Я сам з Харкова i намагаюся зараз здихатися росiйської мови. Натрапив на цей канал та схотiлося перейти саме на русинську мову! Дякую за класнi вiдео, Мигалю! Пiсля нашої перемоги неодмiнно приїду до Закарпаття!
Напротив, нужно знать этот язык, как и другие. Вообще классно изучать славянские языки, тем мы ближе все. Задача политиков - разделять, наша задача народов - объединяться.
Очень сложно учить диалекты, легче учить литературный язык. У вас хоть книги будут. Особенно аудио, для расширения словарного запаса. Надеюсь у вас все хорошо.
@@SundanceSoul Найпірв треба відстоїти своє. Об’єднуватисі з москвичих вуст звучит грізно. Відстоївши, можна й об‘єднуватисі, згодин, али ж не з тобов, коли від твоїх жи путирпаємо.
Мигаль, доброго здоровьичка 😊 Не стоит (к тому же ты полиглот, на сколько я помню) тот же "суп" нам россиянам отписывать. Кажется это вообще французского происхождения слово, и оно же используется и в германских языках. P.s. "айно" в первый раз когда слышишь и сразу запоминается. Уж очень оно такое...залихвасткое :) впервые его услышал от тебя, в ролике у Норберта
Дуже цікаве відео. А то я думав, чому русинська має слова схожі до російських. Звичайно це не обов'язково значить, що це російський наплив, но в цьому відео Мигаль поставив все на свої місця
Уже днишня моложава тото не дуже буде чути на слух, но май старші люди щи бы спознавали котроє слово нашоє, а котроє нє. Айбо "дїти інтернета" ужек мусят кукати у словник, обы тото порозуміти.
@@myhal-k Я ось читаю вашу відповідь і помічаю цікавості для мене. Я взагалі носій російської і німецької. Дізнався такого слова як "кукати", котре дуже схоже до німецького "gucken"
Дякую! В українській мові, таксамо, в останні роки (особливо після 2014, тим паче 2022) ми починаємо викорчовувати слова, які лиш виглядають схожими на російські. Російська мова "запозичила" так багато наших слів (тут лапки в аж занадто великій кількості сенсів), що, викорчовуючи їх усі підряд, можемо втратити дуже багато власної лексики.
Należy jeszcze trochę znać się na językach słowiańskich zanim się takie głupoty napisze . Języki słowiańskie mają wspólny ''pień" językowy . Ze starosłowiańskiego języka . I ten starosłowiański też dzieli się na dwa dialekty ''Lechicki" i ''Staro-Ruski " . W języku słowiańskim niema na przykład czegoś takiego jak ''kozak " czy ''majdan " i tysiące innych w języku Ukraińskim i Rosyjskim . To są tureckie-tatarskie słowa zapożyczone przez wasze języki .
your native words are to a large degree the same / slightly different than ours (Slovak), hej + frajer is in slovak too, it means boyfriend + someone to be admired, cool guy and it's definitely from german (unmarried partner -> freier)
Originally 'frajer' came from Germanic dialects to both Slovak and Rusyn, but that was a while ago. All the borrowings from Russian, that I listed here, are after 1944.
@@myhal-k , перебач, Мигалю, я туй мало не по темі, айбо хочу ся дашто зазвідати. Што из мовным законом, котрый каже ош усьо ся має вести державнов мовов (там пише и за ютуб). А што мы? А што діалекты? Наші каналы будуть жити?
@@marianna7589 не знаву, кидь чесно, де сьте такоє уникали за ютуб. Державнов бисїдов ся має вести державна документація, тай люба адміністратівна документація, кидь другоє не вызначено зась законом. Што ся кыват ютуб каналӯв - та мӯй канал не державый, а можу го вести якым хочу языком)
Супер! Мені дуж подобається карпато-русинськый язык, Дуж цікаво вивчити! АЛЕ знайти словник НЕ можу. Дякую, Мигалю, за сікавую бїсїду! Цей язык краще за українську мову, БО НЕ забитий сяким «хламом» із західних мов, типу «селфі», «флеш моб» та ін... Я сам із Харківської області, нас тут вже потроху за всі цькують за рускій язык! Треба ваш карпато-русинськый язык затвердити на державному рівні!
Я так розумію, що русини розвивали свою мову з часів королівства Русь, а то й раніше. Тоді на фіно-угорських землях розмовляли слов'янською хібащо князі, еліта й прийдешні попи з Русі. Тому з праслов'янської скоріше вони(ісконно руzkiє) з молитов запозичили все, ніж автохтонне населення України. Та й за останніми дослідженнями мовознавців земля України входить до території зародження й розвитку прасловянської, на відміну від Уральської мовної групи на території рф. До русинів ближче Болгарія, Словенія, Сербія тощо для запозичень чогось схожого на так званий "руzkiй", якщо говорити за сталі слова, вживані століттями.
"чисто" / "не чисто" ото демаґоґія. Язык - інштрумент, обы ся межи собов розуміти. Кидь дашто кажеш, а тебе порозумівли - значит добрі, значит язык фунґує. Його копозиція, його "чистота" - ото субєктівні назоры, котрі ся єдному будут любити, а другому - не будут)
Згадала я чомусь монолог Голохвастова "За двома зайцями" i його мову) "Человек, если он вчёный, то ето ж ого-го!") Дякую за видео, дуже цікаво і пізнавально) 👍🏻😀❣️
Слава Ісусу Христу. Уповіжте, будьте добре, чому саме "бесіда"? З якого року використовуєся слово Бисіда? Яка етимологія і походження слова Бисіда. Дякую 🙏за роз'яснення.
> псл. besěda, утворене з прислівника bez «зовні» і іменника sěda «сидіння»; www.goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%B1%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0#1671
Мигалю, дуже правильний урок! Тільки зазначу, що деякі слова з другої частини списку не зовсім руські, так би мовити. Вони, скоріше, належать до дуже старого моравського лексикону, звідки вони "по-сусідськи" запозичилися мовою русинів. (З мадярської теж є такі старі запозичення, напр. "вар", "варош" тощо). Московські ж варіянти цих слів мають абсолютно иншу історію: вони теж запозичені зі старої Моравії, але не напряму, наживо, як у вас, а через письмове посередництво т.зв. церковно-слов'янської книжної штучної мови. Таких старо-моравсько-болгарських слів у московитів до чорта - значно більше, ніж у мові русинів. 🤝
Are the Rusyn words you listed still being used or mostly replaced by their Russian equivalents? We on the Slovak side, since we didn't have the Russian influence, all of those survived in use with some parallel Slovak terms (e.g., biglajz = zhelicka).
Rusyn equivalents from the first part of the video are still being used, for sure. But it's more like a generational thing - younger people tend to use Russian equivalents more, while I don't hear nearly a single Russian word from elderly people.
Фрайер по фасмеру из немецкого устаревшего жених: Фра́ер. Искон. Недавнее заимств. из воровского арго, в котором оно из польск. яз. Польск. frajer «наивный человек, простофиля» < «ухажер, кавалер» < нем. Freier «жених», производного от freien «свататься, жениться».
Мигаль, питання: ви кажете "бисїда" бо так є в вашому діалекти чи тому що не хочете викоростовувати таке ж русиньске але схоже на російсько слово "язик"?
Мигалю, як думаєш. Якшо сі дивити по старих мапах, то русини булис не тілько на Закарпатьови, а і на заходови України. Чи можеми казати, шос теперишна підкарпатсько русинська булас вживана і на Галичини з Волиньов і шо говорилисми на єдній мови? П.С. Ади, за воздух і поняти завжди си думав, шос то є запозичиннє. Тут дес жию люблят ті слова говорити
Не дуже коректно прируньовати днишню карпаторусинську из живыми діалектами галичины на "старшых мапах", бо посунуло ся ай там, ай туй. Тото є правда ож пудкарпатські діалекты ґраматічно майблизкі сут якраз галицькым, ба убідві ґрупы выросли из єдного нарїчя, хоть были роздїлені пак ґеоґрафічно. Што ся кыват того, ци было ото "єдным языком" тогды на старых мапах - исе звіданя дизкусійноє, бо ани не можеме ся позвідати тых люди, што там жили, ож ци рахувут они себе из сосїдами єдным народом, а язык йим - свойим. Лишу сись вопрос удпертым про догадованя.
@@myhal-k попала ми у рукьі нидавно книжка односельчанина, ще м ни прочитав лиш пробігімся, та нібочкьі вун писав од імені русину закарпаття(хотя вун ся оказав "партійньім совєтськьім" русином, уже умер пара году як). Короче там вун пише що на закарпаття переселяли галицькьіх русину на роботьі(майжинь із хащов). Тобі щось ізвєстно про уто? Накулько то може бьіти правдов? Вообще я ськав на старьіх картах, до скаладу якьіх держ. утворень входила наша "закарпатська" зимня - та дуже тяжко там щось вьічленити. Я чогось інтуїтивно щитаю що мьі май до южньіх словян ся односиме(хорватьі, болгарьі і т.д.) чим до центрально-восточньіх(чехьі, полякьі), а уж тєм болєє ни до восточньіх(украйїнцю, руськьіх та й білорусу).
Мы в Сибири, в детстве, 70-е, говорили но, т. е. Да, Хакасия, это было инстинктивно, сейчас может быть тоже так говорят, не знаю, дай бог тебе здоровья, Мигаль, и твоим близким
@@KONTAGD "принудительно переселенных украинцев"? Это твое мнение и не более! Часть украинских переселенцев в Сибири были родом с Причерноморья, Полтавы, харьковской губернии. Они начали переселяться ещё при российской империи, с конца 19 века / начала 20 века. Переселение шло с густо населённых мест, ты не знаешь менталитет крестьян начала 20 века, они нуждались в земле, потому что только земля могла их прокормить! В Сибири до сих пор сохраняются названия связанные с этими переселенцами, мы не пытаемся ничего изменить как это делаете вы! Например, в Омской области есть населенный пункт под названием "Азов", связанный с их прежним проживаем! Но сейчас там много немцев проживает. Это больше как немецкий населенный пункт. Деревня "украинка" в Омской области и так далее. Я как житель Сибири вижу достаточно людей с украинскими фамилиями, но это все что осталось от их корней, никто не знает украинский язык! Они такие же патриоты России как и другие граждане России и считают себя русскими
5:40 "што" я чула в старій гуцульській пісні, котру співала Христина Соловій("Под облачком" називаться), і воно там дуже органічно чулось, тому я зробила висновок шо воно насправді наше, а не від мос....
тото не стара гуцульська співанка. изовсім нияк ид гуцулум ся не докывує. Мож ї хыба назвати лемковськов тай тото не буде докус чесно. Автор тоі співанкы Семан Мандзелян.
"А коли въ томъ выказѣ поименно наведены суть Супленты, для чогожь закрыто имена адъюнктôвъ словомъ Vacat?! *Що* за причина того, легко можна ся домыслити. - Одинъ зъ тыхъ адъюнктôвъ Русинъ Дръ Богословія такожь убѣгался о суплентуру, но страханося ему такову поручити, абы число Русиновъ-Професоровъ за-надто не побôльшилося. Тожь абы напротивъ него конкуренцію додержати, дозволено госп. Дру Филярскому, теперѣшному супленту Моральной въ часѣ празднинъ въ день передъ тымъ славнымъ засѣданіемъ д. 10 м. Августа дѣлати диспуту." (1865 р.)
@@user-rv9se9sq3h тадь бiды ниє.) В Украйині из сим ушиткым страшный хаос ся чинит. Чилядникови из боку ся тяжко из тым розгребсти, кидь бы и чиаво хотiв.
@@myhal-kПо- чешски клубника тоже просто "ягода". Конечно, ведь клубника это самая ягодная ягода. Наверное, изначально у всех славян клубника (земляника) была просто "ягода".
Зная Русский, Украинский и Сербский понимаю о чем ты говоришь и твоя собеседница из Словении. Славянские языки очень похожи. Очень заинтересовала ваша культура. Очень жаль что вашим предкам пришлось пройти через многие испытания Телергоф, Терезин и др. Удачи тебе !
дуже важко дізнатися де слова запозичені а де ні, коли стільки часів мову душили і ми споживали стільки іноземного контенту. Я, наприклад, весь час думала, що слово огородина то наше місцеве словечко, а потім десь прочитала, що його й використовували до "українізації". Багато українських слів втратили й ми і стала наша мова схожа на російську. Так що я дума, що та українська мова якою говорили років 200 тому більше була схожа на мову русинів ніж теперішня. У мене, наприклад, батьки теж кажуть жонка, а інколи таке дістануть з словникового запасу, що я й не чула
Я была уверена, что понимаю украинский (смотрю мелодрамы на вашем языке, новости, читаю сторис блоггеров без переводчиков, и пр пр пр). Но я нашла ваш канал 🥲 Сижу, хлопаю глазами на новых словах...
Так это по сути и не украинский, это родственная ему языковая форма - карпато-русинский. Часть русинов считает себя украинцами, часть считает себя отдельным народом
Тяжко уповісти, бо знаву дуже-дуже мало люди, які навчили ся русинськый як другый (тритьый-четвертый) язык. Из такых можу привести у приклад чеського лінґвішту Міхала Вашічека. Вӯн дуже читаво говорит, айбо вӯн языкознавиць, не знаву ци добрі буде у приклад класти такого чилядника.
Туй мало май тяжко. Гибы корїнь слова общесловянськый (дых), тай маєме выд нього цїлый шор далшых слӯв: дыхати, вдыхати, надыхнутя... Та лоґічно бы подумати, ож "оддых" тоже сьме могли зклепати самі. Тай у словникови Керчі тоже го можеме найти - slovnyk.rueportal.eu/?zapros=%D0%BE%D1%82%D0%B4%D1%8B%D1%85 Айбо, на другого бока, у сьому слові бы мав быти мало инчакый префікс: - уддых на нижнюм Марамороші - выддых у мене у вирьхнюв Боржаві - віддых у Міжгірщинї - вуддых на Ужанщинї
Міша, дай Боже здоровля(!). Порадили ня ід тобі ся звернути. Є таке слово у нас "каждьій", вать "кажджььій"(по укр. - кожний/кожен). Лиш у нас у тячуськум районі кажут "каж j ьій!, то їсть через англійськьій звук "j", як у англійськьіх словах jam, jelly, joy language("друга "g"). Як го правильно писати кирилицьов по нашому сись звук "j"?
@@myhal-k пак англійська "j" доста точно передає сись наш звук, просто юй ниє соотвєтсвія у нашуй кирилици. А вать май точно - у нас є звук, якого ниє у другьіх нашьіх восточньіх "побратимськьіх" народах(укр, белор, і рашисту). Пак я ся навелико ни мереґую, просто думалисьме із чилядьов ош тьі май знаєш малинько од нас.
Комбінація "дж" передає сись звук не гӯрше ги анґліцька j, айбо у кириличнӯв азбуци його ниє. А кой быв, та хосновали го намісто "й", а не намісто "дж", а тото уже путаниця про другых люди) Кой дашто пишеме, та варта спомнити, ож мы тото пишеме обы щи датко ай побировав прочитати...
@@myhal-k я ни согласен нащот "не гурше". Українська "бджола" тай наша бjола - звучат доста инак. Як і слово "кажjьій", про яке йшла мова спершу. Тай туй май бурш діло ни у "передає", - а й як звучит, тай як тот звук автентично та й точно передати на бумазі вать на скріні. Но я вже поняв що аналогії у кирилици нашому звукови j ниє. Я давно исе замітив. Думавім що я щось можек ни знаю.
@@vkt2805 буква на тото є у сербськӯв, можете ї хосновати. Або зась, вы хочете обы люди, котрі вас читавут, спознавали кроме нашого письма щи сербські авадь анґліцькі буквы :)
Ох, я часто замічаю російські слова в свому оточенні. Всякі да і творог. Як же бісить творог, хоча розумію бажання людей виділити окремий вид сиру. А як по вашому буде сир твердий і сир кисломолочний (творог рос)?
@@Laska_Halya некоторые из славян считают свои смешанные браки и заимствования а-ля "майдан" более правильными. Площадь это конечно менее славянское, от славянской плоскости. И беларуское плошча. Námestie у вас более славянское нежели "майдан" интересно?
У бӯлшости припадӯв у селови мож учути ай тото, ай другоє. Просто є проблема в тому, ож молода чилядь менше перебират лексикы выд старшых спозад того, ож бӯлше комунікувут из інтернетом, гикой из родічами, гикой из бабков тай дїдиком. Та спозад сього російські мультикы бӯлше формувут йихньый словник, гикой родина.
@@myhal-bavyt це дійсно...сумно, окрім часу не лишається нічого, лише очікування й терпіння... як філологу, мені відома трохи ситуація відповідних інститутів, не подумайте, що я уважаю це легким завданням - робити мову більш-менш статичною й втримувати її живий статус.
Добрый день, сегодня заметил одну очень странную, но интересную вещь. Заключается оно в слове "но". В регионе котором я живу (хустщина), принято говорить "або" с ударением на "а". Всегда когда я слышу вашу речь, где-нибудь да и промелькнёт это слово. Так вот, сегодня, когда я в очередной раз услышал это слово, мне почему-то на ум сразу упало немецкое "aber", что имеет такое же значение как и "або". Сразу заинтересовался этой темой, поскольку подобных заимствований нету ни в словацком, ни в венгерском, ни в польском, ни тем более в украинском. Откуда же в карпаторусинском взялось такое немецкое заимствование, которого нету ни в одном языке, граничащим с ним? Очень хотелось бы узнать что Мигаль думает по этому поводу.
Всё ясно. Каждая лягушка хвалит своё болото 😂😂😂 Пакуль гэта не скончыцца, войны таксама не скончацца. Значыць свет наступіць не пры маім жыцці. Добрага ўсім здароўечка
Даже не думал, что у вас есть такие заимствования из русского. Вроде лексика достаточно простая, а на вас мы столько влияния не оказывали, как на прочих украинцев. И очень правильный посыл - если и избавляться от какой-то лексики, то только грамотно. Спасибо за видео
Оригінально це слово мабуть таки французьке, воно там і звучить майже так само. До рос. мови воно прийшло звідти. Галицький варіант звучання цього слова, "зупа", говорить мені про те, що воно туди потрапило з німецької, через польську або й напряму. Якщо у Закарпатті це вимовляється саме як "суп", то мені здається що це таки рос. позичка.
@@andriibondar4029 Dokładnie tak jak piszesz słowo ''zupa " to niemieckie ''suppe " i angielskie ''soup" zapożyczenie z języka Francuskiego . A do Rosyjskiego i Ukraińskiego weszło bezpośrednio z języka Polskiego .Język Polski był w XV i XVI wieku językiem dworu i arystokracji w Rosji .Słowo ''Zupa " zastąpiło nasze słowiańskie ''polewka" które jest nadal używane na przykład w Czeskim języku . Polski język został wyparty z dworu Rosyjskiego i arystokracji na rzecz Niemieckiego a następnie Francuski ale dopiero po objęciu tronu przez Katarzynę .
Московити не мають монополії ані на давньоруську ані на староболгарську (церковнослов'янську) мови. Якщо московське слово витісняє місцеве - то недобра інвазія. А якщо то місцеве слово староболгарського походження - то недобре його цуратися.
Не можу уповісти "айно" авадь "нєт", бо нашої бисїды офіціално в Украийнї ниє :) А кидь серйозно, та ани єден из трьох стандартӯв, які ся хоснувут у другых державах, не має у собі букву ѣ.
Я якось не заходив до цього на цей канал, (хоча й знав про нього і бачив Мигаля на інших каналах) але зараз зрозумів, що у вас дуже багато запозичених слів зі словацької. Я чомусь раніше мислив що у вас більш з польскої слів, але ні. У вас багато різних коротких слів як: "Айно" (по словацькі "Ano") чи слово "Но", яке теж є в словацькій (No) та має такий же самий сенс. І якось навіть сприймається для мене русиньский як словацька (Живу зараз в Словакії тому таке враження)
Словацькоє "Ano" тай нашоє "айно" сут словами, што взникли похожым путьом, айбо не были єдно выд другого позычені. Тямиме, ож исе два сосїднї словянські языкы, котрі, хоть-якым боком, будут мати бӯлше 50% общої лексікы. Просто вы на тото никаєте из спеціфічної перспектівы, та гадаєте си, ож кидь слово1 є у языкови1 тай языкови2, но ниє у тритюм языкови, з котрым ся не пӯдло знаєте, наприклад украйинському, та значит слово у языкови1 было позычено из языка2. Но, на щастя ци на жаль, еволуція языкӯв фунґує не лишек за вонковыми позычками.
@@myhal-k Ні-ні, я не говорю що це запозичені слова, я маю на увазі, склалося так, що ці обидва слова є схожими, так історично склалося. Не так виразив свою думку. Вибачаюсь
Я єсм з Пуділя й сам пробую віднаходити рідну лексику предків. Єсм з виликого міста, тож досит нипросто даєці мі то, хочаж, як см був малий, то много їздив до своїх бабів з Трембовлянщини і Бучачищини. Ото як пробую балакати і писати, то тєжко знати то, чи говору правильно, босто жадних блоґерів котрі би так казали нимає, доводиці покладатисі на власну паміть та й на ничислені знаня і відомості з етнографічних досліджинь, ну й виправлєти свій кументар по 100 разів.) Дєкую за запис.
Все не так просто , як каже автор , якщо взяти до уваги , що найвидатніші руські князі сучасної Галичини - Ярослав Осьмомисл та Данило Романович мали угорське коріння і родичались з угорськими королями то є ймовірність що частина сучасного Закарпаття була в складі Руси , або її наступника - Руського Королівства . Треба ще взяти до уваги завоювання цих земель Володимиром Великим , а на цих землях як відомо тоді проживали білі хорвати . Тема більш масштабна , не для такого короткого відео .
Якраз ож имовірнӯсть є, айбо дуже мала, тай не має ниякых на тото доказӯв. Та раз тото вшытко є сугубо спекулаційов, не бӯлше. Ниє абсолутно ни єдного доказа ож земля днишньої Закарпатської области была хоть под якым котролом (ни мадярӯв, ни руси) до кӯнця 11 стороча.
@@sergiiguliienko8058 ну я про те, що якщо прибирати російську мову, її потрібно чимось замінити. А російська мова не тільки в Росії, але багато де в СНГ. і я розмірковую
Мигаль привет! Есть ещё очень интересная тема , когда русские люди , волей судьбы занесённые в За ( Под) Карпатье начинают на свой лад переделывать русинские и мадьярские слова на свой лад. Самый яркий пример я слышал в селе Боронево , там русская женщина вышла замуж за русина . И когда я был у её семьи на гостину , то вместо слова танжер она постоянно она говорила танжерка , то есть слова срослись тарелка - танжерка . И в других разговорах( биседах ) я много раз слышал подобные слияния . Спасибо что Ты занимаешься таким важным вопросом о своём языке.
@@alexandersl1590 , любая кодификация это вариант чего-либо большего. к примеру, можно выкинуть "вариант", "кодификация", "конфликт", но... все привыкли.
Не можу ся з вами согласити, бо самі росіяне такый левеш инчак як "суп" не кличут. Айно, у них тото французька позычка, но ужек не первоє стороча исе є и російськым словом тоже.
Суп тото сербанка з бульми й мнясом тай накілько, щи стане фантазії. Борщ то не суп, а борщ. А левеш то бульйон з мняса, вать в піст з грибів, з макаронами вать з бульми. Сесе знає кожда ґаздиня.
Вельми шановний автор, хотів би зауважити про одне слово, яке ти назвав російським. Суп - це спільне слово як для української мови, так і для російської. Цим я хочу сказати, що це слово можливо прийшло до вас разом із СРСР, але повністю його російським називати некоректно. А всі інші слова паразити, які ти назвав, також присутні і в українській розмовній мові, і такі слова, на мою думку, потрібно викорінити з нашої і не тільки мов.
Гаразд, звучить доволі логічно. Французька і справді була доволі популярною. Наскільки я знаю, деякі російські дворяни навіть не знали російської. Я зараз подивлюся в інтернеті про це слово, можливо щось знайду. Дякую за відповідь
"Фігляр" у російській мові має непозитивний відтінок. Український "Лексикон Львівський" (Галичина2019 р.): "фіґлі"-"витівки, вибрики, дурниці", а у закарпатців - нейтральний?😶 "Фраї(є)р" у російському кримінальному жаргоні-особа з поза кримінального середовища, у закарпатців і галичан-ніби, просто синонім до "хлопець, парубок"...
Дуже слизька тема з цими запозиченнями. Ти в багатьох місцях протиставляєш запозичення наприклад з угорської мови російським словам. Не розумію який сенс має таке відео якщо одне та друге слово запозичене.
За котрі конкретно мадярські слова кажете? "Пойме" ци може "гӯрше"? :) Конкретізуйте што хочете уповісти, бо инчак ваш коментарь доста контроверзійный.
Адолфе, поличив им. У відеови указав им 17 російськых позыченых слӯв (значінь). Спомежи них навів ги "наш" еквівалент 3 слова мадярського корїня. Май конкретно: - дисятоє слово, "бизӯвно" є мадярського корїня - шішнадцятоє слово, мадярськый "левеш" у исписови синонімӯв до нашых "поливка", "дзяма", "сербанка", "киселиця" тай другі - сїмнадцятоє слово, "тийґлазӯв" тай "вошолӯв" сут мадярськыми в корїньови, што аж нияк не страшно, бо біґлязь не руснакы придумали :) Из сього выходит ож три припады из сїмнадцятьох ото "в багатьох місцях" :)
Тот самый "суп" ориґінално з французкої, айно. Но у контекстови сього відео буде не зовсім лоґічно казати ож тото "французька позычка", бо принесли тото слово не французы.
@@myhal-k префікс воз- як правило звідти йде, ще наприклад возз'єднання, вознестися, більше не згадаю) їх зазвичай вичищали з літ-ї мови. ще є: закон, бог, народ (де мало бути закін, біг, нарід), спасіння (порятунок)
@@besconst направду, церьковнословянізм, побзерав им. Но тай выходит ож исе слово є церьковнословянізмом ай у вшыткых другых словянськых языках, де ся актівно хоснує. Не никавучи на исе, сьому исписови оно силно не хыбит, бо слово воздух не было позыченым из російського языка.
The Latin names of the months were borrowed from the Church Slavonic as well. From the Slavonic-Ruthenian (Ruthenian edition of the Old Church Slavonic in the Polish-Lithuanian Commonwealth) to be precise.
*МИРЪ - состояние без войны;* *МІРЪ - Вселенная;* *МЇРЪ - Община.* *Плэйлист👉 **czcams.com/play/PL1QQmSHgtv3-13X4Hjic0695fG1wTqCJg.html** с видеоуроками по древнерусскому языку❗👍👍👍*
@@alexandersl1590 тобі, балиґо єдна, не выросло щи указовати ми што ся учити а што нє) Може йди купи долары, авадь уйка си у зимлю загреби, ци як вы там типирь час травите, я не знаву
@@alexandersl1590 чё вы начинаете? Какая разница откуда у него брат. Я просто спросил про слова. Человек просто рассказывает про свой родной язык, который в рамках Украины даже неизвестен
@@wladislawortlieb8992 диалектов нет самых крутых, или самых не крутых. Они все уникальны. Учат в школе официальному языку, диалекты не изучаем в процессе образования.
Молодый пане, файно было послухаті. Дякуву! Лем єдно, Вы ту вуставляєте російску бисіду гі якусь стародавню, основу - хиба. Юй лем малінко булше гі 300р., а она, до оправды, є уміло створена частков ай з русинської, котров говорила Древня Русь, а заховалася дос змінена на Пудкарпатськуй Русі.Дуже добрі же Вы кажете російська, а не руська, бо руська бисіда ся хосновала русинамі і є їх материнськов бисідов. Вінчуву вам много серинчі, ай здоровля! Од зачатку окупасції 04.10.1944р. аж до ниська, найбулше потерпла фонетіка русинської бисіды, котра была єднов із найбогатшых у Европі.
Максиме, не творїт ся на сього Алехандера, вӯн туйкы ушыткым у коментарї дристати приходит. Што ся кыват ипен вшого коментаря: я не выставляв туй російську гикой давню, авадь давнїшу выд даякых другых, тема была гет инчака - конкретный влив російської на живу русинську бисїду пӯсля рока 1944, не бӯлше, не менше.
идиш такой же диалект немецкого как и иные. но русская феня пополнялась именно идишем и цыганским вследствие дискриминации, маргинализации и криминализации нежелательных этносов. кстати, и в самом идише были восточные диалекты: литвиш, полиш и галицинер.
@@alexanderslalexandersl7575 , который из немецких? Na, da Hans kon heit net mit eich Fuaßboi spuin. Er hod Hoisweh. Nä, Hans kann vun dag nich mit jem Football speelen. Em deikt de Hals weh.
@@alexanderslalexandersl7575 , идиш не Standardsprache. а выше для сравнения были верхненемецкий (южный) баериш и нижненемецкий (северный) пляттендойч.
Я сам з Харкова i намагаюся зараз здихатися росiйської мови. Натрапив на цей канал та схотiлося перейти саме на русинську мову! Дякую за класнi вiдео, Мигалю! Пiсля нашої перемоги неодмiнно приїду до Закарпаття!
Заїжджай на поливку тай корчажку
Напротив, нужно знать этот язык, как и другие. Вообще классно изучать славянские языки, тем мы ближе все. Задача политиков - разделять, наша задача народов - объединяться.
Чтобы этот язык выучить надо жить в Закарпатье и обязательно в селах
Очень сложно учить диалекты, легче учить литературный язык. У вас хоть книги будут. Особенно аудио, для расширения словарного запаса. Надеюсь у вас все хорошо.
@@SundanceSoul Найпірв треба відстоїти своє. Об’єднуватисі з москвичих вуст звучит грізно. Відстоївши, можна й об‘єднуватисі, згодин, али ж не з тобов, коли від твоїх жи путирпаємо.
Вельми базовано. Дяка за видиво
Дякую за дуже цікавоє і пізнавальноє відео.
Дуже цікаво! Дякую 👍❤
Мигаль - як завжди прекрасний - змістовно і по формі
Мигаль, доброго здоровьичка 😊
Не стоит (к тому же ты полиглот, на сколько я помню) тот же "суп" нам россиянам отписывать.
Кажется это вообще французского происхождения слово, и оно же используется и в германских языках.
P.s. "айно" в первый раз когда слышишь и сразу запоминается. Уж очень оно такое...залихвасткое :) впервые его услышал от тебя, в ролике у Норберта
Дуже цікаве відео. А то я думав, чому русинська має слова схожі до російських. Звичайно це не обов'язково значить, що це російський наплив, но в цьому відео Мигаль поставив все на свої місця
Уже днишня моложава тото не дуже буде чути на слух, но май старші люди щи бы спознавали котроє слово нашоє, а котроє нє. Айбо "дїти інтернета" ужек мусят кукати у словник, обы тото порозуміти.
@@myhal-k Я ось читаю вашу відповідь і помічаю цікавості для мене. Я взагалі носій російської і німецької. Дізнався такого слова як "кукати", котре дуже схоже до німецького "gucken"
@@ashenen2278 не думав им над сим, айбо годно быти ож направду исе слово нїмицького корїня
@@ashenen2278 чехи тоже говорят "коукни на то".
@@vvvsss5703 ну, потому что они долго были под немецкоязычной державой
Я з Черкащини і розумію кожне слово Вашої промови. Як же гарно і як же відгукується ❤
@@Eneo7 Я розумію білоруську ,навіть кращє ніж русинську , білоруська мова тепер діалект української 😢😢😢
Дякую! В українській мові, таксамо, в останні роки (особливо після 2014, тим паче 2022) ми починаємо викорчовувати слова, які лиш виглядають схожими на російські.
Російська мова "запозичила" так багато наших слів (тут лапки в аж занадто великій кількості сенсів), що, викорчовуючи їх усі підряд, можемо втратити дуже багато власної лексики.
Ипен ож
Należy jeszcze trochę znać się na językach słowiańskich zanim się takie głupoty napisze . Języki słowiańskie mają wspólny ''pień" językowy . Ze starosłowiańskiego języka . I ten starosłowiański też dzieli się na dwa dialekty ''Lechicki" i ''Staro-Ruski " . W języku słowiańskim niema na przykład czegoś takiego jak ''kozak " czy ''majdan " i tysiące innych w języku Ukraińskim i Rosyjskim . To są tureckie-tatarskie słowa zapożyczone przez wasze języki .
И не только лишь лексики втратить можно, если вестись на лживые, но не ложные тревоги. Надо понимать, что идëт от "пастухов народов".
@@mariuszlech9173 ну да.
@@mariuszlech9173 есть версия что Майдан индоевропейског происхождения
Мене тішить цей тренд, люди в різних країнах східної Європи стали більше приділяти уваги своїй мові а не російській
Автор наче з України.
Ваша вимова дуже мелодійна як від нашої наддніпряеської та південної. Я думаю, що ваша вимоаа є взірцевою для українців.
your native words are to a large degree the same / slightly different than ours (Slovak), hej + frajer is in slovak too, it means boyfriend + someone to be admired, cool guy and it's definitely from german (unmarried partner -> freier)
Originally 'frajer' came from Germanic dialects to both Slovak and Rusyn, but that was a while ago. All the borrowings from Russian, that I listed here, are after 1944.
@@myhal-k , перебач, Мигалю, я туй мало не по темі, айбо хочу ся дашто зазвідати. Што из мовным законом, котрый каже ош усьо ся має вести державнов мовов (там пише и за ютуб). А што мы? А што діалекты? Наші каналы будуть жити?
@@marianna7589 не знаву, кидь чесно, де сьте такоє уникали за ютуб. Державнов бисїдов ся має вести державна документація, тай люба адміністратівна документація, кидь другоє не вызначено зась законом. Што ся кыват ютуб каналӯв - та мӯй канал не державый, а можу го вести якым хочу языком)
@@myhal-k , я не за тебе. Ты не єден сякый наш. Воліву ся зазвідати, кіть дашто не розуміву.
Freier in German refers to a brothel goer
Супер! Мені дуж подобається карпато-русинськый язык, Дуж цікаво вивчити! АЛЕ знайти словник НЕ можу.
Дякую, Мигалю, за сікавую бїсїду! Цей язык краще за українську мову, БО НЕ забитий сяким «хламом» із західних мов, типу «селфі»,
«флеш моб» та ін...
Я сам із Харківської області,
нас тут вже потроху за всі цькують за рускій язык!
Треба ваш карпато-русинськый язык затвердити на державному рівні!
Мне очень нравится "айно". Теперь тоже буду так говорить
Мигаль, красно вам дякую🙏
Я так розумію, що русини розвивали свою мову з часів королівства Русь, а то й раніше. Тоді на фіно-угорських землях розмовляли слов'янською хібащо князі, еліта й прийдешні попи з Русі. Тому з праслов'янської скоріше вони(ісконно руzkiє) з молитов запозичили все, ніж автохтонне населення України. Та й за останніми дослідженнями мовознавців земля України входить до території зародження й розвитку прасловянської, на відміну від Уральської мовної групи на території рф. До русинів ближче Болгарія, Словенія, Сербія тощо для запозичень чогось схожого на так званий "руzkiй", якщо говорити за сталі слова, вживані століттями.
А произношение букв Л и Н,отличается немного, правда, Мигаль?
Файное відео думавим ош не чисто хоснуву русинську айбо не всьо так погано
"чисто" / "не чисто" ото демаґоґія. Язык - інштрумент, обы ся межи собов розуміти. Кидь дашто кажеш, а тебе порозумівли - значит добрі, значит язык фунґує. Його копозиція, його "чистота" - ото субєктівні назоры, котрі ся єдному будут любити, а другому - не будут)
@@myhal-k Тай і то правда )
@Alexander SL но та што? Люба мова має иншакі слова
@Alexander SL ай бо ми з ними граничиме тому і маєме
@Alexander SL у каждуй область є свої слова і акценти тупий ты урус
Згадала я чомусь монолог Голохвастова "За двома зайцями" i його мову) "Человек, если он вчёный, то ето ж ого-го!") Дякую за видео, дуже цікаво і пізнавально) 👍🏻😀❣️
Ти - красаУчик. Молодєц. Продовжуй так і дале...
Я чув-- коли прийшли сисi .Та казали- будет Хорошо. Русины нараз порозумiли-будуть Корошати))). Дякуву ти за роботу.
"будут хорошати"))))
Исе мало брутално, но доста смішно
Сисі?😂
Слава Ісусу Христу. Уповіжте, будьте добре, чому саме "бесіда"? З якого року використовуєся слово Бисіда? Яка етимологія і походження слова Бисіда. Дякую 🙏за роз'яснення.
> псл. besěda, утворене з прислівника bez «зовні» і іменника sěda «сидіння»;
www.goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D0%B1%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0#1671
Дуже цікаве відео!
Мигалю, дуже правильний урок!
Тільки зазначу, що деякі слова з другої частини списку не зовсім руські, так би мовити. Вони, скоріше, належать до дуже старого моравського лексикону, звідки вони "по-сусідськи" запозичилися мовою русинів. (З мадярської теж є такі старі запозичення, напр. "вар", "варош" тощо).
Московські ж варіянти цих слів мають абсолютно иншу історію: вони теж запозичені зі старої Моравії, але не напряму, наживо, як у вас, а через письмове посередництво т.зв. церковно-слов'янської книжної штучної мови.
Таких старо-моравсько-болгарських слів у московитів до чорта - значно більше, ніж у мові русинів.
🤝
Are the Rusyn words you listed still being used or mostly replaced by their Russian equivalents? We on the Slovak side, since we didn't have the Russian influence, all of those survived in use with some parallel Slovak terms (e.g., biglajz = zhelicka).
Rusyn equivalents from the first part of the video are still being used, for sure. But it's more like a generational thing - younger people tend to use Russian equivalents more, while I don't hear nearly a single Russian word from elderly people.
Фрайер по фасмеру из немецкого устаревшего жених: Фра́ер. Искон. Недавнее заимств. из воровского арго, в котором оно из польск. яз. Польск. frajer «наивный человек, простофиля» < «ухажер, кавалер» < нем. Freier «жених», производного от freien «свататься, жениться».
Мигаль, питання: ви кажете "бисїда" бо так є в вашому діалекти чи тому що не хочете викоростовувати таке ж русиньске але схоже на російсько слово "язик"?
МигалЮ.
Мигаль и слово "язык" часто использует, в чём проблема?
Мигалю, як думаєш. Якшо сі дивити по старих мапах, то русини булис не тілько на Закарпатьови, а і на заходови України. Чи можеми казати, шос теперишна підкарпатсько русинська булас вживана і на Галичини з Волиньов і шо говорилисми на єдній мови?
П.С. Ади, за воздух і поняти завжди си думав, шос то є запозичиннє. Тут дес жию люблят ті слова говорити
Не дуже коректно прируньовати днишню карпаторусинську из живыми діалектами галичины на "старшых мапах", бо посунуло ся ай там, ай туй.
Тото є правда ож пудкарпатські діалекты ґраматічно майблизкі сут якраз галицькым, ба убідві ґрупы выросли из єдного нарїчя, хоть были роздїлені пак ґеоґрафічно.
Што ся кыват того, ци было ото "єдным языком" тогды на старых мапах - исе звіданя дизкусійноє, бо ани не можеме ся позвідати тых люди, што там жили, ож ци рахувут они себе из сосїдами єдным народом, а язык йим - свойим. Лишу сись вопрос удпертым про догадованя.
@@myhal-k попала ми у рукьі нидавно книжка односельчанина, ще м ни прочитав лиш пробігімся, та нібочкьі вун писав од імені русину закарпаття(хотя вун ся оказав "партійньім совєтськьім" русином, уже умер пара году як). Короче там вун пише що на закарпаття переселяли галицькьіх русину на роботьі(майжинь із хащов). Тобі щось ізвєстно про уто? Накулько то може бьіти правдов? Вообще я ськав на старьіх картах, до скаладу якьіх держ. утворень входила наша "закарпатська" зимня - та дуже тяжко там щось вьічленити. Я чогось інтуїтивно щитаю що мьі май до южньіх словян ся односиме(хорватьі, болгарьі і т.д.) чим до центрально-восточньіх(чехьі, полякьі), а уж тєм болєє ни до восточньіх(украйїнцю, руськьіх та й білорусу).
До речі, а в русинській бесіді звук для позначення німецького у-умляуту - то є норма?
Звук 'ü' є лишек у Бережанському тай Сїверно-Марамороському діалектох. Инде там буде авадь "у", авадь "і".
@@myhal-k Пойняв. Прийняв
Мигалю, а як щодо церковнослов’янщини?
Все правильно робиш . Ми на Галичині теж грішимо багатьма русизмами і це є велика проблема
Львіф'яни особливо.
@@alexanderslalexandersl7575 обов'язково зробимо так, як того бажаєте Ви. (сарказм)
Ну русизмами а росіянізмами* ми і є русини
@@romandiamond2165это одно и тоже
@@dimafootball2000 одне і теж як гонорар і гонорея
Мы в Сибири, в детстве, 70-е, говорили но, т. е. Да, Хакасия, это было инстинктивно, сейчас может быть тоже так говорят, не знаю, дай бог тебе здоровья, Мигаль, и твоим близким
Да, в Сибири и сейчас так можно сказать, "но" в смысле "да". Ну я думаю, что это зависит ещё от манеры произношения!
@@SB-fw3yr Нас никто не учил так говорить, это было само собой
Так там сколько принудителбно переселенных украинцев
@@KONTAGD "принудительно переселенных украинцев"? Это твое мнение и не более! Часть украинских переселенцев в Сибири были родом с Причерноморья, Полтавы, харьковской губернии. Они начали переселяться ещё при российской империи, с конца 19 века / начала 20 века. Переселение шло с густо населённых мест, ты не знаешь менталитет крестьян начала 20 века, они нуждались в земле, потому что только земля могла их прокормить!
В Сибири до сих пор сохраняются названия связанные с этими переселенцами, мы не пытаемся ничего изменить как это делаете вы! Например, в Омской области есть населенный пункт под названием "Азов", связанный с их прежним проживаем! Но сейчас там много немцев проживает. Это больше как немецкий населенный пункт. Деревня "украинка" в Омской области и так далее.
Я как житель Сибири вижу достаточно людей с украинскими фамилиями, но это все что осталось от их корней, никто не знает украинский язык! Они такие же патриоты России как и другие граждане России и считают себя русскими
@@SB-fw3yr тю, а хто не хоче до Сибіру? Всі тільки туди і пруться. Хулі кому потрібні ті чорноземи, в Сибіру зато тайга та ведмеді.
Дуже классно👍
5:40 "што" я чула в старій гуцульській пісні, котру співала Христина Соловій("Под облачком" називаться), і воно там дуже органічно чулось, тому я зробила висновок шо воно насправді наше, а не від мос....
У Пудкарпатськых діалектах бӯлше люди каже "што" гикой "шчо".
тото не стара гуцульська співанка. изовсім нияк ид гуцулум ся не докывує. Мож ї хыба назвати лемковськов тай тото не буде докус чесно. Автор тоі співанкы Семан Мандзелян.
"А коли въ томъ выказѣ поименно наведены суть Супленты, для чогожь закрыто имена адъюнктôвъ словомъ Vacat?! *Що* за причина того, легко можна ся домыслити. - Одинъ зъ тыхъ адъюнктôвъ Русинъ Дръ Богословія такожь убѣгался о суплентуру, но страханося ему такову поручити, абы число Русиновъ-Професоровъ за-надто не побôльшилося. Тожь абы напротивъ него конкуренцію додержати, дозволено госп. Дру Филярскому, теперѣшному супленту Моральной въ часѣ празднинъ въ день передъ тымъ славнымъ засѣданіемъ д. 10 м. Августа дѣлати диспуту." (1865 р.)
@@geronimo3317 ой вибачте, я перепутала, не розуміюсь в тому
@@user-rv9se9sq3h тадь бiды ниє.) В Украйині из сим ушиткым страшный хаос ся чинит. Чилядникови из боку ся тяжко из тым розгребсти, кидь бы и чиаво хотiв.
❣❣❣
у всякому випадку, звучить набагато ліпше по русину ❤🔥❤🔥цікаво, а яка різниця між термінами "лемки" і "русини"?
Привіт із Італії, Мигаль!!
Лемкы - самоназва русинӯв Польщі, там ся зачала хосновати на зачатку 20. стороча.
Мы ся из вами, Анно, уже дись видїли, правда?
@@myhal-k видїли в Ужгороді ;))
А як у вас кажут на полуницю? Теж клубніков називают?
Не знаву. У мене у родинї кажут "ягода". За другых не можу казати раз.
я тоже лиш слово "ягода" чув та говорив. не коле не казав "клубніка" чи "полуниця". 🤷🏻♂
@@myhal-kПо- чешски клубника тоже просто "ягода". Конечно, ведь клубника это самая ягодная ягода. Наверное, изначально у всех славян клубника (земляника) была просто "ягода".
Зная Русский, Украинский и Сербский понимаю о чем ты говоришь и твоя собеседница из Словении. Славянские языки очень похожи. Очень заинтересовала ваша культура. Очень жаль что вашим предкам пришлось пройти через многие испытания Телергоф, Терезин и др. Удачи тебе !
@@Eneo7 ххл?
Менi дуже прикро що так скоiлося. Вибачте!
дуже важко дізнатися де слова запозичені а де ні, коли стільки часів мову душили і ми споживали стільки іноземного контенту. Я, наприклад, весь час думала, що слово огородина то наше місцеве словечко, а потім десь прочитала, що його й використовували до "українізації". Багато українських слів втратили й ми і стала наша мова схожа на російську. Так що я дума, що та українська мова якою говорили років 200 тому більше була схожа на мову русинів ніж теперішня. У мене, наприклад, батьки теж кажуть жонка, а інколи таке дістануть з словникового запасу, що я й не чула
Мож ся дӯзнати, просто на тото треба повно часу тратити(
@@myhal-k та отож.
Да, что-то в последнее время стало модным что-то и откуда-то насильно удалять.
Можно еще из славянских языков попробовать удалить латынь например.
Май ми ся любит, як удалявут солдатӯв из території державы, куды они прийшли без приглашкы. Майчасто у міщуках.
Я была уверена, что понимаю украинский (смотрю мелодрамы на вашем языке, новости, читаю сторис блоггеров без переводчиков, и пр пр пр).
Но я нашла ваш канал 🥲
Сижу, хлопаю глазами на новых словах...
Так це ж русинська, а не українська. Різниця суттєва.
У русинов и буква "ы" используется (в украинском понятное дело, звук есть такой же, но именно в русинском тот же символ как и в русском)
Так это по сути и не украинский, это родственная ему языковая форма - карпато-русинский. Часть русинов считает себя украинцами, часть считает себя отдельным народом
@@user-io1do3fl7v А мені навіть інтересно де це в українській є він?
Всё прекрасно понимаю.
5:34 У нас в Габурі (Словеньске село) іші фурт гвариме "што" (або "шо")
Ци легко вивчити русинску бесїду і навчитися говорити?
Тяжко уповісти, бо знаву дуже-дуже мало люди, які навчили ся русинськый як другый (тритьый-четвертый) язык. Из такых можу привести у приклад чеського лінґвішту Міхала Вашічека. Вӯн дуже читаво говорит, айбо вӯн языкознавиць, не знаву ци добрі буде у приклад класти такого чилядника.
Вечур добрый! Ци є слово отдых нашим чи пушло із рос.мовы?
Туй мало май тяжко. Гибы корїнь слова общесловянськый (дых), тай маєме выд нього цїлый шор далшых слӯв: дыхати, вдыхати, надыхнутя...
Та лоґічно бы подумати, ож "оддых" тоже сьме могли зклепати самі. Тай у словникови Керчі тоже го можеме найти - slovnyk.rueportal.eu/?zapros=%D0%BE%D1%82%D0%B4%D1%8B%D1%85
Айбо, на другого бока, у сьому слові бы мав быти мало инчакый префікс:
- уддых на нижнюм Марамороші
- выддых у мене у вирьхнюв Боржаві
- віддых у Міжгірщинї
- вуддых на Ужанщинї
Айбо у Кушници люди тото кажут повнӯстю "по-домашньому", кажут "иду выддыхати" (кидь даґде на море), айбо пӯсля тяжкої роботы уповідят скорше "иду спочити/выдпочити"
Міша, дай Боже здоровля(!). Порадили ня ід тобі ся звернути. Є таке слово у нас "каждьій", вать "кажджььій"(по укр. - кожний/кожен). Лиш у нас у тячуськум районі кажут "каж j ьій!, то їсть через англійськьій звук "j", як у англійськьіх словах jam, jelly, joy language("друга "g"). Як го правильно писати кирилицьов по нашому сись звук "j"?
Пиши ги 'дж' тай будьте без біды)
Уважуйте, ож письмо є лишек приближнов передачов устної бисїды, тай ниґда не буде доста точным.
@@myhal-k пак англійська "j" доста точно передає сись наш звук, просто юй ниє соотвєтсвія у нашуй кирилици. А вать май точно - у нас є звук, якого ниє у другьіх нашьіх восточньіх "побратимськьіх" народах(укр, белор, і рашисту). Пак я ся навелико ни мереґую, просто думалисьме із чилядьов ош тьі май знаєш малинько од нас.
Комбінація "дж" передає сись звук не гӯрше ги анґліцька j, айбо у кириличнӯв азбуци його ниє. А кой быв, та хосновали го намісто "й", а не намісто "дж", а тото уже путаниця про другых люди)
Кой дашто пишеме, та варта спомнити, ож мы тото пишеме обы щи датко ай побировав прочитати...
@@myhal-k я ни согласен нащот "не гурше". Українська "бджола" тай наша бjола - звучат доста инак. Як і слово "кажjьій", про яке йшла мова спершу. Тай туй май бурш діло ни у "передає", - а й як звучит, тай як тот звук автентично та й точно передати на бумазі вать на скріні.
Но я вже поняв що аналогії у кирилици нашому звукови j ниє. Я давно исе замітив. Думавім що я щось можек ни знаю.
@@vkt2805 буква на тото є у сербськӯв, можете ї хосновати. Або зась, вы хочете обы люди, котрі вас читавут, спознавали кроме нашого письма щи сербські авадь анґліцькі буквы :)
Ох, я часто замічаю російські слова в свому оточенні. Всякі да і творог. Як же бісить творог, хоча розумію бажання людей виділити окремий вид сиру.
А як по вашому буде сир твердий і сир кисломолочний (творог рос)?
Казали просто сыр, бо ниякый другый сыр дома ся не чинив, та не треба было нового слова. Типирька кажут творог.
@@myhal-k бляха, так в нас сирники стануть твородниками. А ми ж так з русні сміялися, що їх мова далеко не 100% слов'янська, як вони вважають
@@Laska_Halya но, над сим я контролы не маву)
Я можу людьом указати што тай выдкі, а они мавут свої головы на плечох обы думати як говорити.
@@Laska_Halya некоторые из славян считают свои смешанные браки и заимствования а-ля "майдан" более правильными. Площадь это конечно менее славянское, от славянской плоскости. И беларуское плошча. Námestie у вас более славянское нежели "майдан" интересно?
Короче, смерть творогам! 😊
ну є хоча б невелика втіха: ці слова можна змістити, бо є власні лексеми на позначення певних явищ чи об'єктів.
У бӯлшости припадӯв у селови мож учути ай тото, ай другоє. Просто є проблема в тому, ож молода чилядь менше перебират лексикы выд старшых спозад того, ож бӯлше комунікувут из інтернетом, гикой из родічами, гикой из бабков тай дїдиком. Та спозад сього російські мультикы бӯлше формувут йихньый словник, гикой родина.
@@myhal-bavyt це дійсно...сумно, окрім часу не лишається нічого, лише очікування й терпіння... як філологу, мені відома трохи ситуація відповідних інститутів, не подумайте, що я уважаю це легким завданням - робити мову більш-менш статичною й втримувати її живий статус.
Интересно, что в южнославянских языках используется слово «да», что говорит о том, что оно не только российское
База. Дайте му кавуна.
Хочу яфоны
@@myhal-k афини, ци айфон?
@@vexillonerd яфоны
Letter "Ф/F" is foreign to Slavic languages: all words containing it are loanwords.
А фуфло? Аж 2 Ф! Фуфайка опять-ж.
@@lizafilm4605 фуфайка - от итальянского fofa. Фуфло - возможно из идиша.
дуже вам дякую за відео ,я з Буковини і мені фест подобається ця мова русинська , можете порекомендувати якісь книги на такій мові щоб вивчити її
Тото залежит на тото, якый варіант хочете учити. Туй сут зобрані добрі матеріалы на такоє: www.reddit.com/r/rusyn/comments/ga7w2y/carpathorusyn_resources_master_list/
@@myhal-k вельми вдячна вам
Михайло Рошко "Кривавий місяць над Минчелом" збірка містичних оповідань,русинською мовою.
Добрый день, сегодня заметил одну очень странную, но интересную вещь. Заключается оно в слове "но". В регионе котором я живу (хустщина), принято говорить "або" с ударением на "а". Всегда когда я слышу вашу речь, где-нибудь да и промелькнёт это слово. Так вот, сегодня, когда я в очередной раз услышал это слово, мне почему-то на ум сразу упало немецкое "aber", что имеет такое же значение как и "або". Сразу заинтересовался этой темой, поскольку подобных заимствований нету ни в словацком, ни в венгерском, ни в польском, ни тем более в украинском. Откуда же в карпаторусинском взялось такое немецкое заимствование, которого нету ни в одном языке, граничащим с ним? Очень хотелось бы узнать что Мигаль думает по этому поводу.
Не є вто німецька позычка. Фонетічный варінт уд "айбо", Мигаль го тоже пораз хоснує.
@@user-tz5sv3zk1s Вот именно АЙБО !!!
Всё ясно. Каждая лягушка хвалит своё болото 😂😂😂 Пакуль гэта не скончыцца, войны таксама не скончацца. Значыць свет наступіць не пры маім жыцці. Добрага ўсім здароўечка
Но, бизӯвно ся война зачала спозад того, ож руснакы честувут свою бисїду, ипен сяк ги кажеш.
"свет" у значиньови "мир"? што за пекельні борошна, подаментоумный ись? пиздуй нахуй водси, дебіле єден)
Цукрик звучить красивіше, ніж "конфета" ))
Даже не думал, что у вас есть такие заимствования из русского. Вроде лексика достаточно простая, а на вас мы столько влияния не оказывали, как на прочих украинцев. И очень правильный посыл - если и избавляться от какой-то лексики, то только грамотно. Спасибо за видео
@@Ll-mw9sy что? Кого?
@@Ll-mw9sy а как это к моему комменту относится
@@Ll-mw9sy я вам про лексику, вы мне про советскую власть
@@gRs3jVan26SBJинтересный вопрос. Вот ты нашим депутатам и прочим зетанутым кто нибудь объяснил это, когда они пытаются русский язык кастрировать.
3:20 давайте ліпше думати, ош суп з англійської прийшов)))
або в українську з англійської а в закарпатську з української вже
Давайте ліпше думати, ож комната од нам из латинської прийшла.
Оригінально це слово мабуть таки французьке, воно там і звучить майже так само. До рос. мови воно прийшло звідти.
Галицький варіант звучання цього слова, "зупа", говорить мені про те, що воно туди потрапило з німецької, через польську або й напряму. Якщо у Закарпатті це вимовляється саме як "суп", то мені здається що це таки рос. позичка.
@@товмач-руснак Айно, чув им за туту комнату. Незнав им што метод римської комнати став натіко популярним
Мож думати што хочете, айбо суп прийшов из російської, куды прийшов из французької.
@@andriibondar4029 Dokładnie tak jak piszesz słowo ''zupa " to niemieckie ''suppe " i angielskie ''soup" zapożyczenie z języka Francuskiego . A do Rosyjskiego i Ukraińskiego weszło bezpośrednio z języka Polskiego .Język Polski był w XV i XVI wieku językiem dworu i arystokracji w Rosji .Słowo ''Zupa " zastąpiło nasze słowiańskie ''polewka" które jest nadal używane na przykład w Czeskim języku . Polski język został wyparty z dworu Rosyjskiego i arystokracji na rzecz Niemieckiego a następnie Francuski ale dopiero po objęciu tronu przez Katarzynę .
Московити не мають монополії ані на давньоруську ані на староболгарську (церковнослов'янську) мови.
Якщо московське слово витісняє місцеве - то недобра інвазія.
А якщо то місцеве слово староболгарського походження - то недобре його цуратися.
Интересное видео.
Ять Нашув бисидя офіційно?
Не можу уповісти "айно" авадь "нєт", бо нашої бисїды офіціално в Украийнї ниє :)
А кидь серйозно, та ани єден из трьох стандартӯв, які ся хоснувут у другых державах, не має у собі букву ѣ.
@@myhal-k Ах так. Я люблю это.😗 Мои родители югославы. Но я так и не узнал Украину. Это все новое для меня.
Я якось не заходив до цього на цей канал, (хоча й знав про нього і бачив Мигаля на інших каналах) але зараз зрозумів, що у вас дуже багато запозичених слів зі словацької. Я чомусь раніше мислив що у вас більш з польскої слів, але ні. У вас багато різних коротких слів як: "Айно" (по словацькі "Ano") чи слово "Но", яке теж є в словацькій (No) та має такий же самий сенс. І якось навіть сприймається для мене русиньский як словацька (Живу зараз в Словакії тому таке враження)
Тото не словацькі позычкы
Словацькоє "Ano" тай нашоє "айно" сут словами, што взникли похожым путьом, айбо не были єдно выд другого позычені. Тямиме, ож исе два сосїднї словянські языкы, котрі, хоть-якым боком, будут мати бӯлше 50% общої лексікы.
Просто вы на тото никаєте из спеціфічної перспектівы, та гадаєте си, ож кидь слово1 є у языкови1 тай языкови2, но ниє у тритюм языкови, з котрым ся не пӯдло знаєте, наприклад украйинському, та значит слово у языкови1 было позычено из языка2.
Но, на щастя ци на жаль, еволуція языкӯв фунґує не лишек за вонковыми позычками.
@@myhal-k Ні-ні, я не говорю що це запозичені слова, я маю на увазі, склалося так, що ці обидва слова є схожими, так історично склалося. Не так виразив свою думку. Вибачаюсь
@@user-io1do3fl7v не, вы руно так уповіли: "ле зараз зрозумів, що у вас дуже багато запозичених слів зі словацької." :D
Вшытко добрі)
Я єсм з Пуділя й сам пробую віднаходити рідну лексику предків. Єсм з виликого міста, тож досит нипросто даєці мі то, хочаж, як см був малий, то много їздив до своїх бабів з Трембовлянщини і Бучачищини. Ото як пробую балакати і писати, то тєжко знати то, чи говору правильно, босто жадних блоґерів котрі би так казали нимає, доводиці покладатисі на власну паміть та й на ничислені знаня і відомості з етнографічних досліджинь, ну й виправлєти свій кументар по 100 разів.) Дєкую за запис.
Все не так просто , як каже автор , якщо взяти до уваги , що найвидатніші руські князі сучасної Галичини - Ярослав Осьмомисл та Данило Романович мали угорське коріння і родичались з угорськими королями то є ймовірність що частина сучасного Закарпаття була в складі Руси , або її наступника - Руського Королівства . Треба ще взяти до уваги завоювання цих земель Володимиром Великим , а на цих землях як відомо тоді проживали білі хорвати . Тема більш масштабна , не для такого короткого відео .
Якраз ож имовірнӯсть є, айбо дуже мала, тай не має ниякых на тото доказӯв. Та раз тото вшытко є сугубо спекулаційов, не бӯлше. Ниє абсолутно ни єдного доказа ож земля днишньої Закарпатської области была хоть под якым котролом (ни мадярӯв, ни руси) до кӯнця 11 стороча.
Возрождай русинский язык Мигаль,чешский язык тоже когда-то почти уничтожили немцы, настало время
А що туй возрождати, і так всі говорят по русинськи, лиш в городах по українськ
Файно говорит. Лем шо таке Бодюґови?=)
Будюґовы - ґатькы
slovnyk.rueportal.eu/rusynsko-rusky/?zapros=%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8E%D2%91%D0%BE%D0%B2%D1%8B
@@myhal-k Дубрі най буде.
🤣
яку мову можна було б запропонувати для міжнаціонального спілкування замість російської в СНГ? (вибачаюсь якщо помилки, перекладаю через гугл)
А нащо те СНГ комусь здалося?
@@sergiiguliienko8058 а що з ним не так?
@@sergiiguliienko8058 ну я про те, що якщо прибирати російську мову, її потрібно чимось замінити. А російська мова не тільки в Росії, але багато де в СНГ. і я розмірковую
Заміниме російську русинськов тай готово.
Убстало ся порозуміти што такоє СНГ, бо на картї-м такого не видїв
)
)
Чому в кадрі ніколи немає української символіки?
1:20
Мигалю, «дистанційка» на «пульт» кажуть, майже лем у вас) . Всяґде инде м чув лем «пульт»
Но сесе фінал!
Мигаль привет! Есть ещё очень интересная тема , когда русские люди , волей судьбы занесённые в За ( Под) Карпатье начинают на свой лад переделывать русинские и мадьярские слова на свой лад. Самый яркий пример я слышал в селе Боронево , там русская женщина вышла замуж за русина . И когда я был у её семьи на гостину , то вместо слова танжер она постоянно она говорила танжерка , то есть слова срослись
тарелка - танжерка . И в других разговорах( биседах ) я много раз слышал подобные слияния .
Спасибо что Ты занимаешься таким важным вопросом о своём языке.
Интересно, а в русском есть русинские слова? Не общие славянские, а именно русинские?
Ачий не буде
децл. он же Децл.
Есть, полным полно.
@@vvvsss5703 , можно заимствовать по частям, только морфемы. "алкаш" с мадярским суффиксом, как "гуляш".
@@alexandersl1590 , любая кодификация это вариант чего-либо большего. к примеру, можно выкинуть "вариант", "кодификация", "конфликт", но... все привыкли.
До Рокосова Йо а дальше Айно. Буштинська файта
Ниґда не чувїм обы кось казав "бабушка" або "дєдушка", я усе чув "дїдо" ,"бабко".
"Суп" не є російским словом. В англійскій мові також soup, в німецькій Suppe, в іспанській sopa, тощо.
Не можу ся з вами согласити, бо самі росіяне такый левеш инчак як "суп" не кличут. Айно, у них тото французька позычка, но ужек не первоє стороча исе є и російськым словом тоже.
@@myhal-k Слово "суп" прийшло в російську тільки в минулому сторіччі, раніше казали "похлёбка". В українській це "юшка", і дотепер широко вживане.
рядне вiдео.
Суп тото сербанка з бульми й мнясом тай накілько, щи стане фантазії. Борщ то не суп, а борщ. А левеш то бульйон з мняса, вать в піст з грибів, з макаронами вать з бульми. Сесе знає кожда ґаздиня.
Цікаво 🔥👏
Утюг-это слово принято от тюрков, переводиться как "без огня".
Вельми шановний автор, хотів би зауважити про одне слово, яке ти назвав російським. Суп - це спільне слово як для української мови, так і для російської. Цим я хочу сказати, що це слово можливо прийшло до вас разом із СРСР, але повністю його російським називати некоректно. А всі інші слова паразити, які ти назвав, також присутні і в українській розмовній мові, і такі слова, на мою думку, потрібно викорінити з нашої і не тільки мов.
Так в украйинську бисїду слово "суп" тоже прийшло из російської, та туй на єдно выходит
Слово было позыченоє из французької у добу, коли французька была "престіжнов" у світови, оно прийшло в російську через йихню "інтеліґенцію"
Гаразд, звучить доволі логічно. Французька і справді була доволі популярною. Наскільки я знаю, деякі російські дворяни навіть не знали російської. Я зараз подивлюся в інтернеті про це слово, можливо щось знайду. Дякую за відповідь
Спасибо! Я теперь знаю что такое фигляр😁
а фигли ж его не знать?
@@gojotigan92 Так я это слово слышала только от учителя литературы,и понела так что "фигляр"=придурок а вон оно как оказывается шутник.
@@sorodich6215 фіґля аш май точно
@@sorodich6215 там є тота ґ
"Фігляр" у російській мові має непозитивний відтінок. Український "Лексикон Львівський" (Галичина2019 р.): "фіґлі"-"витівки, вибрики, дурниці",
а у закарпатців - нейтральний?😶
"Фраї(є)р" у російському кримінальному жаргоні-особа з поза кримінального середовища, у закарпатців і галичан-ніби, просто синонім до "хлопець, парубок"...
Дуже слизька тема з цими запозиченнями. Ти в багатьох місцях протиставляєш запозичення наприклад з угорської мови російським словам. Не розумію який сенс має таке відео якщо одне та друге слово запозичене.
Непутай, то базовані пожички из мадярської і німецької.
@@user-wj9zu4mw6h Позичка це позичка.
За котрі конкретно мадярські слова кажете? "Пойме" ци може "гӯрше"? :)
Конкретізуйте што хочете уповісти, бо инчак ваш коментарь доста контроверзійный.
Адолфе, поличив им. У відеови указав им 17 російськых позыченых слӯв (значінь). Спомежи них навів ги "наш" еквівалент 3 слова мадярського корїня. Май конкретно:
- дисятоє слово, "бизӯвно" є мадярського корїня
- шішнадцятоє слово, мадярськый "левеш" у исписови синонімӯв до нашых "поливка", "дзяма", "сербанка", "киселиця" тай другі
- сїмнадцятоє слово, "тийґлазӯв" тай "вошолӯв" сут мадярськыми в корїньови, што аж нияк не страшно, бо біґлязь не руснакы придумали :)
Из сього выходит ож три припады из сїмнадцятьох ото "в багатьох місцях" :)
@Alexander SL Александер уже не знає из якого из фейковых акаунтӯв писати) благо хоть в процесови ся мало вошколує
А на якій хвилині видива ви зрозуміли що хлоп не з України?
У вас у описови канала даякый російськый сайт
Мигаль наче зі заходу України.
Суп годно бути шей вкраїнсков позичков
В украйинську оно так само прийшло из російської, та туй на єдно выходит
В украйинськӯв є дві варіанты: галицькоє "зупа" (
@@myhal-k у Полтавському районі "суп" іще іноді "юшкою йменують, до речі.
але половина тих московських слів теж є запоичина з західної куьтури
Тот самый "суп" ориґінално з французкої, айно. Но у контекстови сього відео буде не зовсім лоґічно казати ож тото "французька позычка", бо принесли тото слово не французы.
biglajz - Bügeleisen
я лиш 4 хосную з сих
Справедливости ради, суп тоже не русский, он пришел из Европы вместе с, собственно, самим блюдом, а у нас были щи, уха, похлёбка и так далее
Сесе правда, исе слово прийшло в російську из французької тогды, кой французька была моднов у еліты
Казати айно замисто да
6:23 якраз то шом викинула з словникового запасу(
А чом?
не викинула, а вушмарила, вувергла.
@@vvvsss5703 видручала)))
@@myhal-k думала, шо то суржик і вже від них відвикла)
@@vvvsss5703 викопкала
але ж воздух - це церковнослов'янізм
Чом так думаєте?
@@myhal-k префікс воз- як правило звідти йде, ще наприклад возз'єднання, вознестися, більше не згадаю) їх зазвичай вичищали з літ-ї мови. ще є: закон, бог, народ (де мало бути закін, біг, нарід), спасіння (порятунок)
@@besconst направду, церьковнословянізм, побзерав им. Но тай выходит ож исе слово є церьковнословянізмом ай у вшыткых другых словянськых языках, де ся актівно хоснує.
Не никавучи на исе, сьому исписови оно силно не хыбит, бо слово воздух не было позыченым из російського языка.
The Latin names of the months were borrowed from the Church Slavonic as well. From the Slavonic-Ruthenian (Ruthenian edition of the Old Church Slavonic in the Polish-Lithuanian Commonwealth) to be precise.
*МИРЪ - состояние без войны;*
*МІРЪ - Вселенная;*
*МЇРЪ - Община.*
*Плэйлист👉 **czcams.com/play/PL1QQmSHgtv3-13X4Hjic0695fG1wTqCJg.html** с видеоуроками по древнерусскому языку❗👍👍👍*
А ты собираешься избавиться от русских слов из своего лексикона? Или у тебя их и не было?
@@alexandersl1590 Александре, мӯй родак из Кривого Рога, а не из Ростова, гикой ты си туй придумав. Уважуй!
@@alexandersl1590 даже не думав ож у мене у коментарьох онь такі пуцоші живут 🤔
@@alexandersl1590 но тай пой в Уж, пой, заприказуєме, вумнику)
@@alexandersl1590 тобі, балиґо єдна, не выросло щи указовати ми што ся учити а што нє)
Може йди купи долары, авадь уйка си у зимлю загреби, ци як вы там типирь час травите, я не знаву
@@alexandersl1590 чё вы начинаете?
Какая разница откуда у него брат. Я просто спросил про слова.
Человек просто рассказывает про свой родной язык, который в рамках Украины даже неизвестен
Никати - смотреть
Правдива історія тут :
czcams.com/video/bMopzaZR9pk/video.html
Украинци появились у нас писля другої світової войни
Козлик с Закарпатья
Думал, что если я в целом понимаю украинский, то мне понятны все восточнославянские языки. Пока не узнал о вашем канале😂😂😂
Поверь, мы в Украине не полностью понимаем друг друга, так как есть различные диалекты и языки в разных регионах :)
@@dmytronevzgodov6349 хмм, ну вас ведь учат какому-то языку в школах.
Это какой-то самый крутой диалект или язык собранный из всех диалектов?
@@wladislawortlieb8992 диалектов нет самых крутых, или самых не крутых. Они все уникальны. Учат в школе официальному языку, диалекты не изучаем в процессе образования.
Но пак йо, украйинську може і розумієш, а Мигаль говорит на русинськуй
Люблю изучать славянские языки, особенно - не столь популярные, полные самобытности, своих уникальностей👍
Молодый пане, файно было послухаті. Дякуву! Лем єдно, Вы ту вуставляєте російску бисіду гі якусь стародавню, основу - хиба. Юй лем малінко булше гі 300р., а она, до оправды, є уміло створена частков ай з русинської, котров говорила Древня Русь, а заховалася дос змінена на Пудкарпатськуй Русі.Дуже добрі же Вы кажете російська, а не руська, бо руська бисіда ся хосновала русинамі і є їх материнськов бисідов. Вінчуву вам много серинчі, ай здоровля!
Од зачатку окупасції 04.10.1944р. аж до ниська, найбулше потерпла фонетіка русинської бисіды, котра была єднов із найбогатшых у Европі.
Максиме, не творїт ся на сього Алехандера, вӯн туйкы ушыткым у коментарї дристати приходит.
Што ся кыват ипен вшого коментаря: я не выставляв туй російську гикой давню, авадь давнїшу выд даякых другых, тема была гет инчака - конкретный влив російської на живу русинську бисїду пӯсля рока 1944, не бӯлше, не менше.
фраер с идиша
Айно
идиш такой же диалект немецкого как и иные. но русская феня пополнялась именно идишем и цыганским вследствие дискриминации, маргинализации и криминализации нежелательных этносов.
кстати, и в самом идише были восточные диалекты: литвиш, полиш и галицинер.
@@alexanderslalexandersl7575 , который из немецких?
Na, da Hans kon heit net mit eich Fuaßboi spuin. Er hod Hoisweh.
Nä, Hans kann vun dag nich mit jem Football speelen. Em deikt de Hals weh.
@@alexanderslalexandersl7575 , идиш не Standardsprache. а выше для сравнения были верхненемецкий (южный) баериш и нижненемецкий (северный) пляттендойч.
И где такой словник найти? 🤣🤣🤣🤣
Наприклад туй slovnyk.rueportal.eu/