Як таке могло прийти в голову? | Реддіт українською
Vložit
- čas přidán 28. 10. 2022
- Тред з Реддіт: Розкажіть про найдурнішу ідею з дитинства, яка звучала абсолютно розумно для вашого дитячого мозку - українською!
Друзі, з вас лайк та підписка. Бажаємо гарно провести час з нашими відео!
Підтримати гривнею:
Приватбанк - 4149 6293 1581 6876
Монобанк - 5375 4114 1638 5073
Донат-сервіс - donatello.to/babynealoe
Патреон - / babynealoe
Посилання на соцмережі:
Telegram - t.me/babynealoe
Tiktok - / babyne_aloe
УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!
Найсвіжіші треди, найнеймовірніші факти, найхтивіші секрети, найстрашніші історії, видобуті з глибин Reddit
#бабинеалое #реддітукраїнською #історії #україномовний - Komedie
Хлопчик, який хотів подружитися з сатаною, така самотня і емпатична дитина 😢
Історія про дідуся розчулила до сліз. Наші дідусі і бабусі чудова частина нашого життя, поки вони в нас є.
Також розревілась на цій частині🥲
Я теж
це якщо бабусі й дідусі не й0бнуті на голову алкоголіки
Ну дідуся я не пам'ятаю, а про бабусю не найкращі спогади
Історія про Сатану - майже до сліз. Бідна дитина...
Так, добра душа 💔
А може й Сатана?)) Реально.. хто тут первородне зло?) Люди самі показують відповідь.
Нуу, я розкажу вам божевільну історію. Я з сестрою, коли нам було 7 і 10 років, вирішили прогулятися з собачками. Ідучи вулицею, сестра запропонувала закрити очі та іти туди, куди захочуть тваринки. Я погоджуюсь. І що ви думаєте? Через секунд 10 я вйобуюсь у бетонний стовп. Тепер маю шикарний шрам на лобі і незабутні спогади:)
"закрити очі та іти туди, куди захочуть тваринки" - ахах, чудова ідея! ))
Хахахахах! Головне, як яскраво це висловлено, бездоганно)
Колись у нашої бабусі в селі був кіт. Звичайний такий собі кіт. Їв він немало, але статура в нього була якась худорлява і задні лапи якісь худі і довгі, чи мені принаймні тоді так здавалося. Ну, і якось через ті довгі і худі задні лапи прозвали ми його Антілопою. Спершу це був типу прикол, але те ім'я до нього так і причепилося.Вже й бабуся його так кликати стала. Коротше кажучи, прижилося ім'я. Літом приїхала до бабусі й моя двоюрідна сестра, яка тоді мала ще була. Років через декілька вона мені розказала дуже смішну річ, а саме, що для неї було великим подивом дізнатися, що антилопа- то, виявляється така собі косуля🤣🤣 ( в 90х інтернету ще не було..) , а не різновидність котів... Оце так 😁
Я була впевнена, що всі коти, то кішки - тобто лише дівчата, а всі собаки - то чоловіки. І коли вони одружуються, то в них народжуються доньки - котятя, а сини - цуценята.
🤣🤣🤣
Я також....
Я думала, що існує на світі тільки Україна, прямо по всьому світу. А потім я побачила глобус.
Таке враження, що росіяни теж так думають про росію, тільки від них ховають глобус)
Глобус України? ))
Звучить як мрія 🤤
А в мене було уявлення, що США, це десь на схід від України. Приблизно як зараз росія. Американська поп культура і кіно були усюди, тож мені здавалось, що США це якась дуже велика країна, яка дуже близько біля нас.
@@natmaren989 Аналогічно, думав що США одразу за посадкою що за краєм села
Було) мама в мене колеціонувала книжки по кулінарії народів світу, там часто не тільки рецепти були, мене вони мало цікавили, але й доволі цікаві статті по історії кулінарії отих країн. І прочитала я про Францію... Років мені було між 10 і 11, подружці з сусіднього під'їзду вже 11, річечка близенько, але жаби, яких ми вирішили наловити і розводити, в руки так просто не йшли, тому отих півтора десятки жабів ми наловили в бутиль вже близько до заходу сонця. Мами наші таку ферму в квартирах (ми жили в 9-поверхівці я на сьомому, Оленка на восьмому) точно не одобрили б, дах і горище в ті часи закривалися символічно на клямку) тому я на балконі позичила ящик з під посилки, добре, що без кришки, бо там була наша адреса))) і там же після ремонту (склили балкон) були обрізки скла, і якусь ганчірку. Вилізли ми бігом на дах, ганчірку в ящик, жабів разом з водою з бутля вилили туди ж, склом швидко накрили, і я бутиль пустий ще зверху як гніт поставила, для гарантії... Ящик залишили біля входу на дах, навіть дверцята оті благенькі чемно прикрили, домовилися вранці все влаштувати більш капітально, і розбіжалися. Літо, спека, вікна і балкони у всіх навстіж, кандьорів не було тоді... Ранок, прохолода, спатоньки і спатоньки ще... Хто ж знав, що сусід дядя Вітя полізе на дах антену справити??? Він потім розказував, що тільки відкрив ще на драбинці стоячи двері на дах, йому прямо в обличчя стрибнула страшна здоровенна жаба. Він сам тоді центнерів півтора важив, як гупнувся і кричав, всі почули. Я досі, як сирену чую, його згадую) отак помирають мрії))) ну хто знав, що жаби вилізуть, сусід попхається на дах, і що він крихітних жабок так боїться?))))
😂😂
Я малою теж жаб наловила, але забула їх в бутилці на ніч 😢
@Dmitriy Rado та мені досі боляче це згадувати(
@@warumkeinewarum ні чого. смерть та переродження частина нашого життя. подумай краще, скільки жаб народилося.
Розвеселили😅
Малою не розуміла, що таке ,,хрестини,,. Тому коли батьки казали, що йдуть на хрестини, думала:
- чому всіх дітей почали Христинами називати, в мене і так 2 сестри Христі вже є...
в дитинстві я думав що лікарі не хворіють, а поліцейські не вчиняють злочини. бо хто ж буде лікувати лікаря, як що лікар захворіє. хто буде заарештовувати копа, як що він стане злочинцем.
Я дуже розізлилась, коли моя мама не дозволила втілити моб геніальну ідею з одягом. А саме - я хотіла целофановий пакет з ручками одягти як майку і піти на вулицю. Для цього я відрізала його дно, вдягла і ще гарну спідничку підібрала 😂
Ахахаха! Це ж треба було додуматись🤣🤣🤣
Це з серіалу наша раша. Там чесний гаішник також одягнув пакет на свого сина, шоб той так ходив до школи
В дитинстві. Коли, не пам’ятаю. В школі вже навчався, знав, якщо підпалити порох (чомусь вважав тільки сірником) буде біда. Порох знайшов, хоча батько його добре сховав, шукав зовсім не його. Використав збільшувальне скло, бо ж сірники ніззя. ) Був вибух, хоча пороху було зовсім мало. Я постраждав найбільше, друзям повезло. Опік обличчя, брів, вій, волосся спереду голови - нуль. Батьки мене просто вилікували та заборонили дивитися ТВ. Так як було літо і канікули до вересня я вже був в строю.
А потім, набагато пізніше, я закінчив Сумське ВАКУ і став артилеристом.
Користуюсь нагодою, дякую нашому захиснику та сум'янину, бережіть себе та скоріше повертайтеся назад у Суми, всі ми тут чекаємо на вас вдома. Всього вам найкращого. Історія сумна, але добре що ви сильно не постраждали, я так на дворі підпалила траву, а потім спалила килим яким її тушила і руки опікла, а ще колись ми знайшли патрони після другої світової, ми не кидали їх у вогнище, понесли показати дорослим, а мамина подруга кунула їх у розтоплену піч, ми думали що зараз її розірве, але як діти були не впевнені у власних висновках, тому мовчки чикали чи вибухне щось у печі, чи ні. Нічого не вибухнуло, мабуть патрони відсиріли, нам поталонило . 😅
Я, як не любитель газованої води, вирішила поставити вже розгазований напій до холодильнику, очікуючи, що вона знов наповниться газом 👍
Я в дитинстві була впевнена, що ковбаса росте на городі, а сало в ковбасі, то насіння, яке сіють.
Для мене було шоком дізнатись, що її роблять з тварин😂
У 5 років я думав що всі іноземці темношкірі. А потім я побачив репортаж по телеку про турка який розігнав мотик до 400км/год І ВІН БУВ БІЛИЙ. Настільки я був у шоці.
Так, то був h2r. Не робіть так як той турок раптом шо
Расизм никогда не меняется.
В дитинстві я мріяла зустріти черепашок ніндзя! Одного разу ми з друзями вирішили виростити самостійно черепашок, бо ми реально не могли зрозуміти чого вони не хочуть з нами зустрітися. Але в нас в селі не було маленьких черепашок. І ми зупинилися на ящірках, і вирішили вирости ящірок ніндзя. Наші експерименти були дуууже дивні!
сподіваюсь ящірки-ніндзя залишились живими після експериментів🙄
треба було мутаген знайти, тоді б все вийшло😉
Мені було десь 8 років і я жила зі зводним братом. На той час ми дуже багато сварились і один раз він сказав що його більше люблять, бо в нього в кімнаті є телевізор, а в мене нема. Я дуже розізлилась і подумала що якщо я переріжу провід його телевізора в нього його теж його не буде + всяки відколи по типу «та ну, ти цього не зробиш». Через 5 секунд я стою біля телевізора з ПОВНІСТЮ металевими ножицями та перерізаю провід. У підсумку - іскра, вибиті пробки в будинку і синя дупа.
🤣🤣🤣🤣ой, не магу !!!
Коли я була малою, в 5 хвилинах від мого будинку був магазин із іграшками і канцтоварами.
Прийшов час писати листа до Святого Миколая і я вирішила не писати йому довжелезних списків, а сказати назву того самого магазину і щоб він подарував мені саме його 😂
Ух... Двоюрідна сестра часом дичину вичворяла, а я її в цьому підтримувала чи принаймні ставала свідком. І купання в бетоні було (знищили улюблені м'які костюмчики), й корони з жувальної гумки (нас обох потім ДУЖЕ коротко постригли), й прикликання дорослих за допомогою розбитого молотком вікна (вона потім вихвалялася намащеним зеленкою пальцем)...
Більше, ніж відео сподобалося читати коментарі, бо вони про наші українські реалії. В деяких впізнаєш себе😊
Нам з сестрою батьки подарували в дитинстві кубики,щось подібне до Лего, але то була банальна копія продукту.
Ми бавились в бабусі на печі тими кубиками, і один впав на розпечену плиту (в селі опалювали дровами).
Коли плита остигла я взяв той кубик, який був на половину розплавлений.
І тоді я вирішив, що якщо я поставлю його між двома цілими кубиками під капроновою кришкою на всю ніч - то він стане як новий.
Зранку я був розчарований.
З сестро були прибацаними) Фразу " ти те, що ти їси" сприймали занадто буквально і жерли котячий корм,бо вірили що обернемось на котів. Так само було із зерном, травою. Жерли пшеницю і стрибали з паркану розмахуючи руками.
н знаю, як нічого собі не переломали.
Чекайте, вам було варто їсти котів та птахів згідно до вашої теорії.
Історія з дідусем просто чудова!!
В 4 роки спробувала власну сечу із горщика, граючись, що я бджола і п'ю нектар. На смак вона така сама, як і на запах, тільки огидніше.
ага, я раз лайном обмазався, коли мені було три. а ще мама зафільмувала це на VHS-касету. (на цих касетах в принципі все моє дитинство)
@@chipichipichapachapa567 кажуть, що це до грошей 😁
Коли я був малим, я насцяв собі у руку та поклав до рота, майже одразу виплюнувши. Точного смаку не пам'ятаю, але, здається, сеча солена
@@blackwolf_365 зелений слоник
@@true_ukrainian_patriot 🤣🤣🤣
Чи по темі це..
Якось в років 6-7 грала в гру в сайті якомусь, і там можно було змінити теми на темну і світлу. Я думала що я можу контролювати день і нічь, бо там була кнопка з луною, тому боялася цієї кнопки, але натиснула, бо було цікаво. Дивлюсь, і реально ніч (я мабуть забула про те що стімніло, бо начала грати вдень). Розповіла мамі, та вона посміялась і сказала правду)
У мене була половина старої, дерев'яної поштової скриньки і я думав, що якщо покладу її на поверхню води в ставку біля мого будинку, то зможу плавати на ній як на човні)))
В мене аналогічна історія, тільки про звичайну дошку... Думала, що стану серфером ))) не вистачило хвиль на річці, а так все ок))
В мене в селі була квочка яка дуже охороняла своїх курчат. Бабуся попереджала щоб я не підходив до неї. Але я вирішив що якщо взяти велику палку то я зможу її перемогти. Коли нікого з дорослих на вулиці небуло я взяв ту палку на яку баба опиралась і пішов в наступ, але скажена тварина наче не розуміючи що я озброєний кинулась назустріч. Все що я зробив далі це кинув ту палку прямо на полі бою почав тікати кричачи так голосно як тільки міг. Після тактичного відступу я злякався що хтось почув мій крик, вийде з дому і буде з мене сміятись, але ніхто не почув. Честь було збережено!
Колись в дитинстві була вгостях в жінки, чоловік якої - моряк. У них вся стіна була завішена морськими зірками. Ця жінка мене переконала, що вона іноді набирає ванну, запускає туди зірок поплавати і вони оживають😂 Зважаючи на те, що батьки ніколи не розказували мені подібної дичини і я звикла вірити дорослим, в цю історію з зірками я вірила дуууже довго))
я думала, що поїзд метро так швидко їде, що якщо витягнути руку у вікно пд час їзди, її відірве))
Моя трішки майже кримінальна: коли було з подругою років по 11 то вона розповіла що її сусід іноді стріляє по котах що ходять по спільному забору. Ми вирішили що так більше не буде і пішли на кухню готовити яд із соди, мила, отрави для тарганів і тд. Ми пробрались до нього в город і вилили півстакана цього шмурдяка в Величезний казан в його городі бо думали що він там варить їсти(так-так як відьма).
На щастя зараз розумію що він там просто палив листя, а за котів розібрався батько подруги)
Хахах, без сумніву епічна історія, враховуючи який в вас прибацаний сусід очікувати того що він їстиме саме з того казана було б цілком логічним, може він тих котів і готував там😂, від таких людей чекати можна чого завгодно, навіть трохи шкода що він так і не скуштував отрути для тарганів.
Дуже шкода, шо той сусід того не випив....
Це так смішно 😂
Я стригла ляльок і боялась викидати волосся у смітник, так як мама зразу би побачила. Тому я ховала його в шафі між речами. В МАМИНІЙ шафі 😢
Незнаю чому але історія про Сатану нагадала мені чимось Наруто
В дитячому садку у нас була ракета зварена із прутів арматури. Один з прутів в місці зварювання відстав і стирчав. Мені прийшла ідея натягнути арматуру в протилежну сторону і відпустити а я в цей час різко відхилю свою голову в бік і мину удару, наче бійці із бойовиків 90х які ухиляються від удару зброєю. Мені здавалось що це буде круто виглядати зі сторони. Я попросив друга нятягнути арматуру, от тільки я не розраховував що вона так швидко вдарить. Удар прийшовся в місце між оком і виском. Було боляче, було багато крові але чудом лишився живий і з оком.
Владимир) Ленка! Ти что-ли?)) Не знаю про , що думала моя подруга, коли натягнула ту арматуру і відпустила, але тепер вмене є шрам між оком і виском.
@@user-kk6uw5dd2j я гадаю нас таких зі шрамом більше ніж здається )))
Я також в дитинстві клала засушену морську зірку у воду чекаючи, що вона оживе😅
ожила чи ні? а то я не повірив відосу і думаю варто перевірити 😂
@@louddude як би я того не хотіла, але ні) їх продають з вичещеними нутрощами.
Я жила з батьками у Криму, в нас не було водопровіду, був бетонний бассейн з кришкою куди завозили воду. І ось колись мама принесла з городу велику жестяну банку з сардинами. Мама пійшла ввечері до подруги, а я все дивилась на ту банку з сардінами і думала, бідні риби, заперті в цій банці. І обдумавши як я можу їм допомогти, я нічого краще не придумала чим кинути ту банку у бассейн з питною водою. Тоді план виглядав гінеально, риби живуть у воді, я кину у воду банку і в нас у бассейні буде жити риба. Кинула я ту банку в бассейн, а вона тупо пішла на дно, ніякої риби не виплило з неї. Тут як у всих дітей до мене дійшло, що мати повернеться додому і покарає мене, тому я вирішила дістати звідти консерву, спустила у бассейн деревьяну дробину, водою він був заповнений на половину, дерево вспливало у воді, так що в ітозі я впустила у бассейн дробину. Мама мене сильно випорола, та за що, я просто хотіла допомогти нещасній рибі вибратись з консервної банки😢😅
Історія про курей - прям життєва життюща)
Тільки я вчив пірнати індика, який був занадто молодим, щоб хоча б кричати як кричать дорослі індики.
Ні, він не помер, бабуся вчасно прийшла, відлупцювала мене по дупі, і індик за кілька днів одужав.
Коли він виріс він завжди ловив мене і нападав на мене. Я тоді не розумів чому так
🤣🤣🤣👍
Індики всі скотиняки, там вже могло не бути нічого особистого
Моя історія така: Коли мені було 9 років я з батьками приїхав у село до бабусі та дідуся, пішов на город та на стежині знайшов дірку в землі з якої вилітали оси. Я подумав що буде найкращою ідеєю позбавитись ос втопивши їх. Я повернувся за пляшками та набрав десь приблизно три-чотири літри води, виляв це все в дірку та заткнув грудкою землі.
Звичайно я подумав що на цьому справу закінчено, що оси вже втопились та пішов додому. Допоки через 40 хвилин не повернулась бабуся вся обкусана осами, виявилось вона пішла щось сапати та ногою збила ту грудку землі якою я заткнув дірку осиного гнізда, ну і вони напали на неї. Коли вона дізналась що те все через мене назвала мене бісовим ідіотом.
Мені прикро що так сталось і я цілком з нею погоджуюсь...😮💨
Про дідуся дуже класно!
Діти наше майбутнє і найчастіше вигадують те що могло б принаймні покращити нашу цивілізацію, але батькі іх не чують по причині своєї зайнятості, всі ми діти але з великими прутами) саме страшніше що дитячі ідеї виникають у людей які займають вищі посади в суспільстві(
Йой, це ж треба, як вчасно зайшла в Ютуб
ТЕЕЕЕЖ
Дякую за україномовний контент
Дякую! Зробили мені ранковий настрій!!!
Було мені десь 5 років, коли ми з друзями вирішили, що з кольорових олівців має бути кольорове полумʼя.
Склали ватру з олівців, підпалили й сіли чекати.
Дочекались розлючених батьків та отримали «на горіхи».
я теж думала, що є дитячі імена і дорослі, і коли ти виростаєш, то ім'я потрібно змінити
Історія про поні це щось).
Лайкос, супер цікавий відос
Мені у селі подобалось доглядати за тваринами і взагалі я тоді в свої 4 роки була великою фанаткою пернатих і хвостатих. Я вирішила що було б непогано помити каченят у відрі, тому що вони були всі у багні та пилові. Я взяла відро, налила крижаної води і пішла шукати каченяток. Раз знайшла, два знайшла, три… Три каченяти. Я схопила за горло перше та почала опускати його та виймати через кожні 10 секунд. Я втопила усіх. Згодом я підібрала їх маленькі тільця і зайшла до хати щоб покласти каченят у грубу, ну… щоб висохли і пишненьке хутро було, еге ж? Я відкрила дверцята і поклала трупики у палаючу грубу.
Про зникнення діточок дізналася моя бабуся, вона спитала мене чи не бачила я каченят, а я збрехала. Потім, вже на наступний день дід занюхав жахливий сморід і перевірив грубу знайшовши там обгорілі тільця каченят.
Ну ще ми з сестрою відрізали шматочки портьєри за шафою і шили плаття лялькам. Все одно за шафою не видно)) і відрізали рукава в гарних маминих гіпюрових блузках, теж на плаття для ляльок. Але нас ніколи не сварили за те, навіть, коли мама бачила новеньке платтячко на ляльці з її гарної блузки)🤗
Думав, що з зарплатнею 10 000грн(умовно), за рік в нас буде 120 000, а за 8,5 років ми станемо мільйонерами. Коли трохи подорослішав зрозумів, що це не так працює🥲
Батько мені сказав, що коли я народилася, мені відрізали пісюн, саме тому в мене його не має. З того часу я вважала себе хлопцем без прутня😎🥲
Мені було десь вісім. Я сиділа у кімнаті, мама була за столом в цій кімнаті. Вона щось робила, тому не дуже звертала на мене увагу. Я вирішила що буду виробляти електрику, робити ток, їй до речі також сказала. Мені це було досить логічно. Я взяла шпильку прив'язала до неї шнурок, та впихнула її до розетки, котра була над тим столом де сиділа мама, і тільки тоді вона побачила що я роблю. Дякуючи чомусь всевишньому я встигла схопитись за шнурок, і мені нічого не було, але розетка згоріла. 😅
А ще був випадок. Мама мені в перший раз розповіла, як вести себе при пожежі. Треба зібрати документи, необхідні мені речі і вибігти на двір. І ось вона пійшла на роботу, а я вирішила потренуватись, зібрала документи, а потім в мене стала ділема про те що таке "необхідні мені речі", вирішила що то повинна бути постільна білизна, бо ж як будинок згорить то треба на чомусь спати, та мамине пальто, ну а останнім пляшка зеленки, щоб мазати подряпини (я постійно падала і дряпалась, то сумніву що до зеленки, що то необхідність не було ніякого), біда полягала в тому, що в той день я подряпалась, а мама мазала мене зеленкою, яка була відчинина, а дитячий мозок не зміг оцінити що трапиться з купою білизни, маминим польтом та документами, якщо на них покласти відкритий пузирь з зеленкою. Зеленка вилилась на постильну білизну і мамине пальто, я зрозуміла невідворотність покарання і мені так надоїло його отримувати, що вирішила спалити пальто з постільною білизною у пічі, мені було 7 років, але я знала як відкрити задвіжку на стіні, щоб відкрити димохід, так що я завантажила у піч білизну, та спалила її, але мамино пальто мені стало шкода, в чому їй ходити і тоді я вирішила їй розповісти що трапився нещасний випадок з пальтом, а смовчати про спалену білизну. План не спрацював, вона все одно мене випорола, але увесь рік не могла здогадатись куди подівся комплект постільної білизни. Взагалі то я думаю, якби вона мені краще розповідала про деякі речі, то я би 70 відсотків своїх пустощів не робила. Але мене радує те що я не спалила тоді наш дім.
В дитинстві я думала що якщо в людини немає пальця або ноги то їх можна відростити, цілком серйозно
Найбільш тупа ідея дитинства - що бородатий чувак 1 раз на рік кладе під подушку подарунки)
У ранньому дитинстві всі називали мене дівчинкою і я вирішив, що так воно і є. А ще я чомусь думав, що кожна дівчинка просто собі завагітніє у певний проміжок часу. По типу як курка несе яйця чи щось таке... Тож... Через це в мене на якийсь час виникла травма.
Я вірила, що якщо підберу простирадло потрібного розміру та щільності, то нарешті зможу повільно спуститись, як на парашуті, стрибнувши з дивану
Це єдиний ресурс, де я читаю всі коментарі, до одного, відповіді на коментарі і ставлю їм вподобайки. 😏
Історія про велосипед)))
9:50 схожа історія….
Я з подругами вирішили, що кури теж вміють плавати як і качки, але ми не мали басейну чи якоїсь водойми неподалік. Нашим геніальним вирішенням проблеми був вуличний туалет, де просто є дирка. Ми хотіли побачити, як кури плавають і кидали їх туди, ми так втопили декількох курей… Нас тоді сильно покарали, коли батьки дізнались. Прошу вибачення у всіх курей за ті часи🫣
Уява, моя геніальна ідея була в тому що я винайшов уяву, тобто те що я міг уявити себе не тут
Дякую за відео 2023/05/23
омг я в 10 хв після виходу відео в ютубі зайшла
шо я написала..
я в дитинстві якийсь час думала що Ісус був українцем🤣
Історія з сатаною дуже сумна. Батько просто виродок,що здамав дитині психіку. Йому тепер по рсихологах ходити і ходити
9:54 Птічок жалко то як........
А я думала,що у всіх дівчат у животі є маленька дитина,і по мірі зростання дівчини зростає дитина,і потім народжується 😅
У мене багато подібних історій, але вони такі ганебні... Іспанський сором.
Якщо поділишся, ніхто тебе тут не осудить)
@Dmitriy Rado О, будете впевнені, вже всі встигли посміятися з моїх витівок, пахах.
@@1HUMAN11 Цікаво послухати)
Якщо хтось надумає посміятися над твоїми витівками, то нехай краще згадає свої.
Вони в усіх є.
Я думав, що дітей купують в магазині. Я це все уявляв дуже яскраво. Діти стоять як манекени, у них на грудях бірки з цінами, як на одязі. А молоді мами ходять між тими дітьми, і обирають таких, яких хочуть.
В чому користь такого відео? Це для людей, які розучились читати?)) Хто буде його передивлятись, ділитись... Контент має бути корисним або цікавим...
в тому що автор вже за мене витратив час і вибрав цікавий контент, я вмикаю і гуляю по вулиці.
@@louddude а, тобто комусь це цікаво слухати... Просто для слухати є аудіо формат. Ну тоді най буде)
Ну, фоном слухати, нє?
@@user-kn8nl4lv5y ви здивуєтесь, як багато людей насправді лише слухає відео, чи живиться на фоні. Такі відео для цього ідеально підходять)
Я на ніч включаю і слухаю, як казочку)) та засинаю під ці історії