В цій частині повісті розповідається про сім'ю міщанина Лемішка, про його спанілого і змосковщеного після навчання сина єдинака, і про оженіння його на дочці станового пристава пана Пшепшинського. Якби простий укр.народ, селяни, мали право на освіту, то укр.мову ми втратили б ще в 19ст. Бо ті що мали таке право "починали говорити до батька, до матері, до наймичок і сусід по-московському, бо кожний вже ніби соромився своєї української мови, і очевидячки пишався цим та чванивсь перед домашніми і перед сусідами. Якимко, колись коханий син свого батька, своєї матері, втіха своєї родини, цурався свого роду, свого плем'я, тікав од матері, соромився мови свого народу, не любив батька. От до чого допровадила його наука без народності!...Московська школа на нашій України багато одрізнила луччих людей од свого народу, од свого плем'я, од сім'ї, од батька й матері... І потрібно великої, великої праці не одного генія, щоб засипати ту провалину, почату поляками, скінчену москалями, щоб зв'язати, що порвала наша недбайливість, та стидка українська байдужість, та ледача недобачливість". Українець вчений на чужому грунті чужою мовою не має жодного міцного грунту під своїми ногами, і схиляється туди, куди повіє дужчий вітер". І.Нечуй-Левицький.
В цій частині повісті розповідається про сім'ю міщанина Лемішка, про його спанілого і змосковщеного після навчання сина єдинака, і про оженіння його на дочці станового пристава пана Пшепшинського.
Якби простий укр.народ, селяни, мали право на освіту, то укр.мову ми втратили б ще в 19ст. Бо ті що мали таке право "починали говорити до батька, до матері, до наймичок і сусід по-московському, бо кожний вже ніби соромився своєї української мови, і очевидячки пишався цим та чванивсь перед домашніми і перед сусідами. Якимко, колись коханий син свого батька, своєї матері, втіха своєї родини, цурався свого роду, свого плем'я, тікав од матері, соромився мови свого народу, не любив батька. От до чого допровадила його наука без народності!...Московська школа на нашій України багато одрізнила луччих людей од свого народу, од свого плем'я, од сім'ї, од батька й матері... І потрібно великої, великої праці не одного генія, щоб засипати ту провалину, почату поляками,
скінчену москалями, щоб зв'язати, що порвала наша недбайливість, та стидка українська байдужість, та ледача недобачливість".
Українець вчений на чужому грунті чужою мовою не має жодного міцного грунту під своїми ногами, і схиляється туди, куди повіє дужчий вітер". І.Нечуй-Левицький.
Як гарно слухати українські твори.Дякуємо!
Дуже цікава повість. Ось так український славний народ весь час принижували і знищували! Слава Україні! Дякую
Щіра подяка вам, пані Лілія, як завжди цікаво та неперевершено 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Дякую, дуже гарне прочитання
Так чудово прочитано, все це життя так і йде перед очима, як фільм!!! Щира подяка вам за цю насолоду!!!
Велика вдячність Вам за Вашу працю . з задоволенням слухаю аудіокниги наших українських класиків .
Дуже цікаво, дякую.
Чудова повість. Гарне читання. Чекатиму закінчення. Дякую за вашу роботу.
Запекла боротьба проти тотального змосковщення українського люду триває і досі!
Дякую за читання! Другий коментар на підтримку!
Дуже дякую Лілію за душевний виклад повісті ❤Чарівний голос і характерне прочитання!!!
З великим задоволенням прослухала повість . Дякую за гарне прочитання .
❤❤❤
Дякую за працю,дуже цікаво.Звикла до вашого голосу,інше не йде.
Гарне читання!!!🎉🎉🎉
Дякую.
ДЯКУЮ.
Поіронізую: чомусь цього твору не було в шкільній програмі..
💛✨💙
Розділ 6 -- 00:07.
Розділ 7 -- 1:57:43.
Розділ 8 -- 2:46:39.
Розділ 9 -- 3:46:33.
Коли чекати на прдовження? Дуже цікаво.
Завтра. Рада, що вас зацікавила ця повість.
❤❤❤