Хотинська фортеця. StemCampSchool, 09.06.2023

Melnikoy
Місце, на якому заснована Хотинська фортеця, було вигідним ще в період розселення слов’ян. Переправа на середній течії Дністра стала важливим торгівельним пунктом та чудовим місцем для оборони територій від ворогів. Хотинська фортеця, народжена в далекому XIII ст., до цього часу вважається однією з найнеприступніших в Східноєвропейському регіоні. Починаючи з Х століття, оборонна споруда змінила кілька господарів: від князів Київської Русі, Галицько-Волинського й Молдавського князівств до імператорів Османської, Австро-Угорської та Російської імперій.
Якщо ви потрапили до Хотинської фортеці, то обов’язково придивіться до чотирьох веж, які є основою фортифікаційного муру: Північної, Комендантської, Ковальської та Смертників. Вважається, що найстарішою є Північна вежа, яку було збудовано за наказом Данила Галицького, що хотів вберегти князівство від татаро-монгольського іга. Впізнати її можна за кольором - вона орнаментована червоною цеглою. Ковальська вежа говорить сама за себе. Вона призначалася для кування зброї. У Комендантській споруді був розташований кабінет коменданта фортеці. Також там знаходяться кімнати, де лежали збройні та продовольчі запаси. Вежа Смертників несла в собі кардинальні рішення під час боїв. Звідси скидали ворожих воїнів, які намагалися пробратися у твердиню. А, враховуючи те, що висота вежі сягає 45 метрів, назва цієї башти є доволі промовистою.
Якщо ви справжні поціновувачі архітектурних стилів, то перед тим як почати подорожі Карпатами, ви зможете насолодитися старовинними архітектурними пейзажами, не виїжджаючи за межі Хотинської фортеці. На подвір'ї замку є цікава споруда, яка з ХІІІ століття неодноразово змінювала стилі. Зокрема, церква святих Єлени і Костянтина, що була закладена за православним обрядом. Але під час турецького захоплення, церкву перебудували на мечеть. Православні традиції повернулися до осередку аж у XVIII ст.
Хотинська фортеця й справді заслуговує на увагу. В 1621 році 75-тисячне польсько-козацьке військо зупинило під її стінами 200-тисячну турецьку навалу. Облога тривала майже місяць, проте ані гармати, ані бойові слони (!) не могли здолати її опору. Ця перемога є однією з найяскравіших військових подій в історії українського козацтва.
Крім зовнішньої екскурсії по твердині, на вас чекають підвали колишніх казарм, виставка холодної та вогнепальної зброї тощо. Для поціновувачів фестів тут теж знайдеться чим зайнятись. На території Хотинської фортеці проводився міжнародний фестиваль середньовічних лицарських боїв «Битва націй». Також є щорічні діючі заходи - «Середньовічний Хотин» та «Хотинська твердь».
Окрім того, в Хотинській фортеці часто можна натрапити на процес зйомок історичних фільмів. Повірте, у вас залишиться на телефоні вдосталь фото із знайомих локацій фільмів «Захар Беркут», «Тарас Бульба», «Три мушкетери» та ін.
Легенди та історії
Під час огляду Хотинської фортеці вашу увагу обов’язково приверне пляма на одній із стін твердині. Ця «мітка» за багато століть породила чимало легенд та інтерпретацій. Дехто з туристів вбачає у плямі карту України або глиняний глечик. Саме з останнім символом й пов’язані перекази про походження водяного контуру.
Краєзнавці кажуть, що в давнину, після чергової облоги фортеці, коли тут ще не було криниці, військо помирало від спраги. Готувалися навіть відкрити ворота ворогу. Проте одна молода дівчина ризикнула життям і з глечиком пішла по воду. Ворожий лучник побачив дівчину і смертельно поранив її. Не зважаючи на це, вона донесла воду до фортеці, хоч і розлила частково на стіну, залишивши пляму.
Інші ж знавці місцевої історії розповідають, що пляма - це дівочі сльози нещасливого кохання доньки князя, який володів в ті часи Хотинською фортецею. Він не дав князівні одружитися із своїм воєводою, а тому знайшов хороше рішення як не допустити цього… і замурував доньку в стіні. Від того часу там і з’явився мокрий силует.
Існує і третя версія, більш наукова. Люди стверджують, що пляма утворювалася поступово від селітри або оліфи, які є складниками пороху.
Що подивитись поблизу?
Подорожі Карпатами можуть залишити безліч гарних вражень, особливо від середньовічних замків. Можливо є сенс влаштувати собі міні-турне по оборонним спорудам? Тоді поблизу є кілька цікавинок.
Всього в кількох кілометрів від Хотинської фортеці розташовані руїни Жванецького замку. Від споруди мало що залишилось, але це частина національної історії.
В 25 км також знаходиться ще одна відома оборонна споруда - Кам’янець-Подільська фортеця. Вона також належить до «7 чудес України» і варто на власні очі переконатись, що ця фортеця не даремно заслужила на таке звання.
Також неподалік починається ще одне із «7 чудес України» - Дністровський каньйон. Це природоохоронна місцина, протяжністю майже 250 км, на території якої знаходяться десятки карстових печер, гротів та багато дрібних водоспадів («дівочі сльози