Пісня про матір Слова Бориса Олійника

Sdílet
Vložit
  • čas přidán 13. 10. 2015

Komentáře • 31

  • @user-do6mk1yn7h
    @user-do6mk1yn7h Před 3 lety +16

    40 лет мужику,а сижу и плачу как девка, акапельно она звучит ещё лучше. Здоровья всем нашим любимым мамам и долгих лет жизни. Спасибо Борис у Олейник у за такие строки.

  • @user-cn4ps8zr1r
    @user-cn4ps8zr1r Před 2 lety +24

    Українці вижили,бо так співали,що і камінь плакав. А Б. Олійник=великий Син України. СЛАВА ЇМ навіки.

    • @MaMa-dd2de
      @MaMa-dd2de Před 2 lety +2

      Найкраща відповідь -
      Чому ми ТАКІ ЖИВУЧІ І НЕПЕРЕМОЖНІ.

  • @Nitro-gj3sp
    @Nitro-gj3sp Před měsícem +1

    Мамуся. І. Татусю. І браття сестричкою. Я вже юду. Я так вас люблю. Я все звами.

  • @user-eg6kn5lo6j
    @user-eg6kn5lo6j Před 3 lety +9

    Дякую! це щось неймовірно!

  • @user-yq4db1th7o
    @user-yq4db1th7o Před 4 měsíci +2

    Дякую Богові за усіх Вас, і виконавцю і автору цього роліка і усім коментаторам❤

  • @user-cy4nf9nw8m
    @user-cy4nf9nw8m Před rokem +4

    Які у нас красиві співочі голоси , дякую Міла

  • @user-ku3vq3uz4b
    @user-ku3vq3uz4b Před 3 měsíci +1

    😥😢😢

  • @larysarudenko9770
    @larysarudenko9770 Před 2 lety +14

    Бездоганно, неперевершено!
    Міла Нітіч- виконання у саме серце!

  • @YuliiaParamonova
    @YuliiaParamonova Před 7 lety +13

    Бездоганно, зворушливо!

  • @user-do8oj7rn5w
    @user-do8oj7rn5w Před 4 lety +19

    Посіяла людям
    літа свої, літечка житом,
    Прибрала планету,
    послала стежкам споришу,
    Навчила дітей,
    як на світі по совісті жити,
    Зітхнула полегко -
    і тихо пішла за межу.
    - Куди ж це ви, мамо?! -
    сполохано кинулись діти,
    - Куди ви, бабусю? -
    онуки біжать до воріт.
    - Та я недалечко...
    де сонце лягає спочити.
    Пора мені, діти...
    А ви вже без мене ростіть.
    - Та як же без вас ми?..
    Та що ви намислили, мамо?
    - А хто нас, бабусю,
    у сон поведе по казках?
    - А я вам лишаю
    всі райдуги із журавлями,
    І срібло на травах,
    і золото на колосках.
    - Не треба нам райдуг,
    не треба нам срібла і злота,
    Аби тільки ви
    нас чекали завжди край воріт.
    Та ми ж переробим
    усю вашу вічну роботу,-
    Лишайтесь, матусю.
    Навіки лишайтесь. Не йдіть.
    Вона посміхнулась,
    красива і сива, як доля,
    Махнула рукою -
    злетіли увись рушники.
    "Лишайтесь щасливі",-
    і стала замисленим полем
    На цілу планету,
    на всі покоління й віки.

  • @LS-mc6uf
    @LS-mc6uf Před rokem +1

    Неймовірно 💙💛

  • @weew2247
    @weew2247 Před 10 měsíci +4

    Нашу пісню с нашей душею так може співати тільки наші дівчатка УКРАЇНОЧКИ. Душа аж плачет, Мамы нема вже 34роки, і я на 8десятку літ, а хочется Маму обняти і поцілувати, побалакати.

  • @user-ye6mq2fr8n
    @user-ye6mq2fr8n Před 4 měsíci +1

    👍👍👍👍👍👍👍

  • @user-nq3nz7eq3n
    @user-nq3nz7eq3n Před rokem +8

    Мені це виконання подобається більше,ніж в Таїсії Повалій!Дякую,Міло!Слава Богу,моя мама жива,-значить,ще є час виправити свої помилки,сказати найріднішій-як я її ЛЮБЛЮ!

    • @vseshop2575
      @vseshop2575 Před rokem

      повали то курва с лорак на пару хай крякнуть в своїй московії

  • @user-iv7kv8bf2l
    @user-iv7kv8bf2l Před 10 měsíci

    Дякую ❤❤❤😢😢😢

  • @user-qq2eo2mr8z
    @user-qq2eo2mr8z Před 9 měsíci

    Божuй голос ... як гарно....

  • @Nastrii-100
    @Nastrii-100 Před 5 lety +45

    Дуже радий, що замість тайки-зрадниці з"явилася така гарна співачка, яка співає немовби у неї самої таке горе - втрата матері. Дуже люблю цю пісню, але не міг її слухати у виконанні тайки. Дуже дякую Вам Міла, що я тепер знову зможу слухати цю пісню.

    • @AVasilych
      @AVasilych Před 3 lety +1

      вибачте, але якщо тайка-зрадниця, то як воно щодо автора слів Бориса Олійника, в якого наразі тільки лінивий патріот не плюнув?

    • @mixaildubnik5076
      @mixaildubnik5076 Před 3 lety +6

      @@AVasilych Борис Ілліч Олійник (Царство йому Небесне), хоч і був комуністом. але Україну не зраджував, до росії не втікав, бо не мав за собою ніякого гріха, а був вірним українцем до останніх днів свого життя. А ті, що повтікали, мабуть, сильно завинили перед Україною та людьми. Самі себе й зробили вигнанцями і лижуть ворогові одне місце. Так яка народна любов чи повага може бути до таких зрадників, яким аби гроші, а про сумління я взагалі мовчу?!

  • @tischenko2119
    @tischenko2119 Před rokem +6

    Ммммда. Акапелла это сможнейшее исполнение. Эхо уносит твой голос куда то далеко. Мало того что ты слышишь себя, в большом зале, на пол секунды позже, довольно необычное ощущение, но и в добавок к тому нужно слышать себя сейчас, и контролировать. Молодец!!!

  • @user-zd4qy7un8k
    @user-zd4qy7un8k Před rokem

    Мила, вы лучшая,
    Так бы слушала и слушала
    Прекрасный голтс

  • @timpetrovich2802
    @timpetrovich2802 Před 5 měsíci

    Пора мені, діти...
    А ви вже без мене ростіть...

  • @alexpiligrim9503
    @alexpiligrim9503 Před 10 měsíci +3

    Вітайтеся та дзвоніть по п'ять десять разів на добу мамі.... Там немає телехвона там немає лчередєй там немає нічого ! Є тільки зараз і тута....

  • @user-yl2ec3qo3h
    @user-yl2ec3qo3h Před rokem

    А чия медодія?

    • @denismiroshnik5303
      @denismiroshnik5303 Před 6 měsíci

      Часто ошибочно пишут, что Игорь Дмитриевич Поклад. Это не так, просто у Поклада есть другая песня с таким же названием. А автор этой песни Александр Морозов, советский и российский композитор, Народный артист России и Украины

  • @lyubomyramatviyas7323
    @lyubomyramatviyas7323 Před 6 lety +1

    хто співає?

  • @user-sg7lp4hl7j
    @user-sg7lp4hl7j Před 4 měsíci +1

    Посіяла людям
    літа свої, літечка житом,
    Прибрала планету,
    послала стежкам споришу,
    Навчила дітей,
    як на світі по совісті жити,
    Зітхнула полегко -
    і тихо пішла за межу.
    - Куди ж це ви, мамо?! -
    сполохано кинулись діти,
    - Куди ви, бабусю? -
    онуки біжать до воріт.
    - Та я недалечко...
    де сонце лягає спочити.
    Пора мені, діти...
    А ви вже без мене ростіть.
    - Та як же без вас ми?..
    Та що ви намислили, мамо?
    - А хто нас, бабусю,
    у сон поведе по казках?
    - А я вам лишаю
    всі райдуги із журавлями,
    І срібло на травах,
    і золото на колосках.
    - Не треба нам райдуг,
    не треба нам срібла і злота,
    Аби тільки ви
    нас чекали завжди край воріт.
    Та ми ж переробим
    усю вашу вічну роботу,-
    Лишайтесь, матусю.
    Навіки лишайтесь. Не йдіть.
    Вона посміхнулась,
    красива і сива, як доля,
    Махнула рукою -
    злетіли увись рушники.
    "Лишайтесь щасливі",-
    і стала замисленим полем
    На цілу планету,
    на всі покоління й віки.