@@ElectroHouse, для балансировки.
@@user-el9gd7tl5c і яким чином за допомогою діодів, можна балансувати акумулятори в батареї? Навіть як що їх підібрати... Як саме підбирати? За якими критеріями?
@@ElectroHouse, критерий там один, это ограничение предельного напряжения на аккумуляторе, по нему и подбирать количество диодов.
@@ElectroHouse Я думаю человек перепутал диоды со стабилитронами.
Подскажи ,а на 13s сойдет ли эта схема ?
так, підійде. Тільки Вам треба буде зібрати 13 "клітинок" послідовно.
А ток балансировки ?
@@user-bt1jv3pj4g задається резисторами. Ви відео промотали? То подивіться. :)
Цікаво чи такі банки як нісан ліф буде балансувати
Думаю, що буде, але треба більш потужні транзистори і відповідне навантаження, що забезпечить необхідний струм балансування.
P.S. а хіба там немає рідного балансира?
@@ElectroHouse в авто є а для альтернативи немає
@@Валодимир якого типу банки, яка ємність банок і їх напруга робоча? Я не автомобіліст, тому не в курсі. Можливо можна використати інший балансир, побудований на іншій елементній базі.
@@ElectroHouse 48вольт 7 банок послідовно
@Володимир Мазур а яка ємність і тип акумуляторів (банок)?
По дивіться тут: surl.li/jxngx
У автора є пара варіантів потужних балансирів
Цікаве відео. Думаю інформація знадобиться.
Не работает эта схема. От слова совсем. При приближении к порогу срабатывания стабилитрона, он открывается медленно, за счет пологой характеристики. И транзистор начинается открываться плавно. Обратная связь не работает до момента, пока напряжение на R6 не возрастет до 2.5 вольт. Полевик за счет этого тоже работает в линейном режиме. И греется нещадно.
Эта схема разрекламирована на многих сайтах почему то, но она 100% не работает. Я повелся на нее. Хорошо собрал тестовую платку, а не 16 каналов для батареи велосипеда!
цілком припускаю, що схема не працює. Але не працює *У ВАС* .
В мене працює. Доказом цього є це відео. В разі, як шо Ви промотали необхіде місце, то переглянте наприклад з цього моменту: 11:40
В інших людей теж працює. По читайте коментарі, там писали, що причина не стабільної роботи була в не якісних TL431.
Шукайте причину.
Якщо є можливість, включіть українські субтитри, будь-ласка. Зарані вдячний! І бажано на всіх попередніх відео теж (звісно при наявності технічної можливості в Ютубі)
утюб додає автоматично створені субтитри. Вони, на жаль дуже "криві".
Я створюю субтитри самостійно (є окрема програма для цього), але це займає порядно часу. На один ролік в 10 хв. на субтитри забирає часу кілька годин.
По можливості я їх додаю по трохи.
@@ElectroHouse В більшості випадків, і "криві" підуть. Я це знаю. Сам погано чую. А є ще й глухі. Субтитри ж можна витягнути із сценарію.( вибачте моє профанство)
@@vadim2905 субтитри робляться на основі сценарію, але текст порядно стискається. Я додав субтитри до відео.