Втрачена молодість | Реддіт українською
Vložit
- čas přidán 5. 09. 2024
- Тред з Реддіт: Як ви змарнували свої 20-ті? - українською!
Друзі, з вас лайк та підписка. Бажаємо гарно провести час з нашими відео!
Підтримати гривнею:
Приватбанк - 4149 6293 1581 6876
Монобанк - 5375 4114 1638 5073
Донат-сервіс - donatello.to/b...
Патреон - / babynealoe
Горнятко кави - www.buymeacoff...
Посилання на соцмережі:
Telegram - t.me/babynealoe
УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!
Найсвіжіші треди, найнеймовірніші факти, найхтивіші секрети, найстрашніші історії, видобуті з глибин Reddit
#бабинеалое #реддітукраїнською #реддіт #історії #україномовний
Мені 28.
Я змарнував останні 5 років, живучи минулим (яке, варто сказати, було кайфовим: вечірки, друзі, пригоди і все таке).
І ось мені скоро 30, і я тільки зараз зрозумів, що останні 5-7 років я робив усе, щоб повернути безтурботну молодість. А це, на жаль, неможливо.
Тепер я починаю жити своє життя тут і зараз і відчуваю себе краще.
Прагнучи життя, яке уже не повернути, я просто забував насолоджуватися тим, що маю.
Хлопчиська! Мене 50 і я змарнував 21 рік
Подумайте про те, що в 48 ви будете вважати ваш теперішній вік розквітом молодості!
@@Povitrylia звісно, 28 це точно не старість. Скоріше молодість повна турбот 😃
Мені 28... Провів останні майже 7 років наче на свободі, але в полоні депресії, тривожності, постійних флешбеках про життя з батьками в секті... І нажаль я не можу цього позбутися... Я не маю освіти через них, а головне сил і здоров'я на те, щоб чомусь навчитися зараз... Живу ще з дитинства з постійними думками про самогубство... Я залежний від коханої людини і всі спроби знайти роботу під силу провалюються... Звісно це все одно набагато краще ніж те, що було зі мною до 21 року. В мене є чудовий партнер, колись познайомились в інеті і досі разом. Це найкраща людина за все моє життя. Є котики, є зйомна квартира з гарною хазяйкою, яка не дістає, по суті пробачила великий борг, коли ми на початку повномасштабної опинилися в сраці і не мали змоги платити нічого крім комуналки 5-6 місяців... Завдяки повномасштабній війні навіть відсіялись проросійські токсичні знайомі... Але все ж мені психічно погано, фізично теж, грошей на це все немає, а держ лікарні я проклинаю на віки вічні. Скоріше вмреш, ніж тобі там допоможуть... Але молодим людям хочеться порадити : забийте величезний болт на думку оточуючих, фільтруйте абсолютно все, що вони вам кажуть, вступайте туди, куди хочете Ви, а не ваші батьки, ідіть працювати тим, ким хочете Ви, а не ваші батьки і знайомі. Я бачу по друзям, що краще бути чудовим баристою, такий знає про каву абсолютно все, вміє все що треба, а головне що йому дуже сильно подобається те що він робить і він справді щасливий, ніж бути моряком, які нібито добре заробляють (брехня), бо так сказали батьки. Не бійтеся кидати навчання / людей, якшо це все токсичне і шкодить вам. Піклуйтеся по себе, думайте що принесе користь вам, тримайте гарних людей поближче і підтримуйте мінімальний зв'язок, навіть коли морально нема сил .
Дякую, що поділилися своєю історією! Ви вірно кажете, від себе додам - якщо прийняли рішення супротив батьків, а потім зрозуміли, що помилилися - не картайте себе. Це ваш власний досвід і ви маєте право на помилку, як будь-хто. Робіть роботу над помилками і рухайтесь далі.
Дякую, що поділилися власною історією, в деякому сенсі я трішки заспокоїла себе зі своїми нав'язливими думками.
Удачі вам ❤
Так схоже на моє життя те що ви описали. Тільки в мене ще тяжка хвороба була. Зараз п'ю антидепресанти. Здається, заспокоюють
Прийдеться шукати психолога. Причому знайти треба не шарлатана, який буде тягти гроші роками. Треба розумного, професійного, який буде подобатися як людина.
Автору удачі
Шукайте своїх людей, і нічого не бійтеся. Я втратив багато часу на жахливих друзів та до 19 не їздив без мами з села до якогось міста.
Проте, хоч я і витратив купу часу та сил на негідних людей, тепер я справді (ну мені так здається) можу відрізнити справжнього друга від виродка.
А в іншому, у мене ще все попереду. Я розвиваю особистість та маю лише дві кар'єрні перспективи - сфера мовознавства або ЗСУ.
Сподіваюсь, кожен, хто прочитає цей коментар, знайде своє щастя.
Дякую за відео, зараз настрочу своїх думок, для просування.
Мої 20-ті фактично тільки почались, через тиждень виповнюється 21 і спочатку я була в дикому самокопанні за те, що у цьому віці я навіть не закінчила 1 курс, лише 1 семестр, працюю продавцем квітів і крім кота у моїй хаті нікого й нема. У той момент я думала що я змарнувала свої 20 років, але це фігня.
Просто повернувши ситуацію трохи, за цей рік я знайшла ще одного друга, в того всього їх 2, але це АЖ ДВІ людини, важливі для мене і яким важлива я, взагалі не сподівалась що після дитинства знайду друзів. У мене є КІТ, він все ще живий і зі мной. Це вже 5 рік, у який я не завагітніла у 16, хоча це було...не складно. Моя робота мені подобається. Короче може і не дуже багато маю, але в цілому провести так наступні 9 років я не проти, можна навіть назвати це щастям.
насправді ви дійсно щаслива людина❤
5 рік не вагітніти у 16😆, як добре що мені це не загрожує))
@@blatocervo у будь-якій професії бува важко, іноді великі горщики таскати, мішки землі, іноді люди вредні)) але все ж якщо справа індивідуально підходить всі складності легко пережити. Мені ця справа прям підійшла і додому їду хоч і замотана, але це така приємна втома
@@marlett1042та у Вас ще все попереду. За мої 42 гарної роботи майже не було. Щоб подобалась. За гроші взагалі мовчу. Зараз можна хоч грошей заробити. Моя перша робота паспортистом в 20 р.- зп 300 грн....і нерви від неї і керівників. Так що у Вас все прекрасно. Ставте цілі. Навчитесь працювати з квітами, потім сама відкриєш магазин.
Мені 26 і половина моїх 20х позаду...
За цей час я отримала вищу освіту, об'їздила всю Україну, жила в чотирьох різних місцях від маленького села до міста-мільйонника, пережила ковід і багато обстрілів, працювала на дуже різних роботах (операторка колл-центру, посудомийниця, бібліотекарка, книгарка, райтерка), написала книжку і отримала за неї літературну премію, закохувалась, втрачала друзів, була на межі самогубства... Скільки всього було! Написала це і зрозуміла, що це були дуже наповнені роки, хоч часом здається, що більшість часу коту під хвіст..
Вибачте, але те, що ви подорожували Україною не є якимось суттєвим досягненням. Це ж наша країна. Це наче хвалитись тим, що знаєш вулиці свого рідного міста🤔
@@AndrewKostashchukНуу, ще в 2021 році було дослідження, яке показало, що 70% українців ніколи не виїжджали навіть за межі своєї області) Уже через сам цей факт коментаторка вище заслуговує на похвалу)
Плюс, коли людина стільки подорожує - це вже не просто про те, що «вона знає вулиці свого міста чи країни», а це говорить про її світогляд, ставлення до життя, пріоритети, вміння менеджити свій час, фінанси і тд. Тому хз, ваш коментар звучить якось знецінююче😅
@@AndrewKostashchuk можливо для вас це не досягнення, а для мене - так)
@@alinayakovenko2183 дякую❤️
@@alinayakovenko2183 він звучить не знецінююче, а мотивуюче. Автор не має селе хвалити за речі, які були доступні для всіх. Нічого кардинально нового під час подорожей по Україні ви не дізнаєтесь.
Я просто проти того, щоб молоді люди раділи наскільки елементарним речам.
Я підтримую автора і буду тільки радий, якщо в неі зʼявиться мотивація побачити УВЕСЬ СВІТ, А не тільки Україну.
Це все дурня, якщо ви робите вибір свідомо - то навіть якщо програєте всі роки в ігри, то не будете шкодувати, бо ви б зробити точно так само, якщо б вам дали другий шанс. Всі проблеми від несвідомих рішень
мені 22, і це сумно що людство вваажає що після 30 життя закінчується, коли наспрвді є безліч прикладів того як люди почали відчувати житт на повну 30/40/50 і навіть 70+ років. Якщо ви втратили "молодість" у вас все ще є зрілість та старість.
Я розумію що можливо сил мотиваціїї та здоров"я вжк буде не так багато (хоча у мене воно і зараз відсутнє), та все ж у вас більеш фінансів, розуміння себе, є певний досвід, статистично люди щасливі саме у 30+
Мені 33. Я б нізащо не повернулась в період 18-25) бо прекрасне там тільки тіло, а в голові - радужна мильна булька😂
Як ви змарнували свої 20-ті? Універ, Ковід (персонально для мене), війна
Особливо війна.
Coronavirus🤑🤑🤑🤑🤑🤑
Коронавірус, аварія,війна ось комбо!
Як добре, що у мене все було в міру, в міру ПК ігор, в міру гулянок, в міру навчання і роботи. До 30 я жив дійсно в кайф, тільки зараз це розумію.
А що після 30-ти?)
@@halyna_nevlovyma навіть не хочеться писати...
Я наче був соціофобом все життя і дуже багато часу витрачав на комп'ютерні ігри, дуже повезло що я це зумів замінити на вивчення AI після того як втратив в 28 років значну суму під час війни через шахрайство, в 29 років створив AI алгоритм на базі GPT-4 і прийняв участь у міжнародній виставці цифрового мистецтва в Лондоні і Афінах чим самим привернув увагу OpenAI до України. Зараз мені вже 30 і переймаюсь питанням мобілізації
Все буде добре! Качай скіли💪
я вже їх втрачаю через ковід та війну. під час ковіду не було багато часу живого контакту з одноліткам в університеті, а через війну майже всі або виїхали закордон або в безпечні регіони. сижу та тупо шкодую про втрачені часи.
Те ж саме.
@@@на рсня!
мені справді шкода людей, які застали онлайн навчання починаючи з ковіду до повномастабки. коли я вступила в унік, через пів року почалась війна, нашій області пощастило не потрапити під роздачу, тож мені своєю чергою пощастило повчитись в універі й зацінити всякі круті штуки офлайн навчання (опустимо погані штуки, які я теж зацінила), окрім практики в криму, звісно. цю втрату я ніколи не забуду.
Мені 44 рокі та я постійно думаю за те , наскільки мені було легше у мої молоді рокі , хоча я зростала у 90-ті . Постійно нагадую не жаліти себе , бо я хоч пожила оті безпечні молоді рокі після 90-х , коли не було ковіду а потім війни . Тримайтеся .
Власть хочет чтобы парни сидели дома без света и страдали и только девушкам и избранным дали вариант выбора выехать...
Я шкодую, що ходила до школи 11 років і спілкувалася з людьми, які отруювали мене, боялася почати щось нове через комплекси, думала про думку людей, яким я не потрібна або ж які мене ненавиділи. 11 років я змарнувала не отримавши ніяких знань і навичок, раніше у мене була просто блискуча пам'ять, я могла один раз прочитати твір і переказати майже дослівно, усвідомлюючи те що прочитала, а зараз я маю напевне прочитати тричі 1 речення, щоб усвідомити його. Я доволі закрита особистість, вчилася посередньо, та ще знущання в школі. Кращі роки почалися в університеті. Так там не легко, але куди краще і цікавіше, звісно там теж багато непотребу, зате відчуваєш себе людиною.
Зробите собі велику послугу, якщо знайдете хорошого психолога. Наприклад арттерапевта. Ваше минуле може кинути тінь на майбутнє. Вам треба повернути вкрадену у вас удачу.
@@darynailchenko8538 дякую за пораду, я поки шукаю розраду і даю собі раду як можу, проте думаю з часом я доросту і до якоїсь терапії
Одружилась в 18 і в 19 народила дитину. В результаті всі 20-ті пішли на виховання дочки 😅 Бо після відносної свободи, поки дитина була в садочку, її школа почалась в ковід, продовжилась війною.
Освіта і кар'єра не склались, але було багато захопливих хоббі. Десь так.
В треді найбільше відгукнулась перша відповідь, про те, як думаєш постійно, що про тебе інші скажуть. Це дійсно сильно обмежує свободу дій. Але силою думки з цього вибратись важко. У мене щось в голові змінилось, коли почалась війна - зрозуміла, що серед людей насправді варто прислухатись до думки одиниць.
Мені 25. Я не відчуваю що змарнував свої 20- ті. Все ж таки я не спився і не знаркоманився. Єдине чого не вистачає це можливості подорожувати . Хотілося б побачити Європу. Але походу побачу тільки Авдіївку
подякуємо старшому поколінню за те, що обирали г*вно 30 з чим то років.
Авдіївка зараз в окупації?
@@vitalinadombrovska5714 це лінія фронту, блять, мадама або мовчіть або вмикайте вже мозок.
@@vitalinadombrovska5714 так, але росіяни перетворили місто на випалену руїну
На фронті теж люди.
Мені 22 я гавив час і потроху жив я поєднував ці речі але про більшість не жалкую , єдине що я знаю, є рецепт який дасть тобі справжній смак часу почуттів емоцій , це позбутись дофамінової ями , кожен раз коли я робив паузи між постійним інформаційним поглинанням я відчував життя по справжньому.
Найголовніше це почути себе , для цього треба звільнитись ..
Вийшла заміж і народила двох дітей. Моя молодість проходить а я і далі марную на це своє життя, бо навіть після усвідомлення цього ти вже нічого з цим не зробиш.
Те, що Ви можете дати дітям зараз, вже ніколи не повториться. Просто ціниться це і вкладайтеся в них. А такі думки виникають у всіх матусь "в декреті")
😳😳
Навпаки! Коли ви будете "самий сок", ви вже будете вільні 😊😊 🕊️🕊️
@Grin-yd4rr Друже, не переживай за фізіологічний вік, головне в голові 👌 Я став татом в 39 і мій син повернув мене в якісь дитячо-шкільні роки) Не відчуваю себе старим пердуном, дуркую з малим і усвідомлено ставлюсь до батьківства і це зараз приорітет #1 понад усим (так могло не бути в молодші роки, бо були інші "справи"). Єдиний що - в молодші роки було б не так важко бігати за дітьми і таскати купи барахла 😅
Я народила 4 дітей і вийшла на роботу в 40, за два роки зробила невеличку кар'єру. У вас все попереду, в найважчі моменти, коли діти хворіли одне за одним я втішала себе тим, що " не завжди так буде", і так воно є
@@natadzivak3460тобто ви вважаєте те що ви після 4 дітей ще пішли пахать втішним? Це пиздець.
ніяк не змарнував, шикарні роки
Мені 23 а мотивація житти вже зникла як і цікавість до всього
Мені 23, дуже тебе розумію..
Психотерапія в допомогу)
@@annfedechko3857Кінець війни в допомогу.)
Молоді люди втрачають мотивацію будувати плани і розвиватися, якщо завтра їх кинуть на м'ясо.)
Просте розуміння можливої марності зусиль.
@@mishapohrebnyak7941мені 44 , навпаки є мотивація жити та цікавість до всього , але вже менше енергії . Зараз я працюю , рухаюся , займаюся спортом та своїм здоровʼям більше ніж у свої 20-25😄
Я переживала і все ще інколи переживаю все те саме. Спробуйте відновлювати те що вам подобалось колись і живе спілкування. Це те що мене заземлило коли восени в мене різко трапився зрив з істерикою де я думала що моє життя закінчилось, і все пропало, і я помираю... а все починалось з того що я постійно тримала цю думку озвучену вами "життя не цікаве".
Є кілька речей котрі підійдуть майже всім не тільки включаючи мене:
1. Слухав що кажуть старші та прислухався до слів сім'ї. Якщо міг вернутись в часі хоть на хвилину то такого опездиля собі вліпив би що перекрутився.
2. Не мати хоббі та речей що цікавлять через слова постороніх що це не для тебе, шкідливо/небезпечно/дорого і т.д.
3. Здобувати вищу освіту. Марна трата часу та грошей, ось кому зараз потрібен туристичний менеджер гід/експедитори, а і нах нікому не впав і так з багатьма професіями, а тепер війна, час йде, а по спеціальності не працюєш, ну то тобі вже за 30 і кому ти здався без досвіду роботи
Як виявилося, не отримана вища освіта це шикарна можливість для людей зараз. Так серед моїх знайомих з'явився 48-річний студент, у якого була тільки повна середня освіта.
@@gingertale_тому що мобілізація, такий студент з'явився.
@@yasmeen8619 у нього жінка пробивна, швиденько все влаштувала.
Прожив свої 20-ті граючі в відео ігри, в якихось слабеньких спробах налагодити своє фінансове становище і в сподіваннях, що я насправді почну жити повноцінне життя. Але незабаром мені 30-ть, я працію на роботі з низькою зарплатнею, нічого так і не налагодилося, я досі живу з мамою, у стосунках з дівчиною останній раз був в 19-ть років.
Жиза
Непрохана порада: З'ЇЗДЖАЙТЕ ВІД МАМИ
По трішки змінюйте звички, все буде добре👍
Го в ЗСУ. Всё равно хуже уже не будет.
@@Lizard_Leon дякую за пораду, але мушу зазначити, поки ти не в могилі, завжди може бути гірше.
провела підлітковість в субкультурі схожу на "традиційних дружин", але ще з акцентом на асексуальність. асексуалкою ніколи не була, просто панічно боялась засудження. витратила перші 30 років життя буквально на слідування "як треба" і "як стати хорошою дівчиною", буквально "а що скажуть інші?" як сенс життя. думала що це єдиний шлях, єдине що зробить мене щасливою.
Будь ким хочеш, живи як хочеш, життя одне і тут не має правильних варіантів. Успіхів ✌🏼
Є така субкультура? Розкажіть, ніколи не чула. Тобто я не уявляю як ця група осіб щось проповідує та які в вас розваги, якщо ви не одружені але...типу поводите себе як одружені. Навіть уявити не можу
Любі діточки, яким зараз 20, хочу вам дати таку пораду - максимально розвивайтесь, вивчайте як можна більше іноземних мов, пробуйте освоювати різні професії (не зупиняйтесь на одній)! Ви зараз як спондж - все дуже добре поглинаєте. Пройде 20 років і буде дуже багато жалю, що ви не спробували себе в різних сферах!
Мені 31. Маю дивне відчуття того, що змарнував свої 20ті, бо дуже багато працював і не відпочивав взагалі. Не приділяв достатньо уваги інвестуванню в себе та свої емоції. Але з іншої сторони, в мене все не так погано. Піднявся на майже самий верх карʼєрних сходинок. Маю дуже добру зарплатню. Мене цінують як спеціаліста. Жонатий. Багато подорожуємо, відчуваємо себе щасливими.
Чим займаєшся?
Дивне відчуття віл коментаря. Ви в 30 успішніші за деяких в 40 і 50. А в чому марнування?)) В 20 купа енергії, на становлення, якої з віком не буде. В 40 не всі такі енергійні. А чим би Ви займались в 20 р.серйозним без грошей? Чи хотілось їх в комп'ютерних іграх просидіти?
@@S.V.I.T.L.A.N.A ні, я в 20 будував свій бізнес від рибного магазину до бару та спекулятивних перепродажів, працював, навчався. Так хотілося вирватися з бідності. Майже не відпочивав. В свої 28 я мав вже достатньо великий бізнес, щоб не працювати, який ми побудували з дружиною. Оглядаючись, скільки було зусиль витрачено на це все, душа стискається. Все зникло в один день. Будь проклята русня. Повернувся до своєї роботи, якої не хочу, але вибору нема.
@@S.V.I.T.L.A.N.A я взяв в борг 1000 доларів в борг, щоб відкрити свій бізнес. А потім наступний, наступний.
@@S.V.I.T.L.A.N.A і для мене не показник вік ≠ успішність. Як моя бабуся каже «нема розуму в 20 - не буде й в 40».
початок я змарнувала на думки, що подумають люди. ну точніше через відсутність певної підтримки й наявність доволі токсичної бульбашки. це важко гнути свою лінію, коли всі навколо не сприймають або засуджують. оглядаючись назад мені б хотілося самій себе підтримати й сказати, що все роблю правильно й дати більше впевненості. щоб уникнути певних помилок і моєї улюбленої розваги "пішли ви" *драматично йде сама*))
Я не марнувала часу, просто були певні обставини, які мені шкодили. А ще я була боягузкою. Якби мені сучасний світогляд п'ятнадцять років тому, то я б уже москву спалила на цей час! Трясця!!! Втім, чимало цікавих і корисних штук усе одно вдалося, та й гадаю, що вдаватиметься надалі. Обов'язково вдаватиметься, бо я зроблю так, щоб воно все вдалося!;) Запам'ятайте, шановні: все буде добре, а що не буде, те маємо зробити, щоб добре було!
До речі, корисна порада зі свого досвіду. Якщо Ви дико боїтеся ос, то припиніть їх боятися й почніть ненавидіти. Ця нібито незначна зміна дасть добрий результат.;) І це стосується не тільки ос...
Ага, я перестав їх боятися, і почав активно знищувати газом, влаштував їм Освенцим.
@@gingertale_ Ідеальне відчуття, правда? Ліпше почуваєшся, тільки коли на ЗСУ донатиш...;)
@@sapriniti Наступний рівень це шершні, але тут треба щось посерйозніше ніж газ.
Так, донати на ЗСУ топ.
@@sapriniti Але не біда, комбінація газу та запальнички перетворює це на вогнемет.
@@gingertale_ Атож! Хоча з шершнями будьте обережні. Вони здатні запам'ятовувати кривдників, а ще чимало видів може напасти, якщо відчують від Вас запах убитого шершня.
А ЗСУ слава! От хто має найліпші запальнички й може найдалі смалити ворогів!;))) Якби не мала проблем зі здоров'ям, то до них би приєдналася. Проте нині можу тільки донатити й підтримувати морально...
вподобайка і коментар, щоб підтримати просування цього файного та якісного українського контенту ❤
Мої 20-ті припали на сумнозвісні 90-ті. Ні про що не жалкую. Але, як би мені тоді такі ж можливості для розвитку в творчості як в теперішній час - моє життя було б цікавіше.
Через низьку самооцінку просидів вдома до 25-ти років, а далі… сусіди
Мої 20-ті закінчилися трохи більше місяця тому. Працював аби витягнути сім'ю з ями бідності, привів до ладу будинок, купив ділянку щоб побудувати свій, але два з половиною роки тому мрія про власний будинок так і зупинилася на стадії мрії. Живу з думкою, що все просрав
Не треба було сім'ю заводити
Мені скоро буде 23. Я останні дні з моменту виходу цього відео, щось переслухую тред. Це важливе відео, воно дає мені розуміння, що я роблю правильні вибори, а десь замислитися над тим що я роблю не так. Дякую авторові за озвучку, я засинаю під ваші відео вже 2 роки❤
довго ж Ви засинаєте)
@@gentleromanization хахахахах
Є таке
Вы профукали свои лучшие годы?
Да ладно вам!
Я живу в Беларуси, и с гордостью могу сказать, что эта страна профукала мою всю жизнь!
Виїзжайте, ще є шанс класно провести життя
Ніщо не профукано доти, доки ви самі так не вирішили.
Це ненайкращі роки. Це просто частина молодості і по суті початок активного віку. Мабуть у багатьох в цьому віці немає грошей, класної роботи, тривалих стосунків і купа приводів для фрустрації. Найкращі роки попереду )
Найкращі рокі для мене це 30-40 , бо вже є життєвий досвід , але ти ще молода людина .
Ще не змарнувала повністю. В мене є час - продовжую це робити
Мені нещодавно виповнилося 23 роки. У мене немає психологічної підтримки, близьких стосунків (крім з мамою), я часто незадоволена і живу часто під напругою... Більшість моїх однокласників та однокурсників з коледжу працюють, одружилися, народили, а я з купою психологічних проблем і тільки закінчила перший курс бакалавріату. Живу у гуртожитку який подобається багатьом, але не подобається мені. Захоплення - було тільки CZcams і спати від 3 годин ночі, зараз стараюсь розвивати творчі хоббі, займатися спортом, налагодити сон.
Я не задоволена. Я розумію що треба щось міняти. Продовжувати навчатися, розвиватися, міняти місце проживання, якщо воно так мені не подобається.. Пізнавати себе і чого я хочу, заради щастя.
Мені 23, а відчутя що я проспала багато років
В мене таке саме, мені 24. Можливо вам буде корисним ютуб канал Alla Malkin, там дівчина знімає відео на актуальні для дівчат теми.
Бажаю вам і собі проснутися і жити це життя🫶🏼
Ви молодець , що робите та не здаєтеся . Ви дуже молода . Я Навіть зараз у 44 не припиняю щось змінювати та жити активно . У мої 25 мені було гірше , а з роками зʼявляється розуміння світу та себе , більш спокійне ставлення до всього , ти вже не витрачаєш час та нерви на страждання . Ще додам , 30-40 років це найкращі часи, так що все у Вас попереду . Творчи хоббі та спорт це супер 👍. Я зараз не можу без спорту ,це дуже допомогає психіці ще .
Дуже важливо спілкуватися з однодумцями, шукайте їх за спільним хоббі, наприклад. Це дає велику енергію, перевірено! Ви прекрасний лебідь, який просто опинився серед гусей і не знає, що він з найкрасивішої породи птахів,яких мільярди у світі! Знайдіть своїх!
@@arigold9665 Дякую за рекомендацію) Бажаю вам також знайти свою внутрішню гармонію та жити це життя на повну!
@@svetlanac1404 Велике дякую за мудрі слова ) Спорт - дійсно чудово і Ви молодець що займаєтеся ним
Продовжуйте жити активно і насолоджуватися життям!
Одружився в 20 років! Щас мені 30 років і я розумію скільки всього я втратив,навіть прийшлось кинути навчання...
Подумайте про те, що коли вам буде 50 років то ви будете з великим жалем дивитися на свої 30 і захочете повернути їх. У вас ще дуже багатого можливостей!
В якому плані втратили? Якщо у вас чудова дружина яку ви любите то це взагалі супер.
З 16 років я вже працював, почав навчатися профессії ще раніше років в 15, з 18 років в стосунках, в універ ходив на перший курс, а далі просто платив, всі студентські роки пройшли повз, ніяких тусовок, дівчат, подорожей і т.д. Зараз мені 26, заробляю більше 200к в місяць, думаю що життя могло бути в ті роки веселіше та цікавіше, але сподіваюсь що зможу досягти рівня коли можна займатися чим завгодно років до 30-35 і тоді вже будуть подорожі і більш цікаве життя
200к? Ким ви працюєте?
@@Friendly-human-animals программіст
як людина, яка дуже вклалася в себе в молоді роки, а зараз заробляє побільше вашого, але й старша за вас, дам пораду. Почніть користуватися грошима, використовувати їх, впливати на інших. Це дуже круто. Не чекайте 30-35 років. Цінуйте час зараз. Скоріше за все гроші не будуть проблемою і в майбутньому. Знайдіть хорошу жінку - це ледь не найважливіше. Ще раз - хорошу, а не якій ви подобаєтеся за гроші. Якщо сумніваєтеся, скоріше за все це не вона. Кидайте й шукайте далі. Це важко, але варто того.
@@vitalii.kryvonos я в стосунках ще з 18 років коли заробляв дуже мало, да і знаючи свою дівчину за це не переймаюсь )
Впливати на інших почав також давно, навчаю програмуванню, допомогаю по життю, зараз ще підтримую приют і відкриваю свою айті компанію, в майбутньому сподіваюсь відкрити деякі підприємства, приют, та заснувати свою пенсію, хочу хоч по 5-10к додавати пенсіонерам які ледве виживають. Треба лише трохи розкрутитися щоб можна було простіше робити гроші за допомогою грошей, вже зараз є можливість підписати контракт на виробництво з доходом в 500-700к на місяць, але для старту потрібно мати більше 2млн, тому продовжую розвиток. Такі можливості час від часу виникають, тому сподіваюсь що до 30 зможу вже вийти на інший рівень
Доброго дня, дякую за Вашу працю
Втрачена молодість: народитися в Україні😊
🙄
🤦🏼♀️🤦🏼♀️
Народитися *чоловiком* в Украiнi
До 18ти років ви такий же, як і в інших нормальних країнах
Те шо ти не можеш підняти дупу з дивана і припинити заливати в тік ток, це не проблема країни, а твоя особиста
Ставити цілі, добиватись їх, діяти в тому напрямку, в якому хочеш саме ти, для цього не потрібно бути в найкращій країні у світі.
@@user-ch4ot6pr5j я на відміну від тебе, у тік тоці не сиджу. Йди добивайся своїх цілей і хоч до сраки всміхайся, най трісне). Ти не жив моїм життям і життям моїх друзів/родичів. Я знаю про, що говорю, тож іди далі гортай тт)))
Мені 24, встигла пережити дві свідомі іміграції, пропрацювати на більше 10 різних роботах, в 3 різних країнах. Отримала диплом бакалавра та майже закінчила магістратуру, та перервала інша імміграція. Все ще не знаю хто я і ким хочу бути, останні 2 роки мене це прям хвилює, та стараюсь пізнати більше себе…
Мені 28, витратив першу половину двадцятих вчившись не покладаючи руки на професію яка виявилась не моєю, а другу половину в постійних розчаруваннях, депресії, від того що нічого не вдається і того що в сім'ї одні лише змії яким би познущатись. Війна позитиву не додала але я хоча б тепер обираю сам за себе а не розхлибаю наслідки чужих виборів.
В 20 погано працював, та погано навчався, грав в відеоігри і дивився прон. Нема осівти, карьєри, друзів чи амбіцій. В 33 потрапив на війну - можу померти кожної хвилини, жития це просто злий жарт.
Гарний випуск, цікаво було послухати!)
Я свою не змарнував, проте змарнував 33-38 covid війна і тупняк трохи до. Легко змарнувати любий час
А я в 22🔥, після універу ,пішов технарем в "романтичну" авіацію 😁 і як понеслося !😲 Облітав пів земної кули , Африка була як рідний дім ! 🤔 Зупинився вже у 27 ! Треба повикладати контент, за ті часи , там є що подивитись ! 👍
23.
Частенько граю в комп'ютерні ігри, зокрема в Rome Total war (можу днями просиджувати за компом, відіграючи кожен раз заново кампанію за Юліїв). Але чи вважається це марнуванням молодості, якщо я відновлюю Римську імперію? 🤔
Звісно що ні😅
Римська імперія це база
Не мели@@christopherlogan2
Звісно погано. Що тобі дадуть ті ігри??? Ти на них заробиш грошей? А зір??? Це хіба не садить? Це просто профукування життя і залежність. Ти зможеш потім отримувати задоволення від простих речей? Ніхто ж грошей не принесе. І поки є енергія треба її витрачати з користю.
чел, все норм. Играй дальше, это бесплатное развлечение, которое многие не смогут познать из-за своих предубеждений.
@@user-ow4lm2iu1o це якщо в міру.
Наркоманився різнею фігнею з друзями. Притримувались «блатного життя». Тюрма, гоп-стоп, наркота і алкашка, жити по зоновскіх понятіях. Зараз мені 34, я відійшов давно від цього. 80% друзів сиділо. 100% наркоманились жахливими препаратами. 50% вже померло.
Наша банда була десь +~25 тварин.
Троєщина?
@@user-oe3ro6bk6rНововолинськ на Волині. Та я думаю таке багато де робилося.
Будемо надіятись що вже виздихала вся та руснява блатна культура.
@@romannamor1990 ого, це я щось пропустив, бо не чув багато кримінальних історій з Волині
20ті самі топові часи, правду в сорок вилізуть боком 😅
В 20 працівав в рекламній фірмі. Що було суцільним дежав'ю після кількох снів у дитинстві, коли деякі події збувались і міг при цьому передбачити їх і згадуючи сни що може бути далі просто виводило з колії. За два місяці від стресу схуд на 30 кілограм це позначилось на здоров'ї в основному на спині, як виявилось пристресі ще й сушить міжхрепцеві диски. Спав по 2 години на добу раз на місяць організм казав усе. досить і якось 8 годин поспав. На ту роботу пішов після універу де і там при написанні дипломнох роботи спав погано. Хотілось відпочити від того морально і фізично а старший брат будівельник за освітою не вкурсах як це сидіти ночами над конспектами сказав іди хоч на якусь роботу. А виявилось він просто хотів зробити ремонт в бадьківському будинку. Загалом місяць після випускного і я працюю не по спеціальності. Гроші багато на що треба були але зрештую звільнившись з відти нічого страшного не відбулось грошей так само не вистачало і вистачало на щось інше. Зтих пір працював і з братом і з знайомими. А за професією і страшно і не знати чи згадаю усе. Та йлюдей на професію іт вистачає. Зараз 33 в країні війна і що буде щось краще не віриться... Словом як то кажуть поради треба слухати тільки від тих хто чогось досягнув але не тих хто старший чи має більше від вас. Поставте перед собою свої цілі і не дозволяйте їх ставити іншим бо вони просто викинуть вас як поганий проект закий можна задіяти заради економії чи не маючи іншого варіанту...
Пішов у військовий навчальний заклад і продовжив. Усього на це пішло 21 рік
Народився не в тому мiсцi не в той час. Нажаль,багато чого не залежить вiд нас i ми повиннi приймати свою долю,якою б огидною та жорстокою до нас вона не була. Зараз мені 30 і я впевнений,що все найкраще залишилось позаду. Далі лише смерть.
Мені би твої 30 років, (тобі не 50 зрозумій, ти не пердьо ше )) ,і все найкраще - в тебе попереду! Повір!
Зустрілись якось песиміст і оптиміст:☝️
Ну не знаю, провожу молодість за тим що малюю, читаю, граю в ігри (мені 23), мені подобається малюват та читати хд
Не скажу що мої 20-ті змарновані - робота, заочне навчання, подорожі. Але всюди і завжди - випивка. Ні, я в порядку і тоді, і зараз. Проте, дивлюся на себе тоді- це жах, все у п'яному угарі. Розумієте, все було пристойно, окрім кількох випадків (з ким не трапляється перебрати), але ж будь-яка подія - дружні посиденьки, корпоратив, вилазка на природу, турпоїздка, іменини - все в нетрезвому становищі, всі враження крізь призму алкоголю.
І шкода себе, і ненавиджу, як можна було спаплюжити кращі роки?
Створюйте собі нові чудові спогади, все тільки починається
Є таке..і завжди було. Після 35 вже майже не вставляє, грузить більше, просто потяг за звичкою
Спробуйте Маріюіванівну) але якщо немаєте психічних розладів і не мішайте з алкоголем
Мені 36. Чудові роки! Навчання. Багато чудового різноманітного сексу з чудовими жінками, спорт, хоббі, багато цікавої та різноманітної роботи та проєктів хочу написати книгу:) єдине про що жалкую - паління та «друзі». Все інше було чудовим! ❤
Кому шо😂 ну ще погуляйте до 40. А потім кажуть дитинство закінчується😅
@@S.V.I.T.L.A.N.A - Цікаве життя, це дитинство???
До речі 6 років як одружений, в моєму житті не змінилось нічого окрім нових партнерок. Я знайшов ту з якою відчуваю себе спокійно, надійно та передбачувано у багатьох галузях.
лол,мені 14,але я й так рахую що я дуже багато років змарнувала. Я тупо багато років сиділа у соцмережах,як срanuй робот,скролила скролила скролила,поки не зрозуміла що в мене тривожність,страх думки оточуючих,майже немає друзів,депресія та вигоріння.
Не робіть тих помилок,яких допустила я. Будь ласка,просто відійдіть вже від своїх сpanuх екранів та вийдіть на вулицю.
Щиро рада,що тепер все більше дисципліную себе,більше гуляю та стаю більш продуктивною в своїй рутині.
Я жалію про те що я мало часу приділяв електрогітарі, замість того я робив срані лабораторні роботи, і купу завдань по універу. Я був дуже асоціальною людиною. В мене не багато друзів, і зара з в свої 24 роки я і досі сам.
Я ніколи не любив алкоголь, ніколи не вживав наркотики і не курив. Не люблю гучні тусовки і іншу подібну дичину. Я завжди хотів щоб біля мене була жінка і з такими ж поглядами, і щоб ми були разом до кінця. Як ви можете зрозуміти, я противних розгульного і дегенеративного способу життя. Я просто не бачу ніякого сенсу для себе в цьому.
Замість того щоб сидіти все літо на канікулах вдома, треба було хоча б по україні поїздити, і щось побачити. Зараз уже гайки сильніше зажимають і тебе можуть бусифікувати. Далі смерть. Оце так пожив...
На даний момент працюю на роботі яка мені не подобається, яка відбила у мене бажання розвиватись у цій сфері(в мене інженерна спеціальність). Кожного дня я прокидаюсь із думкою що це не моє життя, і я не хочу так жити. Єдиний плюс із цієї роботи це бронювання від мобілізації.
Я опинився у такій ямі з якої можна вилізти, але ти потрапиш у ще більшу яму. Ніколи б не подумав що моя молодість буде так проходити
Бронь це вже дуже багато і шанс, що колись все таки все може змінитися на краще. Хтось цього шансу немає. Будь ласка цінуйте ті блага, якими володієте 🙏 А ваше відчуття, що все вже пройшло повз це тому що ви дивитеся не у тому напрямку - правильно буде задуматися, що в 40-50 років ваш теперішній вік буде для вас дуже бажаним і ви захочете в нього повернутися!
Йди в ЗСУ, такі люди як ти розкривають свій потенціал там
Реально настоящие друзья проявляются в беде... Главное надо саморазвиваться! НЕТ Крепостному Праву!
Слухаючи, що кажуть батьки, які самі були нещасливі.
Зараз мені 30, і вважаю, що свої 20-ті я провела чудово. Не шкодую ні про що)
Звичайно, бо ти жінка. А чоловіки страждають
@@levars1 з математикою у вас не дуже
У мене була дуже класна молодість. Єдине, про що жалкую - не пішла в магістратуру після бакалаврату, бо дуже кортіло дорослого життя, зокрема почати працювати 😅😂
Я теж такий був. Коли пішов на першу роботу то через декілька місяців її зненавидів
А чому бути цнотливим до 30 років це втрачена молодість? Я теж вперше спробувала секс у 24, зараз мені майже 30 і я майже 3 роки не живу статевим життям. Мені це просто не зайшло
Фертильна жінка, ганьба
@@levars1 як мене тільки земля носить.
Це був відрив ❤ Шкода що все псували стереотипи і суспільний тиск із серії: жінка має вийти заміж, народити і т п.
Ех скайрім 😂❤
Слухався батьків.
Лиш почну проживати, через тиждень буде 20, й зараз працюю та і все
Всю молодість віна. Але
Жила зі свекрухою 8 років
Дякую Вам,всі ми,на жаль, подібні,хоча, можливо...і ні😂😂😂
Останній редіт найкорисніше що я чув за останній час
Як я втратив життя?
2 роки ковіду, 2 роки без роботи, а далі? А далі війна, закриті кордони, 90% друзів загинуло на війні, на вулицю не виходжу 2-й рік...
Мені 20, я ще не прожив)
Просидів вдома через ковід і війну 😢планував подорожувати
Мабуть найбільше часу втрачено було на роботі підчас універу і після нього... Тобто мені дійсно подобалось те що я робив, але коли керівництво сідає тобі на голову, то втрачається власний час де "вони" легко могли б обійтися без тебе 😅😢
5:41 hello it’s me😅😢
Закінчив універ, потусуваввся до локдаунів і війни, 3 роки пропрацював вчителем інформатики, а останній рік працюю в офісі з 9 до 18. І ось тут різке відчуття з'явилось, що я просираю життя. Забирає дуже багато сил це лайно, але платять більш-менш. Хоча і з кредитів не вилажку... Нема сил вставити на роботу, якби не борги та аренда хати... Ну і дівчина, з якою ми разом живемо, мабкть не буде сприймати безробітного. Тому ч сам чебе в рабсто загнав. Як тепер бути?
Якщо дійсно любить і цінує, то буде з тобою до кінця. Може варто зайнятись тим що справді подобається і спробувати монетизувати це діло? Знаю що це дуже не просто, але мабуть краще спробувати. Я і сам зараз живу в свої 24 в режимі 8-18.00, і мені здається що життя проходить повз, бо працюю на роботі яка мені не подобається.
@@christopherlogan2 так, бачу ти мене розумієш. Моє хоббі це електронна музика і діджеїнг, маю стабільно одну вечірку на місяць, заробляю десяту частину ЗП за ніч. До війни було більш активно, а зараз настрій не той для цього і обставини. Хоча все одно думка слушна і треба шукати можливість покинути цю рутину. Бажаю нам успіхів в цьому! Дякую 💜
Власне я так само як і цей коментатор (8:50). Стостерігаю, що мені НЕ треба і треба робити. Тільки мені 17 і я зараз намагаюсь розібратися, вступати на хімію чи на комп'ютерні науки?
На хімію
Ринок ай ті перенасичений
Багато компаній зачиняються
На мою думку треба вивчити мову а потім тупо шукати роботу яка припаде до душі)
Йти за пристрастю. Якщо обирати між цими двома спеціальностями, то краще на хімію. Потім кинете в разі чого.
Щоб влаштуватись в ІТ, вистачить курсів від ІТ-компаній (GlobalLogic, EPAM, SoftServe й так далі). Вони дадуть вам більше знань та навичок, ніж універ. При працевлаштуванні навіть вища освіта не потрібна.
Якщо ти хлопець, краще їдь з України, поки є можливість. Бо потім доведеться триматись за універ, як за рятівний круг
хімія цікава) я так вступила на гідру, плануючи йти на психологію або право) єдине - мені дико не пощастило з кафедрою, тому я кинула навчання.. нууу дотягнула до 4 курсу, диплом все таке, але кинула, бо це був треш. хочу закінчити навчання, але, мабуть, в іншому універі
@@Dimon12321, я розумію, що потрібно йти туди, де серце лежить, але я ще боюся, що я, можливо, занадто романтизую ті речі, які роблять хіміки. Взагалі над хімією серйозніше почав думати цього року як здобув на III етапі призове місце. Мені було дуже цікаво готуватися до олімпіади, але я розумію, що олімпіадна хімія все ж таки не є тою, яка може бути на справжній роботі.. І я, напевно, маю трішки хибні уявлення про цю професію, хоча, здається, читав/дивився відео про спеціальності зв'язані з хімією.
За яким посиланням можна теж залишати свої дописи до питань. Я маю на увазі перш ніж вони трапляться у випуск
20 років - війна ...
Заебись. Получил два высших. Расстался с девушкой. Прочитал много книг. Подрабатывал инструктором на каяках.
Це було так давно, що вже і забула 😅😅
Ще є шанс не втратити 20і, йдіть у військо😊
Став кандидатом технічних наук
Будь ласка, додавайте в описі посилання на тред!
Як , як - жинився а потім працював щоб забезпечити дітей і добудувати хату .
Як почався ковід мені було 20,як почалась війна мені було 23 шикарно почалося моє друге десятиліття
Співчуваю . Про це я думаю , коли дивлюся на моїх племінників підлітків та на молодь . Вам дуже важко . Мої молоді рокі прийшлися на безпечні нульові та десяті . Як же ж було легко порівняні з цім пеклом .
Аналогічно. Мені зараз 24. Ковід і війна перекреслили багато студентського часу. Тепер ми існуємо під загрозою смерті, чудова молодість правда?
Причому як тільки виповнилось 25, знизили моб вік з 27 до 25. Ахуєнно 😵💫
Залишився в Україні, хоча міг звалити ще у лютому 22-го. Зрозумів свою помилку та кожний день проживаю з ненавістю до себе за це. Набридло це коррупційне болото, а грошей на виїзд ще нема тому сиджу та страждаю. Буде перемир'я - буду першим хто буде штурмувати кордон. Я вірю, що закордоном я зможу реалізувати увесь свій потенціал, бо нашій країні інженери та спеціалісти непотрібні.
Перемірʼя не буде , бо Хуйло його не дасть . За ілюзію ,, міра» він хоче забрати Запоріжжя та Херсон .
Ви помиляєтеся. В Україні в більшості речей краще, ніж за кордоном. Не ображайтеся, але якщо у вас зараз немає навіть 10-15к доларів, то вам за кордоном робити нічого. Ви їх і там не заробите. Жити нормально тут дорого. Я роками живу за кордоном в Польщі, Кіпрі, Литві, Ірландії й знаю що кажу. Впершу чую, що спеціалісти й інженери в Україні не потрібні. Можливо проблема не в інженерах\спеціалістах, а у ваших реальних уміннях?
@@vitalii.kryvonos Можливо, проблема у перспективах для цієї категорії людей? Не думав?
Рагуль, сидиш за кордоном, то не відмовляй інших пробувати робити те, що їм здається правильним.
Якщо вам було кайфово і весело, то це не змарнували точно
Пішла в аспірантуру,і в універ. Усьо.
Лично я сожалею о своем рождении, живу просто ожидая смерти. что бы я не делал, впереди смерть, а значит все зря.
Правда(
Почав війну, створив вірус
The last comment is top
дякую автору за старання зібрати до купи всі ці пости!
в мене з‘явилось таке цікаве питання до автора і до коментаторів, які можливо в курсі або мають здогадки. підкажіть яким чином ви визначаєте у якому роді (чоловічому, жіночому) перекладати треди?
я розумію той факт, що можна це робити за іменем, але що робити, коли випадки, коли ім‘я нейтральне по типу kk921 чи там smasher221?
буду вдячний за відповідь! дуже цікавий момент!
Мене теж завжди цікавило це питання
Надихає... мабуть.
Універ. Nuff said.
Вживав важкі наркотики, кинув інститут, тусив в ніних клубах, працював
Мені 29, вчився на кого не хотів, був в армії не по своїй волі і змінив 3 країни і далі не знаю як жити. Минуле мене переслідує і я не почуваюся собою.
Армія тебе завжди прийме як свого, повертайся)
@@parzival_ua проблема в тому, що я її не прийму. Це як з їжею, раз спробував і більше не хочеться.
Ті хто думає що він щось змарнував насправді нитіки і вони б жалкували про все щоб не зробили. Люди змінюються, звички змінюються, інтереси змінюються. Тому нема сенсу про щось шкодувати, треба робити те що тобі в кайф зараз.
Не вважаю, що змарнувала. І з 30 до 40 також. Але зараз відчуття тяганини.
На війні
Одна проблема. Все эти годы, прожил в Украине.
Родился бы в США, был бы ок
Не виїхав з України до війни. І тепер у пастці.