Video není dostupné.
Omlouváme se.

Гола паркувальниця кидається на авто, Обережно! Фейковий волонтер, Зрадники спалюють машини ЗСУ

Sdílet
Vložit
  • čas přidán 19. 06. 2024
  • Дівчина без одягу гуляла центром Києва. Киянина судитимуть за шахрайство! Ошукав знайомих, серед яких дружина військового, обіцяючи купити тепловізор, дрони та авто для ЗСУ. Палили авто військових на замовлення росіян: затримали матір з 14-річним сином. Волинянин і його спільники хотіли переплисти Тису на гумовому човні. Про ці та інші гарячі новини - у випуску!
    #українасьогодні #зсу #київ

Komentáře • 12

  • @user-ij5kf4tw7l
    @user-ij5kf4tw7l Před měsícem +2

    Олександр дякую вам за таку важливу роботу!!

  • @user-rr3zj4hh2w
    @user-rr3zj4hh2w Před měsícem

    Нічим не відрізняється від безлічі видів тваринного світу, фізична структура одного принципу, якщо скажена то дії мають бути відповідні))))))

  • @sepanhaic6103
    @sepanhaic6103 Před měsícem

    Шоб не крали то можно було купити рф

  • @user-sc8ok4sv2b
    @user-sc8ok4sv2b Před měsícem

    Останній епізод - тебе не красить.!

    • @hogopogo7616
      @hogopogo7616 Před měsícem

      Зато тебе твій допис прикрашає нереально!

  • @10101wonderer
    @10101wonderer Před měsícem

    Леонардо Да Винчи
    Порой, когда сажусь я рисовать,
    Я, как рентген, все очень странно вижу.
    Опять прийдется деньги отдавать...
    И эту часть в себе я ненавижу.
    Ты скажешь - “Не похоже” - так ведь, да?
    Каприз модели ... Что бывает хуже?
    Похоже - не похоже? - не беда,
    Зато теперь инфаркт тебе не нужен!
    Что в зеркале ты видишь каждый день? -
    Немой мираж, оттенки Оболочки!
    А что Внутри? - Всмотрись если не лень.
    И ты хотела посвятить мне ночку.
    Я Истину не пробовал открыть.
    Прости меня, но это же Наивно.
    Ты думаешь я бездарь? ... Может быть.
    Но я скажу, что это субъективно.
    Зачем тебя я начал рисовать?
    Прошу тебя, быстрее одевайся,
    И время на прощание не трать,
    Джоконда, для кого я здесь старался?!
    Что ждет нас дорогая впереди? -
    С тобой я растерял свою сноровку.
    И все же жаль, что на твоей груди
    Я сделать не успел татуировку...
    Прости меня, что я не людоед
    И будешь жить ты со своим уродством,
    А я теперь боюсь, что пару лет
    Не удивлю подруг своим упорством!
    Ты спрашиваешь - “Это ли глаза? ” -
    Вопрос-упрек - “зачем они такие? ”
    И хоть скупая, говорят, мужчин слеза
    Но лишь с платком мои глаза сухие!
    Ты говоришь я плохо рисовал?
    Я дипломат и, к счастью, плохо вижу.
    И у лица здесь раньше был овал...
    Но испугавшись он куда-то вышел.
    Лишь губы! - в спешке дрогнула рука,
    Лишь в этом, я согласен, все бездарно.
    И все же может быть через века
    Меня потомки вспомнят благодарно !
    www.anekdot.ru/authors/?o=o1&a1=Leonid+Rozumenko