Покинута хата початку XX ст. Зникаюча історія
Vložit
- čas přidán 1. 02. 2020
- До вашої уваги українська глиняна хата мазанка дореволюційного періоду. Оселя занепадає протягом 20 років після смерті її господарів. Певне, остання традиційна хата такого типу на цій вулиці. Тож маємо можливість побачити на власні очі останні зразки житла центральної України минулого століття, старі фотографії та деякі елементи побуту українських селян.
Село Старі Бабани, Уманський район, Черкащина.
«Помирає село -
колиска вкраїнської нації.
Помирає село -
джерело моїх мрій і надій.
Біля тину схилились
... зажурені білі акації,
сумно б'є за городом
пшениці зелений прибій.
Помирає село.
Самогоном затоплені вулиці.
З комишу виглядають
змілілі обличчя ставків.
Промайне кілька літ -
всі вони остаточно замуляться,
і не стрінемо вже
ані лебедів, ні рибаків.
Помирає село.
І нічого зробити не взмозі я.
В хатах вибиті вікна,
немовби це все по війні.
Де буяли сади -
там росте молочай і амброзія,
Наїжачилась тиша,
де так щедро лунали пісні.
Помирає село - цвинтарі зарясніли могилами,
і зруйновані ферми
дотлівають в кущах бур'яну.
Як же низько ми впали!
Як швидко ми стали безкрилими,
чи нам вистачить сил
пережити годину смутну?
Помирає село. Пересохли прабатьківські корені.
Травостій вже не той,
і самотністю груші гірчать.
На гаї й хутори,
на ромашки і луки розорені
павутинням лягає
диявола чорна печать.
Я на мапу дивлюсь -
невесела на ній географія,
бо до деяких назв
не доїхати й не доплисти.
Порятуймо країну
від цієї гидотної мафії,
щоби знову змогло
українське село розцвісти!
Ігор Калиниченко
👏😢😢😢😢😢
@@savvamorozov7202 Я не розумію чого ви рівняєтесь до Росії, наша країна обрала європейський шлях розвитку, от і рівняйтесь до Великобританії, Нідерландів, Німеччини та ін.
Наши села і хутори були приречені ще в часи колективізацій і голлодоморів а це лиш наслідки того відлуння.
@@user-ry4jo1px8c яким боком рашка до коріння Украіни?Украінці і так по всій планеті розбіглись від тоі чуми рашиськоі! Не суди по собі -бо то лиш твое ,а в украінців своя культура ,яка весь світ обьєднала! а до когось рівнятись- то вже як не буде Украіни,чого не дочекається рашка НІКОЛИ!
@@user-er1sp1vu8q У психиатра давно были?
Дуже моторошне відчуття від сюжету. За кожною такою хатою, за кожною такою помираючою оселею, поруч, стоять черги людей які тут жили, тяжко працювали, народжували і відправляли дітей у засвіти. Людей зі своїми радощами, а більше зі своїми страшними історіями, бо час був страшний і невблаганний. І не всі могли залишити спогад для прийдешніх поколінь на світлинах, хтось з них залишився навіки в полях двох світових війн, без поховання, в чистому полі чи в окопах, хтось канув у безвість в таборах сибіру, чи чєкістських підвалах. Ті хто лишився сподівались, бо не може жива людина без сподівання на краще, хоч не для себе, а для дітей. Так доживали ці жінки, виправивши дітей у краще життя в цих помираючих мазанках, сидячі біля вікна чи на призьбі у постійному очікуванні вже посивілих своїх діток. Господи! В якому неоплатному боргу ми перед цими людьми, перед власними батьками та предками!
Мені також сумно дивитися на покинуті,занедбані оселі.
На кладовищі не так сумно,як проходити повз ті місця,де жили люди.
Благодаря русским наш семейный архив и дом Бабушки с дедушкой уничтожен. Дед и Бабушка классические украинцы у которых не смотря на то что хата уже кирпичная, но внутри побелка из местного мела.... Я скорей всего больше такое никогда не встречу, когда заходишь в хату а там стены в мелу. Отец кстати ненавидит Украину хотя 100%-й украинец и переехал в Россию, а мать наоборот русская которая любит Украину, жалко только что те кто украиной управляет и ворует деньги не любят Украину
@@b2005nвообще то это сельской дом из прошлого столетия, о какой ванной речь? И вообще о водопроводе. И пока дом был целым, уверенна он был очень красивым и уютным
@@imval3266у мене така ж історія... Батько , до свого останнього дня , ненавидів усе українське і його брати теж.. але ж вони були українцями... Ось так з народу роблять яничарів.. Одного з дядьків коли ховали у 1995 , то за його бажанням на труну більшовицький прапор поклали... А моя мати росіянка зі смоленщини.. Казала мені - Сынок ! Русские ( она не делала разницу между русскими и россиянами ) - самый никчёмный народишко.. Когда чувствуют что сильнее , то ведут себя надменно , с презрением глядя на других.. но если получают по морде , то сразу сникают и поджимают хвост и готовы всячески унижаться ...
СКІЛЬКІ БУЛО РАДОЩІВ, СЧАСТЯ, ЛЮБОВІ В ЦІЙ ОХАЙНІЙ, РАДІСНІЙ ХАТІ!!!!!!!! ДЯКУЄМО, ЩО ВИ БУЛИ!!!! СЛАВА УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДУ!!! СЛАВА ГЕРОЯМ УСІХ ЧАСІВ!!!
як раз не дуже багато
Як боляче.... В цій хатині колись вирувало життя... Тут кохали, раділи, народжували дітей...А зараз все перетворилося в купу мотлоху. Мені завжди особливо боляче дивитися на покинуті фотографії, адже це пам'ять... Чому її залишили гинути, як непотріб? Чому ніхто не захотів зберегти для потомків? Так гине рід, гине село, гине держава. І ми перетворюємося в ,,какаяразніца", а це дуже боляче!
@@b2005nмабуть ви кацап якийсь. Зараз не проблема зробити санвузол та туалет в хаті, навіть якщо це поодинокий хутор. Аби руки не з дупи росли
@@b2005nВы наверное фотки своих бабушек и дедушек на мусорку выкидываете
Я тоже не понимаю , неужели не осталось детей ,внуков чтобы фотографии забрать . У меня есть даже фотографии своей прабабушек и прадедушек
А какая разница?
@@marinaivanova2557У меня 2 прадеда герои отечественной войны , Я о них ничего не знаю кроме имени
В этом нет смысла
Честь і Слава усім поколінням Українського народу !!!
Богу слава а помирає ваше село відколи поперли всі в Європу а получили жопу а ще скажу коли ми при союзі вчили укрмову не було слова мапа автівка і т д. Бо це є справді суржик так що цей вірш написаний суржиком хоче він того чи ні
Забули істинну віру змішали і проміняли на турецьке лайно от і одержали вибачте лайно чому тепер дивуватись і це лише квіточки а далі
Бог накаже по всій строгості хто вирішив міняти віру поколінь читайте уважно євангеліє там про церкву багато божих настанов такщо дивуватись нема чому маєм те що маєм і самі гріхами заробляєм ми би ще
Богом покомандували але до нього безбожникам далеко😝😝😝🙉🙉😝
@@user-eg2ij3yx7xСело почало занепадати за часи радянщини, коли натовпами відправляли то на цілину, то на бам... До чого тут Європа? 🤯🤯🤯
Невже діти ,родина не могли хоч би фотографії зняти? Щоб розказати своїм дітям, внукам якого вони роду-племені...
Дуже боляче дивитись!
Відірвались від землі і стали «Иванами,родства не помнящими». ..
Не знаю право, куда бежим торопимся...про фоторгафии верно сказано. А так страшно , что все разрушается. В города бетонные поуходили, едим дерьмо, дышим дерьмом- цивилизация!!!
@@user-tr4zj3hj5g сенс коментаря у тому, що люди забувають про свою мову, своє походження, своїх предків і намагаються робити все як модно, а не як робили предки
В радянські ж часи немодне було село. Тому і так.
Урбанізація це світове явище
@@user-om5io6xq4f В радянські часи залишитися у селі означало до смерті рабом на колгоспних плантаціях спину гнути задурно. Так було задумано більшовиками. Тому усі старалися звідти втекти пошвидше. Старше покоління цього не могло зробити, бо їм не давали отримати до 1975 року паспортів, а молоді після навчання старалися будь-якими методами не повертатися у колгоспне рабство. Зараз єдиний спосіб зберегти села від занепаду - будувати дороги, щоб можна було швидко звідти добратися до міст на роботу. Бо, наприклад, сучасне сільське господарство вже десятки років не потребує такої кількості працівників, які живуть у селах.
Фотки треба якось зберегти... Років через 50-100 вони будуть на вагу золота.
Фотки зберігає місцевий етнограф в архів історії села. Адже хто, як не місцеві можуть ідентифікувати та відтворити хронологію поколінь по фото.
@@DimonProidysvit все в музей отправить .из заброшенных домов
Скільки кинуто таких хатів.... Або повмирали всі, або втекли з села, кинувши все... Так сумно і гірко... Бачиш деяких "городських" українців, які цураються своєї українськості, говорять суржиком, кидають оком на "культурную рассию" і цим нівечать душу свою і своїх дітей... Неосвіченість та душевне здешевіння чекає на кожного, хто забув своїх предків і своє коріння...
От не треба про суржик!
Сільські як раз на суржику шпрехають,аж вуха загортаються,а на зауваження:
А в нас так говòрять!
Їм кажеш :ну в телевізорі ж так не розмовляють,і в книжках не так же пишуть!!!
У відповідь:ну й що!?
@@KBA-KBA-KBA діалект це ,,кава еКспресо", ,,неРвопатолог" чи ,,в пальтЄ".....
А суржик, то коли через слово інша мова!
Бо в нас на сході напівросійською -напівукраїнською розмовляють,а на заході напіврумунською чи ще якоюсь.
Чогось англічане не додають через слово німецьку ,і тим паче не називають це діалектом!?
Причем здесь "суржик и политика" . Вы на вашей пропаганде сдвинулись.Речь идёт о вымирании села. У каждого свои причины...
@@larashake3727 Ну власне в англійські і так ледве не через слово німецька, але звісно з іншою вимовою
Хотела лайк видео поставить,потом эту охинею твою почитала и не поставила
Як сумно, що села в Україні занепадають. Ще й музика така, аж сльоза накочує...
Обов'язково зберігайте старі фотографії, підписуйте хто на них і пам'ятайте своє коріння.
Слава Україні!
Шкода, але це нормально. Села почали зменшуватися пыдсля індустріальної революції.
Це як перехід від печер до поселень, від поселень до міст.
@@GamePlayShare Не нормальное убийство сел тем что украина идет по стопам россии и все что не город это "фу" ты что с села? Да я с Села, живу в Германии в небольшом городе и зарабатываю больше чем твое великое "городское величество" , с началом войны встретил фиф из городов и до сих пор жопа горит от того что они старый Фахверк иногда умудряются "Курятниками" назвать и желать их снести ради "Комфорта"
в селах жить очень дорого и бедные не могут себе такое позволить.
загородный участок это признак богатого статуса
@@imval3266ти не вмієш людською мовою розмовляти?
@@VlasneToJeDobre олух что русский что Украинский одного поля ягода из-за такого ущерба как ты добавлять 3-б раскладу для клавиатуры? Я украинец и имею полное право писать на том языке который мне удобен, мои русскоязычные родственники сейчас на фронте, друзья не все дожили до этого момента, так что не пошел бы ты на … с такими требованиями? Если мы не можем общаться так как хотим то какого лешего тогда должны защищать вас от русских?
Дуже сумно, згадала свою бабусю, подумки часто повертаюся в дитинство, в хатку з піччю і присьбою, Боже як щемить, та повернути нічого не можна. Дякую Вам за Вашу небайдужість, збережіть те, що знайшли, адже це історія!
Люди шукали легшої долі. Занепадати села почали ще у 70-80-ті.
Тоді молодь масово виїзжала у міста - цивілізовані, культурні центри, зі зручностями, легшою роботою та вищою зарплатою.
У мене в селі лишалась бабуся. Мама і всі тітки виїхали в місто. Так само і сусідські діти. Ніхто не хотів працювати на фермі чи в полі.
Стали інженерами, лікарями, журналістами. Хто погано вчився - пішли на вахту на заводи, санітарками в лікарні і т.д.
В селі треба постійно важко працювати, а в місті - змінну відпрацював і відпочинок в комфортній квартирі: Вулицю мете двірник(в селі - вулицю все життя бабка мела сама, в 6 ранку).
Дах протік - ЖЕК ремонтує. В селі ремонтуєш самотужки. Полісадник в бур'яні - стидоба, треба полоти. Садити квіти, поливати, сапати, знову полоти... а в місті - для цього є спеціальні робітники, які зарплату за ту працю отримують.
Свіже молоко підвезли під під'їзд - не треба вставати, доїти, вичищати, косити, скирдувати, пасти.... щодня!!!
Коли ми, онуки, їздили до бабусі - це було завжди важко фізично - працювали зранку до вечора. Відпочинок в селі - це в холодочку картоплю сортувати чи яблучка на сушню різати. Там ніхто не лежав перед телевізором і не читав романів.
Хіба що взимку читали...
І то, якщо були корови, свині, качки - їх щодня годувати треба, тричі йти "вправляться".Вітер, злива чи спека - вперед, бо худоба хоче їсти та пити щодня... з села ти не поїдеш у відпустку на 2 тижні сім'єю, ну ніяк - хтось лишається дивитись за господарством. Ти прив'язаний...
Є й плюси в селі, але то інша тема.
Дякую! Кожне відео - шедевр! Хто не пам'ятає або не знає свого минулого, той не має свого майбутнього!
Так, коли я бачу такі хати то так сумно, люди жили, прикрашали свою оселю, наживали добро, фото поколінь .. і все нікому не потрібно, нікого немає...аж за душу взяло, так буде з багатьма нами....
Дуже здивована,стільки дітей( сумарно) мали ці хазаїни і ніхто з дітей і онуків,правнуків навіть фото не забрали...
Навіщо?
Раніше багато дітей народжували для роботи ,5 років йди працюй в полі...
Думаєте в тих дітей добрі спогади про батьків,які їх тупо використовують для праці,а не тому що просто хочуть народити дитину .
Те саме стосується в советскіх граждан,там взагалі все глухо
Мене це також вразило найбільше.
@@annazabrodskaj8782по факту
Ваши заберут?
@@annazabrodskaj8782 Какое извращенное мировозрение у вас.
Історія наших злиднів та зубожіння яку зробили своїми руками та лояльністью до клептократичної влади. Слава Героям!
Украина моя Украина ! Труженица наша ! Когда же ты зацветешь всеми цветами,ты ж этого заслуживаешь ?
Мені 57 років, багато в дитинстві бачила таких хат, як влітку на канікулах в бабусь відпочивала....Аж сльози підступили..😢
В юности тоже с товарищами путишествовали и тоже находили брошенные деревни со всем имуществом. Печально такое видеть.
И тоже оставленные фотографии ?
@@marinaivanova2557 Были в таких местах где даже посуда и принадлежности все остались .
❤
Так мої бабусі жили в таких хатах , як я любив приїжджати малим до них на різдво , частували ковбаскою , ковбиком , холодець с хріном , старші пили по чарчині а потім співали пісень , як на пічці вигрієшся коли натоплена , потім коли виріс їздив допомагати і по городині і на зиму хату обставляти кукурузинням і куликами з соломи ,косив пшеницю на городі косою з габками як у відео жінка показує , ціпом молотив пшеницю на токовищі, на жаль все минуло і я вже старий а згадую і жалкую що життя минає дуже швидко .
...і так проходить наше життя!!!
Велике Вам Дякую! Хорошу справу робите, часу Вам і натхнення! Відео сильно вразило. Змішані почуття тут і велич мого народу , гордість ,радість за нього і разом з тим сум і журба за його долю. В той важкий період історії - традиції, злагода і важка праця любов і шана до свого краю ,будинку, родини просто волає крізь час.
Боже милостив буде нам грешним! Память о наших предках. Спасибо хлопцы вам за видео.
Как же больно смотреть на брошенные старые семейные фотографии... Это же род...неужели не нашлось родственников, которые бы забрали их... Я столетние фото прадедов храню, свидетельство о браке прабабушки и прадедушки, узнаю семейные истории.Это же все наша жизнь в том числе...
Возможно не было, а возможно как и мы не думали об этом или в делах постоянно и потом наступает .... Война.... или еще что то и уже все теряется
@@imval3266 Вы правы, за это время у меня наступила война и все столетние фото оказались прахом. И память ничего не стоит, и жизнь человеческая тоже…
Я говорю что ценное из вещей-это фотографии и видеоматериалы, бесценные для людей... Воспоминания
Понравилась фотография кошки
Мои родители умерли и я не смогла ездить в село это был 1992 год, машины ещё не было. Так люди с села все выкрали и раскурочили, даже круги с колодязя повытягивали, приехав ночью на кране. Куда могли соседи позвонить? А выйти и сделать замечание, ворам, страшно было, могли уроды и убить. Люди себя опустили ниже плинтуса.
кадри рвуть душу а вам подяка за не байдужість
Як сумно дивитись , сльози навертаються ... Життя пройшло , залишилися фото , речі ...Спомин про своїх батьків , яків вже нема .
цікаве відео, гарні світлини. ❤️ На початку повномасштабної поїхали у Хмельницьку область. Нам пропонували зупинитись в схожій хаті, але там все було цілим, але давно занедбане.
У моєї сім'ї важке минуле. Важке робітниче життя, таким не похизуєшся і передати у спадок також не хочеться. Тому у мене обурення до побаченого нема, і жалю також. Лише світлини чимось цінні і то, якщо залишились ті, кому вони про щось говорять.
Жодна річ не є вічною, все колись руйнується. Через кілька десятиліть там можливо буде або пустир або нова хатина.
такая щемящая грусть!яркие ковры ее только подчеркивают
Сижу реву.Чтож фотографии не забрали.Люди жили,радовались и крах….Дай Бог чтоб все восстанавливались 😢❤
Люди шукали легшої долі. Занепадати села почали ще у 70-80-ті.
Тоді молодь масово виїзжала у міста - цивілізовані, культурні центри, зі зручностями, легшою роботою та вищою зарплатою.
У мене в селі лишалась бабуся. Мама і всі тітки виїхали в місто. Так само і сусідські діти. Ніхто не хотів працювати на фермі чи в полі.
Стали інженерами, лікарями, журналістами. Хто погано вчився - пішли на вахту на заводи, санітарками в лікарні і т.д.
В селі треба постійно важко працювати, а в місті - змінну відпрацював і відпочинок в комфортній квартирі: Вулицю мете двірник(в селі - вулицю все життя бабка мела сама, в 6 ранку).
Дах протік - ЖЕК ремонтує. В селі ремонтуєш самотужки. Полісадник в бур'яні - стидоба, треба полоти. Садити квіти, поливати, сапати, знову полоти... а в місті - для цього є спеціальні робітники, які зарплату за ту працю отримують.
Свіже молоко підвезли під під'їзд - не треба вставати, доїти, вичищати, косити, скирдувати, пасти.... щодня!!!
Коли ми, онуки, їздили до бабусі - це було завжди важко фізично - працювали зранку до вечора. Відпочинок в селі - це в холодочку картоплю сортувати чи яблучка на сушню різати. Там ніхто не лежав перед телевізором і не читав романів.
Хіба що взимку читали...
І то, якщо були корови, свині, качки - їх щодня годувати треба, тричі йти "вправляться".Вітер, злива чи спека - вперед, бо худоба хоче їсти та пити щодня... з села ти не поїдеш у відпустку на 2 тижні сім'єю, ну ніяк - хтось лишається дивитись за господарством. Ти прив'язаний...
Є й плюси в селі, але то інша тема.
Фото з цієї хати маленька крапля історії України👍
Як важливо дітям берегти пам'ять своїх предків....😊
Боляче дивитися...
Вимирає село...
Зникаюча історія...
В такому
ж маленькому селі на Городищині пройшло моє безпечне дитинство з самими моїми рідненькими і дорогими Бабунями...І такі ж картини з старих фото висіли в старій хаті в рушниках і піч і хрест...
Доки хата не згоріла....
ДЯКУЮ Вам за відео!
Боже, як сумно. Кожного разу, як стикаюся з таким,-- думка про себе. Згадався (вибачте) один мій власний вірш (надрук. у львівському "Дзвоні" у 2018-му), що кінчався так:
"минає все й міняється поволі
і врешті-решт
зима похнюпившись іде на виноколі
мов в’язень під арешт
і я дивлюся довго їй у спину
вже й слід прочах
невже і я колись так само згину
у когось на очах".
Завжди дуже і дуууже сумно, коли таке бачу...
Згадується власне дитинство... юність...
Дякую вам.
Вкотре передивляюсь із сумом... Одразу нахлинули спогади з дитинства як добре було в бабусі в елі. А зараз людей там майже не лишилось, магазин та медпункт закрились, більшість хат покинуті, повсюди хащі й залишки господарств ніби останки зниклої цивілізації.
Як хочеться аби села процвітали, а у людей була робота щоб вони не тікали в пошуках кращої долі.
Дуже сумно....такi ж вiкна синi я пом, ятаю у своiй бабусi....такий же платяний шкаф.... 🙏🙏🙏
Хорошее видео. Вы молодцы. Жаль людей, ушли в мир иной, мало кто теперь помнит о них.
Уважение этой части истории конкретной семьи ! Память светлая и важная для всех. Это корни ,часть большого древа жизни.
Люди які жили були працьовиті. Бо все в них було.
Музика сумна, гарна, спонукає на різні думки життя. А воно повинно бути у кожного гарне, з добрим сепцем.
Дякую.
Только ..слезы..когда то была жизнь
😢
Кожна така за знахідка оживляє цілу купу спогадів про ті часи. Дякую за вашу працю.
Дякую вам щиро!!!
Але ж цікаво і плакати хочеться!
Як боляче дивитись на таке
Колись жили молоді люди народжували діточок . А тепер нікому нічого не треба .😢
Люди шукали легшої долі. Занепадати села почали ще у 70-80-ті.
Тоді молодь масово виїзжала у міста - цивілізовані, культурні центри, зі зручностями, легшою роботою та вищою зарплатою.
У мене в селі лишалась бабуся. Мама і всі тітки виїхали в місто. Так само і сусідські діти. Ніхто не хотів працювати на фермі чи в полі.
Стали інженерами, лікарями, журналістами. Хто погано вчився - пішли на вахту на заводи, санітарками в лікарні і т.д.
В селі треба постійно важко працювати, а в місті - змінну відпрацював і відпочинок в комфортній квартирі: Вулицю мете двірник(в селі - вулицю все життя бабка мела сама, в 6 ранку).
Дах протік - ЖЕК ремонтує. В селі ремонтуєш самотужки. Полісадник в бур'яні - стидоба, треба полоти. Садити квіти, поливати, сапати, знову полоти... а в місті - для цього є спеціальні робітники, які зарплату за ту працю отримують.
Свіже молоко підвезли під під'їзд - не треба вставати, доїти, вичищати, косити, скирдувати, пасти.... щодня!!!
Коли ми, онуки, їздили до бабусі - це було завжди важко фізично - працювали зранку до вечора. Відпочинок в селі - це в холодочку картоплю сортувати чи яблучка на сушню різати. Там ніхто не лежав перед телевізором і не читав романів.
Хіба що взимку читали...
І то, якщо були корови, свині, качки - їх щодня годувати треба, тричі йти "вправляться".Вітер, злива чи спека - вперед, бо худоба хоче їсти та пити щодня... з села ти не поїдеш у відпустку на 2 тижні сім'єю, ну ніяк - хтось лишається дивитись за господарством. Ти прив'язаний...
Є й плюси в селі, але то інша тема.
У 2000-х роках довелося бути в такій хатині у Чернігівській знайшов дві ікони забрав їх додому після чого вдома почалися негарні речі, щось потойбічне забрав, прийшлося ікону віддати в церкву, 😮
Сумно. Мені вже 66 і теж купила хату.Село вмирає. Є ще староста, автобуса немає є фермери, а роботи немає. Є кіт і собака, яне можу їх кинути....
Не. Журіться. Ще. Не. Вмерла. Україна. .Слава. Героям. .В. УКРАЇНИ. . ВелиКе. Майбутнє. С.К.
Якось боляче було дивитися це відео... Колись у цій хаті вирувало життя, лунав регіт дитлахів, лилися сльози втрати та жалю, готувався запашний борщ, сварилися, мирилися, сміялися... А зараз ця хата й сама доживає свої останні роки. У нас теж така глиняна хата в Чернігівській області. Хочу її зберегти. Тільки треба навчитися заводити суміш та мазати її. Дякую за відео.
Післяслово: дуже цікавий план хати. Груба зазвичай розташовується поцентру хати між двома житловими кімнатами, що дуже раціонально. Але, що мене вразило, це те, що у спальню веде двоє дверей: одні в сіни, а другі в сусідню кімнату та до груби через вузькі двері.
Дякую Вам,дивлюся і плачу,о так зникає історія
В росії ще багатші просто шедеври яка різьба які світлиці просто все проходить обновляється міняється. Життя міняється люди теж. Міняються покоління і тут ми люди безсилі щось змінити. В кожній країні таке просто ми небачимо. Земля залишається вічно а народ міняється
Дмитре, Лесю Ви великі молодці!!! Ви повертаєте людей обличчям до нашого минулого. Хай хоч один сотні хто подивиться Ваше відео задумається куди ми рухаємося--- це вже дуже добре
Це було чиєсь життя, цілий світ
Плачу прям рыдаю
Я розумію - це неминуче.. так перегортаються сторінки історії разом з нашим життям.... але чомусь так боляче ... немовби хто серце з грудей вириває...
Все, дуже схоже на хату моєї бабусі.
Добре, що фото зблизька показуєте у таких хатах та розповідаєте....хоч яка пам'ять
Дивилась відео плакати хотілося.
У нас утеплення хати називали "загата". Закладали або з соломи, або з листя. А до коси чіпляли "грабки". Пам"ятаю, у нас такі були. Дякую ! Удачі !!!
Мене зачаровують такі старі будівлі. Дивує розуміти що там вирувало життя, своя історія, свої долі, а тепер там пустота ... Дуже хочу щоб такі старі місця берегли
Треба реставрувати такі хати і робити зелений туризм.
Нема вже цієї хати.. розвалили весною і покинули. Це в селян краще виходить)
Жаль!
Наші Баба та дід як вмерли то ми всі фото забрали. Буду дітям розказувати. Зроблю геніалогічне дерево з фото від пра прадідів хай дивляться хто на кого схожий. а там як знають. вчити треба.
Дякую вам щиро за вашу працю і за цей сумний випуск. 🤦♀️ Хто знав, що такої долі зазнають навіть цілі міста від ворога-сусіда...!? 😢😢😢
Страшно і тяжко. Після смерті бабусі і дідуся не можу зайти в те подвір' я бо душать сльози . А як дізналась що продали будинок слів нема досі. Це страшно хтось жив і просто все закінчилось. Дякую за відео.
через російське вторгнення в Україну я проживаю в ЄС....тут бережуть кожну стару хатинку, реставрують...(а розвалені замки й споруди просто не чіпають та ще й заробляють на туризмі). Дуже, дуже цінують й бережуть історію свою...
А в нас чомусь хати розвалюються, або їх прибирають і все...прощавайте згадки, старання...
Чому в нас так??? Душу щемить
Спасибо вам ребята смотрела и плакала и у нас в России то же самое умирают деревни сердце разрывается больно
І вам було мало своїх пустих дєрєвєнь ,ви вирішили знищити українські міста ,разом з людьми?!
@@NM-ct6hx Господи, да мы ничего, как и вы не решали, мы простой люд, нас не спрашивали!
@@user-ff9gp8qt2j ну конечно, это же не вы идёте за деньги убивать украинцев,это же не вы пускаете ракеты на наши города, это же не вы радуетесь, когда у нас гибнут люди от ваших ракет! Это всё путин, вы не винноваты , если б вы не шли воевать, всё давно закончилося б , отвечать будете все , репарации будете платить все , пусть вас преследуют погибшие украинцы !
І нам Сібірякам, крім миру, нічого не треба,поля заростають лісом, землі стоять в запустінні, села пропадають.Боже, храни Україну!!!❤❤❤❤❤❤❤❤❤@@NM-ct6hx
Трагедія України! Навіть,зараз, неосвідомлюють люди ,та керівництво Держави, які наслідки пожне Україна! Забувши про село! Всерівно,що забути про матір,про Україну! Війна,покажеться легким зляком !Після, перепису населення,та зникненням населених пунктів. Нвдія на Бога, та на З.С.У. Героїв України! Можливо вони наведуть лад всвоїй хаті, вогнем,та мечем ,де завелись ,паскудні щурі.
Шановні краєзнавці України! Все відео про трагічне минуле України. Зберігти цінності народу його потрібно як музеї Скансена в. Скандинавів і Товариство охорони памяток історії України. Створюйте товариства разом органами місцевої влади розробляйте програми в центрі і на місцях та спасайте забуту народну історію. Слава коаєзнавцям та шанувальникам музеїв районів сіл і міст України Автор. Павловський В.В. Хмельниччина.Деражня
Дуже сумно
💚 ТРУЖЕНИКИ ... СУДЬБЫ ЧЕЛОВЕЧЕСКИЕ ! ЧЬЯ-ТО ИСТОРИЯ ЖИЗНИ ...! ХОЧЕТЬСЯ ВЕРИТЬ ,ЧТО ЭТА СЕМЬЯ БЫЛА СЧАСТЛИВОЙ ! ЖАЛЬ , ЧТО СЕЛА ИСЧЕЗАЮТ ...УХОДИТ ИСТОРИЯ ... УХОДИТ ВРЕМЯ ...
Ми теж купили таку хату, як¡й понад 150 рок¡в.
как болит душа в николаевской области в селе новый очаков так же умерла хата моей бабушки и село тоже умирает а село было прекрасное с асфальтированными улицами газом водопроводом что редкость большим двухэтажным клубом двухэтажной канторой сельсоветом прекрасным школой замечательной с колонами а самое с замечательными людьми труяшками трудяшками день и ночь в колхозе трудились нет села все в руинах и людей нет я когда приехала на кладбище к родным тоже чуть не умерла кричала рыдала нет больше моего села кто же остановит это
Знову " хтось" має зупинити! А ви чого не зупиняєте? Навіть українською не пишите, не говорите!
Вашу біль зрозуміє лише той,хто цінить рідне,рідню.
Ми так кричимо ми та ми українці ,така унікальна нація,а оселі своїх предків залишаємо напризволяще,навіть фото не бережемо.
Люди шукали легшої долі. Занепадати села почали ще у 70-80-ті.
Тоді молодь масово виїзжала у міста - цивілізовані, культурні центри, зі зручностями, легшою роботою та вищою зарплатою.
У мене в селі лишалась бабуся. Мама і всі тітки виїхали в місто. Так само і сусідські діти. Ніхто не хотів працювати на фермі чи в полі.
Стали інженерами, лікарями, журналістами. Хто погано вчився - пішли на вахту на заводи, санітарками в лікарні і т.д.
В селі треба постійно важко працювати, а в місті - змінну відпрацював і відпочинок в комфортній квартирі: Вулицю мете двірник(в селі - вулицю все життя бабка мела сама, в 6 ранку).
Дах протік - ЖЕК ремонтує. В селі ремонтуєш самотужки. Полісадник в бур'яні - стидоба, треба полоти. Садити квіти, поливати, сапати, знову полоти... а в місті - для цього є спеціальні робітники, які зарплату за ту працю отримують.
Свіже молоко підвезли під під'їзд - не треба вставати, доїти, вичищати, косити, скирдувати, пасти.... щодня!!!
Коли ми, онуки, їздили до бабусі - це було завжди важко фізично - працювали зранку до вечора. Відпочинок в селі - це в холодочку картоплю сортувати чи яблучка на сушню різати. Там ніхто не лежав перед телевізором і не читав романів.
Хіба що взимку читали...
І то, якщо були корови, свині, качки - їх щодня годувати треба, тричі йти "вправляться".Вітер, злива чи спека - вперед, бо худоба хоче їсти та пити щодня... з села ти не поїдеш у відпустку на 2 тижні сім'єю, ну ніяк - хтось лишається дивитись за господарством. Ти прив'язаний...
Є й плюси в селі, але то інша тема.
Потрібно фотографії в музей передати
НІчого поганого в цьому відео немає. Скрізь в інших країнах також старі хати занепадають, подивіться скільки її в Італії, Іспанії, в тіх же Штатах. Це йде своїм шляхом цивілізація. Зараз багато молоді завдяки віддаленій роботі можуть і переїзджають в села. То нічого тут плакати чи соромитись. Це життя, воно плине як лелеки по небу крилами розмахують.
Фотографії не повинні пропадати, тим більше знаючи імена або з якої місцевості, повинен бути музей для цих речей в кожному районі областей..
В мене від бабуні така сама!! Збудована в 1911 році! 30 км від Киева!, на сволоку ковані крюки!! На яких моя пробабуня колисала бабуню!, і німці коли на Киев наступали ночували в хаті!, знайшов під підлогою!, газобак,німецьку каску,і штикніж!! І ще всякі дрібниці!, патрони марки ремінгтон.
Який цікавий канал!
В музей би ті всі фото. Жаль, що не було кому з родичів це все забрати. Історія.
Як сумно, що люди в цьому селі не берегли такі хати
Так теж утеплювали хату,кукурудзинням,очеретом.Зими були суворішими.
Це так сумно! Тут жили люди... Все пройшло...
а де люди тепер???
Шкаф на 3:20 - це мейнстрім 70-80-х років. Практично у кожній сільській хаті він був. У скляне віконечко шкафу, зазвичай, вставляли вирізані з журналів фотки якихось красунь, або автівки.)
Заберіть фото. Зважаючи на 'різноманіття' побутових речей в Совку, то багато з нас зустріне на подібних відео такі ж шафи, серванти, тарілки, як були у наших рідних бабусь, дідів.
У моєї бабці теж фото в рамках були. Різні покоління... Але хати немає,
інші люди в селі, на вулиці.
Залишилася тільки пам'ять і
могили.
Looks cozy
тут билося життя
А в моєму селі давно вже немає таких хат.
Дуже сумно. Важко повірити, що тут колись кипіло життя.
Печальне відео. але лайк поставив.
Обставляли в'язанками очерету на зиму. Добре пам'ятаю з дитинства. На літо очерет прибирали, хату обов'язково білили...
Треба відбудувати щоб була як згадка про наших предкіа 😢
Шкода людей, обійстя. Жили, мріяли.... І усе йде в прах
Люди ідуть з життя. Іде їх історія,їх звичаї....сумно від того. Хтось з молодих їде до міста, різні ситуації. Хати залишаються.
Ой КАК жалко
Дивні люди, нишпорять по руїнах якихсь. Такої історії у вигляді розвалюх кожні два метри.
Все є для життя 😢
Так сумно ...
Дивлюсь відео, та вспоминаю бабусіну хату. Мама померла , батько помер, хата занедбана стоїть, руйнується , нікому за нею дивитися, тай не цікаво . Так зникає родинне гніздо , сумно. 😢😢😢
Дружіть, хлопці, з місцевими!
ЦЄЙ ПРИЛАД ЗВЄТЬСЯ " ЛАПА" , ДЛЯ РЄМОНТУ ВЗУТТЯ! У МОЕГО ТАТУСЯ БУЛА ТАКА!!!
Боже Боже... Боже Боже... ... Боже Боже... ... ...
🙋👍🏻👍🏻👍🏻КРУТО
А ЩО ЗА РЕГІОН?
ДЯКУЮ
І ще фару на лоба, щоб вночі косив © 😂 В кожному анекдоті - правда😉