Екскурсія виставкою «Ярослав Мотика. Я МО»

Мотика має особливо об’ємний погляд на світ. Весь світ зі своїми пристрастями - як скульптура або як тема для скульптури. Ось виникає нова тема. Люди, які солодко позіхають. Сидять на лавці, мама тримає дитину і спільно вони позіхають. Все з гумором, з сатирою.
Мотика любить говорити про скульптури. Цінує критику і скаржиться, що останнім часом не було з ким поговорити. А ще він пише вірші. Пише маленькими літерами на клаптях паперу і щоразу обіцяє їх переписати й почитати, але поки що лише обіцяє.
Від першої його роботи в публічному просторі - «Лілея» у ставку Стрийського парку, 1966 року, - через декомунізований монумент слави радянської армії до пластики доби Незалежності він цілісний, чесний і захопливий. Ніколи не знаєш, що спаде йому на думку завтра. Останні роботи скульптора - це завжди неочікувано й відверто.
Він класик без п'єдесталу, завжди на його одязі можна побачити глиняний слід. Він безупинний, енергійний та сміливий. Мотика - це жива енергія землі і природи, сила людини та місія скульптора.
Команда проєкту:
Куратор - Павло Гудімов
Тексти та дослідження - Павло Гудімов, Наталія Туліна-Маруняк, Дар'я Молчанова
Команда майстерні Ярослава Мотики - Мар'яна Мотика, Микола Корнієнко, Андрій Грицак
Дизайн - Катерина Большакова
Менеджмент - Тетяна Борівець
Комунікації - Світлана Велеган
Редакція - Анна-Марія Волосацька
Переклад - Дмитро Янковий
Реставрація - Ореста Гураль
Фото - Роман Шишак, Павло Гудімов

[@kerrrimbey]

Дякую Вам за чудовий контент!

[@user-le7pl8ti2r]

Чудові

[@user-cb5ie8fw9i]

знали б ви як я вами захоплююсь!!