Ірина Вільде "Сестри Річинські" (Запис 1966 року)
Vložit
- čas přidán 11. 09. 2024
- Сестри Річинські» - роман української - радянської письменниці Ірини Вільде у двох томах. Найвідоміший твір авторки, відзначений Шевченківською премією (1965).
Почала писати роман у 1936-1937 роках, фактично писала його ціле життя, переймаючись долею персонажів, вписувала їх в інші твори.[джерело?] Критики зазначали, що Ірина Вільде писала роман про себе, про своє «химерне» серце. В інтерв'ю 1936 року письменниця зазначала: «Доки не впораюся з цим малим світиком - з людським серцем, не візьмуся, просто не зможу сягнути до ширших проблем людського життя». А в іншій ситуації висловила чітку формулу: «через родину до могутності нації». Письменниця виявила себе також тонкою знавчинею жіночої психології.
«Сестри Річинські» - найбільше творче досягнення Ірини Вільде попри те, що письменниця була змушена шукати компроміс із соціалістичною дійсністю. Роман засвідчує, що письменниця максимально зуміла використати умови лібералізації радянського режиму (т. зв. «хрущовської відлиги») і внести у твір «національний струмінь». Це помітно, якщо порівняти видання роману 1958 та 1964 років. У першому - ідеологічна настанова визначає характер сюжетних розв'язок і розстановку персонажів, прямолінійні публіцистичні характеристики від імені автора та персонажів в стилі газетних штампів, у другому - переважає глибина психологічного аналізу, інтелектуальна атмосфера діалогів, філософський характер авторських роздумів.[1]
Одна з особливостей манери письменниці виявляється в тому, що «негативні» персонажі виступають виразниками ідей, які поділяє авторка. Компроміс між позицією художника-аналітика, який прагне через людину виразити характер епохи, і позицією виразника панівної ідеології не так знижує вартість твору, як характеризує драму епохи і драму митця, драму мистецтва.[1] Таким чином в умовах радянської цензури письменниці вдалося згадати в ньому і про Голодомор, і про репресії та переслідування 1930-х років. У ньому виведено позитивний образ українського націоналіста Маркіяна Івашківа. Тривалий час роману не видавали для масового читача, і з'явився він лише згодом невеликим накладом та зі значними скороченнями.
У 1965 за цей твір Ірина Вільде отримала Шевченківську премію.
Які імена!Копержинська,Батуріна,Роговцева,Гашинський,Дуклер... Кожне з них- легенда!Дякую!!!
Одна з найкращих книжок української класики на всі часи. Життя родини Річинських (де всі дуже різні, як це і є в реальному житті), її родичів, знайомих, чужих, селян та містян передане без прикрас і позитивізму. Вражає егоїзм Катерини, їх старої тітоньки та і багатьох інших.
Чудова вистава! Геніальний твір! Прекрасне виконання! Сумую за старою акторською школою. Тепер і читати не вміють. Враження, що слухаєш англійські новини...
Вони так спеціально читають тексти( наші не шановні ведучі марафону). Щоб змахувати на закордонних.
Дуже дякую Української має бути більше!
Одна з моїх улюблених книг.Часто перечитую.
Дякую за поширення україно-мовної літератури!! Бажаю успіхів Вашому каналу!!
Цікава історія.
Навіть в одної матері народжуються дуже різні діти.
Дякую за виставу!
Дякую! Давно хотіла прочитати цей твір, але все не складалося. А тут радіовистава, та ще й свого роду раритет!.. Дякую!
Це не все, а лише 1-2 частини роману... А де решта роману ?
Це не книжка, а радіоверсія вистави. Що змогли, те вмістили. До того ж, не забувайте про тодішню цензуру!
@@kabanyura - Ви не праві - Ірина Вільде була Депутатом ВР УРСР, Головою ВР на той час був легендарний Сидір Ковпак - її бойовий товариш, та й Бронко Завадка - член КП Західної України, а лінія "Бронко - Ольга" - одна із головних в романі - удостоєному Шевчекнківської Премії...
В чому? Що тоді була цензура? Хоча, можливо, запис перемонтували вже за часів незалежності, щоб менше комуняками смерділо.
В будь - якому випадку, - що є, то є. Я просто виставив на загал трансляційний запис. Якщо пощастить знайти повнішу версію, одразу ж опублікую.
@@kabanyura - Бажаю успіхів... Це неповний запис (згідно роману)... Має бути друга половина... А може - цю другу половину і не зробили... І так - Ви Молодець - хоча "щось" розшукали... Я цей аудіозапис по роману вже давно розшукую... І ще одне - були, є і будуть різні менти, прокурори, судді, дупутати, президенти - як на мене - могли траплятися "виключення" і серед "комуняк"..., як і серед ординців - кацапні...
Щиро дякую за вашу важливу працю!
Чудовий автор Ірина Вільде….
Дякую за можливість послухати її прекрасний твір❤
Дякую, чудова вистава з улюбленними акторами!
Боже мій, виставу озвучено у 1966 році, а я прослухала її вперше. Ненавиджу радянську владу СиРиСиРи.
Оце недавно прочитала першу частину роману. А проловження в бібліотеці не було. І раптом - впша радіовистава! Дякую за український ютуб!
В ті роки по радіо була передача театр у мікрофона і я була малою, але дуже любила слухати ці радіовистави . Дуже вдячна за можливість знову чути це знову.
Ця програма є і зараз, щовечора, о 21 годині. Подивіться FM хвилю радіо "Культура" у вашому місті.
Дуже дякую за цікаву виставу.
Щиро дякую. Радує, що ще можна слухати українську класику
Тішить, мабуть буде правильніше?
Читала ще в підлітковому віці.Гарно оновити пам'ять.
❤дякую, дуже гарно і цікаво 😊
Доброго дня, щиро дякую за чудове оповідання)
Підписалася, бо Ви кажете, що маєте ДУЖЕ багато цікавих творів для прослуховування. Дякую
Так, але не завжди вдається вчасно завантажити щось дійсно цікаве, до того ж, частина записів досі на плівках, які обсипаються від часу, тож іноді на одну годину запису доводиться разіів 20 прокручувати плівку, записану з ефіру майже чверть століття тому.
Наступним опублікованим записом, якщо все вдасться, буде "Бой - жінка" Квітки - Основ'яненка.
Дякую, Ви зберігаєте культурне надбання України ❤
Дякую ❤
Дякую, дякую ❤
Дякую
Дякую !!! Нехай звучить українське!!!
Дякую за українську
ДЯКУЮ ❤
ДЯКУЮ! Давно чекала!
Читала в переводе на русский еще в юности и перечитываю до сих пор. Нахожу что-то новое. Прекрасное произведение украинской литературы. Немного коммунизировано, в остальном шикарно. Радиоспектакль не передает гениальности романа. Впервые нашла его на Ютуб. Постушаю еше раз в оригинале.
Цей твір - не для тебе... Роман для галичан, а не для манкуртів, які забули рідну мову, свій родовід, стали недо-холопами та недо-смердами...- яких зневажають навіть смердючі кацапи...
Дякую!!!❤
Дякую!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!Таке життя чюдове
Щиро дякую.❤❤❤❤❤❤
а я прочитала книгу десь в 2008-10 роках.
Ну чому немає нормальної анотації?
Багато води й нічого конкретного!
На жаль.
Шановна!
Я навмисне не подаю опису сюжету. Вважаю це неправильним, а також таким, що не має сенсу. Слухач повинен сам оцінити твір, розвиваючи уяву і критичне мислення.
У мене складається враження, що ви - школярка, якій не хочеться шукати матеріал для написання переказу, чи роздуму на основі твору.
@@kabanyura - це не весь роман, а лише 1-2 чатини... Де продовження та закінчення ?
Якийсь дивний коментар.
Який саме?
Читати книгу і слухати оцей "спектакль" - несумісні речі... Читаючи - уявляєш образи, інтонацію голосу героїв, перед очами відкриваються картини... Схоже - актори не лише не читали жодного разу книги, а й не чули про цей роман, який відтворити у кінематографі та на сцені - просто неможливо... Щось схоже з романом Маріо Пьюзо "Хрещений батько" та бездарними спробами "екранізувати" його... Прочитавши роман просто не сприймеш самої його "екранізації"...
Дякую, отримала насолоду від вистави.
"король Лір"?