Данте назвав свою поему «комедією» за усталеними середньовічними канонами: так називали тоді твори, які починалися сумно (пекло), а закінчувалися щасливо (рай) Сам не знав, але ваше питання дало поштовх розібратися.
Ахаха, ще школярем за часів совка я сів дивитись по телеку фільм "Повторный брак", будучи впевненним, що це екранізація якогось виробничого роману соцреалізма, а отримав сеередньовічного Бельмондо :)
Найбільшим розчаруванням для мене були "Мертві душі", які я взявся самостійно читати класі у п'ятому, бо думав, що то містика. "Прєступлєніє і наказаніє" теж виявились не детективом. З тих пір прийшов до висновку, що росіянська класика - брехня і фігня. І ще, що не варто обманюватись назвами, бо їх вигадували люди, які мислять зовсім інакше ніж я.
Я не читала "Преступление и наказание" але хіба там немає мук совісті? Якщо є, то ця назва теж може підійти. Особисто я зі шкільної літератури зараз пригадала "Тіні забутих предків" звучить містично, а по факту там просто нещасна романтична історія і про предків ні слова.
все моє життя - це хронологія всратих історій: - "дитинство на козі" - "як мене крали цигани" - "наречена за три зустрічі" (з продовженням "на жаль, розлучена, а не вдова")
Здивована, що у прикладах не було мільйон варіантів назв з азіатських новел, типу: "Я вже врятував цей світ і отримав багатство та владу, я щасливо живу в замку з жінкою-лицарем та королевою демонів, тож герої, крім мене, будь ласка, більше не приходьте в цей світ" І таааак, це назва, у ранобе навіть високий рейтинг ХД Сама дуже парюсь щодо назви свого твору, одного разу усім чатом намагались щось придумати, і було дуже кумедно "приміряти" ці назви. Одні були занадто голівудсько-пафосними, до інших дійстно вже існувала схожа назва, треті віддавали бойовиками чи бульварним романом. До чого я це, відео дуже класне, дякую!
"А при ковіді ми гарно жили" "До Нового року залишилось... вижити" "Міцні обійми братнього народу" "Історія про те, як ми боролися" "Лютий-найдовший місяць року' "Хочу жити (померти) в СВОЇЙ хаті"
Щодо прислівників в назвах. Був такий фільм "Страшенно голосно і неймовірно близько" про хлопчика з вадами розвитку який шукав свого тата після терактів 11 вересня. Непогана назва як на мене, я тільки із-за неї і звернула увагу на фільм. Хоча, звичайно, тут прислівників аж чотири)))
Мені здається, що прислівники - найбільш "чуттєві" частини мови. Вони ніби справді зсередини змальовують те, що відбувається... Хоча, ясно, Влад не про подібне застосування прислівників говорив, а швидше про таке куце як, наприклад, "Після" (ориг. After) - недо-еротика, недо-романтика, і, зрештою, заслужена безтолкова назва
@@alexheisenberg3471 Бо врешті решт, людина доходить до усвідомлення, що проблема не в штанях, а у надлишковій вазі. Усвідомлення цього (людина попрацювала над собою, тобто здобула якусь "освіту") занурює головного героя у журбу чи смуток, бо він усвідомив, що вже гладкий і треба сідати на дієту, йти у тренувальню. Драма? Ще яка! Все збігається :)
@@vladstoryteller там декілька історій. правда, одна була дещо схожа)) якось на нр мій брат (який і забуває закривати двері 😁) знайшов під дверима на коврику подаруночок - якогось хлопчинку. той ще й вставати не хотів, казав, що не піде додому, бо його мама вб'є 😂 ще одного знайшов в гаражі. ще була у мене ситуація в лікарні, як вночі в палату прокрався злодій (вдень якісь чоловіки мали ставити нові вікна, їх залишили ночувати в дитячому відділі ....🙇 як так... ). але у мене було безсоння + безстрашність)) тому той мужик не знав куди тікати від моїх підліткових погроз 😁 там було ще багато деталей. ще одна історія цьогорічна і трохи стрьомна. сталася після нашої сімейної трагедії. двері теж братик забув закрити. і зайшла одна жінка (виявилась колишньою сусідкою, яку ми вже багато років не бачили), походила по хаті, порилася в шкафах, а потім закрилася у ванній і стала гукати і просити одягу і взуття. це була дуже крінжова ситуація. теж багато деталей. крч, ми потім дізнались, що та жінка потрапила в психлікарню через лікарів, які неправильно лікували їй спину(
"Ніч з мерцями" Історія про те, як в Карпатах застала мене темна нічка, і спати я лягла в першому ж підходящому місці. Зранку виявилося, що за метрів 20 від того горбику за кущами починається цвинтар. І навіть не кажіть мені, що таку книжку не куплять. Візьмуть, просто сподівання будуть еротичними, а не пригодницькими.
@@vladstoryteller імовірно, в вічній пітьмі я говорила з душами предків і боролася за світанок, але зранку мені стерли пам'ять, щоб я не шокувала світ такими знаннями(
Моя найулюбленіша довга назва - «Закохані в книжки не сплять на самоті». Чудово передається романтичний дух історії. Навіть використання прислівника не шкодить. Щоправда, це чиста заслуга перекладачів. В оригіналі французькою твір звучить як «Життя просте, не переймайся». Як на мене, зовсім не чіпляє
Мені краще звучить життя просте, не переймайся. (Таку книгу я б читала) А щось про самотність одразу б пропустила . Як бачите люди різні. Хтось бачить стакан на половину повний хтось наполовину пустий.
Не хочу образити автора, але якщо поруч з такою інтригуючою назвою буде таке кумедне ім‘я та прізвище (кумедне саме на контрасті з назвою) то це мене б розсмішило, а не зацікавило) Це наче «Некронимікон» написав Яцек Ждупло-Колотун
@@user-bt5ns2nc9x можу сказати, що таке враження дуже суб'єктивне. Мені, наприклад, дуже подобається і ім'я, і прізвище. Мені «Іларіон Павлюк» дуже гарно та незвично звучить🤷
Можливо на мене вплинули вторинні фактори, але мені назва дуже сподобалась, та от книжку я так і не дочитав. Поясню - одна з моїх най-улюбленіших книжок, це "Намір" Дереша. Мені дуже зайшла ця містична атмосфера. Не так давно подруга порадила "Я бачу вам подобається пітьма", сказавши що дуже схоже за атмосферою. Я купив книжку, почав читати, а там... щось містичне і про пітьму... Ну типу, я читаю, а жодної загадковості та інтриги не відчуваю. Я знаю що до цієї логіки можна доколупатись, і що можливо мені просто заспойлерили, або ж у мене були завищені очікування, але історія (на даний момент) не виправдала крутезну назву.
Перше не вгадаю, бо не знаю його біографії Друге, або про принципи строгості та консерватизму, або про строгі принципи командної роботи та відповідальності або те, що дитиною роби шо хоч, але от бачиш: молодша школа - все молодість скінчилась пора пахати 20 годин на добу
1. Цікава назва з відкритим сюжетом. " Це історія про колишніх шахраїв-бариг, які промишляли куртками з Туреччини та побачили в новинах історію Моніки Левінськи. І в них з'явився план...." 2. Збірка хокку на тему законів Мерфі
Мій фанфік чи радше художній роман, бо він про двох акторів у мене на аватарці, а не про вигаданих персонажів, називається Зупинись - в честь однієї пісні. І назви деяких глав в ньому я також брала з цієї пісні. А зараз я захоплююся однією трішки відлюдькуватою вдвічі старшою начальницею і постійно розповідаю подружці, як я намагаюся з нею подружитися на роботі - і при цьому не відлякати. Подружка: - Я як ніби фанфік якийсь читаю, бо тут про спілкування персонажів, які ще не зізналися в коханні один одному, але до цього йдуть. Я: - Ну і як назвемо цей епічний фанфік? Подружка: НЕ ЗУПИНЯЙСЯ ТЕПЕР Я ЩОДНЯ ВОЛАЮ НА РОБОТІ ІЗ ЦЬОГО ЖАРТУ
Історії з життя: - Без куртки по льоду і з грошима в руках (романтична шкільна історія) - Відвідувачі старого заводу (напружена історія) - Хмельницький вокзал (тут сюжет не надто оригінальний) Бонус - серіал "Два довбня... а іноді не два"
так! Різниця між "автор очевидно надихався твором А", "автор запозичив/сплагіатив багато у твору А" та "автор залишив деякі відсилки/пасхалки на твір А". Хоча це складна тема, в обговореннях фільмів/книг багато списів ламають чи є деталь/троп/персонаж плагіатом чи відсилкою
Читала недавно "Клуб любителів книжок та пирогів із картопляного лушпиння". Назву спочатку було запам'ятати дуже важко. Але увагу прикувала однозначно)
до речі, колись (десь в років так шістнадцять) у мене була така собі звичка записувати назви неіснуючих книг, або фільмів (тобто, існуючих лише в моїй голові), просто тому, що вони, як ідеї, з'являлись у думках. і мої друзі, коли читали ці назви, то просили розказати про них детальніше)) їм то реально подобалось 😁 а мене це смішило і дивувало. п. с. треба познаходити їх... пам'ятаю лише "Погляд пуми", і "Пристань розбитих мрій" (тепер ці назви мені такі смішні 😆).
Доречі про назву мультику. "Up" - це не просто текст, він продавався постером, де так чи інакше фігурував центральний інструмент - будинок на повітряно-кульковій тязі, тому назва втрачає абстрактність і стає конкретною. І в такому тандемі візуалу і тексту все працює. Якби це був просто прислівник без картинки, тоді так, все було б печально)
Слушне зауваження) але мені треба було донести саме про вербальний аспект) щоб не виправдовувалися автори оповідань, де немає постерів, мовляв, чому "Піксару" можна, а мені ні)
Я люблю назви, які викликають запитання. Наприклад ,,Падіння володаря перстнів" (перша версія назви), бо ми вперше дізнаємося про якогось володаря і про те що він програв, і робиться одразу цікаво, як це сталося і чому це нам має бути важливо; "Вони б і мухи не скривдити" (книжка якщо що про сербських воєнних злочинців під час війни в Боснії) чи "Жертвам сниться велика воєнна перемога", "Як приручити дракона", цікаво як саме і чим це корисно. І найулюбленіша назва ,,Як король Ельфхейма навчився ненавидіти історії", в якій ми зразу дізнаємось, що існує якийсь Ельфхейм, що в нього є король, що він ненавидить історії, але так було не завжди. По моєму це дуже круто! Ну іще хороші назви, які є на перший погляд випадково вихопленими словами із тексту: "Майже ніколи не навпаки" Матіос чи "Обре, сховайся добре" Когтянца. Не можна не згадати тут такий жарт про назви, коли у Єжи Гофмана спитали, що робити з назвою фільму "Пан Володиєвський". - А що з нею не так?, - спитав Є. Г. - Ну польською звучить добре, але англійською, що перекласти "Містер Володиєвський"? - тоді пишіть на англійських афішах Останній похід татар". - А чому останній? - От! Вам вже цікаво Дякую за відео
У мене є прикольний приклад, де назва відіграла значну роль. Попри поради я затрималась на кілька років з першим ознайомленням з циклом "Космобиолухи" через незграбну назву (+ ніяку обкладинку), які створили у моїй уяві відразливий на мій смак образ. З рештою так сталося, що я дуже полюбила "Космобіолухів", але могла так ніколи і не дізнатись, що там далі палітурки.
"Як соціофобка тікала від світу". Як на мене, то це ідеальна назва для певного періоду мого життя. Назви і справді дуже важливі. Через них я дуже часто не наважувалась щось прочитати чи подивитись. Іноді назви здаються до абсурдності дивними, але під певний настрій з'являється думка "Хм... Звучить по дурному, клас це саме те, що мені зараз потрібно". Я саме так натрапила на аніме і ранобе "Легенди про легендарних героїв". Вирішила подивитись саме через назву і не пошкодувала.
''Кіно і німці'' Історія реальна і сталася зі мною у Німеччині, де я перебувала на початку війни. Жанр історії триллер з елементами комедії, або навпаки
зараз авторам та авторкам фентезі треба подивитись це відео, бо мені здається, що творів з назвою по типу "королева/король/принц/принцеса/пісня крові/попелу/землі/смерті та золота/вогню/місяця/заліза(або інші подібні "величні" іменники)". можливо подібне стало популярним завдяки Сарі Маас, а може з якоїсь іншої причини, але в них ще й обкладинки дуже схожі, тому письменникам пора увімкнути фантазію
@@vladstoryteller дякую. Тут ховається історія про дівчину-підлітка, що приїхала до столиці навчатись в технікумі з маленького містечка. Вирвавшись з-під суворої материнської опіки і оселившись у гуртожитку, очманіла трохи від свободи. Почала гуляти та пиячити. Одного разу перед екзаменом вона розписала собі всі ноги (до самого верху) формулами з математики - так готувалась. Але по дорозі на екзамен зустріла когось, хто "пригостив" її чимось забороненим до вживання на території навчального закладу і заблукала в темряві общажних коридорів. Там їй щось примарилося і вона вдарила кулаком у ворога, що насправді виявився дверним косяком. Довелося двом однокурсникам (в тому числі й автору текста), відпроситися і вести Ірку-Чєбурашку на рентген руки.
"По той бік барикад", або "Зустрінемось з того боку барикад"... Або ще можна з відсилкою на Жадана "Ми з тобою побачимось з того боку кордону..." Якось так)
@@murabel1972, ну це могло б стати драмою про погане виховання і пошук самореалізації в ранньому віці. А діряву балію можна використати як метафору, що символізує ненадійність соціальних уставів та недоцільність існування. Отже, за дитячим заголовком може стояти цілком доросла історія, а якщо ще й додати відмітку 18+, є гарні шанси привернути увагу читача)
Історія про мера міста, який осліп від ковіду І на обкладинці фото передка маршрутки "Богдан" і рельєфно відтиснуті риси обличчя мера P.S.: нашого мера звати Богдан P.P.S.: він власник бізнесу з маршрутних перевезень
Мені подобається, що ви даєте завдання глядачам (ледь не написала читачам 😁). Навіть якщо не виконувати його, мозок вже почув і почав трохи працювати! Дякую!
Тут воно саме просилося) Просто є купа вправ типу "напишіть пейзаж" або щось таке, які вимагають прям сидіти й працювати. Навіть на письменницьких курсах їх не всі роблять, а тут взагалі Ютуб-канал... Коротше, радий, що вгадав із завданням принаймні цього разу.
Хехе! Отже, назви історій з мого життя "Вкрадені цукерки", "Чаєвиє: початок конфлікту", "Дівчата, що втекли з пікніка" і безумовний хіт "Пригоди металхедів на дитячому майданчику" 😈😈
@@vladstoryteller Майже) Історії про те чому не можна пити в спеку біля річки горілку і як встигнути все коли прокинувся за 20 хвилин до пари ( до речі, очної):)
Не знаю як кого, а мене бісять назви-хроніки (Амбера, Нарнії, Ріддіка, марсіанські і т.д.) Ну або мої: Хроніки генерального прибирання Хроніки нічних електричок Хроніки нереальних історій)))
@Валерій Вікторович Семенюк Хроніки передбачають за собою як мінімум хронологічну послідовність подій. А це вже система. А в багатьох "хроніках" і навіть її немає...
Дяка за контент. Я сам вивчаю філологію задля написання фанфіків і, дивлячись, ваші відео, закріплюю свої знання. Нажаль, у мене нема життєвих історій які б я постійно оповідав друзям, том напишу просто: “Сигарілла в сраці»)
О, знову круте відео. Ще ви, Владе, забули згадати про переклади назв, наприклад, "Голодний кролик атакує". Так, назва чіпляє, але яке відношення вона має до самого фільму? Це вже питання скорше не до авторів, а до локалізаторів, та все ж таки :) Щодо історії з життя, то нехай буде "неформат": Закарпатський мольфар та прокляття китайського кажана
Підлітком не любила читати, але підкупила назва"Вершник без голови" Майн Ріда))) дуже потім смішило, коли мати розказувала, що це був хоррор їх дитинства😂😂😂😂
Цікавіць Ваша думка на лік тыповых словаў у назвах, кшталту: "Аперацыя / прыгоды / нерагоднае (жыццё/паляванне/ і г.д.) / аднойчы (у Вегасе / на лецішчы) і таму падобныя. Бо мая б гісторыя, якая адбылася зусім нядаўна, напэўна б называлася: Аперацыя "Верхний Ларс" (так, прабачце што частка на маскальскай, але гэта неабходна))))).
"Восхождение на Говерлу, или как мы покорили Петрос!" Суть в том, что отдыхая в Карпатах с друзьями мы решили подняться на Говерлу, встали рано утром и потопали по указателю. Первому попавшемуся. Прибились к группе туристов, идем. Тут на пол пути из их диалогов понимаем, что мы идем совсем не на Говерлу, и маршрут сложнее в пару раз. Девчата плюнули на это дело и развернулись оставив меня с кентом одних. Почесав репы, решили продолжать восхождение. Пока выясняли отношения, пока перекладывали багаж группа невольных попутчиков ушла в отрыв, и как на зло указателей небыло. Плюнули и пошли тупо в сторону вершины, вверх. Скажу так, сложно подниматься по склону покрытому кустами и высокой травой под наклоном в градусов эдак +-30 по ощущениям. Постояли на вершине минут десять и поняли какие мы, мягко говоря глупые. Девчатам отдали теплые вещи чтобы нам легче идти было, ведь день теплый, воду поровну поделили, а про еду не думали даже на этапе планирования. И вот стоим мы на вершине, в легкой спортивной форме и тремястами миллилитров воды на двоих. А облака прямо на макушки наши беспонтовые давят. А ветер нам в лицо что то кричит. И люди как положено вокруг, с огромными походными рюкзаками и газовыми конфорками, с едой и водой, гитарами и компасами, да и одеты как всамделишные туристы. И Говерла напротив, ехидно сверкает всей своей красотой в лучах теплого летнего солнца. И решили мы сразу же спускаться, только уже по маршруту и указателям. Кто же мог предположить, что спуск займет десять часов против пяти подьема. Дорога весь Петрос по кругу огибала и только в самый последний момент превращалась в тропинку ведущую к хутору где мы остановились. А из ресурсов оставались пустая бутылка воды, наши ноги, бесполезные головы, холодная погода, вечер стремительно перетекающий в ночь и двадцать километров пешком.
Пробуємо в назви за принципом, що перше в голову прийде (головне не забути, що мав на увазі): Принцеса нашого дому. Марафон досягнень. Чути лише звук, але болять очі. Один такий на все Коблево. Ковід і моя проблема раз на мільйон.
Спробую розгадати: - Про принцесу. Схоже на народження дочки, яка своєю поведінкою/мораллю вплинула на дорослих/побут - Марафон досягнень - Варіант 1 - Рафінований мотиваційний фільм. Вар2 - комедія в якій друзі змагаються - Чути лише звук, але болять очі. Теж комедія, в стилі Hangover? - Один такий на все Коблево. Невже життєпис художника-нудиста (імені якого не пам'ятаю :) - Ковід і моя проблема раз на мільйон. Складно і не привабливо. Якась драма про зіткнення людини з системою?
@@dimalylyk950 прикольні думки, але не то, і як добре, що коли ми вертались на базу у Коблево той нудист ще за 300 м до нас заліз у воду і його не було видно, ахахах
Про Марафон досягнень згодна з попереднім коментатором - ті самі асоціації) а от про Принцесу перша думка що це щось з дитинства автора з ключовою персоною - дівчиною з його дому. Вона може бути вродливою або ні, однолітком або старшою, доброю чи пихатою - чому вона принцеса розкриється в самій історії, а з назви зрозуміло лише те, що ця дівчина - важлива. "Один такий на все Коблево" - як на мене звучить зухвало і зухвало у поганому сенсі. Якось самозакохано трохи. Я б таку книгу не взяла читати)
Назви творів - це найскладніша річ особисто для мене. До її рівня тільки імена персонажів дотягують. Та якщо ім'я можна знайти в інтернеті чи іншій історії (звичайно, якщо річ про людські імена), то з назвами так не вдієш. А вигадувати власні неймовірно складно, адже назва і увагу має привертати, і обіцянку правильну давати, і приємно звучати (хоча останнє, напевне, мій закидончик). В результаті з усіх історій, ідеї для яких у мене є, назви мають тільки дві, та й ті чорнові, адже не зовсім підходять. Та все ж було би цікаво дізнатися, які думки виникнуть від назви «Зламане перо». Ця назва навряд дає якусь обіцянку чи інтригує, тому я заміню її коли історія буде написана, але як чорнова назва вона особисто для мене працює нормально і одне її звучання перелаштовує мої думки на потрібну історію
Ок. Колюся. Тут ховається історія про дівчину. До неї залицявся один хлопець. Щоб вразити героїню, він пообіцяв безплатно провести її, разом з товаришами, на дуууже дорогезну театральну виставу. Прийшовши до чорного ходу театру, він покликав режисера і вправно наплів митцю, що вони тут всі - студенти театрального інституту з його рідного міста і спеціально приїхали автостопом до Києва, тільки заради його вистави, але подорож забрала більше грошей, ніж вони думали і тепер не вистачає на квитки. Режисер пожалів молодь і домовився для них про стільці на гальорці. Спектакль був до пізньої ночі, та ще й компанія трохи загуляла після цього на радощах, тож коли виявилося (несподівано), що транспорт вже не ходить, хлопець запропонував компанії піти ночувати на Замкову гору і весело зустріти там світанок. Прогулянка нічним Подолом... Компанія навколо багаття... Обійми, поцілунки та кущі... Тієї ночі дівчина зустріла світанок, вже дорослою... А потім кавалер дістав звідкись пляшку шампанського і навіть бокали. Світанок був яскравим, шампанське - солодким, але дівчині було трошки гірко...
"Холодне літо" Романтична історія про перше кохання і першу розлуку. "Босоніж по росі" Теплі спогади про дитинство у бабусі. "Любов на все життя. Недорого" Історія про симпатію з повією. "Ніч перед смертю" Істоія про перші дні на війні. Я так і не загинув, тож назва трохи 3.14здить, але драматично
"Break a leg" Буквально і переносно. Історія про те як я вперше зустріла свою майбутню найкращу подругу на її Дні народженні і там же зламала ногу впавши з висоти неї (на подругу)
Пограємось в назву: - Нервові закінчення, які більше не з нами (знаю що довго, але дуже цікаво які асоціації створює) - За 7 тисяч миль - Становлення - Спалах
перше про стрес, я б почитав би медичну книжку з такою назвою друге про відстань і "вдалий" жанр на мою думку про таку назву це класичні любовні романи третє і четверте все що завгодно, скоріш за все третє це становлення особистості або професії, а четверте абсолютно що завгодно від трилеру і воєнної драми, через науковий фільм/катастрофу, до філосовських роздумів
я іноді стикаюся з тим, що назва чогось, не тільки фільмів чи книжок, а навіть музичних групп, ну просто не гуглиться, тому що в першу чергу видає щось інше.
о, пригадую, що на тамтій «Зоряній фортеці» ви похвалили назву «Філософський круїз» (до речі, Владе, можна на «ти»?). Так от, її секрет - у тому, що я спочатку написав оповідання, а потім вже придумав йому назву :) З довших назв у мене були «Діалоги в ліфті, що падає зі сто шістдесят третього поверху» (ну і власне, там твір не набагато довший за назву :) ) А ось ще потенційна назва для чогось ненаписаного: «Гаррі Поттер і зомбі з бензопилою». (Вона складається з трьох мемів про додавання чогось до назви відомої книжки.)
"Дівчина у самопізнанні вчилася спокусливих рухів перед портретом фізика у гуртожитку. В результаті захопилася та почала нову кар'єру дисертаційног оопонента, який руйнує захист докторських (за гроші)" "2003-2004 роки, соціальна розмовна драма, яка відбувається на кухні у сім'ї з різними політичними поглядами та перемогою революції"
Правильні відповіді: Стриптиз для Ейнштейна - автобіографія, я за освітою фізик і на меблях маю плакат з Ейнштейном, і кожного вечора перевдягаючись перед сном під його уважним поглядом думала що якщо напишу колись автобіографію то назву її так; Помаранчева кухня - історія про те як кішка звалила на кухні витяжку і повну кастрюлю свіжозвареного борщу. А борщ у моєї мами чомусь такий що коли розливается виглядає більше помаранчевим ніж червоним, і в ньому була вся кухня
Треба вчитися придумавати назви у японців)) Якудза-няньки для лідерової дочки Слабкий п'яти тисячорічний дракон-вегетаріанець Ця нещодавно найнята покоївка підозріла Найвеличніший володар демонів переродився у типового невдаху І це не прикол, а реальні назви анімех))
@@vladstoryteller Kumichou Musume to Sewagakari Yowai 5000-nen no Soushoku Dragon, Iwarenaki Jaryuu Nintei Saikin Yatotta Maid ga Ayashii Shijou Saikyou no Daimaou, Murabito A ni Tensei suru Порядок назв той же) А японською написано отак: 組長娘と世話係 齢5000年の草食ドラゴン、いわれなき邪竜認定 最近雇ったメイドが怪しい 史上最強の大魔王、村人Aに転生する
"Швидке дорослішання" (психологічна драма) "За скляною стіною" (трагікомедія з філософським підтекстом про дорослішання ) "втекти з моргу за 7 днів" (комедія на грані фолу, історія про мене і роботу) Оце деякі мої історії
Це буде трагічна і сумна історія - "Випадкові слова, самодеструкція та спокій" Гадаю, можна виділити декілька "глав/томів" - діагноз, втрата, роки кошмарів, прощення Щось в такому дусі - надто багато "підказок" як на мене
Лише зараз коли виписав собі назви історій, я зрозумів яке нудне моє життя ... "Театральна трагедія в Тернополі" "Прокляття мосту" "Тверезий серед п'яних" Друга назва це радше ціла зібрка історій.
"Божествена комедія" - оце я думала насміюсь зараз, коли взяла в руки книгу
Ахах пекельний облом))
@@vladstoryteller петицію для перейменування божественної комедії на пекельний облом
Данте назвав свою поему «комедією» за усталеними середньовічними канонами: так називали тоді твори, які починалися сумно (пекло), а закінчувалися щасливо (рай)
Сам не знав, але ваше питання дало поштовх розібратися.
Ахаха, ще школярем за часів совка я сів дивитись по телеку фільм "Повторный брак", будучи впевненним, що це екранізація якогось виробничого роману соцреалізма, а отримав сеередньовічного Бельмондо :)
Підступна назва 🤣
Найбільшим розчаруванням для мене були "Мертві душі", які я взявся самостійно читати класі у п'ятому, бо думав, що то містика. "Прєступлєніє і наказаніє" теж виявились не детективом. З тих пір прийшов до висновку, що росіянська класика - брехня і фігня. І ще, що не варто обманюватись назвами, бо їх вигадували люди, які мислять зовсім інакше ніж я.
Я не читала "Преступление и наказание" але хіба там немає мук совісті? Якщо є, то ця назва теж може підійти.
Особисто я зі шкільної літератури зараз пригадала "Тіні забутих предків" звучить містично, а по факту там просто нещасна романтична історія і про предків ні слова.
@@bertdasha1242 та історія, якраз і є історією забутих предків 😎
@@bertdasha1242так, звісно є, але то екзистенційний роман, а не детектив
буквально всі перелічені назви відповідають змісту, клуонідзе
"Злочин і кара" це назва, яка буквально описує собою всю структуру твору. Про що ви взагалі, який детектив?
все моє життя - це хронологія всратих історій:
- "дитинство на козі"
- "як мене крали цигани"
- "наречена за три зустрічі" (з продовженням "на жаль, розлучена, а не вдова")
😂😂😂
божеее, це розкішно
Це прям тетралогія)))
Азах хахахах це топ
«На жаль, розлучена, а не вдова»
на жаль, розлючена, але не вдова - детиктивний триллер, або соціальна комедія
Про останнє я хочу серіал
"Не думай про самогубство, граючи в піжмурки" )))
Так сильно сховалася що й не захотiлось знаходитись?;)
@@alexheisenberg3471 Гірше - сховалася так, що всі вирішили, що це суїцид)
Всяке бува!головне що й далi знаходять
Історія про те, як "догралися"?
Дуже подобається ця назва
"Дещо, що сталося" - можна назвати будьяку книгу 😄
Здивована, що у прикладах не було мільйон варіантів назв з азіатських новел, типу: "Я вже врятував цей світ і отримав багатство та владу, я щасливо живу в замку з жінкою-лицарем та королевою демонів, тож герої, крім мене, будь ласка, більше не приходьте в цей світ" І таааак, це назва, у ранобе навіть високий рейтинг ХД
Сама дуже парюсь щодо назви свого твору, одного разу усім чатом намагались щось придумати, і було дуже кумедно "приміряти" ці назви. Одні були занадто голівудсько-пафосними, до інших дійстно вже існувала схожа назва, треті віддавали бойовиками чи бульварним романом. До чого я це, відео дуже класне, дякую!
Скажімо так, на момент запису відео я про цей феномен просто не знав))
"А при ковіді ми гарно жили"
"До Нового року залишилось... вижити"
"Міцні обійми братнього народу"
"Історія про те, як ми боролися"
"Лютий-найдовший місяць року'
"Хочу жити (померти) в СВОЇЙ хаті"
Більше всього підходить 3-й варіант. І емоційно і одразу зрозуміло про що. Або 4-й.
Вправа з назвами змусила мене усвідомити, що в мене збіса нудне життя. Най буде "Будинок 21А"
Переїзд?
сумна історія про те, як Ви все своє життя не виходили з дому (то просто майже моя жизка. переношу на Вас свій досвід 😅)
@@thedork9754 Не хотіла б я туди переїхати :D
@@lonniky Ну про те що я не виходжу з дому ви вгадали :D Але історія про інше)
а яке парадне?
Щодо прислівників в назвах. Був такий фільм "Страшенно голосно і неймовірно близько" про хлопчика з вадами розвитку який шукав свого тата після терактів 11 вересня. Непогана назва як на мене, я тільки із-за неї і звернула увагу на фільм. Хоча, звичайно, тут прислівників аж чотири)))
Гм, але це створює образ, ніби дійсно поруч щось вибухнуло. Цікаве виключення, дякую)
Мені здається, що прислівники - найбільш "чуттєві" частини мови. Вони ніби справді зсередини змальовують те, що відбувається...
Хоча, ясно, Влад не про подібне застосування прислівників говорив, а швидше про таке куце як, наприклад, "Після" (ориг. After) - недо-еротика, недо-романтика, і, зрештою, заслужена безтолкова назва
Цей фільм знятий по книзі, доречі непоганої. Краще ніж фільм
"Штани ідеального розміру та де їх знайти". Освітня драма (це підказка).
Iсторiя про те як у когось з пiд "спiдницi" виглядали шпаргалки!?
@@alexheisenberg3471 Може історія про те, як хтось набрав зайву вагу, але винні "штани не того розміру"?
@@Andrew-ic4sj а пiдказка тут яким боком?
@@alexheisenberg3471 Бо врешті решт, людина доходить до усвідомлення, що проблема не в штанях, а у надлишковій вазі. Усвідомлення цього (людина попрацювала над собою, тобто здобула якусь "освіту") занурює головного героя у журбу чи смуток, бо він усвідомив, що вже гладкий і треба сідати на дієту, йти у тренувальню. Драма? Ще яка! Все збігається :)
@@Andrew-ic4sj логічно))
згадуючи пригодницькі історії з життя, виникає одна назва, яка звучить, як правило 😂
"Закривайте двері на ніч"
Що, п'яний сусід вломивсь?(
@@vladstoryteller там декілька історій.
правда, одна була дещо схожа)) якось на нр мій брат (який і забуває закривати двері 😁) знайшов під дверима на коврику подаруночок - якогось хлопчинку. той ще й вставати не хотів, казав, що не піде додому, бо його мама вб'є 😂 ще одного знайшов в гаражі.
ще була у мене ситуація в лікарні, як вночі в палату прокрався злодій
(вдень якісь чоловіки мали ставити нові вікна, їх залишили ночувати в дитячому відділі ....🙇 як так... ).
але у мене було безсоння + безстрашність)) тому той мужик не знав куди тікати від моїх підліткових погроз 😁
там було ще багато деталей.
ще одна історія цьогорічна і трохи стрьомна. сталася після нашої сімейної трагедії.
двері теж братик забув закрити.
і зайшла одна жінка (виявилась колишньою сусідкою, яку ми вже багато років не бачили), походила по хаті, порилася в шкафах, а потім закрилася у ванній і стала гукати і просити одягу і взуття.
це була дуже крінжова ситуація.
теж багато деталей.
крч, ми потім дізнались, що та жінка потрапила в психлікарню через лікарів, які неправильно лікували їй спину(
@@lonniky "а потім закрилася у ванній і стала гукати і просити одягу і взуття. "
ох бляха,хорорне лайно,співчуваю
@@vlad_churukanov є таке 😅 дякую)
"Ніч з мерцями"
Історія про те, як в Карпатах застала мене темна нічка, і спати я лягла в першому ж підходящому місці. Зранку виявилося, що за метрів 20 від того горбику за кущами починається цвинтар. І навіть не кажіть мені, що таку книжку не куплять. Візьмуть, просто сподівання будуть еротичними, а не пригодницькими.
ахахха
о боги, оце так пригода)
Ви так круто описали)
Так що там трапилось-то?)))
@@vladstoryteller імовірно, в вічній пітьмі я говорила з душами предків і боролася за світанок, але зранку мені стерли пам'ять, щоб я не шокувала світ такими знаннями(
Ну, чесно кажучи, коли я прочитала назву в мене не виникло романтичних асоціацій. Це більше звучить як шось моторошне.
Не знав, що у нас так багато некрофілів...
Моя найулюбленіша довга назва - «Закохані в книжки не сплять на самоті». Чудово передається романтичний дух історії. Навіть використання прислівника не шкодить. Щоправда, це чиста заслуга перекладачів. В оригіналі французькою твір звучить як «Життя просте, не переймайся». Як на мене, зовсім не чіпляє
Так, дуже вдалий переклад
Мені краще звучить життя просте, не переймайся. (Таку книгу я б читала) А щось про самотність одразу б пропустила . Як бачите люди різні. Хтось бачить стакан на половину повний хтось наполовину пустий.
Як на мене ,при парекладі змінилось емоційне забарвлення, з безтурботного позитиву на жалісливий негатив.
"Я бачу, вас цікавить пітьма" Іларіона Павлюка, купила цю книжку через назву і дизайн! Мені здається, що тут прям дуже круто автор назвав😍
Згоден, це до того ж ніби звернення до читача)
Не хочу образити автора, але якщо поруч з такою інтригуючою назвою буде таке кумедне ім‘я та прізвище (кумедне саме на контрасті з назвою) то це мене б розсмішило, а не зацікавило)
Це наче «Некронимікон» написав Яцек Ждупло-Колотун
@@user-bt5ns2nc9x можу сказати, що таке враження дуже суб'єктивне. Мені, наприклад, дуже подобається і ім'я, і прізвище. Мені «Іларіон Павлюк» дуже гарно та незвично звучить🤷
Можливо на мене вплинули вторинні фактори, але мені назва дуже сподобалась, та от книжку я так і не дочитав. Поясню - одна з моїх най-улюбленіших книжок, це "Намір" Дереша. Мені дуже зайшла ця містична атмосфера. Не так давно подруга порадила "Я бачу вам подобається пітьма", сказавши що дуже схоже за атмосферою. Я купив книжку, почав читати, а там... щось містичне і про пітьму... Ну типу, я читаю, а жодної загадковості та інтриги не відчуваю. Я знаю що до цієї логіки можна доколупатись, і що можливо мені просто заспойлерили, або ж у мене були завищені очікування, але історія (на даний момент) не виправдала крутезну назву.
Я б відкрила книгу з назвою «Хз про що тут може бути»🤣
Я б теж
Такі ж думки виникли 😅
Так і назву
Моя улюблена назва твору "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа..." Генріха Белля. Доволі інтригуюча на початку читання і така, що розриває серце у кінці.
І водночас є люди які можуть дозволити собі назви :
"Бо є так"
"Так, але"
І це добрі книжки. І добрі назви :)
Але ж Едуарде...
З цього моменту я чекаю на книжку
"Але ж Владе..."
"Халат Леоніда Кучми" та "Японська система виховання"
Перше не вгадаю, бо не знаю його біографії
Друге, або про принципи строгості та консерватизму, або про строгі принципи командної роботи та відповідальності або те, що дитиною роби шо хоч, але от бачиш: молодша школа - все молодість скінчилась пора пахати 20 годин на добу
Перше це, мабуть, про відпочинок в одному готелі разом з Кучмою
Опинився в банi не з тими людьми дiло дiйшло до харакiрi!?
1. Цікава назва з відкритим сюжетом. " Це історія про колишніх шахраїв-бариг, які промишляли куртками з Туреччини та побачили в новинах історію Моніки Левінськи. І в них з'явився план...."
2. Збірка хокку на тему законів Мерфі
Мій фанфік чи радше художній роман, бо він про двох акторів у мене на аватарці, а не про вигаданих персонажів, називається Зупинись - в честь однієї пісні. І назви деяких глав в ньому я також брала з цієї пісні. А зараз я захоплююся однією трішки відлюдькуватою вдвічі старшою начальницею і постійно розповідаю подружці, як я намагаюся з нею подружитися на роботі - і при цьому не відлякати. Подружка: - Я як ніби фанфік якийсь читаю, бо тут про спілкування персонажів, які ще не зізналися в коханні один одному, але до цього йдуть. Я: - Ну і як назвемо цей епічний фанфік? Подружка: НЕ ЗУПИНЯЙСЯ
ТЕПЕР Я ЩОДНЯ ВОЛАЮ НА РОБОТІ ІЗ ЦЬОГО ЖАРТУ
Історії з життя:
- Без куртки по льоду і з грошима в руках (романтична шкільна історія)
- Відвідувачі старого заводу (напружена історія)
- Хмельницький вокзал (тут сюжет не надто оригінальний)
Бонус - серіал "Два довбня... а іноді не два"
Тим часом аніме і їхні назви... (Звісно не всі, але багато прямо всратих 😂)
Ага "Як я став мікрохвильовою і після цього" 😂
Або назви такі довгі, що після прочитування можна вже не дивитися тайтл.
Хотілось би почути Вашу думку на тему плагіат/запозичення/натхнення/пасхалка і т.д.
Приєднуюсь, цікава тема)
так! Різниця між "автор очевидно надихався твором А", "автор запозичив/сплагіатив багато у твору А" та "автор залишив деякі відсилки/пасхалки на твір А". Хоча це складна тема, в обговореннях фільмів/книг багато списів ламають чи є деталь/троп/персонаж плагіатом чи відсилкою
Читала недавно "Клуб любителів книжок та пирогів із картопляного лушпиння". Назву спочатку було запам'ятати дуже важко. Але увагу прикувала однозначно)
А взагалі, шкода, що назви творів пана Целестія ми так і не почули))
Та почекайте ще...
до речі, колись (десь в років так шістнадцять) у мене була така собі звичка записувати назви неіснуючих книг, або фільмів (тобто, існуючих лише в моїй голові), просто тому, що вони, як ідеї, з'являлись у думках.
і мої друзі, коли читали ці назви, то просили розказати про них детальніше)) їм то реально подобалось 😁
а мене це смішило і дивувало.
п. с. треба познаходити їх...
пам'ятаю лише "Погляд пуми", і "Пристань розбитих мрій" (тепер ці назви мені такі смішні 😆).
Правильно, бо треба "Погляд пуми з пристані розбитих мрій" :)
Доречі про назву мультику. "Up" - це не просто текст, він продавався постером, де так чи інакше фігурував центральний інструмент - будинок на повітряно-кульковій тязі, тому назва втрачає абстрактність і стає конкретною. І в такому тандемі візуалу і тексту все працює.
Якби це був просто прислівник без картинки, тоді так, все було б печально)
Ну і ще назва доволі вдала, бо коротка і зрозуміла, а з постеру ясно про що кіно)
Слушне зауваження) але мені треба було донести саме про вербальний аспект) щоб не виправдовувалися автори оповідань, де немає постерів, мовляв, чому "Піксару" можна, а мені ні)
Так, але не завжди ми взнаємо про фільм з постера, іноді перше, що ми про нього чуємо - це назва.
Назва цікавої історії, з мого життя: "Поставив лайк"😅
Історія про те, як до хлопця прийшло ФСБ?
Я люблю назви, які викликають запитання. Наприклад ,,Падіння володаря перстнів" (перша версія назви), бо ми вперше дізнаємося про якогось володаря і про те що він програв, і робиться одразу цікаво, як це сталося і чому це нам має бути важливо; "Вони б і мухи не скривдити" (книжка якщо що про сербських воєнних злочинців під час війни в Боснії) чи "Жертвам сниться велика воєнна перемога", "Як приручити дракона", цікаво як саме і чим це корисно. І найулюбленіша назва ,,Як король Ельфхейма навчився ненавидіти історії", в якій ми зразу дізнаємось, що існує якийсь Ельфхейм, що в нього є король, що він ненавидить історії, але так було не завжди. По моєму це дуже круто!
Ну іще хороші назви, які є на перший погляд випадково вихопленими словами із тексту: "Майже ніколи не навпаки" Матіос чи "Обре, сховайся добре" Когтянца.
Не можна не згадати тут такий жарт про назви, коли у Єжи Гофмана спитали, що робити з назвою фільму "Пан Володиєвський".
- А що з нею не так?, - спитав Є. Г.
- Ну польською звучить добре, але англійською, що перекласти "Містер Володиєвський"?
- тоді пишіть на англійських афішах Останній похід татар".
- А чому останній?
- От! Вам вже цікаво
Дякую за відео
У мене є прикольний приклад, де назва відіграла значну роль. Попри поради я затрималась на кілька років з першим ознайомленням з циклом "Космобиолухи" через незграбну назву (+ ніяку обкладинку), які створили у моїй уяві відразливий на мій смак образ. З рештою так сталося, що я дуже полюбила "Космобіолухів", але могла так ніколи і не дізнатись, що там далі палітурки.
Го, про сцени які йдуть паралельно і як їх писати.
А точніше, будь ласка?
@@vladstoryteller ну знаєш наприклад як у фільмах. Один б'ється з злодіями щоб їх затримати поки друга має натиснути на кнопку знищення Злого робота.
Це паралельний монтаж
@@videoostap8066 Це лише один зі способів побудови сцени. Мабуть, в рамках цієї теми...
Підлітки на самотньому острові
Мисливець на нічні вибухи
Тролейбусний бумеранг
І так це все реальні історії з мого життя
1) - про Джарилгач?
2) - Загін швидкого реагування полює на диверсантів в зоні ООС?
3) - Проїхав зупинку і катався доки тралік зробить коло щоб вийти?
@@dordaderabar третє маєже правильно
@@videoostap8066 1) - Туристична пригода
2) - висліджування малолітніх любителів петард, з метою зробити їм фізичне зауваження)
@@dordaderabar вгадав
"Прогулянка з собакою та інші методи потрапити у розшук"
Як на мене звучить інтригуюче
"Як соціофобка тікала від світу". Як на мене, то це ідеальна назва для певного періоду мого життя.
Назви і справді дуже важливі. Через них я дуже часто не наважувалась щось прочитати чи подивитись. Іноді назви здаються до абсурдності дивними, але під певний настрій з'являється думка "Хм... Звучить по дурному, клас це саме те, що мені зараз потрібно". Я саме так натрапила на аніме і ранобе "Легенди про легендарних героїв". Вирішила подивитись саме через назву і не пошкодувала.
''Кіно і німці'' Історія реальна і сталася зі мною у Німеччині, де я перебувала на початку війни. Жанр історії триллер з елементами комедії, або навпаки
зараз авторам та авторкам фентезі треба подивитись це відео, бо мені здається, що творів з назвою по типу "королева/король/принц/принцеса/пісня крові/попелу/землі/смерті та золота/вогню/місяця/заліза(або інші подібні "величні" іменники)". можливо подібне стало популярним завдяки Сарі Маас, а може з якоїсь іншої причини, але в них ще й обкладинки дуже схожі, тому письменникам пора увімкнути фантазію
Пропоную історію з мого життя під назвою:
"Квадратний корінь під спідницею." 😜
Офігезна назва))) Особливо зважаюче на значення слова "корінь" як евфемізм...
@@vladstoryteller дякую. Тут ховається історія про дівчину-підлітка, що приїхала до столиці навчатись в технікумі з маленького містечка. Вирвавшись з-під суворої материнської опіки і оселившись у гуртожитку, очманіла трохи від свободи. Почала гуляти та пиячити. Одного разу перед екзаменом вона розписала собі всі ноги (до самого верху) формулами з математики - так готувалась. Але по дорозі на екзамен зустріла когось, хто "пригостив" її чимось забороненим до вживання на території навчального закладу і заблукала в темряві общажних коридорів. Там їй щось примарилося і вона вдарила кулаком у ворога, що насправді виявився дверним косяком. Довелося двом однокурсникам (в тому числі й автору текста), відпроситися і вести Ірку-Чєбурашку на рентген руки.
О, то це чорна комедія типу як холостяцька вечірка
Мені банально. Типу сховала шпаргалку під спилницю в вчитель знайшов. Ото сміху було
Прочитала опис. Вгадала на всі 100
"У країні тушканчиків"
"Велосипед у великому місті - як і навіщо?"
"Хвостик під ялинку"
Друга історія: коли маршрутка і метро стали по 10? 😄
@@verano8202 Скоріше про перший локдаун, коли в ті маршрутки в принципі важко було потрапити, та й не дуже хотілося :) Але тема трохи ширше.
"По той бік барикад", або "Зустрінемось з того боку барикад"... Або ще можна з відсилкою на Жадана "Ми з тобою побачимось з того боку кордону..."
Якось так)
"Дірява балія: або як стати штурманом, коли тобі шість"
Це ви в шість років плавали на балії у пруді та потонули?
@@vladstoryteller, майже вгадали! Я вижив і згодом почав дивитися ваш блог, якраз щоб написати про це круту історію з цікавою назвою)
вауууу)
хочу прочитати!
прям продовження "Тореадорів з Васюківки"))
Немає інтриги. Сюжет вже розкритий у заголовку, можна й не читати.
@@murabel1972, ну це могло б стати драмою про погане виховання і пошук самореалізації в ранньому віці. А діряву балію можна використати як метафору, що символізує ненадійність соціальних уставів та недоцільність існування. Отже, за дитячим заголовком може стояти цілком доросла історія, а якщо ще й додати відмітку 18+, є гарні шанси привернути увагу читача)
‘’Сомнамбулічний пошук незвіданого Кадата’. Прочитала не стільки з цікавості, скільки з можливості похвалитись назвою.
М, тут є ритм, прикольно
Класне відео 😀👍
Назва історії: "Богдан у темряві"
Про дитячій страх темряви?
Про очікування останньої маршрутки додому?)
@@vladstoryteller ++ :)))) Це бімба!
@@vladstoryteller У мене була така історія... Маршрутка так і не приїхала
Історія про мера міста, який осліп від ковіду
І на обкладинці фото передка маршрутки "Богдан" і рельєфно відтиснуті риси обличчя мера
P.S.: нашого мера звати Богдан
P.P.S.: він власник бізнесу з маршрутних перевезень
5:32
- Згадаємо один з найкращих сіквелів
- Шрек 2?
- Зоряні війни: Імперія завдає удару у відповідь
- а
)))) тоді вже Термінатор 2
Целестій завдає удару у відповідь
😂😂😂
О ннніііі!
Мені подобається, що ви даєте завдання глядачам (ледь не написала читачам 😁). Навіть якщо не виконувати його, мозок вже почув і почав трохи працювати!
Дякую!
Тут воно саме просилося) Просто є купа вправ типу "напишіть пейзаж" або щось таке, які вимагають прям сидіти й працювати. Навіть на письменницьких курсах їх не всі роблять, а тут взагалі Ютуб-канал... Коротше, радий, що вгадав із завданням принаймні цього разу.
Хехе! Отже, назви історій з мого життя "Вкрадені цукерки", "Чаєвиє: початок конфлікту", "Дівчата, що втекли з пікніка" і безумовний хіт "Пригоди металхедів на дитячому майданчику" 😈😈
Дай вгадаю🤔 Напевно остання історія про металхедів та їхні пригоди на майданчику? 🥴🔥✨
Останній хіт здається я вже десь бачив )))
Є потенціал для франшизи. Можна робити продовження "Пригоди металхедів на шкільній виставі" та "Пригоди металхедів у літньому таборі".
Чаєвиє часом не про мовний конфлікт?
@@nikchemnyk 'Металхеди і 1 Вересня')))
Три гостро-соціальні драми:
"Мене зачали у шафі"
"Суп з семи земних створінь"
"Брунатний протест проти Куклачева"
Друга назва ❤
Не по темі. Але недавно почула таку назву твору як «У Ромео був пістолет» і вона мені дуже сподобалася і заінтригувала
Якраз по темі, чому)
Ще не дивився, але вже впевнений, що видос офігезний. 💖
Як завжди цікаво) ще й Nikattica з'явилася в відео)
історія з життя: "Над люком з кришкою в руках" довгенька назва, про веселу історію
Все ще хочеться смаженої картоплі після перегляду ваших відео, але я не жаліюсь :3
Дякуємо, за ваш контент, він справді корисний
Дякую за працю, мої варіанти це
" П'яний потопельник" і "20 хвилин на все"))
З кримінальної хроніки Борщаги?)
@@vladstoryteller Майже) Історії про те чому не можна пити в спеку біля річки горілку і як встигнути все коли прокинувся за 20 хвилин до пари ( до речі, очної):)
Не знаю як кого, а мене бісять назви-хроніки (Амбера, Нарнії, Ріддіка, марсіанські і т.д.)
Ну або мої:
Хроніки генерального прибирання
Хроніки нічних електричок
Хроніки нереальних історій)))
Хроніки проти загострених))
@Валерій Вікторович Семенюк Хроніки передбачають за собою як мінімум хронологічну послідовність подій. А це вже система. А в багатьох "хроніках" і навіть її немає...
Дяка за контент. Я сам вивчаю філологію задля написання фанфіків і, дивлячись, ваші відео, закріплюю свої знання. Нажаль, у мене нема життєвих історій які б я постійно оповідав друзям, том напишу просто: “Сигарілла в сраці»)
Обоже))
О, знову круте відео. Ще ви, Владе, забули згадати про переклади назв, наприклад, "Голодний кролик атакує". Так, назва чіпляє, але яке відношення вона має до самого фільму? Це вже питання скорше не до авторів, а до локалізаторів, та все ж таки :)
Щодо історії з життя, то нехай буде "неформат":
Закарпатський мольфар та прокляття китайського кажана
Бгг, це схоже на авантюрний романчик такий підлітковий, прикольно)
@@vladstoryteller , насправді, це про те, як мене від ковіду лікували :)
Підлітком не любила читати, але підкупила назва"Вершник без голови" Майн Ріда))) дуже потім смішило, коли мати розказувала, що це був хоррор їх дитинства😂😂😂😂
"Врятувати рядового п'яного"
це ж постіронічний український ремейк "Аватара"!
"Не бий гуся під сраку" - може бути про момент з мого життя і про життя взагалі.
3 дня надії....... прекрасна назва....... як для практикума
З одного боку, дещо інтригує. З іншого, якось дуже абстрактно. Надто багато варіантів.
Цікавіць Ваша думка на лік тыповых словаў у назвах, кшталту: "Аперацыя / прыгоды / нерагоднае (жыццё/паляванне/ і г.д.) / аднойчы (у Вегасе / на лецішчы) і таму падобныя.
Бо мая б гісторыя, якая адбылася зусім нядаўна, напэўна б называлася: Аперацыя "Верхний Ларс" (так, прабачце што частка на маскальскай, але гэта неабходна))))).
Цікаво було б побачити відео на тему помилок авторів-новачків при створенні власних фантастичних/фентезійних світів🧝🌟 Може колись потішите таким?🙃
Занотував. Звичайно!
@Валерій Вікторович Семенюк ну типу😂
@Валерій Вікторович Семенюк будь який лінивий продюсер з голівуду, що має 100+ мільйонів доларів на фільм: шат ап енд ґів мі олсо сам МЕССЕДЖ!
Всі чекають на спеціальне відео до
10 000 підписників)))
Всі чекають на 10 000 підписників :)
"Восхождение на Говерлу, или как мы покорили Петрос!"
Суть в том, что отдыхая в Карпатах с друзьями мы решили подняться на Говерлу, встали рано утром и потопали по указателю. Первому попавшемуся. Прибились к группе туристов, идем. Тут на пол пути из их диалогов понимаем, что мы идем совсем не на Говерлу, и маршрут сложнее в пару раз. Девчата плюнули на это дело и развернулись оставив меня с кентом одних. Почесав репы, решили продолжать восхождение.
Пока выясняли отношения, пока перекладывали багаж группа невольных попутчиков ушла в отрыв, и как на зло указателей небыло. Плюнули и пошли тупо в сторону вершины, вверх. Скажу так, сложно подниматься по склону покрытому кустами и высокой травой под наклоном в градусов эдак +-30 по ощущениям.
Постояли на вершине минут десять и поняли какие мы, мягко говоря глупые. Девчатам отдали теплые вещи чтобы нам легче идти было, ведь день теплый, воду поровну поделили, а про еду не думали даже на этапе планирования. И вот стоим мы на вершине, в легкой спортивной форме и тремястами миллилитров воды на двоих. А облака прямо на макушки наши беспонтовые давят. А ветер нам в лицо что то кричит. И люди как положено вокруг, с огромными походными рюкзаками и газовыми конфорками, с едой и водой, гитарами и компасами, да и одеты как всамделишные туристы. И Говерла напротив, ехидно сверкает всей своей красотой в лучах теплого летнего солнца.
И решили мы сразу же спускаться, только уже по маршруту и указателям. Кто же мог предположить, что спуск займет десять часов против пяти подьема. Дорога весь Петрос по кругу огибала и только в самый последний момент превращалась в тропинку ведущую к хутору где мы остановились. А из ресурсов оставались пустая бутылка воды, наши ноги, бесполезные головы, холодная погода, вечер стремительно перетекающий в ночь и двадцать километров пешком.
Пробуємо в назви за принципом, що перше в голову прийде (головне не забути, що мав на увазі):
Принцеса нашого дому.
Марафон досягнень.
Чути лише звук, але болять очі.
Один такий на все Коблево.
Ковід і моя проблема раз на мільйон.
Привіт від Ерни
Спробую розгадати:
- Про принцесу. Схоже на народження дочки, яка своєю поведінкою/мораллю вплинула на дорослих/побут
- Марафон досягнень - Варіант 1 - Рафінований мотиваційний фільм. Вар2 - комедія в якій друзі змагаються
- Чути лише звук, але болять очі. Теж комедія, в стилі Hangover?
- Один такий на все Коблево. Невже життєпис художника-нудиста (імені якого не пам'ятаю :)
- Ковід і моя проблема раз на мільйон. Складно і не привабливо. Якась драма про зіткнення людини з системою?
@@videoostap8066 ахахахахаахах, скоро будуть анонси нам ще трошки добити у кампанії лишилось
@@dimalylyk950 прикольні думки, але не то, і як добре, що коли ми вертались на базу у Коблево той нудист ще за 300 м до нас заліз у воду і його не було видно, ахахах
Про Марафон досягнень згодна з попереднім коментатором - ті самі асоціації) а от про Принцесу перша думка що це щось з дитинства автора з ключовою персоною - дівчиною з його дому. Вона може бути вродливою або ні, однолітком або старшою, доброю чи пихатою - чому вона принцеса розкриється в самій історії, а з назви зрозуміло лише те, що ця дівчина - важлива.
"Один такий на все Коблево" - як на мене звучить зухвало і зухвало у поганому сенсі. Якось самозакохано трохи. Я б таку книгу не взяла читати)
Назви творів - це найскладніша річ особисто для мене. До її рівня тільки імена персонажів дотягують. Та якщо ім'я можна знайти в інтернеті чи іншій історії (звичайно, якщо річ про людські імена), то з назвами так не вдієш. А вигадувати власні неймовірно складно, адже назва і увагу має привертати, і обіцянку правильну давати, і приємно звучати (хоча останнє, напевне, мій закидончик). В результаті з усіх історій, ідеї для яких у мене є, назви мають тільки дві, та й ті чорнові, адже не зовсім підходять. Та все ж було би цікаво дізнатися, які думки виникнуть від назви «Зламане перо». Ця назва навряд дає якусь обіцянку чи інтригує, тому я заміню її коли історія буде написана, але як чорнова назва вона особисто для мене працює нормально і одне її звучання перелаштовує мої думки на потрібну історію
Дуже класна футболка 😍
Рада, що знайшла твій канал. Як раз працюю над сюжетом і дуже хочеться уникнути банальності, створити щось цікаве і унікальне.
Ще одна історія під назвою: "Ніч на Замковій в кущах." 😊
Пригодницько-еротичний трилер?
@@dordaderabar так, щось таке )))
@@amolamol1980 інтригує))
Ок. Колюся. Тут ховається історія про дівчину. До неї залицявся один хлопець. Щоб вразити героїню, він пообіцяв безплатно провести її, разом з товаришами, на дуууже дорогезну театральну виставу. Прийшовши до чорного ходу театру, він покликав режисера і вправно наплів митцю, що вони тут всі - студенти театрального інституту з його рідного міста і спеціально приїхали автостопом до Києва, тільки заради його вистави, але подорож забрала більше грошей, ніж вони думали і тепер не вистачає на квитки. Режисер пожалів молодь і домовився для них про стільці на гальорці.
Спектакль був до пізньої ночі, та ще й компанія трохи загуляла після цього на радощах, тож коли виявилося (несподівано), що транспорт вже не ходить, хлопець запропонував компанії піти ночувати на Замкову гору і весело зустріти там світанок. Прогулянка нічним Подолом... Компанія навколо багаття... Обійми, поцілунки та кущі... Тієї ночі дівчина зустріла світанок, вже дорослою... А потім кавалер дістав звідкись пляшку шампанського і навіть бокали. Світанок був яскравим, шампанське - солодким, але дівчині було трошки гірко...
@@amolamol1980 Ого, історія гідна екранізації
"Холодне літо"
Романтична історія про перше кохання і першу розлуку.
"Босоніж по росі"
Теплі спогади про дитинство у бабусі.
"Любов на все життя. Недорого"
Історія про симпатію з повією.
"Ніч перед смертю"
Істоія про перші дні на війні. Я так і не загинув, тож назва трохи 3.14здить, але драматично
Щодо практичних вправ, то от вам назва однієї історії з мого життя:
Моя коротка кур'єрська кар'єра
Звучить як історія чувака з Glovo, що в перший же день стикнувся з якоюсь хренотєнню)
Або Одне замовлення?)
@@andriyy53 Це саме те, що Ви подумали, з тією різницею, що фірма інакше називалась)
@@vladstoryteller ну, замовлення було не одне, але кар'єра все одно буда дуже нетривалою, менше місяця
"Break a leg" Буквально і переносно.
Історія про те як я вперше зустріла свою майбутню найкращу подругу на її Дні народженні і там же зламала ногу впавши з висоти неї (на подругу)
Пограємось в назву:
- Нервові закінчення, які більше не з нами (знаю що довго, але дуже цікаво які асоціації створює)
- За 7 тисяч миль
- Становлення
- Спалах
перше про стрес, я б почитав би медичну книжку з такою назвою
друге про відстань і "вдалий" жанр на мою думку про таку назву це класичні любовні романи
третє і четверте все що завгодно, скоріш за все третє це становлення особистості або професії, а четверте абсолютно що завгодно від трилеру і воєнної драми, через науковий фільм/катастрофу, до філосовських роздумів
@@user-uv4dh6oe6n клас, цікаві гіпотези. почитаю ще думки Влада, і потім відкрию карти
Перше, то про домашнє завдання дітей...
@@evsolovyov порадував)
Перша назва напевне про якісь спогади) можливо розставання з кимось
я іноді стикаюся з тим, що назва чогось, не тільки фільмів чи книжок, а навіть музичних групп, ну просто не гуглиться, тому що в першу чергу видає щось інше.
о, пригадую, що на тамтій «Зоряній фортеці» ви похвалили назву «Філософський круїз» (до речі, Владе, можна на «ти»?). Так от, її секрет - у тому, що я спочатку написав оповідання, а потім вже придумав йому назву :)
З довших назв у мене були «Діалоги в ліфті, що падає зі сто шістдесят третього поверху» (ну і власне, там твір не набагато довший за назву :) )
А ось ще потенційна назва для чогось ненаписаного: «Гаррі Поттер і зомбі з бензопилою». (Вона складається з трьох мемів про додавання чогось до назви відомої книжки.)
Дякую за контент
Стриптиз для Ейнштейна
Помаранчева кухня
Намагась спокусити ботана щоб допомiг з курсовою роботою!?
"Дівчина у самопізнанні вчилася спокусливих рухів перед портретом фізика у гуртожитку. В результаті захопилася та почала нову кар'єру дисертаційног оопонента, який руйнує захист докторських (за гроші)"
"2003-2004 роки, соціальна розмовна драма, яка відбувається на кухні у сім'ї з різними політичними поглядами та перемогою революції"
Правильні відповіді: Стриптиз для Ейнштейна - автобіографія, я за освітою фізик і на меблях маю плакат з Ейнштейном, і кожного вечора перевдягаючись перед сном під його уважним поглядом думала що якщо напишу колись автобіографію то назву її так; Помаранчева кухня - історія про те як кішка звалила на кухні витяжку і повну кастрюлю свіжозвареного борщу. А борщ у моєї мами чомусь такий що коли розливается виглядає більше помаранчевим ніж червоним, і в ньому була вся кухня
Класний принт на футболці! Спайк Сігель)))
Та що ж ви всі один шматочок форсите😂 У мене ж купа усякого є!! :)
Але дяка за згадку ❤️
czcams.com/video/hK6IC4UFzVc/video.html )
мєми клона!
у вас дуже крута футболка зі Спайком.
cool t-shirt, Владе! Якраз вчора останню серію подивилися цього серіальчика. Вже кортить продовження дочекатись.
Ем. Як би вам сказати... Його не буде (
@@vladstoryteller а я оптимістка ))) народу так сподобалось, може вони надумають собі щось і таки зроблять...
Посвята в милі націоналісти
Ем... Пласт?)
Якби в нас було менше лінивих дуп, ріст підписників україномовного контенту був би набагато швидшим.
класна назва оповідання!
Тільки українського.
Влад: усе відео розповідає про назви, яких не варто використовувати.
Тим часом Спайк: нагадує це саме все відео про ідеальне використання назви.
Де можна прочитати книгу «Хз про що тут може бути» і хто її автор. Мене ця книга зацікавила.
Тю, її можна взяти хз в якій бібліотеці...
Треба вчитися придумавати назви у японців))
Якудза-няньки для лідерової дочки
Слабкий п'яти тисячорічний дракон-вегетаріанець
Ця нещодавно найнята покоївка підозріла
Найвеличніший володар демонів переродився у типового невдаху
І це не прикол, а реальні назви анімех))
Гадаю, японською звучить набагато краще та епічніше)
@@vladstoryteller Kumichou Musume to Sewagakari
Yowai 5000-nen no Soushoku Dragon, Iwarenaki Jaryuu Nintei
Saikin Yatotta Maid ga Ayashii
Shijou Saikyou no Daimaou, Murabito A ni Tensei suru
Порядок назв той же)
А японською написано отак:
組長娘と世話係
齢5000年の草食ドラゴン、いわれなき邪竜認定
最近雇ったメイドが怪しい
史上最強の大魔王、村人Aに転生する
Прочитав усе це з тією ж інтонацією, що omae wa)) задоволений
@@vladstoryteller 😂😂😂
"Ранкова тривога забруднилася!" - приймаю здогадки!
Чомусь на думці тільки полюція )))
@@dordaderabar можливо я не подумав та хiба це iсторiя так випадок, але тривога не пiдходить як на мене!
@@alexheisenberg3471 Дитина будить вранці, кудись вколошкалась, вся брудна
@@dordaderabar нi,справа не дитяча
Пiдказкаслово тривога не просто так
@@alexheisenberg3471 катаклізм? пожежа?
"Швидке дорослішання" (психологічна драма)
"За скляною стіною" (трагікомедія з філософським підтекстом про дорослішання )
"втекти з моргу за 7 днів" (комедія на грані фолу, історія про мене і роботу)
Оце деякі мої історії
Владе, дякую!! чудово і корисно, як завжди!!
Це буде трагічна і сумна історія - "Випадкові слова, самодеструкція та спокій"
Гадаю, можна виділити декілька "глав/томів" - діагноз, втрата, роки кошмарів, прощення
Щось в такому дусі - надто багато "підказок" як на мене
Старість - трагедія особистості.
Підказка: жанр вгадати легше😉😉
Це про похід до лікаря після 30?))
@@vladstoryteller Я зарахую це як правильну відповідь😂😂😂😂
"Святість моїх гріхів"
Блокадний 2021.
Гм, про самоізоляцію?
@@vladstoryteller так
*2022
Історія про Маріуполь
Лише зараз коли виписав собі назви історій, я зрозумів яке нудне моє життя ...
"Театральна трагедія в Тернополі"
"Прокляття мосту"
"Тверезий серед п'яних"
Друга назва це радше ціла зібрка історій.
Хлоп з вином - не пан Селестій? Блін, ці відео все більше нагадують множинні особистості Біллі Міллігана.
Та ніби тут особистостей всього три... Основних...
Все чекав коли згадаєшь про "Ім'я рози" Умберто Еко. Ось де кладязь ))
Влад: Монструозно довжелезна назва!
Ентоні Мінгелла: Біжить скорочувати тітри до свого фільму "Загадковий, млосний, втаємничений, сумний, самотній, заклопотаний, знічений, люблячий, музично обдарований, інтеліґентний, прекрасний, ніжний, чуттєвий, переслідуваний, пристрасний, талановитий містер Ріплі".
То ж прикметники, чи не так?
Дуже якісний контент, дякую за вашу працю!!
"Новорічний патруль" або "Ялинка для ДСО".
Довжелезні назви це прям про ранобе
"Невидимому інтерв'юеру"
"Не роби мене безсилим"
Перше то сповідь якась
Перше то нуарна сповіль про життєві помилки. Друге... про 1 січня?))