Із захопленням слухаю обох оповідачів і на кшталт їхній інших. Слухаю і чую, як вони аж захлинаючись (не змогла знайти кращого слова) передають інформацію, цілі пласти знань і вражень, котрі дійсно були затулені від українського читача через відомі обставини. Вони втаємничують ніби у зрозумілі речі. Однак без того контексту теми, в котрий оповідачі занурюють нас у кожному відео чи розмові, ми б не мали повного розуміння речей. Тобто навіть мені, філологині і начитаній доволі людині, журналістці і українській читачці насамперед декотрі речі стають повним одкровенням. І йдеться не лише про цю тему. Тут мене просто вже рознесло від накопичених вражень. І от як пані Віра і пан Ростислав ніби захлинаються, щоб більше і повніше донести цю джерельну воду із закритих раніше глибин, так я п’ю захлинаючись. От як ми були обікрадені. Для кращого розуміння мого висловлювання - мені 60 років.
Щиро дякую! Читала Черлене вино" і МАНУСКРИПТ з вулиці руської" .Твори Р. Іваничука перечитую! Є потреба почути більш глибокі роздуми про талановитого автора! ❤
Чекала аби послухати,але лише жаль та розчарування. І зауваження до п.Агєєвої-"Черлене вино"! Я читала майже всі твори Романа Івановича і є вони в мене,за рідким винятком.Кожна його книжка варта прочитання,ви так мало розповіли,оминули його історичні твори-"ВОГНЕННІ СТОВПИ", "Орда", "Бо війна війною", Хресна площа", "Торговиця" та ще інші.Звичайно, "Четвертий вимір" про М.Гулака вважається його вершинним твором,тож і на цьому дякую,що ви присвятили цьому твору трохи часу. Але для популяризації творів наших письменників-істориків потрібно більше часу і головне душі
Чому чекаєте від когось? Робіть самі! Так, мої слова вам - це реакція на ваш докір. Але вони, насправді, є заохоченням. Перед нами усіма - безмірний обшир праці! Не слід все перекладати на тих, хто вже взявся і працює. Вони теж взялися працювати, бо побачили щось, що можуть заповнити. А ви заповнюйте те, що здатні ви. Успіху!
Дуже дякую за чудовий випуск. Було б цікаво послухати про інших авторів та історичні твори, як класичні (Куліш, Нечуй-Левицький) так і сучасні. З задоволенням прочитав "Мальви". У Іванчука практично нема "радянщини" - лише декілька фраз про підтримку Хмельницького з боку Москви та майбутнє возз'єднання. Але ж, без цих фраз книгу б точно не надрукували. Та головна тема про яничарство. І тут доволі прозоро та відверто Іванчук зображає різні форми колабораціонізму та втрату національної ідентичності в імперії. Роман жвавий, динамічний, без нудних, зайвих описів, читається легко. Історичні факти переплетені з легендами, але в цілому епоха передана досить яскраво та правдоподібно. А ось персонажі здебільшого доволі схематичні, без глибокого занурення в психологію. Більш-менш цікавими, пропрацьованими, вийшли образи Іслама-Герая та султана Ібрагіма.
Дякую. Зверніть ще , будь ласка, увагу на апокрифічний роман "Євангеліє від Томи" та студію "Ренегат". Загалом, як на мене, романи Іваничука не трохи публіцистичні, а надзвичайно інтелектуальні (мислительні). Це "лінія" - Домонтович, Софія Андрухович ("Амадока") тощо...
Євген Іваничук " Холодне небо півночі" це шось страшне, в описі системи "де лопата дорожче коштувала ніж людське життя" і не порівняти з романами Солженіцина, не зрозуміло чому про нього не знають
Із захопленням слухаю обох оповідачів і на кшталт їхній інших. Слухаю і чую, як вони аж захлинаючись (не змогла знайти кращого слова) передають інформацію, цілі пласти знань і вражень, котрі дійсно були затулені від українського читача через відомі обставини. Вони втаємничують ніби у зрозумілі речі. Однак без того контексту теми, в котрий оповідачі занурюють нас у кожному відео чи розмові, ми б не мали повного розуміння речей. Тобто навіть мені, філологині і начитаній доволі людині, журналістці і українській читачці насамперед декотрі речі стають повним одкровенням. І йдеться не лише про цю тему. Тут мене просто вже рознесло від накопичених вражень.
І от як пані Віра і пан Ростислав ніби захлинаються, щоб більше і повніше донести цю джерельну воду із закритих раніше глибин, так я п’ю захлинаючись.
От як ми були обікрадені. Для кращого розуміння мого висловлювання - мені 60 років.
❤дякую вам дуже за ваші зусилля долучити українців до читання і пізнання української літератури та мистецтва ❤
Щиро дякую! Читала Черлене вино" і МАНУСКРИПТ з вулиці руської" .Твори Р. Іваничука перечитую! Є потреба почути більш глибокі роздуми про талановитого автора! ❤
Дякую дуже!
Чекала аби послухати,але лише жаль та розчарування. І зауваження до п.Агєєвої-"Черлене вино"! Я читала майже всі твори Романа Івановича і є вони в мене,за рідким винятком.Кожна його книжка варта прочитання,ви так мало розповіли,оминули його історичні твори-"ВОГНЕННІ СТОВПИ", "Орда", "Бо війна війною", Хресна площа", "Торговиця" та ще інші.Звичайно, "Четвертий вимір" про М.Гулака вважається його вершинним твором,тож і на цьому дякую,що ви присвятили цьому твору трохи часу. Але для популяризації творів наших письменників-істориків потрібно більше часу і головне душі
Чому чекаєте від когось? Робіть самі! Так, мої слова вам - це реакція на ваш докір. Але вони, насправді, є заохоченням. Перед нами усіма - безмірний обшир праці! Не слід все перекладати на тих, хто вже взявся і працює. Вони теж взялися працювати, бо побачили щось, що можуть заповнити. А ви заповнюйте те, що здатні ви. Успіху!
Не читала цього автора, але тепер спробую його книги
Щиро дякую!
Зараз якраз читаю «Четвертий вимір», тож дуже дякую за вчасний випуск ❤️
Дякую. Тепер обов'язково прочитаю.
Дуже дякую за чудовий випуск. Було б цікаво послухати про інших авторів та історичні твори, як класичні (Куліш, Нечуй-Левицький) так і сучасні.
З задоволенням прочитав "Мальви". У Іванчука практично нема "радянщини" - лише декілька фраз про підтримку Хмельницького з боку Москви та майбутнє возз'єднання. Але ж, без цих фраз книгу б точно не надрукували.
Та головна тема про яничарство. І тут доволі прозоро та відверто Іванчук зображає різні форми колабораціонізму та втрату національної ідентичності в імперії.
Роман жвавий, динамічний, без нудних, зайвих описів, читається легко. Історичні факти переплетені з легендами, але в цілому епоха передана досить яскраво та правдоподібно. А ось персонажі здебільшого доволі схематичні, без глибокого занурення в психологію. Більш-менш цікавими, пропрацьованими, вийшли образи Іслама-Герая та султана Ібрагіма.
Про Куліша недавно був випуск. Про Нечуя торік. Пргорніть трішки історію )
дякую !
Якщо колись матимете час і нагоду, то я залюбки би послухав ваші думки про всі періоди історії України і найкращі відповідні історичні романи.
Відносно недавно п.Окмана Забужко назвала свій топ 10 романів. Перший йде Василь Мова - Старе гніздо і молоді пзази.
Зробіть про нього випуск 🤗
Цього року Роману Іваничуку було б 95 років
Я: починаю читати Романа Іваничука.
Шалені авторки: тримай про нього відео.
Дякую, що підслуховуєте мої думки❤️
Читала "Орда", "Мальви", Загребельного, Білика
Щось зовсім мало говорите про Юрія Мушкетика.
Я читала "Манускрипт з вулиці Руської" і "Четвертий вимір" і обидва дуже сподобались.
Перший роман..Край битого шляху'
Дякую. Зверніть ще , будь ласка, увагу на апокрифічний роман "Євангеліє від Томи" та студію "Ренегат". Загалом, як на мене, романи Іваничука не трохи публіцистичні, а надзвичайно інтелектуальні (мислительні). Це "лінія" - Домонтович, Софія Андрухович ("Амадока") тощо...
Про Івана Білика хотілося б послухати ваші критику чи анотацію, можливо 🙏
Євген Іваничук " Холодне небо півночі" це шось страшне, в описі системи "де лопата дорожче коштувала ніж людське життя" і не порівняти з романами Солженіцина, не зрозуміло чому про нього не знають
Цікаво було б послухати аналіз творчості Юрія Мушкетика.
Іваничук до кінця життя писав пером, казав, що думка народжується на кінчику пера
Зустріньтесь з МОН літератури ФРН Барщ Лужиччина з Бранденбургу Володимир Касяненко
Чому ви кинули "Гендер" в цьому відео пані проффесорко? Як ? Не згадати авторку "Людоловів" Зінаїду Тулуб? Незаперечно велику жінку.
О, ви повернулися! Цілих два тижні вас не було чутно) Щось трапилось?
Манускрипт то є класна книжка
Пам'ятаю його,то є Глиба.