Італія. Флоренція. Трохи історії і прогулянка містом

Флоренція - це місто, розташоване на річці Арно, в минулому було центром Флорентійської республіки, столицею герцогів Медічі та Італійського королівства.
Ось що сказав про Флоренцію Колюччо Салютаті, один з провідних діячів італійського гуманізму епохи Відродження.
"Квітка Тоскани, дзеркало Італії, суперниця славетного міста Риму, від якого вона виникла і стародавню велич якого наслідує, борячись за порятунок Італії та її свободу".
Історія міста починається у 59 році до н.е., коли тут було засноване поселення римських ветеранів, яке отримало назву "Флоренція" ("квітуча"). Згодом воно перетворилося на місто, яке в IV столітті н.е. стало резиденцією єпископа. Потім Флоренція потрапляла під владу остготів, візантійців, лангобардів, франків ... Через це населення міста суттєво зменшилось.
Відродження Флоренції почалося в X столітті. У 1116 році вона стала незалежною комуною. У 1252 році Флоренція ввела свою власну золоту монету, флорин. Він став однією з найстійкіших монет в Європі.
Цікаво, але існуванням сучасної італійської мови ми зобов'язані також Флоренції. Данте Аліг'єрі, уродженець цього міста, у своїй "Божественній комедії", написаній на початку XIV століття, надав розмовній мові такого гідного статусу та колориту, що це в подальшому дозволило йому стати основою італійської мови - спочатку літературної, а потім розмовної; отже, саме тосканський діалект лежить в основі сучасної італійської мови.
У 1434 році до влади приходить династія Медічі. Козимо Медічі був грамотним правителем і прославився як меценат і покровитель мистецтв і художників. Під час його правління Флоренція перетворилась на столицю мистецтв. Дивовижно, але за дивним збігом обставин одночасно і в одному місці - у невеликому містечку Флоренція - народилося або опинилося разом стільки геніальних людей! Мікеланджело Буонаротті, Сандро Ботічеллі, Лоренцо (Пишний) Медічі, Піко делла Мірандола, Анджело Поліціано, Марсіліо Фічіно, Леонардо да Вінчі, Савонарола, Макіавеллі та багато інших. Флорентійський мореплавець Амеріго Веспуччі, до речі, дав своє ім'я двом континентам.
Під час національної визвольної боротьби Різорджименто Флоренція на цілих шість років - з 1865 по 1871 - стала столицею Італійського королівства.
Під час Другої світової війни місту було завдано значних збитків від бомбардувань. Крім того, при відступі з міста німецькі війська підірвали всі історичні мости через Арно, крім спасеного бійцями Спротиву - Понте-Веккьо.
Перший міст на цьому місці був побудований ще за часів давньоримської епохи. Протягом багатьох століть міст служив місцем жвавої торгівлі. Існує припущення, що саме тут зародилося поняття банкрутства: коли торговцю не було чим віддати борги, прилавок, на якому він розміщував свої товари («banco»), розламувався («rotto») сторожами, яких туди висилав кредитор. Ця практика стала називатися «bancorotto» (розбитий прилавок). За відсутністю прилавка торговець вже був не в стані нічого продати.
Собор Санта-Марія-дель-Фьоре (Собор Святої Марії в квітах) - кафедральний собор, найвідоміше з архітектурних споруд Флоренції. Він був спроектований так, щоб вмістити все населення міста, тобто був щось на зразок величезного критого майданчика. Санта Марія дель Фьоре стала на момент завершення будівництва в 1434 році найбільшим у всій Європі: в ньому може розміститись 30 000 осіб. Червоний купол собору, ставший символом Флоренції, ніби парить над усім містом. Собор надзвичайно вишуканий і водночас грандіозний, облицьований ззовні мармуровими панелями різних відтінків зеленого та рожевого кольорів з білою облямівкою.
Площа Синьорії. За свою історію вона змінила кілька назв: площа Приоров, площа Великого герцога і площа Нації. Статуї площі Синьорії - це не просто набір високохудожніх творів. На сьогоднішній день вона представляє собою музей під відкритим небом. Тут встановлені численні скульптури, що зображують міфологічних античних героїв.
"Похищення сабінок" у глибині "Геркулес і Несс", а також кілька жіночих фігур. Леви Медичі. "Геркулес, перемігший Какуса". Копія статуї Давида, який готується до поєдинку з Голіафом. Пам'ятник великому герцогу Тоскани Козимо I.
Сам Палаццо Веккьо - Старий палац побудован у 1299-1314 роках. Одна з найбільш відомих будівель міста. На даний момент служить мерією. У 1565 році герцог переніс свою резиденцію в Палаццо Пітті, а ця будівля, яка колись була Новим Палацем, відтепер стала називатися Старим (Палаццо Веккьо).
Площа Мікеланджело - одне з визначних місць завдяки відкриваючомуся з площі панорамному виду на місто. У центрі площі, названої іменем майстра епохи Відродження, встановлена копія його статуї Давида, в підніжжі якої розташовані копії чотирьох алегорій з капелли Медичі в базиліці Сан-Лоренцо. На відміну від мармурових оригіналів, всі копії виконані з бронзи. Статуя, для транспортування якої знадобилося дев'ять пар биків, була відкрита 25 червня 1873 року. Поруч знаходиться туристична зона з оглядовою площадкою, з якої відкривається чудовий вид на центральну частину міста.