They even took pillows away • Ukraïner • National Museum of the Holodomor-Genocide
Vložit
- čas přidán 16. 06. 2024
- Nadiia Korolova was born in the village of Ivankivtsi in Podillia region. When the Holodomor broke out, she was 10 years old. Podillia was among the first regions to start rioting against mass compulsory collectivisation (making villagers forcefully join collective farms, “kolhosps” - ed.) and the closing of churches in 1929. Outraged by the regime’s actions, Ukrainian villagers chased out the local officials and activists from their villages and took control over the district centres. In 1932 the opposition of the rural population reached threatening levels, and the Soviet regime sent military units to suppress the riots. The clashes lasted for days.
Read full article here:
ukrainer.net/they-even-took-p...
More stories on ukrainer.net/en
Follow us on FB: / ukrainer.eng
Become our patreon: / ukrainer
Support us by buying our merchandise: store.ukrainer.net/en/store/
Follow us on Instagram: / ukrainer_net
Subscribe to our CZcams
Читайте також лонгрід: ukrainer.net/zabyraly-navit-podushky/
Не забудьте, що нас можна підтримати: www.patreon.com/ukrainer
цікавий лонгрід. всім раджу після відео!
Українер, низький всій вашій команді уклін.
Слухаю ,серце кров'ю обливається ,як живуть ці тварі які сумують за СССР?
Помним и голод 33-го и 47-го года и репрессии, ВСЁ помним !
@@user-ny9nr3oq1p от і мій дід все пам'ятає але совок все одно хороший для нього, пропаганда працювала як в Рашці тепер. Ледь не вмер в 47му як листя наївся і в Афганістані ледь не пристрелили, а по документах він за межі частини в Полтаві не виїжджав. По роботі в колгоспі відправляли постійно у відрядження, дома рідко бував, зарплата 60 рублів. Бабця сама на господарстві на тракторі їздила, косила худобі та й викидень стався і в її матері теж у 47 стався від важкої роботи. Але у діда: "Ця йоб.на Україна ху.ова. Захтіли незалежність от тепер все ху.ово." І смішно, і сумно. Чимало ще таких овочемозких. Хоча тепер ми взагалі чудово живемо, працюємо на своїй землі на себе і все маємо.
@@valentynakhomenko9363 то все в різних роках було. При Брежневі хорошо жити почали, саме за цим часов вони всі сумують. Ви ж не мішайте все в кучу.
@@user-pk7nx6mf8z За Брєжніва??? І що купити можна було?
@@gora2103 все що було потрібно - все можна було купити. Айфони і адідаси вам потрібно?
Дякую за ваш проєкт.. Це так важливо пам'ятати..
Дуже шкода усіх тих українців яким довелося це пережити , це дуже болісно .
Дивлюся та плачу. Кончені ті люди, які хочуть повернути Гулаг зі "смачним" пломбіром!!!:(((((
Краще не зкажеш!
В моєї сім'ї також неймовірна історія. У 1936 році за 58 статтею ч.2. були "розкулачені" та вислані з Міллєрово до Усол'я у Сибір. Усе це сталося за одну ніч, приїхали, посадили усіх на віз, дозволили взяти лише кілька особистих речей. Після звільнення їм не було дозволено оселятися у радуісі 250 км від рідного міста. Оселилися у Дебальцево. Дехто втік по дорозі у Сибір, а дехто помер уже у Сибірі. Нині у домі моєї родини школа, моя мати навіть там була році у 1980.
Моя покійна бабуся з 1922 року. Пам’ятаю її розповіді про голодомор. Історії один в один. Забирали все. Ходили по городу і шукали чи не сховали бувало чого. В сусідньому селі - Говорах, був панський маєток. В 1932-33 роках туди моя бабуся ходила глядіти панських дітей. Пам’ятаю історію про платтячко, яке їй подарували ті пани. Там вони її годували, і в те платтячко вона ховала хліб з панського столу, щоб принести до дому, де було ще 4 дітей. Діі відбувалися у Барскому районі Вінницькоі області, село Гулі. Якихось 50-60 км від села Іванківці, про яке розповідає героїня, пані Надія.
Дуже шкодую, що знаю так мало...
Какие паны в Винницкой области в 1932-м году при СССР???
Величезне "Дякую" за свідчення героям сюжетів. Цінність їх розповідей колосальна. Обов'язково буду показувати своєму сину. Маю надію, в житті з таким зіткнутись не доведеться 😥
Подяка каналу за те, що поширюєте правду про голодомор, яку повинен знати весь світ.
Моя баба переїхала з Черкас до Закарпаття, мені було 8 років у 1996, коли вона померла, але я пам'ятаю, як ми палили свічки за померлих під час голодомору.
Мені теж бабуся розповідала, що "красна мітла" забирала геть все їстівне з хати: картоплю, буряки, квасолю, борошно... Навіть долівки (глиняні підлоги в хаті) прощупували загостреними ломами, щоб не дай Бог хтось клуночок пшона або декілька картоплин не приховав. Начисто вичищались погреби і клуні. Забирали всю птицю, худобу і тягли на колгоспний двір, де чимало худоби і птиці здихало, а збіжжя зсипалося в кучі, часто під голим небом, де воно портилося. І все це охоронялось червоноармійцями, які розстрілювали помираючих від голоду людей, які намагалися взяти хоч жменю порченого зерна, або гнилу картоплину. Село Обухів (зараз місто) 40км від Києва.
Та по всій нашій Ненці таке творилося, смерть і страх.. В кожному дворі родина крепка, роботяща. І корови, і коні, і кози з вівцями, птиця яка завгодно, і землі вдосталь, і кузня в декого, як у моїх обох прадідів... Все повинищили.Все відібрали. Кого вбили, кого заслали, хтось не пережив голода.. Я нащадок виживших, і це моя спадщина від совєтів, - трагедія зруйнованого життя моїх предків та не народжених душ.
@@stepsuhovyi5318 ++++++;!!!!!!
як лишитися доброю людиною мені? коли чую вкотре як вони всю історію знущалися з нас, винищували, гнобили, й зараз не припиняють цим займатися - окрім суму така ненависть в мені закипає, така злість на них та на несправедливість що чинили й чинять, безкарно. не можна людям бажати того що я їм бажаю, горіти мені в пеклі за то, не буду навіть писати, думаю самі здогадаєтесь. але ж - щиро бажаю, хай мене й бог за то покарає.
за кожного вбитого, закатованого, репресованого, розстріляного українця, кожну поламану долю, зруйноване життя, пошматовану родину - ніколи не забудемо, жодної краплі крові не пробачимо. будь він проклятий навіки той народ катів й рабів.
@@user-zk1zv9rs4k Вы дуже правi,не карайтэ себе так,хай страждають отi не люди.
@@profesor3430 дякую. важко на серці, так воно болить мені... та все ж - треба пам'ятати то, нам усім. змалечку роз'яснювати що то за "братушки", щоб не повторювали наших помилок.
І окрім божого суда над цими вбивцями не було іншого. Не покаране зло як правило повторюється. І звідкіля досі знаходяться люди, що толерують чи навіть ностальгують по совку?
Це вони організували, потім поселились в будинки тих людей а тепер сумують, що вже такої не буде халяви
@@user-mn2nc2pg5z чиста правда👍👍👍 а тепер їхні предки алкаші ...
У мене є багато таких знайомих, які ностальгують за совєтами
Так, ми це знаэмо вiд дiдусiв та бабусь! 😓😓😓😓😓😓😓
Це ви та я знаю, а росіяни кажуть - то неврожай був і всі голодали, а Голодомору не було!
@@katrinfilipicheva7836 та iх слухати, себе не поважати.Вони по iсторii брехливi.
Людей які чесно трудилися , навіть у Сибіру Боженька зберіг. Сім'ї моїх бабусі і дідуся були вислани до Сибіру. Було в них дуже тяжке життя. Дякую Ukrаїner за вашу роботу.
Дякуємо щиро за Вашу працю і правду ! Слава Україні !
Душа кричить мовчки!Низький уклін цій жіночці !
Золота бабуся!
Моего деда, осенью 32-го выслали в Сибирь, а мой батя, 3 года от роду, еле выжил в голод 33-го года , - родственники помогли не умереть с голода . Ещё не все помогали, бо боялись .
Страшна та важлива тема! Будемо пам'ятати!
Дякую! Дуже важливо, щоб події Голодомору не забували!
Мій тато (1929 р.н.) не дуже добре пам’ятав, як все відбувалось, - був ще зовсім малим.
Але не дозволяв нам варити зелений борщ, бо одразу згадував «суп з крапиви» (переварена вода із сушеною зеленню, яку не забрали восени разом з зерном), завдяки якому їх родина вижила взимку 1933-го😢
Велика біль для нашаго народу.
Дякую. Дуже боляче дивитись. Це не казки про радянське райське життя...
безмежно дякую за працю , вклад у культуру та розуміння історії
"Вночі, поки діти спали і ніхто не бачив, бігла на колгоспне поле збирати колоски..., потім у пивниці (погріб) при світлі лампадки перебирала, чистила,..."
У 32-33 у Західній Україні ще не було "асвабадітєлєй", але голодних із Великої України вже приймали..., а в 46-47 і на собі відчули шо таке голод...
Завжди згадую про бабусю як чую подібні історії.
(Яворівська Текля Григорівна, дівоче - Приставська, 06.10.1920р. - 24.05.1997р., с.Макунів, Мостиський р-н., Львівська обл.(12ть дітей вивела в люди...)
Дякую вам за працю !!! Дуже цікаві розповіді людей про колективізацію і голодомор . Доки ці очевидці ще живі , їхні розповіді безцінні для майбутніх поколінь. Цікаво було б ще послухати розповіді про УПА.
Страшні часи 🙏
Дякую за Вашу працю!
😭😭😭 важко слухати і боляче дуже боляче...
Дякую вам за таку працю. Якщо можете додайте до наступного відео англійські субтитри, треба щоб ввесь світ знав про це
Лайк та коментар на пiдтримку каналу!
Дякую за відео... страшні часи
Плачу...
Прекрасна, сильна жінка! Многая літа пані Надії! А ми не забудемо.
Дякую ! Здоров`я та процвітання Вам !
Дякую за історічну правду! Нажаль, небагато свідків залишилось...
Ото ж бо,єдин Господь.Тому і вижили,бо ваше свідоцтво дуже важливе для майбутніх поколінь.Це страшно,вуха хочеться затулити,і не чути тої страшної розповіді..Тримаймо ряди,все буде добре!!!!
Дякую за працю на користь України
Були страшнi часи...Моя бабуся розповiдала,як вони виживали...так от не всi ii дiти вижили.Голодали,страшнe,босi ходили.Доки моя бабуся пiшла розмiняти хустину на хлiбину,то зостала мертвого своего сина уже й ворони очi викльовували.Дiтей було в них багато i всi iстки хотiли...
Правда, очень печальная😭
Ukrajinci vsudy odynakovi Barabolja,jeden,akcent,my odna nacija,pamjatajmo!
пора перестать верить всему что вешают на уши. Любые рассказы надо проверять. Даже если это рассказы про голодомор.
czcams.com/play/PLG-PPROKsl2ikFdEB6MO-WtEJUwpMgZAH.html
сдача мяса в январе -июле 1933 года по Киевской области
czcams.com/video/P-MZl-ob1cg/video.html
Нащадки розкуркулених бережуть пам'ять, все знають. Нащадки "активістів" ностальгують за совком і ковбасою.
Юлия Веретельник чудово сказано. саме так і є. а майже 100 років по тому, діти і онуки тих активістів вибирають нам зеленьського
Після таких відео ще більше переконуюсь що щастя не в грошах.
пора перестать верить всему что вешают на уши. Любые рассказы надо проверять. Даже если это рассказы про голодомор.
czcams.com/play/PLG-PPROKsl2ikFdEB6MO-WtEJUwpMgZAH.html
сдача мяса в январе -июле 1933 года по Киевской области
czcams.com/video/P-MZl-ob1cg/video.html
😞😞😞😞😞
Дуже сподіваюся, що усі ті кати у Пеклі!!!!
Щиро дякую за цей проєкт!
Чекаю з острахом 🙏🏼
і як я пропустив такі сильні випуски від Ukraїner, обов'язово до перегляду!
Дякую вам за вашу роботу
Такі інтерв’ю потрібно перекладати на всі мови світу!
В моїй сімї, яка походить теж з Поділля (Тиврівський р-н с.Красне) дуже схожа історія. Прадіда разом з сімєю вислали до Сибіру бо вважався куркулем....
Бабуся розповідала аналогічну ситуацію. Все з хати винесли, а в кінці їй маленькій червону стрічку з волосся вирвав - для потреб совєтів.
Сиджу плачу. Досі боляче таке чути, хоч моя сім'я не зазнала Голодомору....
thanks i think you are doing important work
дякую, я думаю, ти робиш важливу роботу
Дуже дякую...
Дякую
Дякую за ролик !
Дякую за ролик.
Дуже вам дякую, дорогі!
Дякую! Побільше таких проектів.
В мене татусьо теж ледве вижив , бо вже винесли його на подвір'я , біля хати опухшого від голоду помирати , але старша сестра його виходила . Бігала до однієї сусідки і випрошувала в неї трохи молока ,бо в тої була корова.Так мій татко вижив. Хмельницька обл.Деражнянський р-н ,село Богданівці.
Мені дуууже шкода тих людей.
Сумно.боляче.розум!ти слухати.Але ми мусимо розум!ти як жили.як було.та як сталося.
Довгих літ бабусі!
Ось це мають показувати по телебаченню, а не ту гидоту з верховної зради.....в школі дітям розказувати і показувати, щоб потім ніхто на хотів руського міра
Моя бабуся потрапила до тюрми за колоски! Відпустили тільки коли вона була вагітна на дев'ятому місяці моєю тіткою!
Не забудемо, не пробачимо. Який страшний злочин - штучний голод. Нелюди комуняцькі.
Важко дивитися ще важче осмислити.
Важкі часи пережили люди
Дякую за ці відео.
Каналу 👍👍👍👍👍. 💙💛
Моя родина теж була розкулькурена була вислана до калер!! 7 д!тей та 6 дорослих.в чисте поле в зиму.Викопали землянку.Прабабця була красунею.Задивлялись вс! хто мав оч! .А ком!сари.п!дстер!гали та гвалтували !!.вмерла.лишила д!тей 4 хлопц!в.Нажили добра.При!хали на Сумщину.в 1929 .Знову почали наживати.Працювали на заводах бо в сел! Все забрали .та й ще поставили заслони щоб з села чи району не ви!жали.мужики працювали .а передать харч! В родину було не можливо.Староста за хар! Пропустив один раз.Убатька з голоду борода виросла.йому було 5рок!в в 1933.Бруньки липи !ли.Як в!йна почалась 3 брати д!да втекли за кордон.так ! Вижили.С!мя старости була .наказана богом смерт! В родин! !в наш час.д!ти.Внуки.правнуки.
Важко на душі від такої правди, але всі мають про це знати😢
,Спасибі за фільм !Правда наша гірка дуже.Треба знати.Моєму батькові у 1933 р.було 10 років ,розповідав про ті страхіття...про смерть свого батька і людей у селі.
Дякую! Як завжди цікаво. Сумно, але маємо знати.
🇺🇦✊🏻
не вдається дивитися без сліз :(
😢😢😢
Дякую за відео
я дивився та плакав
дякую.
Жах. Але всі області однаково розповідають.
Важкі спогади, алe потрібні для майбутніх поколінь.
Шкода, що на такі речі пам'ять не вічна. Пройде ще 50 років і люди будуть повністю відноситися до цього як до стародавньої події.
Ми сьогодні з п'ятирічною онукоб запалили свічку та подивились мульт "Голодний дух". Розповіла про ті події, запалимо свічку через рік. Так маю надію, що вона буде пам'ятати про це та дітям розповість.
Це, історія мого народу.🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Дякуємо за працю
Добре, що про це говорять. Хоч зараз.
Порадьте, будь ласка, щось почитати з історичних книг про 32-33 рр. Особливо цікаво про чорні дошки
uk.m.wikipedia.org/wiki/33-%D0%B9:_%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4:_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0_%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0-%D0%9C%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB
Яка страшна доля у наших дідів прадідів..
Ця пісня... До мурашок
Ого, крутая затея
Рекомендую також схожу документалку 2008 року "Живі", деякі деталі, яких тут немає, - приголомшливі
czcams.com/video/h_R70mSFiH8/video.html
пора перестать верить всему что вешают на уши. Любые рассказы надо проверять. Даже если это рассказы про голодомор.
czcams.com/play/PLG-PPROKsl2ikFdEB6MO-WtEJUwpMgZAH.html
сдача мяса в январе -июле 1933 года по Киевской области
czcams.com/video/P-MZl-ob1cg/video.html
Важко дивитися ще важче осмислити.
Важкі часи пережили люди
Саме такі спогади не дадуть через 20 років московитам насаджувати ідеї типу "їх там нет, такога не было и вам причудилось"
Дякую за роботу!!!
Моя бабуся вже давно померла, але розповідала як люди з голоду пухли....
Так приятно слышать чистую украинскую речь
Тяжко слухати. Дякую за вашу працю. Такий цвіт український загинув. Тепер і не дивно, що так голосують в Україні. Бо ніхто не покарав тих нелюдів що організовували голодомор, вони і наплодились та ностальгують за радянською владою і не визнають голодомор.
Владі вірити не можна.... Нажаль і зараз... Пам'ятаємо і віримо історії...
😢
🔥🔥🔥🔥
Ніколи знову!
Ніколи не забуду, ніколи не прощу
А про пытки, убийства и изнасилования местных гражданских лиц в начиная с 2014 года УЖЕ ЗАБЫЛИ?
💛💙💛💙💛💙🙏
Какие подушки ?! -- товаристщи-комсомольцы-голодранцы ВСЁ разграбили ! Деда в Сибирь , а бабушка с тремя малолетними детьми и двумя узлами майна спрятали родственники на отдалённом хуторе !
👍
Не прощу
ми усі - не простим.
CZcams @ukrainer після серії відео про Голодомор і скарг та заборони в Росії почав різко втрачати охоплення. Будемо вдячні, якщо підтримаєте зараз нас постом, згадкою.
сорян ,шо на руцком .но не могу сдержаться ;Ребя-респект Вам. посильнее стать бы и правопреемница ссср росия ,ответит за 32/33, за 44-46 Буковины.