У Кадубівцях вшанували видатного письменника: Вечір-спогад про В. Михайловського

13 лютого став важливим для жителів села Кадубівці в Чернівецькому районі Чернівецької області. У цей день громада зібралася в сільському будинку культури, щоб вшанувати та згадати талановитого земляка, письменника та громадського діяча Володимира Іларіоновича Михайловського, який виповнювався б 85 років.
Атмосфера вечора була наповнена теплом та трепетом, гості приїхали з різних міст та сіл, у тому числі з Чернівців, Заставни, Чунькова та Товтрів. Земляки, які пишаються своєю рідною місцевістю, створили атмосферу щирих спогадів та вшанування.
Організатори вечора виявилися майстрами в створенні атмосфери гідності та поваги. Микола Катеринчук, голова громади, та Галина Марусяк, керівник Центру культури та мистецтв, доклали зусиль, щоб об'єднати різні покоління учасників заходу. Їхня робота дозволила відчути тепло та домашню атмосферу.
Вечір був насичений виступами та інсценізаціями творчості Михайловського, зокрема презентацією літературного твору "Між причастям й сповіддю словоглаголів". Інсценізація оповідання "Покараний гріх" також зацікавила глядачів. Талановиті учасники заходу, серед яких Іван Дерда, Василь Джуран та інші, подарували неперевершений вечір спілкування та теплих спогадів.
Майже дві години пролетіли невідчутно завдяки живому спілкуванню та теплій атмосфері. Кожен учасник відчував, що вони несуть у своїх серцях частинку тепла та світла, яке випромінював Володимир Михайловський, людинолюб та віртуоз слова. Його слава та творчість залишаються в найкращих традиціях громади.
Світлана Масловська, Ольга Шендеровська bukovyna.online/

[@user-fz4wy4ps2w]

Голос серця
Володимиру Михайловському
Голос серця плаче серед ночі...
-Що,нещасний друже,в мене хочеш?
В чорну шаль журба сповила душу,
Та нести свій хрест я мушу...мушу.
Приспів:
Совість,погляд твій,як мами очі.
Що навіки сон земний прийняли.
Голос стих...ще вчора так співучий,
Та хвороби дух твій не зім'яли.
Руки не дадуть тепла нікому,-
Плаче ясен,вірний друг життєвий...
Скину з пліч я горя сиву втому,-
Все пройде,як дим,як сон миттєвий.
Пр.
Долі мами,батька-болем,кров'ю,-
Як росою,як сльозою вмиті.
Діти,хто пригорне нас з любов'ю?
...Білим смутком вишні зимньо вкриті.
Пр.