@@user-ke5hz3pk3d А що коли Бог скаже «ні» ? Чи твоя віра в Нього не пропаде? Давай по правді, своє життя ти посуди Хіба ти хочеш щоб розбились плани? Ми на життя будуємо проект Щоб кожний день не мати недостаку І аж ніяк не ждемо той момент Коли на ньому Бог покладе крапку Молитва наша має свій підтекст І дуже часто на свої прохання Ми хочем чути тільки слово «так» Що Бог схвалив усі наші бажання А коли ні, збирається на гнів І як при штромі, все чорніють хмари Так недовіра насуває біль І тоді Бог, не добрий, а поганий! Можливо він скасовує політ, Ніяк кордон не можеш перетнути А в результаті злишся на весь світ Бо по твоєму все би мало бути Ти може любиш, але не тебе, І почуття закрили серце й розум І ти на Бога всю винну кладеш Бо все не так як в романтичній прозі Можливо просиш краще шось І заздриш тим, у кого успіх слава А Бог мовчить…закриті небеса І твоя віра падає помало Я також злилась, на Господнє «Ні» Не розуміла, плакала, питала Він міг зробити чудо у житті І через це б явилась Його Слава Він міг сказати мені твердо Так Якщо Бог любить, нащо відмовляє? Чому мовчить на кожне із прохань? Чому одразу не відповідає? Яка розумна думка, і слова Та заключать все твої мотиви Ти обхитритт хочеш небеса Які про тебе знають все, людино…? Самі відходим від Свого Творця А потім все громадимо на купу І десь зірветься з твого язика Що винний Бог, і аж ніяк не люди Ми хочем все і зараз, без терпінь Без молитв,без Біблії без посту І тут додати можна би амінь Але не буде у житті так просто Чому завжди звучить лише : подай? Піди Господь, зціли, яви нам чудо Та ти хоч раз у Нього запитай Де Він бажає, щоб душа ти була! Є страх спитати, чи почути те, Що план Його про тебе зовсім інший? І може Бог допустить щось таке Щоб показати в чому ти є грішний Ти не бажаєш йти, де каже він Ти приліпилась надто до комфорту І бачиш морок темно-сірих стін Що не дають побачити висоти Не довподоби коли наший план Терпить поправки, інколи й розруху І кожен з нас вже щось набудував Не допустивши туди Божу Руку Та що коли Бог скаже ні! Допустить крах, подібно як у Йова Для когось справжнє хрещення в вогні Зламатись в вірі як помре худоба В когось вершина всіх випробувать Це біль від зради, чи лихого слова Духовно кволі, боїмось страждань Своїх людських, це навіть не за Бога В руках тремтять тоненькі сторінки Я знов читаю з болем книгу Йова Якому вкрили тіло гнояки Якому кажуть проклянути Бога Померли діти, спалена отара На шкірі струпи, попіл і черва Та сатанинська злоба не зламала Бо Йов прославив Господа Імя Із мого серце не тікає думка А що про мене кажуть небеса Моє життя, це те що за лаштунком І чи достойна тої честі я Щоб сам Господь на небі похвалився Що моя віра сильна на землі А голова в сумнівах опустилась Бо розумію, що напевно ні… Куди змагатись з праведністю Йова Та й не потрібно, я б не понесла Бог допускає все у певну міру Хтось пройде те, що не пройшла би я З лиця землі міста й країни стерлись Та не зіреться Божа благодать Герої віри з Біблі померли Та їхні душі з Господом сидять І кожен з Них надіявся на Бога То чи не краще розвалити план І йти туди, де буде Божа воля Що обіцяє вічні небеса? Бо може й ти життям своїм засвідчиш І схаменеться не одна душа А може ти, наступний герой віри Якого Бог до Книги записав
Дякую 😘💞🙏❤
@@user-qd2gz6ti2u 🥰
Благословінь тобі сестричко
@@user-xm1gj9gm4t щиро дякую! І вам теж благословінь!
Можна,будь ласка,слова?
@@user-ke5hz3pk3d А що коли Бог скаже «ні» ?
Чи твоя віра в Нього не пропаде?
Давай по правді, своє життя ти посуди
Хіба ти хочеш щоб розбились плани?
Ми на життя будуємо проект
Щоб кожний день не мати недостаку
І аж ніяк не ждемо той момент
Коли на ньому Бог покладе крапку
Молитва наша має свій підтекст
І дуже часто на свої прохання
Ми хочем чути тільки слово «так»
Що Бог схвалив усі наші бажання
А коли ні, збирається на гнів
І як при штромі, все чорніють хмари
Так недовіра насуває біль
І тоді Бог, не добрий, а поганий!
Можливо він скасовує політ,
Ніяк кордон не можеш перетнути
А в результаті злишся на весь світ
Бо по твоєму все би мало бути
Ти може любиш, але не тебе,
І почуття закрили серце й розум
І ти на Бога всю винну кладеш
Бо все не так як в романтичній прозі
Можливо просиш краще шось
І заздриш тим, у кого успіх слава
А Бог мовчить…закриті небеса
І твоя віра падає помало
Я також злилась, на Господнє «Ні»
Не розуміла, плакала, питала
Він міг зробити чудо у житті
І через це б явилась Його Слава
Він міг сказати мені твердо Так
Якщо Бог любить, нащо відмовляє?
Чому мовчить на кожне із прохань?
Чому одразу не відповідає?
Яка розумна думка, і слова
Та заключать все твої мотиви
Ти обхитритт хочеш небеса
Які про тебе знають все, людино…?
Самі відходим від Свого Творця
А потім все громадимо на купу
І десь зірветься з твого язика
Що винний Бог, і аж ніяк не люди
Ми хочем все і зараз, без терпінь
Без молитв,без Біблії без посту
І тут додати можна би амінь
Але не буде у житті так просто
Чому завжди звучить лише : подай?
Піди Господь, зціли, яви нам чудо
Та ти хоч раз у Нього запитай
Де Він бажає, щоб душа ти була!
Є страх спитати, чи почути те,
Що план Його про тебе зовсім інший?
І може Бог допустить щось таке
Щоб показати в чому ти є грішний
Ти не бажаєш йти, де каже він
Ти приліпилась надто до комфорту
І бачиш морок темно-сірих стін
Що не дають побачити висоти
Не довподоби коли наший план
Терпить поправки, інколи й розруху
І кожен з нас вже щось набудував
Не допустивши туди Божу Руку
Та що коли Бог скаже ні!
Допустить крах, подібно як у Йова
Для когось справжнє хрещення в вогні
Зламатись в вірі як помре худоба
В когось вершина всіх випробувать
Це біль від зради, чи лихого слова
Духовно кволі, боїмось страждань
Своїх людських, це навіть не за Бога
В руках тремтять тоненькі сторінки
Я знов читаю з болем книгу Йова
Якому вкрили тіло гнояки
Якому кажуть проклянути Бога
Померли діти, спалена отара
На шкірі струпи, попіл і черва
Та сатанинська злоба не зламала
Бо Йов прославив Господа Імя
Із мого серце не тікає думка
А що про мене кажуть небеса
Моє життя, це те що за лаштунком
І чи достойна тої честі я
Щоб сам Господь на небі похвалився
Що моя віра сильна на землі
А голова в сумнівах опустилась
Бо розумію, що напевно ні…
Куди змагатись з праведністю Йова
Та й не потрібно, я б не понесла
Бог допускає все у певну міру
Хтось пройде те, що не пройшла би я
З лиця землі міста й країни стерлись
Та не зіреться Божа благодать
Герої віри з Біблі померли
Та їхні душі з Господом сидять
І кожен з Них надіявся на Бога
То чи не краще розвалити план
І йти туди, де буде Божа воля
Що обіцяє вічні небеса?
Бо може й ти життям своїм засвідчиш
І схаменеться не одна душа
А може ти, наступний герой віри
Якого Бог до Книги записав