Політологія у НаУКМА / Відгуки про ЗВО України
Vložit
- čas přidán 3. 08. 2024
- Політологія - це лише для тих, хто хоче займатись політикою? Наскільки програма навчання актуальна відносно до потреб сучасного світу? Ким можна працювати після цієї спеціальності? Про це та багато іншого у новому випуску зі студентом спеціальності "Політологія" у Києво-Могилянській академії, Максимом Марциновським.
Максим у соц. мережах:
/ m.martsynovskyi
profile.php?...
Промокод на знижку 15% на курси neon-zno.com.ua/ у чаті t.me/theschoolUkraine
Профорієнтація - пиши у телеграм @romaholovko
Сайт зі зручним пошуком спеціальностей та ВНЗ - theschool.com.ua/
Інформаційний партнер проекту інтернет-ресурс Освіта.ua:
Рейтингові списки абітурієнтів: vstup.osvita.ua
Підготовка до ЗНО: zno.osvita.ua
Профорієнтація: magellano.com.ua
Інформація для вступників: osvita.ua/consultations/
0:00 Старт
1:05 Який бал потрібен та предмети?
2:07 Чому ти обрав саме це?
3:07 Що ви вивчаєте?
7:41 Ким ти стаєш після?
12:54 Чи є студенти, які йдуть?
14:40 Програми обміну
16:39 Як можеш описати людину, яка може бути успішною в цьому?
18:54 Які 3 речі тобі найбільше подобаються в універі?
22:48 Чи є люди, які не вчаться, але не вилітають?
23:08 Чи задоволений ти гуртожитком?
23:45 Чи обов’язково вчитись в універі?
25:36 Що порадиш майбутнім студентам?
Є питання? Не знаєш де будеш жити в новому місті? Хочеш знайти підробіток? - Пиши в чат The School (t.me/theschoolUkraine)
Щоб поліпшити якість і кількість відео, ви можете підтримати нас:
send.monobank.ua/jar/4vb4PLHsV3
Telegram - t.me/The_School
FaceBook - theschool.ua
Instagram - / theschool.ua
Сайт - theschool.com.ua/
Запитуйте, будь ласка, в коментарях все, що вас цікавить. Ваш успіх залежить від вашої допитливості.
З приводу співпраці пишіть на пошту: theschool21@gmail.com або в телеграм @romaholovko
Підписуйтесь на канал The School, щоб не пропустити нові випуски!
#зно #Абітурієнт #університет #theschool #студент
«-Якщо ти активно полюєш за можливостями в університеті, то студентські роки даремно для тебе не пройдуть.»
Хороший коментар 🔥
Промокод на знижку на курси neon-zno.com.ua/ у чаті t.me/theschoolUkraine
Профорієнтація - пиши у телеграм @romaholovko
Сайт зі зручним пошуком спеціальностей та ВНЗ - theschool.com.ua/
Ну так, те що вчать в українських університетах і справді платити ніхто не буде. А так взагалі політологія може бути цілком конкретною наукою, наприклад політичний аналіз і прогнозування, керуванням виборчим штабом, організація виборчої команди для роботи в полях і.т.д., але все це не вивчають в українських університетах.
Взагалі-то, знання про теорію політики самі по собі вже цінні. Адже, ніхто з пересічних українців і навіть неполітологів, випускників ВНЗ з соціальних наук не відрізнить "консоціативну демократію від консенсуальної за типологією А.Лійпхарта. Та й мало хто з пересічних українців зможе відрізнити поділ влади від поділу на міністерства (хоч за президентства Порошенка все ж масово піднімалося це питання, і можливо багато людей деяку інформацію вже запам'ятали по цьому поділу влади (за Ющенка, хоч ця проблема була гострою, питання саме "поділу влади" не підіймали на ток-шоу.).
Багато чого з працевлаштуванням і ставленням до політологічної освіти людини взагалі вирішує питання чи справді політологія вивчає ВСЮ політику ?
Якщо так, то чому існує така наука як "державне управління" яка навіть у спеціальностях по аспірантурі є окремою від спеціальностей "Політичні науки".
А окрім того існує наука, "Міжнародні відносини" (не має окремої галузі аспірантури, але вивчають щось про політику, однак не вважається частиною політології позаяк за офіційним визначенням вивчає ще й міжнародну економіку, культурні зв'язки і т.д. Те саме про "Національну безпеку", яка вважається окремою галуззю аспірантури, але аспіранти по її теоретичних галузях отримують кандидата політичних наук, а практичних - кандидата наук з державного управління.
Я вже не говорю про те, що командування військом, охороною здоров'я і т.д є політичними справами але аж ніяк політолог не може бути допущений до відповідної практичної, ба навіть теоретичної діяльності. Та й політична соціологія, скажімо, є офіційно переважно таки частиною соціології, а не політології (в аспірантурі і т.д.).
Прикладна політологія (багато її галузей часто на практиці належать до державного управління де є менеджмент і до інших наук і вивчаються на відповідних кафедрахиі факультетах) теж є "туманно" приналежна до політології як науки. Скоріш за все, "прикладну політологію" придумали росіяни в 1998 р., а українці тоді в них її запозичили. Це тому, що прикладна політологія вивчає такі теми, які не вивчає теоретична політологія (а основні теми - очтанньої - в стандартному підручнику з політології). Зате, такі теми вивчають військова наука, екрномічна теорія і т.д.
Скажімо, у питаннях такої галузі прикладної політології як "Врегулювання політичного конфлікту", то політолог щонайбільше може бути основним фахівцем хіба що врегулювання беззброцного конфлікту між політичними партіями, групами інтересів і чогось іншого подібного. Врегулювання збройного конфлікту - справа дипломатів, а не політологів. До того ж у багатьох соціальних і політичних конфліктах грають роль економічні, соціологічні та й психологічні фактори, що вимагають втручання економістів, психологів, соціологів, юристів і т.д. і не знати де саме там є місце людині з політологічною освітою.
Скидається на те, що політолог може бути лише контролюючим менеджером всіх етапів(стадій), типів і процедур процесу врегулювання політичного конфлікту, описаних в науці й навчальній дисципліні "Політологія". Безпосереднім врегулюванням там очевидно переважно будуть займатися інші фахівці. Ну хіба що, якщо конфліктні питання там будуть стосуватися тих тем, які вивчає саме політологія і вони є розділами й підрозділами саме в підручнику з політології.
А я вже не говорю про те, що в одному з ранніх підручників "Прикладної політології" була навіть тема "Технології державного управління". Як я вже сказав, державне управління є окремою від політології наукою.
Слід згадати, що уряд Узбекистану вилучив викладання політології в вузах і сксував її як спеціальність здається у 2015 р. Мотиви - політологія не має свого методу дослідження, інший мотив - політологія не має свого предмету дослідження і "дублює" інформацію яку подають інші науки ( до речі - пізніше подібне уявлення про політологію висловивмі Путін.
Ну щодо методу дослідження, то його не мають й соціологія та історія як неточні науки. А от щодо предмету, то хоч він у політології насправді є, багато авторів вітчизняних підручників з політологіїі викладачів не подають достатньої нформації про різницю між політологією та іншими науками.
Тому є питання : який це є предмет політології і чим насправді політологія відрізняється від інших наук ?
Я пропоную такі вдмінності між іншими соціальними науками (в деяких підручниках вони були частково вже описані):
1)В інших суспільних науках якась окрема їхня частина (субнаука) вивчає політику. Наприклад, у праві така субнаука як "Конституційне право" - теж вивчає щось про політику. Всі ж інші галузі права - кримінальне, цивільне там інші дуже мало пов'язані з вивченням політики. В соціології - тільки політична соціологія, в культурології - тільки політична культурологія, в історії - тільки політична історія, в психології - тільки політична психологія тощо).
Цілими у всіх своїх частинах ж ті науки (право, соціологія і т.д.) політику своїм основним об'єктом і предметом вивчення не мають. А в політології всі ці "частини" (субнауки) вивчають щось політичне.
2)Іноді є неоднаковий акцент зацікавленості серед тих галузей наук щодо того чи того політичного явища, яке вивчає політологія. Якщо конституційне право буде більше цікавитися питаннями політичного режиму, форми правління й політичними партіями, то вже політичною свідомістю й культурою (на відміну від політичної психології й культурології) воно буде далеко менше цікавитися. Я вже не говорю про різницю між дослідницькими інтересами політичної культурології та політичної соціології.
3)Всі ці "субнауки", "частини" неполітологічних наук вивчають оці політичні явища як частину основного об'єкту й предмету дослідження тої науки до якої вони належать, а не як "явища самі
по собі".
Тобто, конституційне право буде вивчати партії не самі по собі, а як частину права, наприклад, якими законами треба регулювати політичні партії. А політична соціологія буде вивчати оті всі партії теж не самі по собі, а як частину суспільства і якийсь вид суспільних груп.
Отже, політика сама по собі всі інші науки та їхні , частини, субнауки не цікавить. А політологію цікавить.
4) Політологія вивчає тільки найбільш загальні явища, сторони і зв'язки у політиці, а не все що є політичним (якась міжнародна газова труба чи військова справа і т.д.). Ті всі явища, що їх вивчає політологія є розділами й підрозділами в підручнику з політології.
5) Тут дещо подібне до мого твердження 2. Висувається вченими можливість об'єднання всіх знань про політику, досліджених різними науками (правом, соціологією, медициною і т.д.). Для цього потрібно, якогось навчального курсу (а не науки) на кшталт "Людина і суспільство" у школах), який би об' єднував всі знання про політику здобутих іншими науками, наприклад, соціологією (через політичну соціологі), медициною (черезкурс "Організація охорони здоров'я") тощо. Це для того, щоб не вчити посилено нараз ці політичні соціологію, історію, психологію і т.д. для того аби мати добре загальне знання про політику. Ця пропозиція відома, як "плюралістичний підхід" до вивчення політики ("знання одержані від багатьох наук").
6) Але, політика є цілісним (цілим) явищем, яке не може досліджуватися окремо по частинам та ізольовано (без взаємозв'язку з іншими частинами . Тому інші вчені вважають, що треба "моністичного"(цілісного), а не тільки "плюралістичного" підходу до вивчення і дослідження політики бо плюралістичний підхід є "розрізненим".
Очевидно, що саме "моністичний" підхід передбачає існування саме окремої науки про політику як "ціле" і "цілісне" явище - "Політології".
Слід згадати, що уряд Узбекистану вилучив викладання політології в вузах і сксував її як спеціальність здається ц 2015 р. Мотиви - політологія не має свого методу дослідження, інший мотив - політологія не має свого предмету дослідження і "дублює" інформацію яку подають інші науки ( до речі - пізніше подібне уявлення про політологію висловивмі Путін.
Ну щодо методу дослідження, то його не мають й соціологія та історія як неточні науки. А от щодо предмету, то хоч він у політології все ж є, багато авторів вітчизняних підручників з політологіїі і викладачів дійсно не подають достатньої інформації насправді про різницю між політологією та іншими науками.
Тому є итання, а який це є предмет політології і чим насправді вона відрізняється від інших наук ?
Я пропоную такі вдмінності між іншими соціальними науками (в деяких підручниках вони були частково вже описані):
1)В інших суспільних науках якась окрема їхня частина (субнаука) вивчає політику. Наприклад, у праві така субнаука як "Конституційне право" - теж вивчає щось про політику. Всі ж інші галузі права - кримінальне, цивільне там інші дуже мало пов'язані з вивченням політики. В соціології - тільки політична соціологія, в культурології - тільки політична культурологія, в історії - тільки політична історія, в психології - тільки політична психологія тощо).
Цілими у всіх своїх частинах ж ті науки (право, соціологія і т.д.) політику своїм основним об'єктом і предметом вивчення не мають. А в політології всі ці "частини" (субнауки) вивчають щось політичне.
2)Іноді є неоднаковий акцент зацікавленості серед тих галузей наук щодо того чи того політичного явища, яке вивчає політологія. Якщо конституційне право буде більше цікавитися питаннями політичного режиму, форми правління й політичними партіями, то вже політичною свідомістю й культурою (на відміну від політичної психології й культурології) воно буде далеко менше цікавитися. Я вже не говорю про різницю між дослідницькими інтересами політичної культурології та політичної соціології.
3)Всі ці "субнауки", "частини" неполітологічних наук вивчають оці політичні явища як частину основного об'єкту й предмету дослідження тої науки до якої вони належать, а не як "явища самі
по собі".
Тобто, конституційне право буде вивчати партії не самі по собі, а як частину права, наприклад, якими законами треба регулювати політичні партії. А політична соціологія буде вивчати оті всі партії теж не самі по собі, а як частину суспільства і якийсь вид суспільних груп.
Отже, політика сама по собі всі інші науки та їхні , частини, субнауки не цікавить. А політологію цікавить.
4) Політологія вивчає тільки найбільш загальні явища, сторони і зв'язки у політиці, а не все що є політичним (якась міжнародна газова труба чи військова справа і т.д.). Ті всі явища, що їх вивчає політологія є розділами й підрозділами в підручнику з політології.
5) Тут дещо подібне до мого твердження 2. Висувається вченими можливість об'єднання всіх знань про політику, досліджених різними науками (правом, соціологією, медициною і т.д.). Для цього потрібно, якогось навчального курсу (а не науки) на кшталт "Людина і суспільство" у школах), який би об' єднував всі знання про політику здобутих іншими науками, наприклад, соціологією (через політичну соціологі), медициною (черезкурс "Організація охорони здоров'я") тощо. Це для того, щоб не вчити посилено нараз ці політичні соціологію, історію, психологію і т.д. для того аби мати добре загальне знання про політику. Ця пропозиція відома, як "плюралістичний підхід" до вивчення політики ("знання одержані від багатьох наук").
6) Але, політика є цілісним (цілим) явищем, яке не може досліджуватися окремо по частинам та ізольовано (без взаємозв'язку з іншими частинами . Тому інші вчені вважають, що треба "моністичного"(цілісного), а не тільки "плюралістичного" підходу до вивчення і дослідження політики бо плюралістичний підхід є "розрізненим".
Очевидно, що саме "моністичний" підхід передбачає існування саме окремої науки про політику як "ціле" і "цілісне" явище - "Політології".